Справа №: 307/41/26
Провадження № 3/307/8/26
30 березня 2026 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Стецюк М.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
за вчинені правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України,
ОСОБА_1 , 05 січня 2026 року о 14 год. 00 хв. в м. Тячів по вул. Незалежності, 77, Тячівського району, Закарпатської області керував транспортним засобом «BMW 520», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час паркування автомобіля не вжив заходів щодо недопущення його самовільного руху, не поставив на стоянкове гальмо, внаслідок чого автомобіль здійснив самовільно рух та здійснив наїзд на автомобіль марки «Citroen C5», державний номерний знак НОМЕР_3 . Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки, потерпілих немає, чим порушив п. 15.12 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , 05 січня 2026 року о 14 год. 00 хв. в м. Тячів по вул. Незалежності, 77, Тячівського району, Закарпатської області керував транспортним засобом «BMW 520», державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив наїзд наприпаркований автомобіль марки «Citroen C5», державний номерний знак НОМЕР_3 , після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п.2.10 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 КУпАП.
Також, ОСОБА_1 , 05 січня 2026 року о 14 год. 00 хв. в м. Тячів по вул. Незалежності, 77, Тячівського району, Закарпатської області керував транспортним засобом «BMW 520», державний номерний знак НОМЕР_2 та після скоєного дорожньо-транспортної пригоди за його участі до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння вживав алкоголь, чим порушив п.2.10. є Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому не визнав та пояснив, що 05 січня 2026 року близько обіду він приїхав до магазину «Алма» та припаркував свій автомобіль. Після чого зайшов до магазин щоб купити сигарет. Проте, коли вийшов з магазину, то побачив, що його транспортний засіб покотилася назад та придавив припаркований автомобіль «Citroen C5». Він почекав 20 хвилин, ніхто не підходив і тоді він залишив записку із номером телефону під двірником та поїхав додому, оскільки його автомобіль перешкоджав рух. Через годину до нього додому приїхав власник автомобіля марки «Citroen C5» та повідомив йому, що на його транспортному засобі змістився бампер на 2 см і хотів за це 300 доларів США. Проте він надав потерпілому лише 100 доларів США. На цьому начебто із потерпілим вони вирішили дану ситуацію і він пішов святкувати своє день народження, тому того дня він вживав алкогольні напої. Близько 19 години того дня до нього додому приїхали працівники поліції та склали відносно нього протоколи про адміністративні правопорушення та вилучили посвідчення водія. Крім того, зазначив що на його транспортному засобі немає пошкоджень. Схему дорожньо-транспортної пригоди та протокол огляду транспортного засобу марки «Citroen C5» йому для ознайомлення не надавали.
Захисник Коструб В.В. в судовому засіданні заперечив проти наявності вини ОСОБА_1 та просив справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
Також подав до суду письмові заперечення, де зазначив, що проаналізувавши протоколи про адміністративні правопорушення, можна прийти до висновку, що вони перш за все складені із процесуальними та логічними порушеннями. Вважає, що у діях ОСОБА_1 відносно якого складено протокол за ст. 124 КУпАП, відсутній склад адміністративного правопорушення з огляду на таке. На момент настання події особа транспортним засобом не керувала, у транспортному засобі не перебувала та безпосередньої участі у процесі руху не здійснювала. Транспортний засіб був залишений у стані стоянки, а його подальше переміщення відбулося самовільно без будь-якого керування з боку особи. Таким чином, у момент настання наслідків особа не відповідала визначенню водія та не перебувала у статусі учасника дорожнього руху. Окрім відсутності складу адміністративного правопорушення, вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що спірні правовідносини у даному випадку мають виключно цивільно-правовий характер. Із матеріалів справи вбачається, що внаслідок самовільного скочування транспортного засобу було завдано незначних механічних пошкоджень іншому автомобілю. Тобто фактично йдеться про можливе заподіяння майнової шкоди. Отже, у разі наявності у потерпілої сторони майнових вимог, вони можуть бути реалізовані шляхом звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди у порядку цивільного судочинства або врегульовані сторонами добровільно. У межах даного адміністративного провадження відсутні правові підстави для застосування заходів адміністративної відповідальності. Зокрема, протокол за ст. 122-4 КУпАП (залишення місця дорожньо-транспортної пригоди) може існувати виключно за умови доведеності факту самої дорожньо-транспортної пригоди. Якщо подія не відповідає юридичному визначенню ДТП, відсутній об'єкт правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, що виключає склад адміністративного правопорушення. Аналогічно, притягнення за ч.4 ст. 130 КУпАП (вживання алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди до проведення огляду) можливе лише за наявності встановленої та доведеної дорожньо-транспортної пригоди. У разі відсутності події ДТП як юридичного факту відсутня й обов'язкова об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП. Таким чином, у разі встановлення судом відсутності складу адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, протоколи за ст. 122-4 КУпАП та ч.4 ст.130 КУпАП є юридично похідними, взаємопов'язаними та не можуть існувати автономно без встановленого факту дорожньо-транспортної пригоди.
Щодо пошкодження автомобіля зазначає наступне. У схемі ДТП зазначено, що автомобілю завдано пошкодження переднього лівого крила, лівої фари, бамперу та кріплень. Однак у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують дані твердження, що, на думку захисту, свідчить про неналежне та упереджене складання матеріалів адміністративного провадження. Для кваліфікації діяння за ст. 124 КУпАП обов'язковою умовою є настання наслідків у вигляді реального пошкодження транспортного засобу. Відсутність належних доказів таких наслідків виключає склад правопорушення. Аналіз наявних у матеріалах справи фотоматеріалів свідчить про наступне. На фотографіях автомобіля «BMW» жодних пошкоджень не зафіксовано. Фотографії автомобіля «Citroen» дійсно відображають певні пошкодження, однак їх характер, локалізація та морфологія об'єктивно виключають можливість утворення внаслідок контакту з автомобілем «BMW» за обставин, описаних у протоколі. Зазначені пошкодження були завдані «Citroen» за інших обставин і не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з діями, що є предметом розгляду у цій справі. Окрім того, фотоматеріали не охоплюють ті частини автомобіля «Citroen», де, за версією складеного протоколу, мало відбутися зіткнення, а отже встановити наявність чи відсутність пошкоджень саме в зоні передбачуваного контакту на підставі наявних матеріалів справи не є можливим. Проведення огляду транспортного засобу на цей час також не може усунути зазначену прогалину, оскільки з моменту події минуло понад два місяці, будь-які виявлені пошкодження не можуть бути достовірно пов'язані із обставинами цієї справи, а не з іншими подіями, що мали місце протягом зазначеного часу. Таким чином, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт заподіяння пошкоджень автомобілю «Citroen» внаслідок дій водія «BMW».
Відповідно до розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП в обов'язковому порядку додаються: схема місця ДТП, пояснення учасників та свідків, показання технічних приладів і засобів фото- та/або відеоспостереження у разі їх наявності, а також інші матеріали, необхідні для прийняття рішення у справі. Водночас, незважаючи на наявність у справі пояснень учасника та свідка, та фото фіксації до матеріалів справи не долучено засобів відеоспостереження. При цьому захист особливо звертає увагу на те, що описувана подія сталася на парковці біля магазину «ALMA», на території якого функціонує система відеоспостереження. Таким чином, на момент оформлення матеріалів справи поліцейських була реальна та цілком конкретна можливість отримати відеозапис події, який міг би об'єктивно підтвердити або спростувати обставини ДТП, зокрема факт зіткнення та характер завданих пошкоджень. Однак поліцейські не вжили жодних заходів для отримання та долучення зазначеного відеозапису до матеріалів справи, що є прямим порушенням принципу законності, закріпленого статтею Закону України «Про Національну поліцію», та грубим нехтуванням принципом повноти і об'єктивності збору доказів. Таким чином, сукупність зазначених порушень процесуального порядку оформлення матеріалів справи, а саме: невжиття заходів для отримання наявного відеозапису з камер спостереження магазину «ALMA», а також недотримання вимог статей 3 та 8 Закону України «Про Національну поліцію» - позбавляє наявні докази, зокрема схему ДТП, доказової сили, а відтак вони не можуть бути покладені в основу притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.
Також звертає увагу суду на те, що протокол про адміністративне правопорушення не може вважатися беззаперечним доказом вини особи, стосовно якої він складений. Висновки поліцейського, викладені у протоколі, є лише вірогідними та не мають для суду заздалегідь визначеного значення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю. Таким чином, суд має звертати увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Протоколи чи постанова про адміністративне правопорушення самі по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Щодо ст. 122-4 КУпАП зазначає наступне. Диспозицією ст. 122-4 КУпАП, яку інкриміновано ОСОБА_1 , передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. З суб'єктивної сторони правопорушення, передбачене ст.122- 4 КУпАП характеризується наявністю виключно прямого умислу. Натомість, пояснення які були надані ОСОБА_1 свідчать про відсутність у нього умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а матеріали справи не містять доказів на спростування цих пояснень. Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_2 , ОСОБА_1 залишив свої контактні дані на лобовому склі автомобіля. З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 не мав наміру залишити місце дорожньо-транспортної пригоди з метою уникнення відповідальності, а навпаки - вчинив дії, спрямовані на можливість встановлення з ним зв'язку. Крім того, згідно з поясненнями ОСОБА_3 встановлено, що: «На лобовому склі його автомобіля був залишений номер телефону НОМЕР_4 4 "Коля" Отже, зазначені обставини підтверджують, що особа не діяла умисно та не мала на меті приховати факт своєї причетності до події. Таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого Кодекс України про адміністративні правопорушення (стаття 122-4), а саме -умисна форма вини, що є обов'язковою ознакою цього правопорушення.
Щодо пояснень наданих ОСОБА_3 . Окремої уваги заслуговує той факт, що ОСОБА_1 стверджує про добровільне відшкодування завданої шкоди у розмірі 100 доларів США, які були передані ОСОБА_3 , незважаючи на те, що останній вимагав 350 євро. Сторона захисту має підстави вважати, що ОСОБА_3 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема, відповідно до його пояснень встановлено, що: «На лобовому склі його автомобіля був залишений номер телефону НОМЕР_4 4. Зателефонувавши на вказаний номер, він виявився недійсним». Разом з тим, під час перегляду відеозаписів ОСОБА_1 зазначив, що номер телефону було написано правильно - НОМЕР_5 , однак ОСОБА_3 не зміг розібрати почерк і подумав, що то «4» тому номер був недійсним. Це свідчить про наявність істотних суперечностей у версії ОСОБА_3 . З огляду на викладене, вважає, що існують обґрунтовані підстави припускати, що ОСОБА_3 залишив місце події, отримав грошові кошти у сумі 100 доларів США, а згодом, вважаючи їх недостатніми, повернувся та викликав працівників поліції. Крім того, з урахуванням положень КУпАП, а саме ст. 122-4, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди є адміністративним правопорушенням. Водночас за наявності ознак умисного введення в оману правоохоронних органів або надання завідомо неправдивих відомостей можуть вбачатися й ознаки кримінального правопорушення, правова оцінка яким має бути надана уповноваженими органами досудового розслідування. Отже, наведені обставини потребують всебічної, повної та об'єктивної перевірки з метою встановлення фактичних обставин події. Враховуючи викладені обставини, вважає, що в діях ОСОБА_3 також наявні ознаки порушення вимог Правил дорожнього руху. Як убачається з відеозаписів, що містяться в матеріалах справи, аварійна сигналізація на транспортному засобі ОСОБА_3 увімкнена не була, що прямо суперечить вимогам п. 2.10 (б) ПДР. Отже, наведене свідчить про можливу наявність у діях ОСОБА_3 порушень Правил дорожнього руху, що підлягає належній правовій оцінці з боку суду з урахуванням принципу всебічності, повноти та об'єктивності дослідження доказів.
