Справа №443/156/26
Провадження №3/443/142/26
іменем України
02 квітня 2026 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за частиною 5 статті 126 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 22.01.2026 о 15 год 30 хв у м.Ходорів, вул. Роксолани, 2 здійснював рух на транспортному засобі «Mitsubishi L040», реєстраційний номер НОМЕР_1 , при цьому Жидачівським районним судом Львівської області позбавлений права керування транспортними засобами строком на один рік. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.1 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 5 статті 126 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду у судове засідання повторно не з'явився, хоч повідомлений про дату, час і місце його проведення належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Вирішуючи питання щодо можливості проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Суд зауважує, що ОСОБА_1 не подавав до суду клопотання про відкладення розгляду справ, призначеного на 02.04.2026 та не повідомляв суд про причини неприбуття на виклик суду, а також не подавав інших клопотань щодо вжиття судом певних процесуальних дій, зокрема: про витребування доказів, виклик свідків тощо.
З урахуванням належного та своєчасного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи, а також беручи до уваги приписи статті 268 КУпАП, згідно з якими присутність такої особи при розгляді справи, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП, не є обов'язковою, суд доходить висновку про наявність підстав для розгляду справи за його відсутності.
Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, виходячи з такого.
Диспозицією частини 4 статті 126 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням є керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до диспозиції частини 5 статті 126 КУпАП адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті.
Згідно з вимогами підпункту «а» пункту 2.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001р. №1306 (далі - ПДР), що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, доведена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №572877 від 22.01.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 22.01.2026 о 15 год 30 хв у м.Ходорів, вул. Роксолани, 2 здійснював рух на транспортному засобі повторно протягом року, при цьому Жидачівським районним судом Львівської області будучи позбавлений права керування транспортними засобами строком на один рік (а.с.4);
довідкою інспектора САП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, карткою обліку адміністративного правопорушення та постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 08.08.2025, якими встановлено, що згідно з інформацією порталу Національної поліції України ОСОБА_1 притягався 08.08.2025 до адміністративної відповідальності за скоєння 17.06.2025 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення, та 17.10.2025 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення (а.с.3, 6, 15-17);
долученим до матеріалів відеозаписами на носії інформації (компакт-диску), які повністю згоджуються з викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення обставинами та містять інформацію про керування ОСОБА_1 транспортним засобом (а.с.14)
Проаналізувавши вищевказані документи, відеозаписи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності зазначені вище докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт повторного протягом року вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд зазначає, з урахуванням приписів частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху судом не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 5 статті 126 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилученням транспортного засобу.
Зважаючи на відсутність доказів на підтвердження належності ОСОБА_1 на праві приватної власності транспортного засобу марки «Mitsubishi L040», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким він керував 22.01.2026, тому суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкцією частини 5 статті 126 КУпАП, у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Накладення судом на ОСОБА_1 визначеного судом адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.
Також, суд враховує, що відповідно до вимог частини 3 статті 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Так, згідно з довідкою з ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області від 23.01.2026 та постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 08.08.2025 на ОСОБА_1 08.08.2025 накладено стягнення за частиною 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Зазначена постанова суду набрала законної сили 01.09.2025, відтак на час ухвалення цієї постанови ОСОБА_1 відбув стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у кількості 7 місяців 1 день. Отже, невідбута ним частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 08.08.2025 складає 4 місяці 29 днів і така підлягає приєднанню до стягнення за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП.
Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір», -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років та без оплатного вилученням транспортного засобу.
На підставі частини 3 статті 30 КУпАП до стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, приєднати невідбуту частину стягнення, накладеного згідно з постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 08.08.2025, та остаточно на ОСОБА_1 накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років 4 (чотири) місяці 29 (двадцять дев'ять) днів та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.І. Павлів