Номер справи 243/2087/26
Номер провадження 2/243/1007/2026
«02» квітня 2026 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді Хаустової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання - Чернікової Ю.К.,
розглянувши в приміщенні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області в залі №4 цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним Договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05 серпня 2020 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_2 укладено Договір № 2746488.
Згідно Договору, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови Договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов'язані з виконанням Договору.
Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме до ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», отримавши від останнього всю передбачену Законодавством інформацію перед укладанням Договору.
Відповідно до умов кредитного Договору, позичальник зобов'язався повернути кредит кредитодавцю в строк передбачений кредитним Договором. Проте, своїх зобов'язань з повернення грошових коштів відповідач не виконав, внаслідок чого у позичальника виникла заборгованість.
26 березня 2021 року було укладено Договір № 26032021 відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними Договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 2746488.
23 травня 2024 року було укладено Договір № 23/05/24 відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними Договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 2746488. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за Договором № 2746488.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2746488 від 05 серпня 2020 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 22960,00 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 7000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 15960,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.; заборгованість за комісіями - 0.00 грн.; інфляційні збитки - 0.00 грн.; нараховані 3% річних -0.00 грн.
Підсумовуючи, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 22 960 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 13 000 грн.
04 березня 2026 року Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області було прийнято до розгляду дану позовну заяву з відкриттям провадження.
17 березня 2026 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшов Відзив на позовну заяву від відповідача, в якому зазначено, що серед зазначених в п.10 Договору номерів телефонів, що ідентифіковані як такі, що належать споживачу, номер НОМЕР_1 дійсно належав йому, але був втрачений, а номер телефону НОМЕР_2 ніколи не перебував у його користуванні та ніколи йому не належав.
Зміст Договору не містить інформацію який із зазначених в п. 10 Договору номерів мобільних операторів використовувався для електронної ідентифікації споживача. ОСОБА_2 зазначає, що даний кредитний договір не підписувався ним ані власноруч, ані його електронним цифровим підписом.
У позовній заяві позивачем зазначено, що заходи досудового врегулювання спору не проводились.
Окрім цього, у позивача була наявна реальна можливість зв'язатись зі мною для вирішення питання у позасудовому порядку, однак цього здійснено не було, зазначає відповідач.
Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Фактично, оскільки законодавство не вимагає, щоб електронні договори підписувалися тими видами підпису, які забезпечують незмінюваність їхнього змісту (КЕП або УЕП), питання щодо дотримання письмової форми при їх вчиненні зводиться до того, чи можна вважати зміст цих договорів зафіксованим (вимога частини першої статті 207 ЦК України).
Однак відсутність матеріально-правових вимог до фіксації змісту електронного договору не означає, що це питання може ігноруватися в ході судового розгляду.
Для здійснення відповідного огляду інформаційно-комунікаційної системи з метою ознайомлення з оригіналом електронного документа, у залежності від доказування і з урахуванням конкретних обставин справи, суд може залучити спеціаліста або призначити відповідну судову експертизу (статті 74, 103 ЦПК України), Зі сторони Позивача, у рамках розгляду даної справи, не заявлялось клопотання про залучення до справи спеціаліста або про призначення у справі судової експертизи. Більш того, у відповідача відсутні відомості про те, чи надав Позивач до Суду оригінали документів, або ж документальне підтвердження укладення кредитного договору між відповідачем та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт отримання кредитних коштів. Відповідно до ст. 81 ЦПК України саме на позивача покладається обов'язок доказування тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Надання лише копії кредитного договору або внутрішнього розрахунку заборгованості не підтверджує факту перерахування грошових коштів саме відповідачу. Належним доказом у такому випадку можуть бути виключно первинні банківські документи (платіжні доручення, банківські виписки, підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок відповідача).
Як вказано у позовній заяві, ОСОБА_2 отримав кредитні кошти в сумі 7000,00 грн.
Відповідно до умов оскаржуваного споживчого кредиту № 2746488 від 05 серпня 2020 року сума кредиту складає 7 000, 00 гривень, строк користування кредитом визначений пунктом 1.4 і складає 30 днів, строк користування кредитом не подовжувався і визначений у Додатку № 1 до Договору - 04.09.2020. Оскільки матеріали справи не містять доказів, що строк дії спірного кредитного договору був продовжений, а відтак безпідставно нараховані відсотки поза межами строку дії договору. Тому розмір відсотків за користування кредитом в межах строку дії даного договору (з 05.08.2020 по 04.09.2020) становить 10 990 грн ( 7000 грн. х 1,90% х 30 днів). Однак у даному випадку обрахувати суму заборгованості по кредиту неможливо без ознайомлення із оригіналами документів, які потрібно було б дослідити в рамках даного спору, зазначає відповідач.
Позивач у позовній заяві посилається на договір відступлення права вимоги (факторингу), укладений між ТОВ «Авентус Україна»- первісним кредитором та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», однак до матеріалів справи не надано належних доказів виконання такого договору, зокрема доказів здійснення оплати за відступлення права вимоги.
З огляду на вказане, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не набула права вимоги за кредитним договором № 2746488 від 05.08.2020 і, як наслідок, ТОВ «Факторинг Партнерс» не наділено правом вимоги до нього за Договором № 2746488.
Як зазначено у позовній заяві: кредитний договір укладено 05.08.2020 року; строк користування кредитом становив 30 днів. Отже, обов'язок відповідача повернути кредит виник не пізніше 04.09.2020 року. Саме з цього моменту кредитору стало відомо про можливе порушення його права. Таким чином, строк позовної давності сплив 04.09.2023 року. Позов подано до суду лише у 2026 році, тобто після спливу встановленого законом строку позовної давності. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові, якщо про її застосування заявлено стороною у спорі. У зв'язку з викладеним просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності.
Розмір гонорару адвоката у сумі 13 000 грн. неспівмірний зі складністю справи, яка відповідно до положень ЦПК України є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів, а також часом, необхідним представнику позивача для вчинення відповідних процесуальних дій. З урахуванням викладеного, вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у суму 3000,00 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Підсумовуючи, просить відмовити в задоволенні позовних вимог та застосувати до позивача наслідки спливу позовної давності.
24 березня 2026 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надіслано Відповідь на Відзив від позивача, в якому зазначено що строк позовної давності міг початись би із 30.06.2023 якби не наступна інформація. 01 липня 2023 року завершено дію карантину (Постанова КМУ №651 від 27 червня 2023 року), однак строки стягнення заборгованості по кредитах, які настали в період з 11 березня 2020 року продовжуються до закінчення дії воєнного стану в Україні та тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Враховуючи, що до введення воєнного стану загальний строк позовної давності не минув, на момент звернення позивача до суду з позовом діяв правовий режим воєнного стану, а відповідно, позовна заява подана в межах строку позовної давності.
Отже, законодавцем з метою забезпечення визначеного Конституцією України права на доступ до суду передбачено продовження на період дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів. Тобто загальна позовна давність, перебіг якої припав на період дії в Україні правового режиму воєнного стану, продовжена законодавцем на період дії такого правового режиму. Водночас продовження строків свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.
Підсумовуючи вищезазначене, перебіг строку позовної давності за Кредитним договором (позики) станом на дату подачі позовної заяви не настав, а позиція відповідача не враховує вищезазначених норм.
Як доказ оформлення кредитних договорів в ТОВ «Авентус Україна» і отримання кредитних коштів - було надано Кредитний договір, підписаний відповідно до вимог законодавства.
Позивач наголошує, що відповідач раніше не звертався ні до суду ні до ТОВ «Авентус Україна» ні до позивача з приводу шахрайських дій за укладеним договором. А тільки через п'ять років після укладенні Кредитного договору та отримання коштів на свою банківську картку, а також відкриття провадження про стягнення заборгованості вирішив стверджувати з приводу начебто, не укладення Кредитного договору з Товариством та не отримання кредитних коштів.
Навіть якщо припустити, що відповідач не бажав укладати кредитний договір, то у разі незгоди він не був позбавлений можливості скористатися своїм правом, визначених ст.15 закону України «Про захист прав споживачів», і, відповідно, протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладання договору та повернути кошти товариству. Однак, відповідач такого не вчинив, а натомість навпаки на підвердження визнання укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів вніс платіж в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Очевидно, якби відповідач не визнавав кредитні правовідносини з первісним кредитором, то він би не вносив неодноразово платежі для погашення заборгованості за кредитом.
Відповідач не надавав жодних підтверджуючих документів щодо скоєння шахрайських дій відносно себе та укладення від його імені Кредитного договору, а також первісний кредитор не отримувало запити від правоохоронних органів щодо кредитних правовідносин між ним та відповідачем.
Позивач зазначає, що Ідентифікація в Інформаційно Комунікаційній Системі кредитора (надалі ІКС Товариства) - електронна процедура перевірки Товариством автентичності Відповідача, яка здійснювалась відносно Клієнта: - під час першого входу (реєстрації) шляхом перевірки цифрового або алфавітно-цифрового коду, що введений Споживачем в спеціальному полі Веб-сайту та отриманий від Товариства в повідомлені, що надіслане на номер мобільного телефону Споживача НОМЕР_1 , (далі-код); - під час наступних входів, шляхом перевірки введеного Споживачем коду та/ або Паролю до Особистого кабінету.
При цьому, просить суд звернути увагу Код та/або Пароль до Особистого кабінету/Мобільного застосунку "CreditPlus", які вводив Споживач для цілей Ідентифікації в ІКС Товариства, є електронним підписом Споживача для цілей Закону України «Про електронну комерцію»; Ідентифікація та верифікація Клієнта була здійснена Товариством шляхом отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з Українського бюро кредитних історій та коректного введення Відповідачем , пароля, надісланого кредитором на такий фінансовий номер телефону: НОМЕР_1 .
Отже, при здійснені ідентифікація та верифікація Відповідача, Кредитором в повній мірі було дотримано всі вимоги Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Слід також звернути увагу суду на те, що укладення кредитного договору через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця є багатоступеневою процедурою, яка передбачає послідовне виконання користувачем ряду дій.
Водночас відповідач у своїх запереченнях не надав суду жодного доказу того, що: - його персональні дані були використані сторонніми особами; - доступ до його банківської картки або мобільного телефону мали треті особи; - реєстрацію у системі кредитодавця було здійснено без його відома; - одноразовий ідентифікатор був отриманий або використаний іншою особою. Таким чином, доводи відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях.
Отже, укладення договору відбулося не лише відповідно до вимог законодавства, але й у чіткій відповідності до погоджених сторонами умов, що додатково підтверджує його дійсність.
Наголошуємо та звертаємо увагу суду, що на відміну від паперового документа, електронний документ не має єдиного матеріального носія, який можна було б визначити як «єдиний оригінал». Закон прямо встановлює, що кожен електронний примірник документа, який містить усі необхідні реквізити, є оригіналом.
Відповідач вказує лише на недоведеність факту перерахування йому кредитних грошових коштів, але будь-яких доказів цьому не надає. При цьому Позивач зазначає, що відповідач має вільний доступ до своїх рахунків у банківських установах і мав безперешкодну можливість надати суду докази про те, що кредитні грошові кошти на його банківську картку, вказану в договорі чи іншу картку, якою він користується, не надходили.
Згідно з пунктом 1.4 Договору строк користування кредитом складає 30 календарних днів, а датою повернення кредиту є дата, визначена у Графіку платежів. Укладаючи Кредитний договір Відповідач погодив, що за користування кредитними коштами встановлюється плата - процентна ставка.
