Рішення від 23.03.2026 по справі 309/4624/25

Справа № 309/4624/25

Провадження № 2/309/1841/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Орос Я.В.

за участю секретаря : Калинич Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст справу за позовом: ОСОБА_1 до Хустської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Хустського районного суду з позовом до Хустської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є тіткою позивачки, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 у шлюбі ніколи не була, дітей не мала. У старшому віці почала хворіти, тому догляд за нею вела позивач ОСОБА_1 , що підтверджується актом депутата від 13.05.2025 року. Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно. Так, рішенням № 115 виконкому Ізянської сільської ради народних депутатів від 25.12.1997 року ОСОБА_3 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для обслуговування будинку , який був побудований у 1991 році та земельну ділянку для особистого підсобного господарства, загальною площею 0.13 га. Житловий будинок за адресою : АДРЕСА_1 побудований у 1991 році та належав ОСОБА_2 , що підтверджується випискою із погосподарської книги. Однак, ОСОБА_4 не виготовила правовстановлюючих документів на зазначений будинок, що підтверджується довідкою Хустського ДПТІ.

На день смерті із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ніхто не був зареєстрований і ніхто не проживав, що підтверджується довідкою виконкому Хустської міської ради.. Спадкоємців першої черги не має. Інших спадкоємців у тітки окрім ОСОБА_1 не має, позивачка здійснювала догляд за ОСОБА_2 до дня її смерті, займалась похованням, отримала свідоцтво про смерть. Для прийняття спадщини жодні спадкоємці чи інші особи не звертались. Після смерті тітки, ОСОБА_1 фактично вступила у володіння її будинком та земельною ділянкою.

При зверненні до приватного нотаріуса для оформлення спадщини на спадковий будинок, позивачці в усному порядку було роз'яснено, що відкриття спадкової справи та оформлення права власності можливе лише за умови пред'явлення всіх оригіналів документів, що підтверджують право власності на майно спадкодавця. Відсутність, документів про право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 унеможливлює оформлення позивачем права на спадщину. Враховуючи те, що на спадкове майно не має правовстановлюючого документу, то відповідно нотаріус не може оформити ОСОБА_1 право на спадщину.

Внаслідок вищевикладених обставин позивачка змушена звертатися до суду позовною заявою про визнання права власності у порядку спадкування.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. На адресу суду від представника позивача адвоката Мацола А.В. надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують та просять їх задоволити в повному обсязі.

Представник Хустської міської ради в підготовче судове засідання не з'явився. На адресу суду від представника відповідача Бредіхіної Н.О. надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутність за наявними матеріалами справи. Заявлені вимоги залишають на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом ст.ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 просить суд визнати право власності на спадкове майно після смерті своєї тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому позивач зазначає, що є спадкоємицею другої черги та відсутність спадкоємців першої черги. Дані обставини підтверджуються наступним.

Згідно архівної довідки №К-/01-17 від 13.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що в книгу реєстрації актів про народження с.Іза Хустського району внесено відповідний запис №27 від 17 лютого 1922 року. Місце народження - с.Іза Хустський район. Батько- ОСОБА_6 , мати- ОСОБА_7 (а.с.10).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 24.03.2004 р. (а.с.16).

Згідно архівної довідки №К-265/01-17 від 14.03.2025 року вбачається, що у ОСОБА_8 та матері ОСОБА_9 народився син ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 , про що в книгу реєстрації актів про народження с.Іза Хустського району внесено відповідний запис №171 від 01 жовтня 1913 року. Місце народження - с.Іза Хустський район (а.с.12).

Отже, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 були рідними братом та сестрою. ОСОБА_4 за життя своєї сім'ї не створила та дітей не мала. При цьому, ОСОБА_11 є батьком позивачки ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 12.09.2024 року (а.с.14) та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 29.03.2024 року (а.с.15).

Батько позивачки ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 28.02.2025 року (а.с.17).

На день смерті із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ніхто не був зареєстрований і ніхто не проживав, що підтверджено довідкою виконкому Хустської міської ради №104-11/202 від 19.02.2025 року (а.с.18). У похилому віці ОСОБА_2 почала хворіти, у зв'язку з відсутністю сім'ї та дітей за останньою вела догляд ОСОБА_1 , що підтверджено актом депутата від 13.05.2025 року (а.с.20).

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, що складається з земельної ділянки та житлового будинку. Так, рішенням № 115 виконкому Ізянської сільської ради народних депутатів від 25.12.1997 року тітці ОСОБА_3 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для обслуговування будинку , який був побудований у 1991 році та земельну ділянку для особистого підсобного господарства , загальною площею 0.13 га. (а.с.21). Житловий будинок за адресою : АДРЕСА_1 побудований у 1991 році та належав ОСОБА_13 , що підтверджено випискою із по господарської книги (а.с.28).

Однак, ОСОБА_2 не виготовила правовстановлюючих документів на зазначений будинок, що підтверджено довідкою Хустського ДПТІ (а.с.22).

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Отже виникнення права власності на нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року не є перешкодою для оформлення спадкових прав.

Таким чином, оскільки право власності на житловий будинок було набуто спадкодавцем ще у 1991 році, однак відповідні оригінали правовстановлюючих документів відсутні, такий не є самочинним будівництвом, на будинок виготовлено технічний паспорт на замовлення позивачки ОСОБА_1 (а.с.23-27).

Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно із ч.3 ст.1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» й пов'язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення в спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.

Відтак відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно після смерті тітки не є перешкодою для реалізації позивачем права на оформлення спадщини.

Оскільки ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину за померлою ОСОБА_2 у силу приписів ч.3 ст. 1268 ЦК України, такий позов підлягає до задоволення.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 142, 206, 258-259, 264-265,354 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 мешканкою АДРЕСА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання через Хустський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 02.04.2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.

Попередній документ
135355518
Наступний документ
135355520
Інформація про рішення:
№ рішення: 135355519
№ справи: 309/4624/25
Дата рішення: 23.03.2026
Дата публікації: 06.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хустський районний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (23.03.2026)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 25.12.2025
Предмет позову: про визнання права власності на спадкове майно
Розклад засідань:
17.02.2026 13:30 Хустський районний суд Закарпатської області
23.03.2026 11:00 Хустський районний суд Закарпатської області
17.12.2026 13:30 Хустський районний суд Закарпатської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ОРОС ЯРОСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ
суддя-доповідач:
ОРОС ЯРОСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ
відповідач:
Хустська міська рада
позивач:
Кемінь Василина Василівна
представник позивача:
МАЦОЛА АЛІНА ВОЛОДИМИРІВНА