Справа № 646/1049/13-ц
№ провадження 6/646/17/2026
02 квітня 2026 року м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Шиховцової А.О.,
за участі секретаря судового засідання Скриннік А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву Акціонерного товариства «Харківобленерго», заінтересовані особи: Основ'янсько-Слобідський відділ виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 , про видачу дублікату виконавчого листа у справі № 646/1049/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості,-
встановив:
До Основ'янського районного суду міста Харкова через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника Акціонерного товариства «Харківобленерго», заінтересовані особи: Основ'янсько-Слобідський відділ виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 , про видачу дублікату виконавчого листа у справі № 646/1049/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Харківобленерго» 37496,54. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
В обґрунтування заяви зазначено, що заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.11.2013 у справі №646/1049/13-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерної компанії (наразі - Акціонерне товариство) «Харківобленерго» 37 496,54 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а також судові витрати у розмірі 9 180,00 грн.
21.01.2014 Червонозаводським районним судом м. Харкова видано АК (наразі - Акціонерне товариство) «Харківобленерго» виконавчий лист по стягнення з ОСОБА_1 на користь АК «Харківобленерго матеріальної шкоди у розмірі 37 496,54 грн.
Вищевказаний виконавчий документ неодноразово було пред'явлено до виконання та повернуто стягувачу без виконання у зв?язку з відсутністю у боржника майна, зокрема.
05.01.2015 державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №45967930 з примусового виконання виконавчого листа №646/1049/13-ц від 21.01.2014, виданого Червонозаводським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача матеріальної шкоди у розмірі 37 496,54 грн.
23.04.2015 державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" у зв?язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
З метою виконання рішення суду стягувачем було повторно пред'явлено виконавчий лист до виконання.
04.09.2017 державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54605125 з примусового виконання виконавчого листа №646/1049/13-ц від 21.01.2014, виданого Червонозаводським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача матеріальної шкоди у розмірі 37 496,54 грн. у ході виконавчого провадження №54605125 було встановлено факт втрати при передачі від одного державного виконавця до іншого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області оригіналу виконавчого листа №646/1049/13-Д від 21.01.2014, Червонозаводським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача матеріальної шкоди у розмірі 37 496,54 грн, у зв?язку з чим начальник Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ?янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області звернувся до Червонозаводського районного суду міста Харкова із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.
Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 04.02.2019 у справі №646/1049/13-ц заяву начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ?янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про видачу дублікату виконавчого листа задоволено. Видано дублікат виконавчого листа, виданого на підставі заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.11.2013 року у справі №646/1049/13- про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» суми боргу у розмірі 37 496,54 грн.
Отриманий вищевказаний дублікат виконавчого документа було приєднано до матеріалів виконавчого провадження №54605125 з метою виконання рішення суду.
У подальшому 24.02.2020 головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв?язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Станом на сьогоднішній день рішення суду не виконано, виконавчі провадження по стягнення боргу у розмірі 37 496,54 грн у справі №646/1049/13-ц завершені.
Згідно довідки в.о. начальника Основ?янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Олександра Карпова від 19.09.2025 було втрачено оригінал виконавчого листа №646/1049/13- від 21.01.2014, виданого Червонозаводським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача матеріальної шкоди у розмірі 37496,54 грн, що унеможливлює його виконання.
Таким чином, вищевказаний виконавчий документ №646/1049/13- від 21.01.2014 є втраченим саме з вини Основ?янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), оскільки на адресу стягувача постанова від 24.02.2020 у рамках виконавчого провадження №54605125 про повернення виконавчого документу стягувачу разом з оригіналом виконавчого документа не надходила.
У зв'язку з чим заявник вимушений звернутися до суду для отримання дублікату виконавчого листа.
Представник заявника в судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, вимоги заяви підтримала у повному обсязі.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду невідомі, заяв або клопотань від них до суду не надходило.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» 37496,54 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та судові витрати у розмірі 9180,00 грн. Судове рішення набрало законної сили 13.12.2013 та є чинним.
На виконання вказаного судового рішення 21 січня 2014 року видано виконавчий лист № 646/1049/13-ц, який неодноразово було пред'явлено до примусового виконання.
З відомостей з АСВП вбачається, що виконавчі провадження, в яких стягувачем є АТ «Харківобленерго», а боржником ОСОБА_1 були відкриті 05 січня 2015 року, 04 вересня 2017 року, 09 квітня 2019 року. Всі виконавчі провадження наразі завершені, даних щодо відкритих виконавчих проваджень з вказаними сторонами немає.
Постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Душко С.І. від 04 вересня 2017 року було відкрито виконавче провадження № 54605125 з примусового виконання виконавчого листа № 646/1049/13-ц від 21 січня 2014 року, виданого Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь АТ «Харківобленерго» у розмірі 37496,54 грн.
Постановою головного державного виконавця від 24 лютого 2020 року повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а вжиті державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Як вбачається з довідки, наданої Основ'янсько-Слобідським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 19 вересня 2025 року при перевірці у зв'язку з розглядом звернення стягувача встановлено факт втрати виконавчого листа по справі № 646/1049/13-ц від 21 січня 2014 року, виданого Червонозаводським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 37496,54 грн. на користь АТ «Харківобленерго».
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Конституційний Суд України в Рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України2004 року у взаємозв'язку зі статтею 129 Конституції України(про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, невід'ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.
У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.
ЄСПЛ наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу.
У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 2-1380/08 зазначено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку із його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази.
Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
Крім того, однією з підстав видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред'явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 20 травня 2021 року у справі № 1005/7133/2012, від 19 липня 2022 року у справі № 750/13088/14, від 14 грудня 2022 року у справі № 753/20452/21, від 01 березня 2023 року у справі № 433/1335/14-ц, від 09 червня 2023 року у справі № 607/13804/13 зазначено, що дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат». При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
У той же час, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Отже, суд при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа та про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з'ясувати питання: чи втрачено оригінал виконавчого листа, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили, щодо причин пропуску пред'явлення до виконання виконавчого документа та залежно від встановлених обставин та характеру причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав як для видачі дубліката виконавчого листа, так і для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, заочне рішення суду від 12 листопада 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Харківобленерго» матеріальної шкоди та судових витрат є чинним, неодноразово перебувало на примусовому виконанні, проте боржником не виконано. Оригінал виконавчого листа, виданий 21 січня 2014 року, який постановою від 24 лютого 2020 року повернуто стягувачу без виконання, втрачено органом ДВС, що підтверджується його довідкою від 19 вересня 2025 року. Доказів щодо направлення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу разом з оригіналом виконавчого документа та отримання цих документів стягувачем суду не надано.
Факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що оригінал виконавчого документа втрачено, що унеможливлює виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12, від 14 грудня 2022 року у справі № 753/20452/21, від 17 травня 2023 року у справі № 565/1888/19).
Слід зазначити, що ЦПК України, як і Закон України «Про виконавче провадження», не передбачає форми конкретного доказу про втрату виконавчого документа, а, отже, за сукупності факту неотримання виконавчого документа стягувачем, що підтверджується відсутністю підтвердження отримання ним документа і відсутності виконавчого документа в органах виконавчої служби, то таке свідчить про втрату виконавчого документа. Аналогічний за змістом висновок зробив Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 214/4092/15.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт втрати виконавчого листа.
На час видачі виконавчого листа діяли норми Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», у статті 22 якого було передбачено, що виконавчий документ може бути пред'явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», частиною 1 статті 12 якого передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
За загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (стаття 58 Конституції України).
У пункті 2 рішення Конституційного Суду України у справі N 1-7/99 від 9 лютого 1999 року (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) вказано, що цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
При цьому, у пункті 3 вказаного рішення вказано, що надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Враховуючи, що Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року в пункті 5 Розділу XIII «Прикінцеві та Перехідні положення» встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом (протягом 3-х років), то має місце пряма вказівка законодавця про надання зворотної дії в часі положенню щодо поширення 3-х річного строку пред'явлення виконавчих листів до виконання, які були видані до 05 жовтня 2016 року, а не лише після набрання чинності Закону від 02 червня 2016 року.
Тлумачення пункту 5Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 02 червня 2016 року №1404-VIIIсвідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання яких не сплив на час набрання чинності Законом від 02 червня 2016 року № 1404-VIII. Для пункту 5 Розділу XIII «Прикінцевих та перехідних положень» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону від 02 червня 2016 року №1404-VIIIдо виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання (пункт 1 частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.
Суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується.
Крім того, указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває дотепер.
Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10-2розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненим Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ,яким передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102/ІХ, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22 (провадження № К/990/383/23), ухвалах Верховного Суду від 07 липня 2023 року у справі № 2-2672/10, провадження № 61-10037ск23, від 08 липня 2024 року у справі № 186/966/13-ц, провадження № 61-8644 ск24.
Матеріали справи свідчать про те, що виконавчий лист в останнє був повернутий стягувачу постановою державного виконавця від 24 лютого 2020 року, тож строк пред'явлення його до виконання перервався та після повернення мав складати до 25 лютого 2023 року, проте такий строк також перервався у зв'язку з уведенням воєнного стану на території України до дня його припинення або скасування.
Однак Закон України № 4434-IX від 14.05.2025 року «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України» щодо поновлення перебігу позовної давності (набрав чинності 04.09.2025) відновлює перебіг зупинених строків, що стосується і строків пред'явлення виконавчих листів до виконання.
Тому з 4 вересня 2025 року зупинення, що діяло через зазначені обставини, скасовується, і строки починають рахуватися далі з того моменту, на якому вони були зупинені.
Водночас станом на 05 грудня 2025 року, коли стягувач звернувся до суду з поданням про видачу дубліката виконавчого листа, строк на його пред'явлення до виконання не сплинув.
Матеріали справи та відомості з АСВП свідчать про те, що відкриті виконавчі провадження, стягувачем у яких є АТ «Харківобленерго», а боржником ОСОБА_1 , на виконанні в органах державної виконавчої служби України не перебувають. Оригінал виконавчого листа наразі у стягувача та органу примусового виконання відсутній. На час звернення до суду з поданням строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не сплинув. Рішення суду є чинним, не скасовано, в повному обсязі не виконано.
Встановивши, що виконавчий лист є втраченим не з вини стягувача, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не пропущений, виконавчий документ на примусовому виконанні не перебуває, рішення суду не виконано, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви стягувача про видачу дубліката виконавчого листа.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 81, 259, 260, 353, 433 ЦПК України, суд
Заяву Акціонерного товариства «Харківобленерго», заінтересовані особи: Основ'янсько-Слобідський відділ виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 , про видачу дублікату виконавчого листа у справі № 646/1049/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості - задовольнити.
Видати дублікат виконавчого листа Червонозаводського районного суду м. Харкова по справі № 646/1049/13-ц від 21 січня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерної компанії (наразі - Акціонерне товариство) «Харківобленерго» 37496,54 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвала може бути оскаржена повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua
Суддя А.О. Шиховцова