Справа № 452/303/26
Провадження № 1-кп/452/252/2026
30 березня 2026 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
із участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області кримінальне провадження №12026141290000039 від 28 січня 2026 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Кобилин Овруцького району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 ; місце реєстрації АДРЕСА_2 ; громадянина України, українця, з вищою освітою, пенсіонера, раніше не судимого, -
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, -
ОСОБА_4 будучи депутатом Самбірської районної ради Львівської області відповідно до Рішення І сесії VIII демократичного скликання Самбірської районної ради Львівської області №1 від 25 листопада 2020 року, повноваження якого закінчилися в день відкриття Х сесії VIII демократичного скликання Самбірської районної Львівської області, тобто 30.03.2023 року, будучи суб'єктом декларування згідно підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», діючи умисно, маючи реальну можливість та достовірно знаючи про обов'язок подання декларації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період з 12.10.2023р. по 31.01.2024р., всупереч вимогам Закону України №3384-ІХ, яким відновлено обов'язок подання декларацій суб'єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулі 2021-2022 роки за формою, що визначається Національним агентством.
Крім цього ОСОБА_4 достовірно знаючи, що згідно абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язані протягом 30 календарних днів із дня припинення відповідної діяльності подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями в установленому частиною першою цієї статті порядку, - декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, будучи депутатом Самбірської районної ради Львівської області, діючи умисно, маючи реальну можливість та достовірно знаючи про обов'язок подання декларації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, всупереч вимогам частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» не подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період роботи у 2023 році після звільнення за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.
Судом проаналізовано показання обвинуваченого, позицію прокурора, докази досудового розслідування в сукупності та, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, оскільки він вчинив умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції»; кваліфікація дій за вказаною нормою Кримінального Закону є вірною і обвинувачений повинен за це понести кримінальну відповідальність.
На підтвердження встановлених судом обставин винність особи вбачається із допитаного безпосередньо у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_4 , який свою винність у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю та розповів про обставини вчиненого, зокрема підтвердив, що факти, викладені в обвинувальному акті мали місце, у вчиненому щиро кається та просить суд суворо його не карати, схилявся до покарання у виді штрафу, який зобов'язувався сплатити. Додатково зазначив, що у зв'язку з воєнним станом у 2022р. обов'язкове подання електронних декларацій було призупинено і тому він злегковажив тим і, потім декларації фактично не подав через власний непрямий умисел, через просту людську байдужість.
Крім визнання вини обвинуваченим його вина в інкримінованому злочині доведена сукупністю доказів зібраних у ході досудового розслідування, дослідження яких відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд за погодженням із учасниками кримінального провадження визнав недоцільним. Водночас судом з'ясовано чи правильно розуміють сторони кримінального провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Тому, аналізуючи раніше наведене та матеріали кримінального провадження, суд переконаний у доведенні вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 366-3 КК України, оскільки він вчинив умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не притягався до кримінальної відповідальності; на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває; по місцю проживання скарг на нього не поступало.
У відповідності до вимоги ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Тому, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості ним учиненого; також судом ураховано особу винного, його характеристику, сімейне становище, обставини вчинення злочину. Із урахуванням цього слід призначити обвинуваченому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Підстав для переходу до більш м'якого покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини Кримінального Кодексу України за вчинене, - не встановлено.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття; обставини, що обтяжують покарання відсутні.
Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом ураховано окрім загальних засад такого, і роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Розглядаючи кримінальне провадження в межах установленого звинувачення обвинуваченому ОСОБА_4 , із урахуванням наведеного і загальних засад призначення покарання, аналізуючи матеріали досудового розслідування в сукупності з поясненнями обвинуваченого; із урахуванням особи ОСОБА_4 , який раніше не судимий, його позитивної характеристики, поведінки до і після вчинення кримінального правопорушення, вимоги закону, наслідків та обставин вчиненого особою, - суд дійшов висновку, що йому слід призначити покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання; також слід особі визначити додаткове покарання про позбавлення права обіймати пов'язані з виборчим процесом посади в органах місцевого самоврядування на строк один рік.
Цивільного позову за встановленим законом порядком не заявлено; заходів забезпечення кримінального провадження не вживалось, речові докази та витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 370, 373 - 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2500(двох тисяч п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42500(сорок дві тисячі п'ятсот)гривень з позбавленням права обіймати виборні посади в місцевому самоврядуванні на строк один рік.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. У відповідності до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскарженим в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 цього кодексу.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя