Справа №442/1599/26
Провадження №2/442/1050/2026
02 квітня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого - судді Крамара О.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» Танцуріна Є.В. через систему «Електронний Суд» звернулася в суд із вказаним вище позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №528148-КС-001 від 04.03.2025 в розмірі 67800,00 грн., а також, судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 04.03.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №528148-КС-001 про надання кредиту, шляхом акцепту оферти. Позивач надіслав відповідачу одноразовий ідентифікатор через телекомунікаційну систему, який боржник ввів для підтвердження правочину. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит в розмірі 20000,00 гривень, та зобов'язався його повернути в порядку та строки, визначені договором.
Договір є укладеним у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно - телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного цифрового підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою. Визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Відповідно до умов кредитного договору, ТзОВ «Бізнес Позика» надало відповідачу грошові кошти на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених кредним договором та правил про надання грошових коштів у кредит.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 20000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.
Боржник свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 15.02.2026 року утворилась заборгованість за договором №528148-КС-001 про надання кредиту, в розмірі - 67800,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 20000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 33800,00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 10000,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 4000,00 грн.
Ухвалою від 03.03.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін 30.03.2026, встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред'явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Дана ухвала надсилалась сторонам по справі.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Відповідачем відзиву на позовну заяву суду не надано.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали справи, долучені до позову встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 04.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) №528148-КС-001 сума кредиту 20000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та комісію за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.
Відповідно до п. 2.3 Договору строк, який надається кредит 24 тижні.
Строк дії договору, п. 2.8 Договору - 19.08.2025.
Дата повернення кредиту п. 2.14 Договору -19.08.2025.
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою. Визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Договір вважається укладеним з дня отримання фінансовою компанією заповненої та підписаної відповідачем відповіді на прийняття пропозиції, шляхом обміну електронними повідомленнями підписаний в порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Згідно договору про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) №528148-КС-001 від 04.03.2025 відповідачу надано кредитні кошти у безготівковій формі, шляхом перерахування на поточний рахунок вказаний відповідачем.
У випадку відмови від укладення Заявником Договору чи не підписання його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, оферта вважається не акцептованою Заявником і втрачає силу.
Порядок повернення позики надається у вигляді графіку платежів, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, реальної річної процентної ставки та комісії за користування кредитом, за договором №528148-КС-001 від 04.03.2025.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту №528148-КС-001 від 04.03.2025 виконано, надано позичальнику грошові кошти в загальному розмірі 20000,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку позичальника, вказану при заповненні ним анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про видачу коштів
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.12 ч.ч.3,4, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Інших доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, отримання коштів, стороною відповідача суду не надано.
Відповідачем не виконанні належним чином кредитні зобов'язання. Згідно розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 15.02.2026, заборгованість відповідача становить - 67800,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 20000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 33800,00 грн.
Щодо стягнення відсотків відповідно до статті 625 ЦК України.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Враховуючи вищевикладене, стягнення 10000,00 грн заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України за кредитним договором №528148-КС-001 від 04.03.2025, тобто після 24 лютого 2022 року, у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Разом з тим, відповідно до п. 2.5 Договору №528148-КС-001 від 04.03.2025, за видачу кредиту передбачена одноразова комісія у сумі 4000,00 грн, що нараховується в дату видачі коштів.
Законом України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 6 вересня 2017 року у справі №6-2071цс16.
У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов'язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.09.2024 у справі №479/191/17.
Виходячи з вищезазначеного, суд приходить до висновку, що положення Договору про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) №528148-КС-001 від 04.03.2025 про сплату позичальником комісії за надання кредиту в розмірі 4000,00 грн., яка нараховується одноразово при видачі кредиту є нікчемними, суперечать положенням статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі цих положень договору комісії у розмірі 4000,00 грн. задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в розмірі 53800,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 20000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 33800,00 грн..
Крім того, відповідно до вимог ч.1ст.141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2662,40 грн.
Відповідно до ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України: у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким, чином, оскільки розгляд справи відбувся без повідомлення (виклику) учасників справи, повне судове рішення складено 02.04.2026, а відтак, датою ухвалення рішення є 02.04.2026.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» ЄДРПОУ 41084239 заборгованість за кредитним договором №528148-КС-001 від 04.03.2025 станом на 15.02.2026 у розмірі - 53800 (п'ятдесят три тисячі вісімсот) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» ЄДРПОУ 41084239 - 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 02.04.2026.
Суддя О.В. Крамар