Провадження № 11-сс/803/546/26 Справа № 175/3290/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
31 березня 2026 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2026 року про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026052390000319, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2026 року прокурору відмовлено у задоволенні клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026052390000319, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що доступ до майна, про арешт якого заявлено клопотання, органом досудового розслідування отримано без достатніх правових підстав, тому вилучене майно є недопустим доказом та не може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
В апеляційній скарзі прокурор просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про накладення арешту на майно. Вважає, що строк на апеляційне оскарження ним пропущений з поважних причин, оскільки постановлення та оголошення ухвали здійснювалось без участі та виклику прокурора, а копія слідчого судді отримана 26.02.2026 року. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що слідчим проведено саме огляд місця події та транспортного засобу відповідно до вимог ст. 237 КПК України, а не огляд та виїмка кореспонденції, як негласна слідча (розшукова) дія, передбачена ст. 262 КПК України. Наголошує, що в даному кримінальному провадженні тимчасово вилучені тютюнові вироби без марок акцизного податку у загальній кількості 3480 пачок є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК України, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, так як є об'єктом кримінально протиправних дій та можуть бути використані як докази факту і обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, а тому, задля запобігання можливості їх приховування, відчуження або знищення, з метою їх збереження існує необхідність в накладенні на них арешту. Звертає увагу, що з урахуванням специфіки злочину, повернення тютюнових виробів, які є предметом злочину, не забезпечить виконання завдань кримінального провадження та не дасть можливість встановити всі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів доходить наступного.
Згідно із ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Статтею 261 КПК України передбачено, що накладення арешту на кореспонденцію особи без її відома проводиться у виняткових випадках на підставі ухвали слідчого судді. Арешт на кореспонденцію накладається, якщо під час досудового розслідування є достатні підстави вважати, що поштово-телеграфна кореспонденція певної особи іншим особам або інших осіб їй може містити відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування, або речі і документи, що мають істотне значення для досудового розслідування. Накладення арешту на кореспонденцію надає право слідчому здійснювати огляд і виїмку цієї кореспонденції. Кореспонденцією, передбаченою цією статтею, є листи усіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, інші матеріальні носії передання інформації між особами.
Згідно ст.258 КПК України арешт, огляд і виїмка кореспонденції є різновидом втручання в приватне спілкування, яке не допускається без ухвали слідчого судді.
Розгляд клопотань щодо проведення такого виду негласної слідчої (розшукової) дії як арешт, огляд і виїмка кореспонденції здійснюється слідчим суддею апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ст. 246, 247 КПК України).
Статтею 262 КПК України передбачено, що огляд затриманої кореспонденції проводиться в установі зв'язку, якій доручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію, за участю представника цієї установи, а за необхідності - за участю спеціаліста. У присутності зазначених осіб слідчий вирішує питання про відкриття і оглядає затриману кореспонденцію. При виявленні в кореспонденції речей (у тому числі речовин), документів, що мають значення для певного досудового розслідування, слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій чи отриманням зразків з відповідних відправлень. Зняття копій чи отримання зразків здійснюється з метою збереження конфіденційності накладення арешту на кореспонденцію. У разі необхідності особою, яка проводить огляд поштово-телеграфної кореспонденції, може бути прийняте рішення про нанесення на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміну речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх безпечні аналоги. У разі відсутності речей чи документів, які мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції адресату. Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. У протоколі обов'язково зазначається, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що має бути доставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень знято копії чи отримано зразки, а також про проведення інших дій, передбачених частиною другою цієї статті. Керівники та працівники установ зв'язку зобов'язані сприяти проведенню негласної слідчої (розшукової) дії і не розголошувати факт її проведення чи отриману інформацію.
Як убачається із матеріалів справи, слідчим відділом Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026052390000319 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.02.2026 до чергової частини Відділення поліції №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення від працівника поліції про те, що 16.02.2026 о 10:59 на блок-посту, розташованому в с. Знаменівка Краматорського району Донецької області, зупинено автомобіль "Рено Преміум 385", номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 , в кузові якого транспортувалися незаконно виготовлені тютюнові вироби у вигляді пачок сигарет без марок акцизного податку.
