17 березня 2026 року
м. Київ
справа № 935/522/25
провадження № 61-10071ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Коростишівського районного суду Житомирської області від 9 квітня 2025 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 26 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Коростишівський комунальник» про зобов'язання вчинення дій, захист трудових прав, захист честі та гідності, відшкодування майнової та моральної шкоди,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Комунального підприємства «Коростишівський комунальник» про зобов'язання вчинення дій, захист трудових прав, захист честі та гідності, відшкодування майнової та моральної шкоди.
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 березня
2025 року позовну заяву залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам, передбаченим статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 9 квітня
2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення
від сплати судового збору відмовлено, а його позовну заяву визнано неподаною та повернено.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 12 травня 2025 року апеляційну
скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 9 квітня 2025 року залишено без руху, надано строк для звернення до Житомирського апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції протягом десяти днів з дня вручення ухвали та сплати судового збору в сумі 605,60 грн.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 30 травня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору відмовлено.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 18 червня 2025 року заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Борисюка Р. М., суддів, які входять до складу колегії суддів, Павицької Т. М. і Талько О. Б. визнано необґрунтованим.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 18 червня 2025 року
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 26 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 9 квітня 2025 року без змін.
31 липня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 березня 2025 року, ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 9 квітня 2025 року, ухвалу Житомирського апеляційного суду від 12 травня 2025 року, ухвалу Житомирського апеляційного суду від 30 травня 2025 року, ухвали Житомирського апеляційного суду від 18 червня 2025 року та на постанову Житомирського апеляційного суду від 26 червня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 серпня 2025 року клопотання про приєднання до касаційної скарги доказів повернено заявнику без розгляду; відмовлено у відкритті касаційного провадження в частині оскарження заявником ухвали Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 березня 2025 року, ухвали Житомирського апеляційного суду від 12 травня 2025 року, ухвали Житомирського апеляційного суду від 30 травня 2025 року, ухвали Житомирського апеляційного суду від 18 червня 2025 року, ухвали Житомирського апеляційного суду від 18 червня
2025 року; касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Коростишівського районного суду Житомирської області від 9 квітня 2025 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 26 червня 2025 року залишено без руху і надано заявнику десять днів з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
Так, заявнику необхідно було подати до Верховного Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку; надати виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, та копії цієї скарги для відповідача; подати докази сплати судового збору у розмірі 605,6 грн або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз'яснено заявнику, що якщо заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано заявником у зазначений строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
У разі невиконання у встановлений судом строк інших вимог ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню.
Копія ухвали Верховного Суду від 26 серпня 2025 року направлялася рекомендованим листом з повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену заявником у касаційній скарзі.
Копію вказаної ухвали суду заявник отримав 29 грудня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3 частини шостої
статті 272 ЦПК України).
У встановлений судом строк та на час постановлення цієї ухвали будь-яких документів на виконання вимог ухвали від 26 серпня 2025 року заявник не надав до Верховного Суду.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії,
№ 11681/85, §35).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня
2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, §34).
Також касаційний суд зауважує, що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 квітня 2021 року
у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21), який є обов'язковим для застосування судами, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
Водночас, неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:
- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі не усунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;
- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов'язаних із недотриманням вимог щодо строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).
На переконання Великої Палати Верховного Суду, до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, окрім цього, має інші недоліки і такі недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунено, зокрема, не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для поновлення строку, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
Такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду застосовуваний і до наслідків неусунення недоліків касаційної скарги, поданої в порядку цивільного процесуального законодавства.
За таких обставин касаційний суд зобов'язаний відмовити у відкритті касаційного провадження.
Оскільки заявник в межах строку, встановленого ухвалою Верховного Суду
від 26 серпня 2025 року, не подав до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, наведене свідчить про неусунення недоліку, пов'язаного з недотриманням вимог щодо строку на касаційне оскарження судових рішень, і є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Коростишівського районного суду Житомирської області від 9 квітня 2025 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 26 червня 2025 року.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська