Провадження №1-кп/447/230/26
Справа №447/1100/26
02.04.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора: ОСОБА_3
особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , законний представника ОСОБА_6 ,, потерпілої ОСОБА_7
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12025614225000025, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2026, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше не судимого, інваліда другої групи, перебуває на обліку у лікаря-психіатра, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
18 лютого 2026 року близько 21 годин 20 хвилин, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 перебуваючи за місцем проживання по АДРЕСА_1 , вступив у словесний конфлікт із ОСОБА_7 , в ході якого ОСОБА_4 діючи умисно, з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин, розуміючи протиправний характер своїх дій та їх суспільно-небезпечні наслідки, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 кулаком правої руки наніс один удар в ділянку лівого ока, після чого лівою рукою взяв її за волосся та наніс декілька ударів кулаком правої руки по потиличній ділянці голови, а також декілька разів ударив обличчям об підлогу.
Внаслідок вищевказаних протиправних дій, ОСОБА_4 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_7 у вигляді синця спинки носа, синця нижньої повіки лівого ока та підшкірної гематоми м'яких тканин потилицевої ділянки голови, які згідно висновку експерта відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Крім визнавальних пояснення ОСОБА_4 у вчиненні суспільно небезпечного діяння передбаченого ч.1 ст.125 КК України, його вина підтверджується зібраними по справі доказами: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 19.02.2025року; протоколом огляду документа від 25.02.2026, протоколом огляду місця події від 03.03.2026 із фототаблицею до нього; протоколом проведення слідчого експерименту від 03.03.2026 із фототаблицею; протоколом проведення слідчого експерименту від 23.03.2026 із фототаблицею; витягом з ЄРДР.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та вказав, що на його думку, є всі законні підстави застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, з метою його обов'язкового лікування.
Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання не заперечила.
Особа, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 проти задоволення клопотання не заперечив.
Законний представник, особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 - ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотання підтримала.
Потерпіла в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечила.
Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить із положень ст.ст.93,94 КК України, ст.ст.512, 513 КПК України, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування».
Виходячи з роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст.96 КК) - висновку судово-медичної експертизи.
Згідно проведеної судово-психіатричної експертизи №383від 19.03.2026 року на даний час ОСОБА_4 страждає хронічним психічним захворюванням у формі параноїчної шизофренії безперервного типу перебігу з вираженим дефектом особи в емоційно-вольовій сфері, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період інкримінованих дій, ОСОБА_4 страждав хронічним психічним захворюванням у формі параноїчної шизофренії безперервного типу перебігу з вираженим дефектом особи в емоційно-вольовій сфері, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Згідно ч.2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
В силу ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до ст. 512 КПК України судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосування, а в силу ст.513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються вищевказані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ч.1 ст.503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
Враховуючи, що ОСОБА_4 за своїм психічним станом і характером вчиненого ним суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, потребує застосування примусових заходів медичного характеру в примусовому порядку, оскільки він на даний час за своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, а відтак до нього згідно вимог ст. ст.512, 513 КПК України та ст.93, 94 КК України слід застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Керуючись ст.ст. 93,94 КК України, ст.ст. 369, 371-372, 503, 512, 513 КПК України, суд, -
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, з метою його обов'язкового лікування, а також запобігання вчинення ним суспільно-небезпечних діянь.
Речові докази: DVD-R диски із аудіозаписами телефонних дзвінків, які надішли на спецлінію відділу служби «102» - залишити при матеріалах кримінального провадження;
Мобільний телефон Sumsung SM-A055F/DS, зеленого кольору залишити ОСОБА_7 .
Копію ухвали після її проголошення вручити учасникам судового провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня її проголошення через Миколаївський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_1