Враховуючи наведене, просить на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у даній справі слід закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст.122-4, ч.4 ст. 130 КУпАП.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 05 січня 2026 року близько 17 години, він залишив свій транспортний засіб «Citroen C5» біля магазину «Алма», зайшов в піцерію на 20 хв. і коли вийшов, то побачив під двірником свого автомобіля записку із номером телефону. Тоді він зрозумів, що щось не так і обійшов автомобіль та побачив пошкоджене крило, фару та бампер. У номері телефону, що був на записці не вистачало цифри і він не зміг додзвонитися по даному номеру. Згодом до нього підійшов чоловік та повідомив, що бачив як транспортний засіб покотилося назад і вдарило його автомобіль, та показав йому фотознімки автомобіля. Через це він викликав працівників поліції. Після чого, він поїхав до будинку ОСОБА_1 , однак останній йому повідомив, щоб той викликав працівників поліції, оскільки він не буду відшкодовувати вартість ремонту. ОСОБА_1 лише пропонував йому 100 доларів США, однак лише фара коштує 13000 грн. Крім того, зазначив що він звертався у страхову для відшкодування шкоди. Раніше його автомобіль у дорожньо-транспортної пригоди не потрапляв.
Поліцейський СРПП Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області старший сержант поліції ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 05 січня 2026 року близько 17:01 год. надійшов виклик про дорожньо-транспортну пригоду без потерпілих біля магазину «Алма» у м. Тячів по вул. Незалежності. Він приїхав на виклик разом із напарником під час добового чергування та побачили пошкоджений автомобіль марки «Citroen C5» та встановили свідка, який побачив, що автомобіль самовільно покотився і зачепив інший автомобіль. Заявник очікував біля свого авто. Також заявник пояснив, що ОСОБА_1 залишив свій автомобіль, який покотився та вдарив його транспортний засіб. Також ОСОБА_1 залишив свій номер телефону і поїхав у невідомому напрямку. Автомобіль «Citroen C5» знаходився на парковочному місці і не від'їжджав. Водія ОСОБА_4 вони не освідчували на ступінь алкогольного сп'яніння, оскільки не було потреби. ОСОБА_4 про подію повідомив о 17 год., бо до того часу хотів зв'язатися із ОСОБА_1 . Схема місця дорожньо-транспортної пригоди складалася без ОСОБА_1 . Вони встановили особу водія, його місце проживання і склали адміністративні матеріали. ОСОБА_1 перебував з ознаками алкогольного сп'яніння та повідомив, що після ДТП випив пляшку горілки. Також просив долучити до матеріалів справи фотознімки з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Поліцейський СРПП Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області сержант поліції Сойма В.І. в судовому засіданні пояснив, що 05 січня 2026 року надійшов виклик про дорожньо-транспортну пригоду учасник якого залиш місце події, а саме біля магазину «Алма», м. Тячів, вул. Незалежності, 27. Він із напарником приїхав і на місці події були свідки та власник автомобіля - потерпілий ОСОБА_4 . Йому пояснили, що водій припаркував свій автомобіль і той покотився назад і вдарив автомобіль марки «Citroen C5». Потерпілий знайшов записку із номером телефону. Ним було встановлено свідків події, було зроблено фотознімки пошкодженого автомобіля і після чого він із напарником поїхали до ОСОБА_1 , який розповів, що того дня така подія мала місце і він склав матеріали про адміністративне правопорушення. Потерпілий не пояснював йому чому викликав поліцію пізніше. На місці події не виставляли знак аварійної зупинки, оскільки то була паркова. Огляд на визначення ступеню алкогольного сп'яніння у потерпілого не проводили, бо ознак не було. Потерпілий не повідомляв йому, що збитки були відшкодовані. ОСОБА_1 повідомляв, що відшкодував якусь суму грошей. Пошкодження на автомобілі марки «Citroen C5» були з лівої сторони, а саме капот, фара та бампер. У схемі місця ДТП на зазначений ОСОБА_1 , оскільки останній був відсутній на місці події.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження та дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Згідно пункту 15.12 Правил дорожнього руху, водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним.
