Справа № 461/4367/23
Провадження № 2/461/337/26
про залишення без руху позовної заяви
02.04.2026 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Стрельбицький В.В.,
за участю секретаря судового засідання Герман М.І.,
представника позивача Тарасович О.І.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи Зозуляка Й.М.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом
Львівської міської ради
(79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; ЄДРПОУ: 04055896)
до
ОСОБА_1
( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ),
треті особи: ОСОБА_3
( АДРЕСА_2 ),
ОСОБА_4
( АДРЕСА_3 )
ОСОБА_5
( АДРЕСА_4 )
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
встановив:
I. Фактичні обставини справи, суть питання, яке вирішується судом
Львівська міська рада звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, з підстав наведених у позовній заяві.
Ухвалою суду від 17.09.2025 прийнято справу до розгляду та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.
В процесі дослідження доказів та процесуальних рішень у справі, зокрема ухвали суду касаційної інстанції про скерування даної справи на новий розгляд, судом встановлено обставини дотримання положень ст. 177 ЦПК України, для перевірки і дослідження яких суд запропонував учасникам провадження висловити свою позицію.
В судовому засіданні представник позивача заперечила проти залишення позовної заяви без руху, вказавши, що ці обставини були перевірені судом при первинному надходженні позовної заяви до суду.
Відповідач та його представник, кожен окремо, просили суд залишити позовну заяву без руху з підстав недотримання положень ст. 177 ЦПК України.
Представник третьої особи відніс вирішення питання залишення позовної заяви без руху на розсуд суду.
II. Мотиви та висновки суду, а також положення закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без руху у вищезазначеній справі, суд приходить до наступних висновків.
Позовна заява подається до суду з додержанням вимог ст. 175-177 ЦПК України.
Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12.03.2025 року частину четверту статті 177 доповнено абзацом другим.
Так, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Суд зазначає, що відповідно до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4292-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно- грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
Закон № 4292-ІХ набув чинності 09 квітня 2025 року, тобто після звернення з цим позовом до суду, однак, з огляду на ретроспективну дію підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Наведений висновок відповідає висновкам суду касаційної інстанції висловленим у цій справі, а тому, в силу вимог ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 4 ст. 263 ЦПК, повинен бути врахований судом першої інстанції при новому розгляді цієї справи.
9 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року, згідно з яким статтю 390 ЦК України доповнено частиною п'ятою наступного змісту:
«Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Відповідно до вимог частини другої статті 391 ЦК України спори органу державної влади або органу місцевого самоврядування щодо відчуженого у приватну власність майна вирішуються на підставі статті 387 і статті 388 ЦК України. З урахуванням вищевикладеного, виконання вимог абзацу 2 частини 4 статті 177 ЦПК України при витребуванні державним органом (органом місцевого самоврядування) майна у особи за відсутності судового рішення щодо визнання цієї особи недобросовісним набувачем, є обов'язковими.
З 09 квітня 2025 року, тобто з моменту набрання чинності змін до статей 177, 185 ЦПК України, вони підлягають виконанню всіма учасниками процесу, при цьому положення частини одинадцятої статті 187 ЦПК України вимагають приведення позовної заяви у відповідність зі статтями 175, 177 ЦПК України після відкриття провадження по справі на будь-якій стадії судового провадження та не залежать від наявності відповідних вимог до позовної заяви на момент відкриття провадження по справі. Чинним законодавством не передбачена можливість невиконання судом вимог частин 11, 13 статті 187 ЦПК України у зв'язку з тим, що відповідні вимоги до позовної заяви не були передбачені на стадії відкриття провадження у справі або незгоди позивач з вимогами статей 175, 177 ЦПК України;
У свою чергу, чітке додержання вимог цивільного процесуального законодавства після їх зміни є запорукою справедливого та своєчасного судового розгляду.
Суд зауважує, що невиконання стороною у справі, зокрема позивачем, абзацу 2 частини 4 статті 177 ЦПК України не відповідає основним засадам цивільного судочинства, зокрема принципам верховенства права, юридичної визначеності, пропорційності та змагальності, оскільки наперед робить неможливим винесення рішення суду відповідно до вимог частини п'ятої статті 390 ЦК України у випадку добросовісності набувача.
З урахуванням викладеного, виконання вимог абзацу 2 частини 4 статті 177 ЦПК України при витребуванні державним органом (органом місцевого самоврядування) майна у особи, за відсутності судового рішення щодо визнання цієї особи недобросовісним набувачем, є обов'язковими та не залежать від суб'єктивної думки позивача.
Крім того, касаційний суд у своїй ухвалі в цій справі від 13.08.2025 виснував, що до даних правовідносин слід застосувати положення п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦКУ, які визначають порядок витребування майна у добросовісного набувача, яким у цій справі виступає відповідач.
При зверненні до суду, визначаючи ціну позову, тобто вартість спірної квартири, позивач виходив з даних договору купівлі-продажу - 1791900 грн, водночас суд звертає увагу позивача на наступне.
Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Відповідно до ч. 1 ст.12 цього Закону, звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до пункту 172.3 статті 172 Податкового кодексу України, дохід від продажу об'єкта нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку, або не нижче ринкової вартості такого об'єкта, визначеної суб'єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку.
Єдина база даних звітів про оцінку (далі - Єдина база) - державна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять база даних, програмне забезпечення, модуль електронного визначення оціночної вартості, сервіс послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості.
Єдина база забезпечує:
1) внесення, оновлення, створення, зберігання, передавання та автоматичне оприлюднення відповідної інформації про об'єкт нерухомості, неподільний об'єкт незавершеного будівництва/майбутній об'єкт нерухомості та його вартість (крім інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки);
2) реєстрацію, авторизацію (ідентифікацію) суб'єктів оціночної діяльності (оцінювачів) та нотаріусів;
3) внесення суб'єктами оціночної діяльності (оцінювачами) звітів про оцінку та інформації з них напряму та безпосередньо до Єдиної бази;
4) реєстрацію і зберігання звітів про оцінку в Єдиній базі з автоматичним присвоєнням кожному звіту унікального реєстраційного номера;
5) електронне визначення оціночної вартості об'єктів нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості та автоматичне формування на запит фізичних і юридичних осіб електронних довідок про оціночну вартість об'єктів нерухомості з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера;
6) автоматичний обмін інформацією і документами, доступ до яких здійснюється за допомогою мережі Інтернет.
Власником Єдиної бази, прав інтелектуальної власності на Єдину базу та її програмного забезпечення є держава в особі Фонду державного майна України.
Фонд державного майна України є держателем, розпорядником та адміністратором Єдиної бази, а також власником всієї інформації, що міститься в ній.
Єдина база повинна забезпечувати збереження та належний захист всієї інформації щодо об'єктів нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості, оціночна вартість яких визначається та перевіряється, можливість доступу до інформації суб'єктів оціночної діяльності (оцінювачів), нотаріусів та контролюючих органів у межах повноважень.
Інформація Єдиної бази про об'єкт нерухомості, неподільний об'єкт незавершеного будівництва/майбутній об'єкт нерухомості та його вартість, у тому числі звіти про оцінку, автоматично оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України в режимі реального часу (крім інформації з обмеженим доступом). До такої інформації забезпечується відкритий, прямий неавторизований доступ з можливістю завантаження у форматі відкритих даних.
Для цілей цього пункту до інформації з обмеженим доступом не належить інформація про суб'єктів оціночної діяльності (оцінювачів).
Порядок ведення Єдиної бази затверджується Фондом державного майна України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
З метою формування інформаційної основи для визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості Фонд державного майна України використовує інформаційні джерела з відкритим доступом та дані про ціни, зазначені в договорах купівлі-продажу об'єктів нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості, внесені нотаріусами до Єдиної бази, а також дані про ринкову вартість об'єктів нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості, внесені до Єдиної бази на підставі звітів про оцінку.
Визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості здійснюється автоматично, на підставі даних про об'єкт нерухомості, неподільний об'єкт незавершеного будівництва/майбутній об'єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази будь-якою особою за допомогою мережі Інтернет, що підтверджуються офіційними документами на такий об'єкт. Перелік даних, які вносяться особою до Єдиної бази з метою визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості, затверджується Фондом державного майна України.
За результатом визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості Єдиною базою формується довідка про його оціночну вартість з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера.
Якщо особа не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб'єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об'єкта.
Внесення інформації зі звітів про оцінку до Єдиної бази здійснюється суб'єктом оціночної діяльності (оцінювачем) на підставі звіту про оцінку, електронна версія якого зберігається в Єдиній базі. Перелік даних про об'єкт нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості зі звіту про оцінку, які вносяться суб'єктом оціночної діяльності (оцінювачем) до Єдиної бази з метою реєстрації звіту у Єдиній базі, затверджується Фондом державного майна України. Звіти про оцінку реєструються в Єдиній базі суб'єктами оціночної діяльності (оцінювачами) виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, оцінювача, який безпосередньо проводив оцінку, відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Реєстрація звіту про оцінку з присвоєнням йому унікального реєстраційного номера здійснюється Єдиною базою за умови, що визначена у звіті про оцінку ринкова вартість об'єкта нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості перебуває в межах допустимого 25-відсоткового цінового діапазону ринкових цін на співставні об'єкти нерухомості, неподільні об'єкти незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості, інформація про які міститься у Єдиній базі. Алгоритми встановлення Єдиною базою співставних об'єктів нерухомості, неподільних об'єктів незавершеного будівництва/майбутніх об'єктів нерухомості визначаються Фондом державного майна України.