16.02.2026, в період часу з 13:43 по 13:55 слідчим проведено огляд місця події на стаціонарному блок-посту в с. Знаменівка Краматорського району Донецької області, де виявлено транспортний засіб - автомобіль марки «Рено Преміум 385» державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 , який є водієм підприємства ТОВ «Делівері». За письмовою згодою водія даного автомобілю ОСОБА_7 оглянуто транспортний засіб, в кузові якого виявлено:
- посилка №0800475197, отримувач ОСОБА_8 , в якій знаходились тютюнові вироби - 1000 пачок сигарет «ЛайкіСтрайк», 500 пачок сигарет «Ротманс», без марок акцизного податку;
- посилка № 0870426304, отримувач ОСОБА_8 , в якій знаходились тютюнові вироби - 500 пачок сигарет «Мальборо» без марок акцизного податку;
- посилка № 2000334027, отримувач ОСОБА_9 , в якій знаходились тютюнові вироби - 500 пачок сигарет «Маршал» без марок акцизного податку;
- посилка №2970184122, отримувач ОСОБА_9 , в якій знаходились тютюнові вироби - 500 пачок сигарет «Кент», 480 пачок сигарет «Комплімент», без марок акцизного податку.
За результатами огляду слідчим тимчасово вилучено 3480 пачок сигарет різних найменувань без марок акцизного податку.
В ході досудового розслідування достовірно не встановлено власника вилученого майна, однак з урахуванням обставин його вилучення є достатні підстави вважати, що власником вилучених 1000 пачок сигарет «ЛайкіСтрайк», 500 пачок сигарет «Ротманс», 500 пачок сигарет «Мальборо» є ОСОБА_8 , а власником 500 пачок сигарет «Маршал», 500 пачок сигарет «Кент», 480 пачок сигарет «Комплімент» є ОСОБА_9 , що підтверджуються накладними на вказаний вантаж. Однак на дату звернення з клопотанням не встановлено повних анкетних даних, адреси мешкання та засоби зв'язку вказаних осіб.
Постановою слідчого від 16.02.2026 року вищезазначене тимчасово вилучене майно, що підпадає під ознаки зазначені в п.п.1, 3 ч.2 ст.167 КПК України, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12026052390000349.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки огляд та виїмку кореспонденції було проведено без урахування приписів статей 258, 261, 262 КПК України.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що слідчим проведено саме огляд місця події та транспортного засобу відповідно до вимог ст. 237 КПК України, а не огляд та виїмка кореспонденції, як негласна слідча (розшукова) дія, передбачена ст. 262 КПК України, на увагу не заслуговують з огляду на наступне.
Так, згідно протоколу огляду місця події 16.02:2026 на стаціонарному блок-посту в с.Знаменівка Краматорського району Донецької області у транспортному засобі, який використовував водій ТОВ «Делівері» в кузові виявлено, вскрито та вилучено чотири посилки №0800475197, №0870426304, №2000334027, №2970184122.
Вскриті посилки були марковані відповідними наліпками, що вказували, що коробки є посилками. Водій надав для огляду ТТН №9991103700000063384 від 16.02.2026, помічену як "Пошта Поштовий багаж Термінова доставка", вказано "Замовник", "Вантажопідправник" "Вантажоодержувач" - ТОВ "Делівері" (317387605632).
З Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку вбачається, що станом на 06.02.2026 ТОВ "Делівері" (Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕЛІВЕРІ" 31738765) включено до Реєстру з приводу надання послуг з пересилання внутрішніх поштових відправлень; посилки - без оголошеної цінності; посилки - з оголошеною цінністю; Номер та дата рішення НКЕК про внесення відомостей про оператора поштового зв'язку- № 111 від 07.03.2017.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що 16.02.2026 року під час огляду місця події на стаціонарному блок-посту в с.Знаменівка Краматорського району Донецької області у транспортному засобі фактично було здійснено огляд та виїмку кореспонденції, доставку якої здійснював оператор поштового зв'язку ТОВ «Делівері».
Посилання прокурора на те, що огляд проведено на підставі п.п. 9, 12 «Порядку перевірки документів у осіб, огляду речей, транспортних засобів, бережу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року № 1456 на виконання п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не може бути взяте до уваги, оскільки Порядок передбачає поверхневу перевірку речей, транспортних засобів, багажу та вантажу, можливість використання при цьому технічних приладів та засобів, що мають функції виявлення вибухонебезпечних предметів та речей (речовин), обіг яких заборонено чи обмежено, фото- аудіо- і відео фіксації, а не оглядати і вилучати вміст посилок, доставку яких здійснює оператор поштового зв'язку.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, тому апеляційний суд доходить висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, а отже в задоволенні вимог апеляційної скарги прокурора слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 309, 422 КПК України, колегія суддів,-
Поновити прокурору строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2026 року про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026052390000319, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: