Справа № 646/5613/25
№ провадження 2/646/1738/2026
26 березня 2026 року м.Харків
Основ'янський районний суд м. Харкова в складі судді Янцовської Т.М.,
з участю секретаря Риндіч О.Б.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу № 646/5613/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Громадської організації «НОН-СТОП Україна» про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,
-Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недостовірною та такою, що порушує його право на повагу до його гідності, честі та недоторканності ділової репутації, поширену ГО «НОН-СТОП Україна» інформацію у відеороликах та публікаціях в мережі Інтернет, зобов'язати ГО «НОН-СТОП Україна» протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду вилучити з загального доступу відеоролики та публікації, стягнути з ОСОБА_3 та ГО «НОН-СТОП Україна» моральну шкоду в розмірі 32 500 гривень з кожного. В обґрунтування позову позивач зазначив, що приблизно 20 травня 2025 року йому стало відомо про те, що в соціальних мережах ГО «НОН-СТОП Україна» з'явилась низка згадок про позивача за хештегом #ОСОБА_1, що паплюжать його честь, гідність та ділову репутацію, в тому числі, як адвоката. Проаналізувавши соціальні мережі, а саме YouTube , Telegram, Facebook, TikTok та сайт ІНФОРМАЦІЯ_1 з'ясувалося, що з початку 2025 року ГО «НОН-СТОП Україна» на своїх сторінках в соціальних мережах згадали позивача понад 20 разів, в наступному контексті: «Ми вже багато разів писали про історію захоплення ГО «НОН-СТОП» в інтересах проросійського олігарха ОСОБА_5 та його «помічників» ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які через вплив у Мін'юсті та Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції - м. Київ домоглись внесення неправдивих відомостей до державного реєстру». ОСОБА_5 та ОСОБА_1 як маріонетки тиску ОСОБА_5 …. Нагадаємо, що раніше ми вже писали про те, як за сприянням ОСОБА_5 та підконтрольних йому ексвійськового прокурора ОСОБА_5 та лихо-адвоката ОСОБА_1 ГО «НОН-СТОП» було рейдерськи перереєстровано на невідому нам особу…..Крім того, «вірні помічники» ОСОБА_5 та ОСОБА_1 продовжують витрачати кошти бізнесмена на безглузді статті на телеграм-каналах та ЗМІ-помийках, думаючи, що це зачепить «струни нашої душі»… Як бачимо #ОСОБА_1 може не лише давати сигнали про обшуки в офісах ОСОБА_5 НАБУ Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а і з радістю зливати кошти «повелителя» на «ефективні медіаатаки». «Ми вже розповідали історію про те, як ГО «НОН-СТОП» стала об?єктом рейдерства Мін?юсту Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції - м.Київ під час непрацюючих через кібератаку реєстрів. За нашими джерелами, за нападом стоїть екс-прокурор #ОСОБА_1 - син колишнього керівника ДАІ Києва Національна поліція України, який, за неофіційною інформацією, є фіктивним власником адвокатського об'єднання «Прайсідіум». Адже насправді це об'єднання контролює вже згаданий ОСОБА_5 . Це адвокатське об'єднання не має жодних адвокатів, але активно займається корупційними схемами на користь зрадників та олігархів. Проте, сама фігура ОСОБА_1 набагато цікавіша. Виявляється, з 2022 року ОСОБА_1 вже не є адвокатом. Замість цього він займається ремонтом офісних меблів і координує діяльність «Прайсідіуму». Низка публікацій та відео містять зображення позивача, згоду на поширення якого він не надавав. Відповідачі також не надають жодних підтверджень наведеним словам, що є приниженням честі та гідності позивача. Доказом того, що ОСОБА_3 має відношення до зазначених засобів поширення інформації підтверджується публікаціями відео-роликів із зображенням ОСОБА_3 та постами з ототожненням себе з ГО «НОН-СТОП Україна». Окрім того, ОСОБА_3 є співзасновником та керівником ГО «НОН-СТОП Україна», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зміст інформації та характер висловлювань відповідачів в публікаціях та відеороликах створюють негативне враження і відношення до позивача, відповідачі спотворили та принизили особу позивача, оскільки поставили під сумнів дотримання останнім моральних та правових норм. Поширена стосовно інформація не є критикою чи оціночним судженням, вона носить образливий характер, є такою, що свідомо оприлюднена з метою принизити позивача, спаплюжити його честь та гідність, спричинити репутаційні ризики, та дискредитувати його як адвоката. Таким чином, позивач зазнав моральної шкоди, що виявилось в суспільному резонансі, який спричинили публікації, оскільки загальна залученість до публікацій тільки одного посту могла сягати понад тисячу переглядів; створення враження безпосередньої причетності позивача до вчинення кримінальних правопорушень, тобто, формування негативної репутації в суспільстві; втрата потенційних клієнтів через наклепницький характер публікацій відповідачів та висвітлення роботи адвоката в негативному світлі.
Ухвалою суду від 23.06.2025 р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 01.09.2025 р. у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові.
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позову в зв'язку з необґрунтованістю вимог позивача, 07.07.2025 р. подав відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що позивач не навів належності авторства та поширення оспорюваної інформації саме особами, які визначені у позовній заяві як відповідачі. Будь-які належні та допустимі докази того, що акаунти, де поширювалась інформація, належать особисто ОСОБА_3 , адмініструються ним, ним створювався або поширювався відповідний контент - у матеріалах позовної заяви відсутні. Так само позивач не надав жодних доказів того, що відповідні акаунти офіційно належать або адмініструються ГО «НОН-СТОП Україна». Відповідач не є адміністратором акаунтів, не має до них технічного доступу, не публікує контент від імені ГО «НОН-СТОП Україна», не здійснює діяльність від імені ГО «НОН-СТОП Україна» у соціальних мережах, не здійснював публікацій оспорюваної інформації у мережі Інтернет, не має технічного доступу до відповідних акаунтів та не здійснює контроль за їх контентом. Більшість з оспорюваних висловлювань мають характер оціночних суджень, що не підлягають спростуванню. Позивач сам себе позиціонує як публічну особу: діючий адвокат, військовослужбовець, учасник суспільно значущих процесів. Межі допустимої критики щодо публічної особи є значно ширшими, ніж щодо приватної особи. Публічні особи повинні демонструвати вищий рівень терпимості до критики, навіть якщо вона носить жорсткий або неприємний характер. Позивач є публічною фігурою, яка сама ініціює чи створює інформаційні приводи для публічного обговорення, пов'язаний із суспільно значущими темами, такими як мобілізація, статус військовослужбовця, адвокатська діяльність під час воєнного стану, фактично допускає обговорення своєї поведінки у публічній площині, в тому числі в контексті легітимності набутого ним статусу УБД. Цитати, на які посилається позивач, використані у формі сатиричного допису у соціальних мережах, а не в юридичному чи офіційному контексті, містить саркастичне осмислення публічної поведінки позивача, подане у формі фразеологізмів, порівнянь та гіпербол. Позивачем не доведено наявність моральної шкоди, її реальний розмір та причинний зв'язок, не надано доказів, що підтверджували б заподіяння моральних страждань, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
В наступному відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини неявки.
Представник відповідача Громадської організації «НОН-СТОП Україна» у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у відповідності до ст. 178 ЦПК України своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.
Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, відповідача ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач ОСОБА_1 є керівником адвокатського об'єднання «Прайсідіум».
За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 є засновником та керівником ГО «НОН-СТОП Україна», ЄДРПОУ 45775786, місцезнаходження: АДРЕСА_3, запис у реєстрі 21.01.2025 р.
Згідно довідок ТОВ «Центр компетенції з формування доказів у мережі інтернет «Веб-Фікс» від ІНФОРМАЦІЯ_2 "Facebook" ( ІНФОРМАЦІЯ_3 власником вебсайту ІНФОРМАЦІЯ_1 створено сторінку (профіль) з назвою "ГО " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", що доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_5 , власником вебсайту: ІНФОРМАЦІЯ_1 є володілець облікового запису - ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "НОН-СТОП УКРАЇНА", якщо інше не визначене умовами договору між останнім та реєстрантом доменного імені go-ns.org.ua та/або отримувачем послуг хостингу, або якщо такий договір відсутній.
На офіційних сторінках соціальних мереж Telegram, Facebook, TikTok, відеохостингу «YouTube» та сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 ГО «НОН-СТОП Україна» розміщено наступну інформацію щодо ОСОБА_1
-«Ми вже багато разів писали про історію захоплення ГО «НОН-СТОП» в інтересах проросійського олігарха ОСОБА_5 та його «помічників» ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які через вплив у Мін'юсті та Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції - м. Київ домоглись внесення неправдивих відомостей до державного реєстру».
- ОСОБА_5 та ОСОБА_1 як маріонетки тиску ОСОБА_5 …. Нагадаємо, що раніше ми вже писали про те, як за сприянням ОСОБА_5 та підконтрольних йому ексвійськового прокурора ОСОБА_5 та лихо-адвоката ОСОБА_1 ГО «НОН-СТОП» було рейдерськи перереєстровано на невідому нам особу…..Крім того, «вірні помічники» ОСОБА_5 та ОСОБА_1 продовжують витрачати кошти бізнесмена на безглузді статті на телеграм-каналах та ЗМІ-помийках, думаючи, що це зачепить «струни нашої душі»… Як бачимо # ОСОБА_1 може не лише давати сигнали про обшуки в офісах ОСОБА_5 НАБУ Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а і з радістю зливати кошти «повелителя» на «ефективні медіаатаки»,
- «Ми вже розповідали історію про те, як ГО «НОН-СТОП» стала об'єктом рейдерства Мін?юсту Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції - м.Київ під час непрацюючих через кібератаку реєстрів. За нашими джерелами, за нападом стоїть екс-прокурор #ОСОБА_1 - син колишнього керівника ДАІ Києва Національна поліція України, який, за неофіційною інформацією, є фіктивним власником адвокатського об'єднання «Прайсідіум». Адже насправді це об'єднання контролює вже згаданий ОСОБА_5.
- Це адвокатське об'єднання не має жодних адвокатів, але активно займається корупційними схемами на користь зрадників та олігархів. Проте, сама фігура ОСОБА_1 набагато цікавіша. Виявляється, з 2022 року ОСОБА_1 вже не є адвокатом. Замість цього він займається ремонтом офісних меблів і координує діяльність «Прайсідіуму»,
за посиланням
ІНФОРМАЦІЯ_27
-ІНФОРМАЦІЯ_6 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_7 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_8 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_9 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_10 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_11 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_12 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_13 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_14 ,
-- ІНФОРМАЦІЯ_15 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_16 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_17 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_18 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_17 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_17
-ІНФОРМАЦІЯ_19
-ІНФОРМАЦІЯ_20 ;
-
ІНФОРМАЦІЯ_21 ІНФОРМАЦІЯ_22 (
ІНФОРМАЦІЯ_23 .
Допитаний в якості свідка позивач ОСОБА_1 показав, що відповідач ОСОБА_3 на регулярній основі розповсюджує відносно нього недостовірну інформацію у відеороликах та публікаціях в мережі Інтернет, яка порушує його право на повагу до його гідності, честі та недоторканності ділової репутації.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір (частини перша та друга статті 34 Конституції України).
За змістом частини третьої цієї статті здійснення вказаних прав може бути обмежене законом, зокрема, для захисту репутації або прав інших людей.
За ч. 2 ст. 6 Закону України «Про інформацію» право на інформацію може бути обмежене законом, зокрема, для захисту репутації або прав інших людей.
Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями (частини перша та друга статті 200 ЦК України).
Честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством (частина перша статті 201 ЦК України).
Судом враховано, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі «Інтернет» чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Згідно із частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб'єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.
Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві (стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.
Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб'єктивної оцінки, а відображенням об'єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2019 року у справі № 751/3058/17 (провадження № 61-40787св18) зазначено: «у разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи (далі - Декларація), а також рекомендації, що містяться в Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - Резолюція).
