Справа номер 145/337/26
Провадження номер 2/145/567/2026
(заочне)
"02" квітня 2026 р. селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І.І.
за участю: секретаря судових засідань Коржан Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
в інтересах якої діє адвокат Жикевич Вікторія Петрівна ,
до
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кола Мурманської області РФ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2
про розірвання шлюбу,
02.03.2026 до Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 19 лютого 2002 року у виконавчому комітеті Гніванської міської ради Тиврівського р-ну Вінницької області зареєстрований шлюб між нею і відповідачем. Актовий запис № 9, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Гніванської міської ради Тиврівського району Вінницької області 19.02.2002 року. В даному шлюбі у них народилося троє дітей. ІНФОРМАЦІЯ_3 народився молодший син ОСОБА_3 , якому зараз виповнилося 13 років, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим виконкомом Яришівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області 05.11.2012 року. Спору щодо поділу спільного майна, місця проживання неповнолітнього сина наразі не мають. Їх шлюб фактично розпався. Вони з відповідачем проживають окремо, шлюбних відносин не підтримують. Підставою звернення до суду з даним позовом стало те, що вони з відповідачем втратили взаємні почуття, відповідач зловживав алкогольними напоями, через що в сім'ї виникали постійні сварки, конфлікти. Вони не можуть вести спільний побут, в них різні плани на майбутнє, різні погляди на взаємні обов'язки, тому проживати спільно як подружжя вони не можуть. За таких обставин, вважає, що збереження шлюбу є недоцільним та не відповідає її інтересам та інтересам відповідача. Примирення між ними неможливе.
Просить розірвати шлюб, зареєстрований 19 лютого 2002 року у виконавчому комітеті Гніванської міської ради Тиврівського р-ну Вінницької обл. (актовий запис № 9) між нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 ) і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу прошу залишити їй прізвище " ОСОБА_4 ".
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи суд вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін 02.04.2026.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не прибули, про розгляд справи були належно повідомлені. 01.04.2026 представник позивача ОСОБА_5 надала до суду заяву, в якій просить справу розглянути у її та позивачки відсутності та задоволити. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, причин неприбуття суду не повідомив, про розгляд справи був належно повідомлений в силу приписів п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відзиву до суду не подав. Так, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2431038 від 09.03.2026 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14). На зазначену адресу 11.03.2026 рекомендованим листом скеровано копію ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області про відкриття провадження у справі та призначення судового розгляду в судовому засіданні на 02.04.2026 разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів,однак поштовий конверт повернуто до суду з відміткою про причини повернення "Адресат відсутній", що стверджується повернутим відправлення (а.с.20-21).
Згідно з положеннями частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Частиною 10 ст. 130 ЦПК України передбачено, що якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Із досліджених судом доказів вбачається, що 19.02.2002 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_5 (а.с.3). Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_4 , дружини - ОСОБА_4 .
З позовної заяви вбачається, що фактично сім'я припинила своє існування. Позивачка з відповідачем шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. Між подружжям зникло взаєморозуміння і взаємоповага. Кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами. Сумісне життя подружжя є неможливим, шлюб існує лише формально, і тому його доцільно розірвати, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, що має істотне значення.
Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.
Стаття 51 Конституції України та частина 1 статті 24 СК України визначають, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно із частинами 3, 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Частиною 2 статті 104, частиною 3 статті 105 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що шлюб існує формально, сторони не підтримують подружніх стосунків, позивачка вважає, що примирення та збереження їх сім'ї є неможливим. Вказані обставини стверджуються матеріалами позову. Враховуючи викладенні обставини в їх сукупності, зважаючи на те, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач заперечень до суду не подав, з огляду на засади добровільності шлюбу, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки, на переконання суду, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які свідчать про те, що надання строку для примирення сторонам допоможе збереженню сім'ї, оскільки їх шлюб носить формальний характер.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, якою передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із задоволення позову в повному обсязі з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 3, 12, 13, 77, 81, 128, 141, 259, 263-266, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований виконкомом Гніванської міської ради Тиврівського району Вінницької області 19.02.2002, актовий запис № 9.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга буде подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 02 квітня 2026 року.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Кола Мурманської області РФ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2
Суддя І.І. Патраманський