Справа № 446/686/19
31.03.2026 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Костюк У. І.
секретаря судових засідань Луківської Л.Б.
за участі:
боржника ОСОБА_1
заінтересованої особи: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» до ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: Акціонерного товариства «Приватбанк», Кам'янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа 446/686/19, суд -
представник заявника ТОВ «Капіталресурс» - Янчук А.А., 16.02.2026 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області з заявою, за участі боржника ОСОБА_1 , заінтересованих осіб: АТ КБ «Приватбанк», Кам'янка-Бузького відділу ДВС у Львівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління МЮ України про заміну сторони стягувача та видачу дублікату виконавчого листа №446/686/19.
В обґрунтування поданої заяви покладається на те, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останньому було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконував, у зв'язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позовом ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено, та на виконання рішення видано виконавчий лист 446/686/19 від 06.01.2021 р., Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором. 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. На підставі зазначеного, представник заявника просив суд замінити сторону (стягувача) з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника ТОВ “Капіталресурс», а у зв'язку з тим, що виконавчий документ №446/686/19 був втрачений, просить видати дублікат виконавчого документу.
За результатами автоматизованого розподілу справи, оформленого відповідним протоколом , для розгляду цієї справи визначено суддю Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області Костюк У.І..
Представник заінтересованої особи Кам'янка-Бузького ВДВС у Львівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Гринюх Н.В. через підсистему “Електронний суд» подала пояснення на заяву, у яких зазначила, що на виконанні відділу перебував виконавчий лист Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області №446/685/19 від 06.01.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ “Приватбанк» заборгованості в розмірі 14005,87 грн.. 30.07.2021 на підставі п. 2 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження» держаним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану. Згідно списку №2530 від 04.08.2021 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, листу присвоєно номер відправлення 8040021899160 та скеровано адресату, а саме: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094 АТ КБ «Приватбанк», про що свідчить квитанція (службовий чек) ПН215600426655 від 04.08.2021 р.. Отже, правових підстав для видачі дублікату виконавчого документу - немає. Повторно на виконання вищевказаний виконавчий документ не надходив. Щодо строків пред'явлення виконавчого документа, представник заінтересованої особи зазначає, що виконавчі документи можуть бути пред'явленні до примусового виконання протягом трьох років, виконавчий документ №446/686/19 був повернутий стягувачу 30.07.2021, отже строк пред'явлення такого документу закінчився 30.07.2024, що унеможливлює звернення з відповідною заявою до суду, оскільки законом передбачено, що видача дублікату виконавчого документу можлива лише до закінчення строку, встановленого для пред'явлення такого документа. Відтак, посилалась на те, що правові підстави для задоволення заяви ТОВ “Капіталресурс» - відсутні, тому просила у задоволенні заяви поданої ТОВ “Капіталресурс» - відмовити.
У судове засідання представник заявника ТОВ «Капіталресурс» не з'явився, однак при поданні заяви до суду у прохальній частині заяви просив розгляд справи здійснювати без участі сторони заявника.
Боржник ОСОБА_1 у судовому засіданні просив у задоволенні заяви відмовити, оскільки строк пред'явлення виконавчого листа закінчився, а заявником по справі не вказано вимогу щодо поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Представник заінтересованої особи Кам'янка-Бузького ВДВС у Львівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Гринюх Н.В. у судовому засіданні подані пояснення підтримала з підстав наведених у них. Додатково вказала, що правових підстав щодо задоволення заяви немає, оскільки виконавчий документ був повернутий первісному кредитору, повторно на виконання у відділ виконавчої служби не надходив. Щодо строків пред'явлення наголосила, що такий сплив 2024 року, з відповідною вимогою сторона заявника до суду не зверталась.
Представник заінтересованої особи АТ КБ «Приватбанк» будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає вирішенню питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Заслухавши думку учасників процесу, розглянувши подану заяву та дослідивши письмові докази, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 24.11.2020 позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 12 860,97 (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят гривень дев'яносто сім копійок) заборгованості за кредитним договором та стягнуто судовий збір в розмірі 1144,90 грн.
06.01.2021 Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області видано виконавчий лист №446/686/19.
22.08.2025 між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено договір факторингу №8-22-08/2025, відповідно умов якого АТ КБ «Приватбанк» відступає належні йому права вимоги (Прав вимоги), а саме права грошової вимоги до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов'язань, який складається Клієнтом, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за договорами (з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них), що укладені між Клієнтом та Боржниками, та перелік яких наведено згідно з відповідним Реєстром боргових зобов'язань.
Згідно витягу з Реєстру боргових зобов'язань №4 до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 ТОВ «Капіталресурс» набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором №б/н від 22.10.2009, загальна сума заборгованості якого складає -14 008, 54 грн..