У відповідності до ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п.2.10 а ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
У відповідності до ст. 122-4 КУпАП відповідальність настає у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до п.2.10 є ПДР України водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Частиною 4 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП, визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Протоколи про адміністративні правопорушення вчинені ОСОБА_1 складені на бланках відповідного зразка з серійними номерами ЕПР1 №559676, ЕПР1 №559659 та ЕПР1 №559669 від 05 січня 2026 року, уповноваженою на те особою, в них викладена суть адміністративних правопорушень, опис установлених обставин, містяться підписи працівника поліції, ознайомлення з місцем розгляду справи та підпис особи, яка притягається до відповідальності про ознайомлення з протоколами, отримання їх копії та роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Між тим, жодних клопотань щодо незгоди з діями працівників поліції з приводу незаконного складання протоколів під час їх складання, ОСОБА_1 не викладено та заявлено не було.
Окрім того, вина ОСОБА_1 у вчинених правопорушеннях підтверджується іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 05 січня 2026 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 05 січня 2026 року;
- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05 січня 2026 року;
- рапортом поліцейського СРПП Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшого сержанта поліції М.Кіндрата від 05 січня 2026 року;
- схемою місця дтп від 05 січня 2026 року;
- приєднаним до протоколу відеозаписом даної події;
- фотознімками з місця дорожньо-транспортної пригоди.
З матеріалів справи, вбачається, що 05 січня 2026 року ОСОБА_1 не вжив всіх заходів, щоб не допустити самовільного руху транспортного засобу в результаті чого було пошкоджено транспортний засіб «Citroen C5», номерний знак НОМЕР_3 . Крім того, ОСОБА_1 будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, поїхав з місця, що сам підтведив у судовому засіданні.
Відеозаписом приєднаним до протоколу підтверджується те, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер та у закладі охорони здоров'я, на що водій відмовився. Крім того, з відеозапису чітко вбачається як ОСОБА_1 підтвердив, що вживав алкогольні напої після дорожньо-транспортної пригоди.
Відтак зміст пояснень ОСОБА_1 , наданих ним в усній формі поліцейським, слугує вагомим підтвердженням тієї обставини, що ОСОБА_1 вживав алкоголь після того, як скоїв ДТП.
Крім того, пояснення поліцейських СРПП Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області старший сержант поліції ОСОБА_5 та сержанта ОСОБА_6 , а також покази потерпілого ОСОБА_4 повністю узгоджуються з матеріалами справи та підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.
Невизнання вини ОСОБА_1 , а також твердження його захисника Коструба В.В., про відсутність події та складу адміністративних правопорушень у діях ОСОБА_1 , суд оцінює критично та вважає, що дані твердження є безпідставним та такими, що не підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а позицію останнього щодо невизнання вини, суд вважає способом його захисту з метою уникнення відповідальності.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративних правопорушень в діях особи, щодо якої складено протоколи, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Згідно з ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч.4 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст.122-4 КУпАП та накласти адміністративне стягнення:
- за ч. 4 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки;
- за ст. 124 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.;
- за ст. 122-4 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 коп.
На підставі ст. 36 КУпАП, остаточно ОСОБА_1 визначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення.
Повний текст постанови суду складено 02 квітня 2026 року.
Суддя М.Д.Стецюк