У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв'язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 6.32 постанови від 12.11.2019 у справі №904/4494/1 зазначила, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право; для задоволення позовних вимог про спростування недостовірної інформації достатньо доведення факту поширення недостовірної, неправдивою або перекрученої інформації, яка може завдати шкоду особистим немайновим правам особи, або висвітлити діяльність фізичної особи як протизаконну, антиморальну, неналежну, дискредитуючу тощо. При цьому, слід зазначити, що спірна інформація містить стверджувальний характер, в ній йдеться про встановлені факти, така інформація e негативною і завдає шкоди діловій репутації позивача, оскільки дискредитує її.
У пункті 6.5. вищенаведеної постанови зроблено висновок, що «належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, особи, яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник вебсайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника вебсайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет».
Суд вважає, що опублікована відносно позивача ОСОБА_1 інформація містить елементи провокативного характеру, висловлена без припущень, подана як встановлений факт, її необхідно тлумачити як таку, що містить фактичні дані, є оцінкою дій і містить ствердження про порушення позивачем законодавства та моральних принципів.
Суд зазначає, що критика не є забороненою, але вона не повинна бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію.
Оскільки інформація, на яку позивач ОСОБА_1 посилається в обґрунтування позову, сформульована способом категоричного висловлювання у формі існування конкретних обставин (фактів), при цьому за формою вираження вищезазначена інформація не містить критики або оцінки дій, виражена без застосування та вживання гіпербол, алегорій, сатири (чи інших мовностилістичних способів) та у формі констатації конкретних фактів (обставин), які нічим не підтверджені, з дуже великою ймовірністю може створити у стороннього об'єктивного спостерігача негативний образ позивача, суд визнає її як недостовірну, таку, що порушує особисті немайнові права позивача.
Суд приходить до висновку, що висловлена відповідачем ОСОБА_3 інформація відносно позивача ОСОБА_1 є недостовірною, негативною по відношенню до позивача, оскільки створюють у стороннього об'єктивного спостерігача його негативний образ як особи, яка порушує законодавство, а відповідачем не доведено, що розповсюджена інформація відповідає дійсності, отже підлягає спростуванню у спосіб, який була поширена, шляхом оприлюднення тексту судового рішення, що набрало законної сили.
Щодо посилання відповідача ОСОБА_3 про неналежність відповідачів у справі, суд зазначає наступне.
У відзиві на позов відповідач ОСОБА_3 посилається на те, що він знаходиться за кордоном і не подавав жодних заяв про вихід або звільнення з ГО «НОН-СТОП», не вчиняв жодних дій для припинення своєї участі в організації і не уповноважував інших осіб на подібні дії.
Позовна заява містить вимоги про визнання недостовірною інформацію, що мала місце на початку 2025 року, а за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 є засновником та керівником ГО «НОН-СТОП Україна», запис у реєстрі 21.01.2025 р.
Таким чином, керівником Громадської організації «НОН-СТОП Україна» станом на момент поширення інформації був ОСОБА_3 .
Посилання відповідача ОСОБА_3 на те, що спірна інформація, що розміщена на сторінках: https://www.youtube.com/@NGONON-STOP - YouTube, https://t.me/gononstopukraine - Telegram, ІНФОРМАЦІЯ_24 та окремий веб-сайт - https://gons.org.ua належить ГО «НОН-СТОП», а не ГО «НОН-СТОП Україна», ОСОБА_3 виконував повноваження голови ГО «НОН-СТОП» до 10 січня 2025 року, проте, після проведення реєстраційних дій з цієї дати не має жодного фактичного чи юридичного відношення до діяльності ГО «НОН-СТОП», не спростовує поширення спірної інформації саме Громадською організацією «НОН-СТОП Україна», з огляду на наступне.
Згідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 є засновником та керівником ГО «НОН-СТОП», ЄДРПОУ 43250341, місцезнаходження: м. Харків, пров. Мар'яненка, буд. 4, зареєстровано 26.09.2019 р.
Рішенням Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення № 14 від 09.01.2025 р. внесено до реєстру суб'єктів у сфері медіа відомості щодо реєстратора Громадської організації «НОН-СТОП», а саме виключено відомості про засновників, змінено керівника та місцезнаходження.
21.01.2025 р. зареєстровано в ГО «НОН-СТОП Україна», ЄДРПОУ 45775786, місцезнаходження: АДРЕСА_3, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником та керівником ГО «НОН-СТОП Україна» є ОСОБА_3 .
Користувач інтернет сторінок YouTube, Telegram, Facebook, TikTok та сайт ІНФОРМАЦІЯ_1 при цьому не змінювався, що підтверджується інформацією з сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 , на якому є посилання на Інтернет-ресурси ГО «НОН-СТОП» у соціальних Інтернет-мережах та Інтернет-каналах, зокрема: «YouTube», ТікТок», «Instagram», «Telegram». На вказаній сторінці розміщена, крім іншого, подяка з офісу президента України на ім'я ОСОБА_3 ГО «НОН-СТОП» від 06.05.2024 р.
Зазначений факт підтверджується довідками ТОВ «Центр компетенції з формування доказів у мережі інтернет «Веб-Фікс» від 15.08.2025 р. про власника веб-сайтів.
Необґрунтованими є посилання відповідача ОСОБА_3 на відсутність будь-яких належних та допустимих доказів того, що акаунти, де поширювалась інформація, належать особисто ОСОБА_3 та ГО «НОН-СТОП Україна», адмініструються ними, а також на те, що ОСОБА_3 не здійснює діяльність від імені ГО «НОН-СТОП Україна» у соціальних мережах, не має технічного доступу до відповідних акаунтів та не здійснює контроль за їх контентом.
Так, звертаючись до суду 02.07.2025 р. з заявою про відвід судді, ОСОБА_3 надає копії скарг до Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.06.2025 р., Статуту ГО «НОН-СТОП Україна». Зазначені скарги подано від імені ГО «НОН-СТОП Україна» її керівником ОСОБА_3 , а також зазначено, що обставини скарги наявні у відповідних відеорозслідуваннях, з якими можливо ознайомитися у належних ГО «НОН-СТОП Україна» соціальних мережах: ІНФОРМАЦІЯ_29, Youtube @NGO-NON-STOP ІНФОРМАЦІЯ_33НОНСТОП, TikTok ІНФОРМАЦІЯ_32, Telegram ІНФОРМАЦІЯ_30, Інтернет-сайт ГО«НОН-СТОПУКРАЇНА» ІНФОРМАЦІЯ_31.
Крім того, згідно п. 5.5.5.1. Статуту ГО «НОН-СТОП Україна» голова організації діє від імені організації без довіреності та представляє організацію у її стосунках з іншими особами.
Те, що ОСОБА_3 є засновником та керівником ГО «НОН-СТОП Україна» підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином, відповідальність за поширення недостовірної інформації та, як наслідок, порушення права позивача на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, несе ОСОБА_3 як власник інформаційного матеріалу, а також ГО «НОН-СТОП Україна» як власник сторінок (акаунтів) у соціальних мережах, на яких було поширено інформацію.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Відповідно до вимог статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у принижені честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до роз'яснень пленуму Верховного Суду у постанові від 31.03.95 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір її відшкодування визначає суд в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я позивача, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Пункт 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» передбачає, що способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Разом із цим, суд при визначенні розміру відшкодування позивачу моральної шкоди враховує принципи розумності, виваженості та справедливості, обсяг заподіяної шкоди, глибини та тривалості моральних страждань позивача ОСОБА_1 .
Суд вважає, що позивачу завдано моральну шкоду приниженням його честі, гідності та ділової репутації, оскільки, в даному випадку, мало місце порушення прав позивача, а саме: порушення конституційного права на повагу до честі, гідності та ділової репутації.Суд враховує суспільний резонанс, який спричинили публікації відносно позивача, оскільки загальна залученість до публікацій тільки одного посту могла сягати понад тисячу переглядів; створення враження безпосередньої причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, тобто, формування негативної репутації в суспільстві; втрата потенційних клієнтів через характер публікацій.
Суд, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню, а саме суд вважає необхідним стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 32500,00 гривень з кожного. Суд вважає визначений розмір морального відшкодування відповідатиме засадам розумності та справедливості.
На підставі викладеного, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 23, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Громадської організації «НОН-СТОП Україна» про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди задовольнити.