У разі якщо визначена у звіті про оцінку ринкова вартість об'єкта нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості виходить за межі допустимого 25-відсоткового цінового діапазону, Єдина база автоматично відмовляє в реєстрації такого звіту. У такому разі особа, яка використовує звіт про оцінку, або суб'єкт оціночної діяльності (оцінювач) має право протягом п'яти робочих днів з дня відмови у реєстрації звіту про оцінку звернутися через Єдину базу або письмово до Фонду державного майна України із заявою про забезпечення рецензування звіту про оцінку відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність". Фонд державного майна України розглядає таку заяву не більше п'яти робочих днів з моменту отримання та приймає відповідне рішення. Зазначене рішення не пізніше наступного робочого дня після його прийняття реєструється Фондом державного майна України в Єдиній базі. Звіт про оцінку за результатами рецензування підлягає реєстрації в Єдиній базі із присвоєнням йому унікального реєстраційного номера, за умови прийняття такого рішення.
Доступ, внесення, перевірка інформації до/з Єдиної бази здійснюються безоплатно. Формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості здійснюється безоплатно.
Звіт про оцінку, не зареєстрований у Єдиній базі, без присвоєного унікального реєстраційного номера відповідно до вимог цієї статті або з дати реєстрації якого минуло більше шести місяців, для цілей оподаткування не застосовується. Єдина база не присвоює унікальний реєстраційний номер звіту про оцінку, якщо з дати звіту про оцінку (або у разі здійснення рецензування звіту про оцінку - з дати завершення такого рецензування) минуло більше п'яти робочих днів.
Під час посвідчення правочинів з продажу (обміну) чи іншого відчуження об'єктів нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості нотаріус перевіряє зміст електронної довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості на достовірність даних про об'єкт нерухомості, унікальний реєстраційний номер та дату формування цієї довідки або реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та наявність присвоєного йому унікального реєстраційного номера, а також звіряє інформацію про суб'єкта оціночної діяльності (оцінювача) та ринкову вартість об'єкта нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості, які містяться у звіті про оцінку, з даними Єдиної бази.
Довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості за результатами електронного визначення оціночної вартості є чинною впродовж 30 календарних днів з дня її формування Єдиною базою.
Доступ нотаріуса до Єдиної бази для перевірки факту формування Єдиною базою довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості чи реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та присвоєння йому унікального реєстраційного номера, а також для внесення до Єдиної бази інформації про ціну об'єкта нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості, зазначену в договорі купівлі-продажу, що ним посвідчується, є безоплатним.
У разі обміну об'єкта нерухомості дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження об'єкта нерухомості, визначеного:
а) абзацом першим пункту 172.1 цієї статті, - не оподатковується;
б) пунктом 172.2 цієї статті, - оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.
Згідно витягу з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, вартість спірної квартири становить 1791900 грн.
Вирішуючи питання залишення позовної заяви без руху, суд також враховує наступне.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Обов'язок попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду передбачений у нормі матеріального права.
Отже, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позивачу слід додати до позовної заяви документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка квартири) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
З метою належного виконання даної ухвали, суд підкреслює та звертає увагу позивача на те, що оцінка (експертно-грошова оцінка квартири) вартості спірного майна повинна бути здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а отже вартість майна повинна бути підтверджена долученими до заяви про усунення недоліків документами.
З огляду на вищенаведене судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 статті 177 ЦПК України, а саме позовна заява не містить документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Оцінюючи наведені вище заперечення представника позивача щодо того, що питання відповідності позовної заяви вимогам закону вирішувалось попереднім складом суду, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Положення наведеної статті вказують на те, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Суд вирішуючи зазначене питання на даному етапі провадження, не надає оцінки поданому стороною відповідача у судовому засіданні висновку про вартість майна, адже питання дотримання зазначеного вище обов'язку сторони визначеного ч. 4 ст. 177 ЦПК України належить до обов'язків позивача.
Отже, завершення перевірки зазначених обставин остаточно відбулося, тобто встановлено саме 02.04.2026 після висловлення своїх позицій учасниками провадження, для чого судом надавався зазначеним особам відповідний час. Крім того, як свідчить аналіз ч. 11 ст. 187 ЦПК України, вирішення зазначеного питання не залежить від наявності чи відсутності відповідного клопотання учасників провадження та може бути ініційоване судом, адже саме він перевіряє позовну заяву на предмет відповідності вимогам закону.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу термін для усунення виявлених недоліків.
Окремо, суд звертає увагу позивача на необхідність перевірки сплати судового збору у визначеному законом розмірі у разі зміни ціни позову на стадії усунення наведених вище недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.177, 187 ЦПК України,
постановив:
Позовну заяву Львівської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху.
Надати позивачу термін для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали, а саме:
- додати документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка квартири) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повертається позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Стрельбицький