Укладаючи цей Договір, Споживач підтверджує, що підставою для застосування зниженої процентної ставки, передбаченої цим Договором є отримання Споживачем від Товариства індивідуальної знижки на стандартну процентну ставку, відповідно до програми лояльності ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА" для споживачів сервісу «CreditPllus» ( Офіційні правила розміщені на Веб-сайті).
Таке зниження стандартної процентної ставки допускається за умови, що Споживачем будуть виконані умови для її застосування - повернений кредит у строк та в порядку, що передбачені цим Договором. У випадку невиконання Споживачем умов для застосування зниженої процентної ставки, користування кредитом для Споживача стає доступним виключно на стандартних умовах - за стандартною процентною ставкою.
При цьому, Споживач погоджується, що застосування стандартної процентної ставки не є наслідком погіршення умов користування кредитом для Споживача (збільшенням процентної ставки), а є лише наслідком отримання Споживачем послуги фінансового кредиту на звичайних(стандартних) умовах, що доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки...» Зазначені положення визнані сторонами Кредитного договору та підтверджуються наявними у відзиві письмовими доказами.
Враховуючи викладене, оскільки Відповідач виконав умови для застосування знижки на стандартну процентну ставку, а саме: 31.08.2020 р. вніс 18,90 грн. в зв'язку з цим нарахування процентів з дати видачі кредиту по 31.08.2020 р. здійснювалося за зниженою процентною ставкою 0,01% в день, а починаючи з 01.09.2020р. за стандартною процентною ставкою 1,9% в день. Разом з тим, укладаючи кредитний договір, сторони погодили можливість продовжити строк користування кредитом:
«4.1. Строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.-4.5 Договору. 4.2. Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3 Договору.».
31.08.2020р. через Особистий кабінет Клієнтом було ініційовано продовження строку користування кредитом на 30 днів до 30.09.2020 р. шляхом ініціюванням платежу на користь Товариства у розмірі 18,90 грн., що дорівнює сумі нарахованих та несплачених на дату платежу процентів; Так, враховуючи викладене, починаючи з 01.09.2020р. продовжувався строк кредиту та нарахування процентів здійснювалося за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,9% в день від суми кредиту. Разом з тим інформуємо, враховуючи положення ст.1048 ЦК України, сторони в Кредитному договорі узгодили нарахування процентів відповідно до п.3.1.: «3.1. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-то календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт" Оскільки, Відповідач після 31.08.2020 р. більше не ініціював продовження кредиту, то починаючи з 01.10.2020 по 29.12.2020 р. Відповідачу нараховувалися проценти відповідно до узгодженого п.3.1. Кредитного договору не більше 90 днів, за стандартною процентною ставкою 1,9% в день.
Так, Відповідачем був поданий відзив, в якому відповідач посилається на відсутність доказів оплати за договором № 26032021 укладеного 26.03.2021 року, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2746488.
Щодо оригіналу Договору факторингу № 26032021 від 26.03.2021 року з доказами оплати, такий Договір у ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» відсутній, оскільки даний Договір укладено між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» і позивач не є його стороною. Додані до позовної заяви копії договору факторингу та додатки до нього були належним чином завірені.
Так, Позивачем на підтвердження правомірності договору факторингу було додано платіжне доручення № 422780413, з якого вбачається, що ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" здійснило оплату у розмірі 2944375.35 грн. за договором факторингу № 23/05/24 від 23 ТРАВНЯ 2024 р. на користь ТОВ"ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ".
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Підсумовуючи, позивач просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
25 березня 2026 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшли Заперечення на Відповідь на Відзив від сторони відповідача, в яких зазначено, що позивач порушив процесуальні строки для подачі відповіді на відзив. Додатково зазначено, що відповідачу не було відомо про укладення споживчого кредитного Договору та наявності заборгованості. Відповідач зазначає, що позивач стверджує, що ним: «31.08.2020 ініційовано продовження строку користування кредитом на 30 днів до 30.09.2020 шляхом ініціюванням платежу на користь Товариства у розмірі 18,90 грн, що дорівнює сумі нарахованих та несплачених на дату платежу процентів…» Відповідно до умов оскаржуваного споживчого кредиту № 2746488 від 05.08.2020 сума кредиту складає 7 000, 00 гривень, строк користування кредитом визначений пунктом 1.4 і складає 30 днів, строк користування кредитом не подовжувався і визначений у Додатку № 1 до Договору - 04.09.2020. Оскільки матеріали справи не містять доказів, що строк дії спірного кредитного договору був продовжений, а відтак безпідставно нараховані відсотки поза межами строку дії договору.