Відповідно до акт № 4 приймання-передачі Реєстру боргових зобов'язань № 4 від 10 вересня 2025 року за Договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 від 10.09.2025 АТ КБ «Приватбанк» передав, а ТОВ «Капіталресурс» прийняв Реєстр боргових зобов'язань № 4 від 10 вересня 2025 року.
Відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.07.2021, судом встановлено, що виконавчий лист № 446/686/19, виданий 06.01.2021 Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області про стягнення боргу з ОСОБА_1 , в користь АТ КБ «Приватбанк» в сумі 14005,87 грн. повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Відомостей про повторне пред'явлення виконавчого листа до виконання матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1ст. 514 ЦК України).
Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним з випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України- 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження (пункти 72-75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №2-7763/10).
Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов'язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження (такі правові висновки викладені в пунктах 73-75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/617/17).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №2-7763/10 (пункти 80-81, 115, 127-130) викладені такі правові висновки:
«На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
Не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов'язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов'язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.
За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва».
Згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.07.2021, виконавчий лист № 446/686/19, виданий 06.01.2021 Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» в сумі 14005,87 грн., повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, виконавче провадження №64360834 щодо виконання цього виконавчого документа не було закінчене.
ТОВ «Капіталресурс», як новий кредитор, набуло право вимоги за кредитним договором № б/н від 22.10.2009 до ОСОБА_1 , як боржника. Відтак, відбулося правонаступництво юридичної особи кредитора в матеріальних правовідносинах.
Сам факт повернення виконавчого документа стягувачу на цій правовій підставі не позбавляв права ТОВ «Капіталресурс», як правонаступника стягувача, повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених Законом України «Про виконавче провадження». Однак, такі строки на даний час є пропущені, оскільки строк пред'явлення виконавчого документа до виконання №446/686/19, який виданий Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області 06.01.2021, та повернутий постановою державного виконавця 30.07.2021, вдтак строк пред'явлення виокнавчого листа до виконання сплив 30.07.2024.
Разом з тим, заявник не звертався до суду із заявою про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки вважає, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не пропущено, посилаючись як на підставу положення ЗУ «Про виконавче провадження».
За правилами частини 1 статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Поважність причин пропуску строку є оціночною категорією і встановлюється у кожному конкретному випадку. Такими причинами можуть бути: тяжка хвороба, безпорадний стан, тривале відрядження, та інші обставини, які свідчать про наявність у заінтересованої особи об'єктивної неможливості подати виконавчий документ до виконання у встановлений законом строк.
Відповідно до норм ЦПК України, обґрунтованість заяви щодо поважності причин пропуску пред'явлення виконавчого документа до виконання, часу, обставин втрати оригіналу виконавчого документа, щодо інших фактів і обставин, які повинні слугувати підставами для задоволення заяви, повинна доводитись заявником, який на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета заяви, її вмотивування, здійснює обов'язок доказування обґрунтованості заяви та здійснює інші процесуальні права, виконує процесуальні обов'язки і повинен діяти добросовісно, не зловживаючи правами. Про задоволення заяви, рішення може бути прийняте лише за умови її обґрунтованості та доведеності.
При цьому, як видно зі змісту заяви ТОВ «Капіталресурс» про заміну сторони стягувача, заявник не доводив обставин того, що строк пред'явлення до виконання виконавчого документа відносно боржника ОСОБА_1 не пропущено. Також в заяві про заміну сторони стягувача заявник не заявляв вимог про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, у разі його пропуску.
Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стороною стягувача своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне подання виконавчого листа на виконання та контроль за виконанням судового рішення, представник заявника не надав.
З врахуванням пропущеного строку та відповідно відсутності клопотання про його поновлення, відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Суд відхиляє наведені доводи заявника ТОВ «Капіталресурс» щодо дотримання строків пред'явлення виконавчого листа до виконання, як такі, що не відповідають нормам ЗУ «Про виконавче провадження». Оскільки, норми законодавства, на які посилається заявник, не передбачають автоматичного продовження чи поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку із введенням воєнного стану, тобто сторона, звертаючись до суду повинна була пред'явити вимогу щодо поновлення такого строку, а доказів щодо наявності об'єктивних перешкод для своєчасного звернення до виконання суду не надано.
Враховуючи викладене, в задоволенні вимоги ТОВ «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому листі слід відмовити.
Водночас, зважаючи на те, що вимога заяви про видачу дубліката виконавчого листа є похідною від вимоги про заміну стягувача у виконавчому листі, яка не підлягає до задоволення, в задоволенні заяви необхідно відмовити повністю.
Керуючись ст. 55, 260, 261, 433, 442 Цивільного процесуального кодексу України,
в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» до ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: Акціонерного товариства «Приватбанк», Кам'янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа 446/686/19 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Повний текст ухвали виготовлено 02.04.2026.
Головуючий суддя У.І.Костюк