Справа № 127/9894/26
Провадження № 2-а/127/99/26
31 березня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови №ОПШ 001412 від 23 грудня 2025 року,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови №ОПШ 001412 від 23 грудня 2025 року.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку про необхідність передачі справи за підсудністю до відповідного суду.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди, а також інші суди, визначені процесуальним законом
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження ( ст.19 КАС України).
Відповідно до ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Як убачається з матеріалів справи предметом позову є оскарження постанови відповідача про накладення адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 001412 від 23 грудня 2025 року.
Адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Спір між сторонами виник у зв'язку із винесенням постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу у справі про порушення законодавства про автомобільний транспорт (господарсько-правова відповідальність).
Застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу не є притягненням до адміністративної відповідальності, передбаченої нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки адміністративно-господарський штраф є одним із видів адміністративно-господарських санкцій, передбачених, зокрема Законом України «Про автомобільний транспорт».
Таким чином, за змістом частини першої статті 20 КАСУ ця адміністративна справа не відноситься до виключного переліку справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
У справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року Суд вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів «. З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Водночас, відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.317, ч.1 ст.318 КАС України рішення прийняте судом першої інстанції з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20,22, 25-28 цього Кодексу є безумовною підставою для його скасування судом апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене вище, з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, встановленого законом, вказаний адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає передачі на розгляд за підсудністю до Вінницького окружного адміністративного суду.
При цьому, слід врахувати, що КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року) не містить процесуальних норм, що регулюють питання передання на розгляд до належного суду справ у разі порушення предметної підсудності, а тому відповідно до ч. 6 ст.7 КАС України підлягає застосуванню аналогія закону.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Керуючись ст.3, 20, 29, 256, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови №ОПШ 001412 від 23 грудня 2025 року передати на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: