судового засідання
02 квітня 2026 рокуСправа №451/1686/25
Провадження № 2/451/43/26
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого судді Магонь О.З.
секретаря судового засідання Федорук І.Б.,
розглянув у підготовчому судовому засіданні у м. Радехові в залі суду заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Шоніної Олени Валеріївни про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №451/1686/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про поділ майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, та за позовом третьої особи ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
1 квітня 2026 року до Радехівського районного суду Львівської області через систему «Електронний суду» надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Шоніної Олени Валеріївни про вжиття заходів забезпечення позову.
Представник заявника у заяві зазначає, що у провадженні Радехівського районного суду Львівської області знаходиться справа №451/1686/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ сумісного майна подружжя. Під час шлюбу подружжя набуло на праві спільної сумісної власності нерухоме та рухоме майно, зокрема: 1.автомобіль «Toyota Land Cruiser 150» 2013 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 2. земельна ділянка (кадастровий № 4623910100:01:002:0453), площа (Га) - 0,1, за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер 2638646146120; 3. житловий будинок загальною площею - 199,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер 2643763046120; 4. земельна ділянка (кадастровий № 4623910100:01:002:0454), площа (Га) - 0,06; реєстраційний номер 2638649746120; - житловий будинок загальною площею - 215,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер 2176166223242; 5. земельна ділянка (кадастровий № 2324210100:11:004:0002), площа (Га) - 0,1, за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер 1009189823242; - земельна ділянка (кадастровий № 2324281200:03:012:0002), площа (Га) - 10,8747, за адресою: Запорізька область, Пологівський район, Вербівська селищна рада; реєстраційний номер 756302523242; 6. квартира загальною площею - 34,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер 38047935; 7. Грошові кошти від суми 8 600 000 (вісім мільйонів шістсот тисяч гривень) 00 копійок, які розміщені на депозитному рахунку за Договором банківського вкладу, відкритого на ім'я ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Звертає увагу Суду, що позовні вимоги ОСОБА_1 мають майновий характер, між сторонами виник спір щодо поділу спільного майна подружжя та існує обґрунтоване припущення щодо можливості відчуження спірного майна на користь третіх осіб, що призведе до невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Захід забезпечення про накладення арешту позову на майно, що спільною сумісною власністю подружжя, є співмірним з позовними вимогами. Із цих підстав просить Суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту (заборону відчуження) на автомобіль “Toyota Land Cruiser 150» 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 ; земельну ділянку кадастровий № 4623910100:01:002:0453, площа (Га) - 0,1, за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер 2638646146120; житловий будинок загальною площею - 199,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер 2643763046120; земельну ділянка (кадастровий № 4623910100:01:002:0454), площа (Га) - 0,06;реєстраційний номер 2638649746120; - житловий будинок загальною площею - 215,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер 2176166223242; земельну ділянку кадастровий № 2324210100:11:004:0002, площею (Га) - 0,1, за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер 1009189823242; земельну ділянку кадастровий № 2324281200:03:012:0002, площею (Га) - 10,8747, за адресою: Запорізька область, Пологівський район, Вербівська селищна рада; реєстраційний номер 756302523242; квартиру загальною площею - 34,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер 38047935 - до набрання законної сили рішенням у даній цивільній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи. Також оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову суд дійшов такого висновку.
Статтею 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно, що належать відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Заява про забезпечення позову подається у письмовій формі та повинна відповідати вимогам ст. 151 ЦПК України.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів.
Крім того, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 150 ЦПК, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
За змістом частини третьої статті 150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників процесу.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Отже, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.
За змістом постанови Верховного Суду від 15.01.2020 №362/1102/19 (провадження № 61-12856св19) обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суддя зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Відповідно до п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 22.11.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 754/4437/18 (провадження № 61-47464св18) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Також необхідно зазначити, що ст. 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рівень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
З огляду на наведене, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із вимогами первісного та зустрічного позову, суд доходить висновку про забезпечення позову у цій справі, а саме вжити захід забезпечення позову, передбачений пунктом 1 частини першої ст. 150 ЦПК України, як достатній на цій стадії судового розгляду для забезпечення позову.
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно із ч. 3 ст.154 ЦПК України.
Керуючись ст. 149-153, 258-261, 353-354 ЦПК України,
задовольнити заяву заявника ОСОБА_1 - адвоката Шоніної Олени Валеріївни про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №451/1686/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про поділ майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, та за позовом третьої особи ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Накласти арешт (заборону відчуження) на автомобіль “Toyota Land Cruiser 150» 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 ; земельну ділянку кадастровий № 4623910100:01:002:0453, площа (Га) - 0,1, за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер 2638646146120; житловий будинок загальною площею - 199,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер 2643763046120; земельну ділянка (кадастровий № 4623910100:01:002:0454), площа (Га) - 0,06;реєстраційний номер 2638649746120; житловий будинок загальною площею - 215,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер 2176166223242; земельну ділянку кадастровий № 2324210100:11:004:0002, площею (Га) - 0,1, за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер 1009189823242; земельну ділянку кадастровий № 2324281200:03:012:0002, площею (Га) - 10,8747, за адресою: Запорізька область, Пологівський район, Вербівська селищна рада; реєстраційний номер 756302523242; квартиру загальною площею - 34,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер 38047935 - до набрання законної сили рішенням у даній цивільній справі.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з моменту її складення.
Копію ухвали направити учасникам справи до відома, Радехівському відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (80200, Україна, Львівська область, Шептицький район, місто Радехів, проспект Відродження, будинок 7) - до виконання.
Ухвалу суду може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Головуючий суддя Магонь О. З.
Ухвала виготовлена 02.04.2026.