Єдиний унікальний номер №943/1289/25
Провадження № 2/943/198/2026
26 березня 2026 року м. Буськ
Буський районний суд Львівської області
в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.
при секретарі Пирка В.М.
за участі представника позивачки ОСОБА_1
позивачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Буську в режимі відеоконференцзв'язку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 в особі представника, адвоката ПАЩУКА Артема Ігоровича до ОСОБА_4 про стягнення пені за несплатиу аліментів,-
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Мотивує тим, що Буським районним судом Львівської області 08.04.2024 в справі № 943/732/24 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 05.04.2024 року до повноліття дитини. На підставі судового наказу було відкрито виконавче провадження ВП № 75819498. Станом на 01.06.2025 року, згідно розрахунку виконавця, заборгованість по аліментах становить 47432,00 гривень. На вказану суму заборгованості представником позивача зроблено розрахунок пені за відповідною формулою, такий становить 75115,04 гривень. Оскільки пеня не може бути більшою за 100% заборгованості по аліментах, просить стягнути з відповідача в користь позивача пеню в розмірі 47432,00 гривень.
Представник позивачки, в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав, просить стягнути пеню за несплату аліментів в означеному розмірі.
Позивач повністю підтримала свого представника, просить позов задоволити.
Відповідач, його представник в судове засідання не з'явилися, представник подав клопотання про розгляд справи у відсутності сторони відповідача, подав письмові пояснення по суті справи та письмові докази.
Суд, вислухавши сторону позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, подані заперечення, оцінивши докази, приходить до висновку що позов слід задоволити з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень, викладених у ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі з 07 квітня 2016 року, що підтверджується Свідоцтвом Серії НОМЕР_1 , актовий запис № 53.
За час перебування у шлюбі в них народилося двоє синів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво Серія НОМЕР_2 від 23.09.2016 року) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народжений в Республіці Польща (свідоцтво перекладене на українську мову).
Рішенням Буського районного суду від 02.08.2024 року шлюб сторін розірвано (справа № 943/745/24).
Згідно судового наказу Буського районного суду Львівської області від 08 квітня 2024 року з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце праці: не встановлено, стягуються на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на утримання синів: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму дитину відповідного віку щомісячно, з дня подачі заяви та до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 05 квітня 2024 року.
Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню даного судового наказу АСВП № 75819498.
Згідно розрахунку заборгованості за період з 15.08.2024 року по 01.06.2025 року, на виконання судового наказу № 943/732/24, боржнику нараховано до сплати суму аліментів в розмірі 47432,00 гривень, заборгованість станом на 01.06.2025 року становить 47432,00 гривень.
Як встановлено в судовому засіданні дане виконавче провадження закрито та повернуто заявнику. Оскільки боржник ОСОБА_5 зареєстрований в м. Червоноград (зараз Шептицький) даний судовий наказ звернуто вдруге до примусового виконання до Шептицького відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Державним виконавцем Шептицького відділу ДВС Торбою М.Я. 31.10.2025 року винесено постанову про відкриття провадження з примусового виконання судового наказу № 943/732/24 про стягнення з ОСОБА_5 аліментів на утримання дітей, ВП № 79476062.
Згідно розрахунку заборгованості по аліментах від 27.01.2026 року, за період з квітня 2024 року по січень 2026 року нараховано суму аліментів в розмірі 93002,57 гривень. заборгованість станом на 27.01.2026 року боржником сплачено, зокрема в жовтні 2025 року - 50000,05 гривень, в листопаді 2025 року - 26000,00 гривень, в грудні - 4350,00 гривень, в січні 2025 року - 12652,52 гривень, про що представником відповідача подано відповідні квитанції.
Згідно ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
На підставі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; частина 1 ст. 196 Сімейного кодексу України регламентує, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Відповідно до правового висновку, зробленого Верховним Судом України 16 вересня 2013 року у справі № 6-81 цс 13, враховуючи те, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення на підставі ч.1 ст.196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясовувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розмір пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Такий правовий висновок вбачається із постанови Великої Палати Верховного Суду України від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18), а саме передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Суд, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей, обов'язок працездатного батька утримувати своїх дітей, погоджується з доводами позивачки, які знайшли своє підтвердження в сукупності зібраних доказів у матеріалах справи.
Відповідно до ч.1,2 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".
Виходячи із змісту ст. 196 СК України, суми заборгованості по сплаті аліментів та періоду прострочення аліментів, загальна сума заборгованості по пені за несплату аліментів складає 47432,00 гривень.
Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.
Окрім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.
Представником позивача в позовній заяві заявлено вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 гривень, однак не подано доказів понесення такої (договору про надання правничої допомоги, акту виконаних робіт, тощо), тому суд приходить до переконання, що такі вимоги є передчасними задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 180, 196 СК України, ст.ст.2,4,5,11,13,137,141,247,258,259,263-265,272,273 ЦПК України, ст.549 ЦК України, суд -
Позов задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОПП НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_2 , пеню за несвоєчасну сплату аліментів згідно судового наказу Буського районного суду від 08 квітня 2024 року, в розмірі 47432,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_3 в користь держави 1331,20 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.
У зв'язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 01.04.2026 року.
Суддя: Б. М. Журибіда