Справа № 635/2198/26
Провадження № 3/635/1098/2026
02 квітня 2026 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Якішина О.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП,
15.02.2026 р. о 23-20 год. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 штовхав свою дружину ОСОБА_2 , наносив їй ляпаси, внаслідок чого була завдана шкода фізичному здоров'ю потерпілого. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Крім того, 16.02.2026 р. о 23-40 год. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 висловлював погрози та виражався нецензурною лайкою у бік своєї дружини ОСОБА_2 , внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров'ю. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 203792, 16.02.2026 р. о 23-40 год. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 в присутності неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , 2011 р.н., та малолітнього сина ОСОБА_4 , 2017 р.н., висловлював погрози та виражався нецензурною лайкою у бік своєї дружини ОСОБА_2 , внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю дітей. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Потерпілий ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи у встановленому законом порядку повідмленим про день та час розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив.
ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явилася.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, дійшов наступних висновків.
Ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно ч.2 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Факт скоєння ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується наступними доказами, дослідженими судом:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 201013 від 18.02.2026 року;
- рапортом про реєстрацію повідомлення про вчинення домашнього насильства;
- формою оцінки ризиків домашнього насильства;
- поясненнями ОСОБА_2 , яка пояснила, що 15.02.026 р. її чоловік за місцем їх мешкання вчинив відносно неї домашнє насильство, а саме: давав їй ляпаса, штовхав, душив;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 203791 від 18.02.2026 року;
- рапортом про реєстрацію повідомлення про вчинення домашнього насильства;
- формою оцінки ризиків домашнього насильства;
- поясненнями ОСОБА_2 , яка пояснила, що 18.02.026 р. її чоловік за місцем їх мешкання вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, а саме: висловлював погрози та образа у її бік.
Об'єктивну сторону цього правопорушення складають певні дії (бездіяльність), реальне настання шкідливих наслідків (реальна ймовірність їх настання) та причинний зв'язок між ними.
Відповідно до п. 3 ч. 1 Розділу І ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14 ч. 1 Розділу І ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Отже, суд вважає встановленим факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відсносно своєї дружини ОСОБА_2 , тобто умисного вчинення діяння психологічного та фізичного характеру у вигляді: нецензурної лайки, застосування фізичного насильства, чим була заподіяна шкода психологічному та фізичному здоров'ю ОСОБА_2 .
Разом з тим, суд вважає не доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Так, до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП долучено наступні докази:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 203792 від 18.02.2026 року;
- рапортом про реєстрацію повідомлення про вчинення домашнього насильства;
- формою оцінки ризиків домашнього насильства;
- поясненнями ОСОБА_2 , яка пояснила, що 18.02.026 р. її чоловік за місцем їх мешкання вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, а саме: висловлював погрози та образа у її бік.
З досліджених судом доказів не вбачається, що під час сварки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 18.02.2026 р. були присутні їх діти.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Надані суду докази не підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
За таких обставин суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження за справою про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, враховуючи особу правопорушника, а саме те, що дані, які б з негативного боку їйого характеризували, суду не надані, враховуючи ступінь його вини у скоєних ним адміністративних правопорушеннях, яка доведена матеріалами справи, а також відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність, суд дійшов висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП у вигляді штрафу, вважаючи, що саме ця міра покарання буде достатньою для покарання та виправлення порушника, запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Отже, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, ч.1 ст.173-2, ч.2 ст. 173-2, 247 КУпАП України, Законом України «Про судовий збір, суд
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави (Протокол серія ВАД № 700725; Отримувач коштів ГУК Харків обл/CТГ Рогань/21081100; Код класифікації доходів бюджету 21081300; Код за ЄДРПОУ 37874947; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA 088999980313080106000020547) в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КпАП України, закрити з зв'язку відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02895834, судовий збір у розмірі 655 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.М. Якішина