Додатково відповідач зазначає, що у своїх письмових поясненнях Позивач намагається обґрунтувати правомірність набуття права вимоги, посилаючись на укладення договорів факторингу від 26.03.2021 року та 23.05.2024 року. Зазначені доводи є необґрунтованими та такими, що не спростовують викладені у відзиві заперечення, з огляду на наступне. 4.1 Відсутність належних доказів первісного переходу права вимоги Позивач посилається на договір факторингу № 26032021 від 26.03.2021 року, укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК "ЄАПБ"». Разом з тим, позивач прямо зазначає, що він не є стороною зазначеного договору, оригінал договору та докази його виконання (оплати) у нього відсутні, відповідні докази планується витребувати в майбутньому.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.
05 серпня 2020 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_2 укладено Договір № 2746488.
Відповідно до Паспорту кредиту, тип кредиту: кредит; сума кредиту: 7000 грн.; строк кредитування 30 днів; мета кредиту: споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту: шляхом перерахування Кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки зазначеної споживачем не пізніше трьох календарних днів від дати підписання Договору; стандартна процента ставка, відсотків річних: (застосовується, якщо протягом строку кредитування (+3 дні) споживач не здійснить повне погашення заборгованості, а також в період пролонгації та прострочення): 695,40% річних (1,90% в день); знижена процента ставка, відсотків річних: (застосовується, якщо протягом строку кредитування (+3 дні) споживач здійснить повне погашення заборгованості): 3,66% річних (0,01% в день); тип процентної ставки: фіксована; загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою: 3 990,00 грн; загальні витрати за кредитом за зниженою процентною ставкою: 21,00 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за зниженою ставкою за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі): 7 021,00 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі): 10 990,00 грн.; реальна річна процентна ставка за зниженою ставкою, відсотків річних: 3,66%; реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою, відсотків річних: 695,40 %.
Застереження: наведені обчислення орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі. При цьому, орієнтовна реальна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою застосовані виходячи з умов застосування цієї ставки, що передбачені договором, але у межах строку кредитування зазначеного вище. Крім того, при обчисленні вказаних показників, не враховуються витрати споживача, обов'язковість сплати яких не передбачена договором про споживчий кредит та/або законодавством України та/або оплата яких здійснюється споживачем незалежно від походження коштів (власні, кредитні), в тому числі, але не виключно: витрати пов'язані з технічними, програмними і комунікаційними ресурсами, що необхідні споживачу для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, здійснені відкриття рахунків (отримання платіжних карт), переказу коштів через третіх осіб в погашення заборгованості за Договором та інше.
Реальна річна процентна ставка за кожним видом ставок (знижена, стандартна) обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
Наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит: штрафи 336,00 гривень на 4 (четвертий) день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом та 84,00 гривень починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом.
Паспорт кредиту підписаний електронним підписом відповідача ОСОБА_2 (підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором M455260, 05.08.2020 20:47:28).
Відповідно до умов кредитного Договору, укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС кредитодавеця, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок "CreditPlus". Ідентифікація споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет/ мобільний застосунок "CreditPlus", в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки кредитодавецем правильності введення коду, направленого кредитодавецем на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході(в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно пароля входу до особистого кабінету/мобільного застосунку "CreditPlus".
На умовах, встановлених Договором, кредитодавець надає споживачу кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Сторони Договору, також узгодили, що грошові кошти кредиту надаються кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника.
Відповідно до Листа ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» ЄДРПОУ 39626179 вих. № 6524-ВП від 23 грудня 2025 року, кредитодавцем були перелічені кошти в сумі 7000 грн. на рахунок відповідача (05 серпня 2020 року на суму 7000 (сім тисяч гривень 00 копійок) грн, маска картки НОМЕР_3 , код авторизації 318184, номер транзакції в системі WayForPay - creditplus-9582377).
Сторони домовились, що несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно чинного Законодавства України, цього Договору, а також, що порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.
Внесення змін та доповнень до цього Договору оформлюється шляхом підписання сторонами додаткових договорів/угод.
Додатково, суд зазначає, що відповідач стверджує, що не отримував кредитні кошти, але при цьому у Відзиві, а саме в пункті «V» проводить розрахунок розміру відсотків щодо підсумкового розрахунку суми заборгованості, а саме: «Відповідно до умов оскаржуваного споживчого кредиту № 2746488 від 05.08.2020 сума кредиту складає 7 000, 00 гривень, строк користування кредитом визначений пунктом 1.4 і складає 30 днів, строк користування кредитом не подовжувався і визначений у Додатку № 1 до Договору - 04.09.2020. Оскільки матеріали справи не містять доказів, що строк дії спірного кредитного договору був продовжений, а відтак безпідставно нараховані відсотки поза межами строку дії договору. Тому розмір відсотків за користування кредитом в межах строку дії даного договору (з 05.08.2020 по 04.09.2020) становить 10 990 грн ( 7000 грн. х 1,90% х 30 днів).».
Підписанням кредитного Договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», які розміщені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови Кредитного Договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих Правил.
Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного Договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2746488 від 05 серпня 2020 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 22960,00 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 7000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 15960,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.; заборгованість за комісіями - 0.00 грн.; інфляційні збитки - 0.00 грн.; нараховані 3% річних -0.00 грн.
Відповідно до Договору про надання споживчого кредиту №2746488 від 05 серпня 2020 року, суд зазначає, що відповідачу нараховані відсотки за користування кредитом у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення.
Нарахування відсотків відбувалося за стандартною процентною ставкою, тому що знижена процентна ставка 0,01 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору (без пролонгацій), якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.
Стандартна процента ставка 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується: - у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в п.п.1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки; та - у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1- 4.6 цього Договору; та - у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 част.1 статті 1048 Цивільного кодексу України.
Укладаючи цей Договір, споживач підтверджує, що підставою для застосування зниженої процентної ставки, передбаченої цим Договором є отримання споживачем від Товариства індивідуальної знижки на стандартну процентну ставку, відповідно до програми лояльності ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА" для споживачів сервісу «CreditPllus».
Таке зниження стандартної процентної ставки допускається за умови, що споживачем будуть виконані умови для її застосування - повернений кредит у строк та в порядку, що передбачені цим Договором. У випадку невиконання споживачем умов для застосування зниженої процентної ставки, користування кредитом для споживача стає доступним виключно на стандартних умовах - за стандартною процентною ставкою.
При цьому, споживач погоджується, що застосування стандартної процентної ставки не є наслідком погіршення умов користування кредитом для споживача (збільшенням процентної ставки), а є лише наслідком отримання споживачем послуги фінансового кредиту на звичайних(стандартних) умовах, що доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.
Підсумовуючи, суд зазначає, що відсотки, які нараховані відповідачу за користування кредитом були розраховані таким чином: за стандартною процентною ставкою 1,90% у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення. (30 днів кредиту + 90 днів прострочення; 1,90% від 7000 грн = 133 грн/день; 133 грн х 30 днів = 3990 грн сума процентів за строк кредиту; 133 грн. х 90 днів = 11 970 грн. сума процентів за 90 днів прострочення; 3990 грн. + 11970 грн. = 15 960 грн. загальна сума процентів). Підсумовуючи, 15 960 грн + 7000 грн = 22960,00 грн. (сума заборгованості за Договором).