Визнати недостовірною та такою, що порушує право ОСОБА_1 на повагу до його гідності, честі та недоторканості ділової репутації інформацію, поширену Громадською організацією «НОН-СТОП Україна»
-«Ми вже багато разів писали про історію захоплення ГО «НОН-СТОП» в інтересах проросійського олігарха ОСОБА_5 та його «помічників» ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які через вплив у Мін'юсті та Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції - м. Київ домоглись внесення неправдивих відомостей до державного реєстру»,
ОСОБА_5 та ОСОБА_1 як маріонетки тиску ОСОБА_5 …. Нагадаємо, що раніше ми вже писали про те, як за сприянням ОСОБА_5 та підконтрольних йому ексвійськового прокурора ОСОБА_5 та лихо-адвоката ОСОБА_1 ГО «НОН-СТОП» було рейдерськи перереєстровано на невідому нам особу…..Крім того, «вірні помічники» ОСОБА_5 та ОСОБА_1 продовжують витрачати кошти бізнесмена на безглузді статті на телеграм-каналах та ЗМІ-помийках, думаючи, що це зачепить «струни нашої душі»… Як бачимо # ОСОБА_1 може не лише давати сигнали про обшуки в офісах ОСОБА_5 НАБУ Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а і з радістю зливати кошти «повелителя» на «ефективні медіаатаки»,
«Ми вже розповідали історію про те, як ГО «НОН-СТОП» стала об?єктом рейдерства Мін?юсту Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції - м.Київ під час непрацюючих через кібератаку реєстрів. За нашими джерелами, за нападом стоїть екс-прокурор #ОСОБА_1 - син колишнього керівника ДАІ Києва Національна поліція України, який, за неофіційною інформацією, є фіктивним власником адвокатського об'єднання «Прайсідіум». Адже насправді це об'єднання контролює вже згаданий ОСОБА_5,
Це адвокатське об?єднання не має жодних адвокатів, але активно займається корупційними схемами на користь зрадників та олігархів. Проте, сама фігура ОСОБА_1 набагато цікавіша. Виявляється, з 2022 року ОСОБА_1 вже не є адвокатом. Замість цього він займається ремонтом офісних меблів і координує діяльність «Прайсідіуму»
за посиланням
ІНФОРМАЦІЯ_27
-ІНФОРМАЦІЯ_6 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_7 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_8 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_9 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_10 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_11 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_12 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_13 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_14 ,
ІНФОРМАЦІЯ_15 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_16 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_17 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_18 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_17 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_17
-ІНФОРМАЦІЯ_19
-ІНФОРМАЦІЯ_20 ;
-
ІНФОРМАЦІЯ_21 ІНФОРМАЦІЯ_22 (ІНФОРМАЦІЯ_25
-ІНФОРМАЦІЯ_26 .
Зобов'язати Громадську організацію « ІНФОРМАЦІЯ_4 » протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі вилучити з загального доступу відеоролики та публікації за посиланнями:
ІНФОРМАЦІЯ_27
-ІНФОРМАЦІЯ_6 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_7 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_8 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_9 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_10 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_11 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_12 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_13 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_14 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_15 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_16 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_17 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_18 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_17 ,
-ІНФОРМАЦІЯ_17
-ІНФОРМАЦІЯ_19
-ІНФОРМАЦІЯ_20 /;
-
ІНФОРМАЦІЯ_28 (
ІНФОРМАЦІЯ_23
а також розмістити на сторінках Громадської організації «НОН-СТОП Україна» в Facebook, Tiktok, Youtube, ІНФОРМАЦІЯ_1 рішення суду у цій справі.
Стягнути з ОСОБА_3 та Громадської організації «НОН-СТОП Україна» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду по 32500,00 гривень з кожного.
Стягнути з ОСОБА_3 та Громадської організації «НОН-СТОП Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1816,80 гривень з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено 26.03.2026 року.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
відповідач - ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
відповідач - Громадська організація «НОН-СТОП Україна», м. Харків, пров. Банний, будинок 1, квартира 32, ЄДРПОУ 45775786.
Суддя: Т.М. Янцовська