Справа № 754/7071/25 Головуючий у суді І інстанції Коваленко І.І.
Провадження № 22-ц/824/5665/2026 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження
01 квітня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Голуб С.А., суддів: Борисової О.В., Таргоній Д.О., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 листопада 2025 року у справі за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
12 грудня 2025 року безпосередньо до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 листопада 2025 року, яким позов задоволено частково.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 грудня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення її недоліків, а саме подання належним чином оформленої редакції апеляційної скарги та документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року за клопотанням ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги та надано строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
17 березня 2026 року до суду апеляційної інстанції надійшла належним чином оформлена апеляційна скарга ОСОБА_1 , до якої долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на те, що відповідачка є пенсіонером та її майновий стан не дає змоги сплатити судовий збір повністю, тому що її пенсія в середньому становить 3 239 грн за 1 місяць, а за рік ця сума складає 38 868 грн, тобто визначений судом розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу.
За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справах за таких умов: якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитинну віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї ж статті.
Встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору, є вичерпним.
Отже, положення статті 136 ЦПК, як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 136 ЦПК та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
При вирішенні питання щодо сплати судового збору майновий стан сторони має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Звертаючись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, відповідачка надала: довідку про доходи № 5496 9515 2544 2429 від 26 січня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві (Деснянський район) в м. Києві і отримує пенсію за віком, а загальна сума пенсії за період 01 січня 2025 року по 31 січня 2026 року складає 38 868,00 грн; відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 27 січня 2026 року, згідно яких за період із січня 2024 року по червень 2025 року та за період із листопада 2025 року по грудень 2025 року інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 відсутня, а також довідку ГУ ПФУ в м. Києві відділу обслуговування громадян №3 від 26 січня 2026 року, видана ОСОБА_1 , про те, що вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві, отримує пенсію за віком та не отримує жодних соціальних виплат.
Відповідно до частини другої та третьої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Враховуючи, що при зверненні до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору відповідачкою були надані належні і допустимі докази на підтвердження її незадовільного матеріального становища, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі.
Також до вказаної апеляційної скарги було долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивовне тим, що лише 05 березня 2026 року було призначено адвоката Ружицького О.М. для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 .
Згідно із вимогами частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до положень частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення ухвалене судом першої інстанції 13 листопада 2025 року, тоді як з апеляційною скаргою на це рішення відповідачка звернулася 12 грудня 2025 року.
Таким чином, апеляційну скаргу подано в межах тридцятиденного строку, встановленого частиною першою статті 354 ЦПК України, тому підстави для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, який не пропущено, відсутні.
Отже, апеляційну скаргу подано до належного суду у встановлені законом строки, особою, яка має право на апеляційне оскарження. За формою і змістом відповідає статті 356 ЦПК України. Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для повернення апеляційної скарги, а так само відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до вимог статті 358 ЦПК України.
За змістом положень частини першої, третьої статті 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, в якій зазначає строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішує питання про витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 136, 359 - 361 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 листопада 2025 року відмовити.
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 листопада 2025 року у справі № 754/7071/25.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 листопада 2025 року у справі за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Витребувати із Деснянського районного суду міста Києва матеріали справи № 754/7071/25 за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Надіслати учасникам справи разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, крім випадків, якщо скаргу подано в електронній формі через електронний кабінет, роз'яснивши їх право подати відзив на апеляційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 360 ЦПК України, у десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: С.А. Голуб
О.В. Борисова
Д.О. Таргоній