Відповідно до Листа вих. № 6524-ВП від 23.12.2025 року, відповідно до договору ВП-200417-1 від 20.04.17 було здійснено за дорученням ТОВ "Авентус Україна" наступні успішні перекази коштів на картки клієнтів: 05.08.2020 на суму 7000 (сім тисяч гривень 00 копійок) грн, маска картки НОМЕР_3 , код авторизації 318184, номер транзакції в системі WayForPay - creditplus-9582377.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
26 березня 2021 року було укладено Договір № 26032021 відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними Договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 2746488.
23 травня 2024 року було укладено Договір № 23/05/24 відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними Договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 2746488. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за Договором № 2746488.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного Законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
В статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) зобов'язання його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, а саме - в порядку, передбаченому договорами, надав кошти. В той же час, відповідач, порушуючи умови договору, свої зобов'язання за договорами належним чином не виконував в частині погашення заборгованості.
Відповідно до чинного цивільного Законодавства кредитний договір набирає чинності з моменту, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов /ч.1 ст. 638 ЦК України/ та істотними умовами кредитного договору є предмет, строк повернення та його ціна /розмір процентів/.
Відповідно до дійсного змісту норм цивільного права, кредитний договір обов'язково має укладатись у письмовій формі (стаття 1055 ЦК).
За статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 629 ЦК України чітко встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
В силу ч. 2 ст.1050 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Таким чином враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд, оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним Договором в розмірі 22 960 грн. відповідно до наданих позивачем розрахунків, оскільки не виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань порушує права, свободи та інтереси позивача, тим самим частково задовольнивши позовні вимоги.
Щодо строків позовної давності суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У спірних правовідносинах кредитний Договір укладено 05 серпня 2020 року строком на 30 днів. Отже, з 05 вересня 2020 року кредитор дізнався або міг дізнатися про порушення свого права.
Разом з тим, суд враховує, що Законодавством України було встановлено особливості перебігу строків позовної давності під час дії карантину, запровадженого у зв'язку з COVID-19.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Розділ доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020}.
Таким чином, перебіг строків позовної давності, визначених ст. 257 ЦК України, продовжувався на весь період дії карантину, тобто фактично не спливав цей період.
Підсумовуючи, у зв'язку з продовженням строку на період дії карантину, фактичний строк звернення до суду продовжився. Позов подано до суду 04 березня 2026 року, тобто у межах строку позовної давності.
На підставі викладеного, суд вважає, що підстав для застосування наслідків спливу позовної давності щодо заявлених вимог не вбачається та позов поданий своєчасно.
Разом з тим, суд зазначає, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Дослідивши додані докази суд дійшов висновку, що відшкодування позивачу витрат на надання правничої допомоги в сумі 13 000 грн. не відповідає критеріям розумності та співмірності.
Зважаючи на складність справи, а саме, предмет доказування у даній справі, відсутність необхідності збору доказів, складність застосування норм права, суд вважає, що розмір правничої допомоги, заявленої ТОВ «Факторинг Партнерс» до відшкодування у розмірі 13 000 грн. є завищеним.
В даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг наданих доказів є невеликим, враховуючи кількість боржників за договором факторингу даний позов для підготовки його до розгляду є однотипним, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 4000 грн. витрат на правничу допомогу, оскільки такий розмір є об'єктивним, справедливим та співмірним зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, тому в цій частині позовних вимог суд вважає за потрібним частково задовольнити розмір стягнення суми на витрати на правову допомогу.
Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» судовий збір в розмірі 2662,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12,13,128,131,133,141,259,264,265,268,280-283 ЦПК України, ст. ст. 526,527,530,1048,1049,1050 ЦК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371 , місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, заборгованість за Договором № 2746488 від 05 серпня 2020 року в розмірі 22 960,00 грн. (двадцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят грн. 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371 , місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, судові витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.) та судовий збір у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп.).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового Рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового Рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги Рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття Постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 02 квітня 2026 року.
Головуючий:
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Т.А. Хаустова