25 березня 2026 року
м. Київ
справа № 173/1396/22
провадження № 61-12683св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Дніпровський Державний аграрно-економічний університет,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року у складі колегії суддів: Новікової Г. В., Гапонова А. В., Никифоряка Л. П.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Дніпровського Державного аграрно-економічного університету про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди.
2. Позов обґрунтовано тим, що 25 серпня 2022 року її притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани наказом № 23-К.
3. Вказувала, що з тексту наказу не вбачається суть скоєного дисциплінарного проступку та коли він відбувся, тобто є незрозумілим, за що саме притягнуто позивачку до дисциплінарної відповідальності.
4. Перелік додатків до наказу позивачу як підстав для наказу не доведено та не ознайомлено. З переліку підстав до наказу зазначені листи, акти, які датовані травнем 2022 року в період з 10 до 27, тобто відповідач вже був обізнаним, що позивач нібито скоїла дисциплінарний проступок, який вже було виявлено та відомо про нього відповідачу.
5. Тобто відповідачем порушено строк притягнення до дисциплінарної відповідальності. Вказувала, що назва закладу змінилась, посадову інструкцію оновлено не було.
6. 06 вересня 2022 року її притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани наказом № 28-К. Вказаний наказ є незаконним і підлягає скасуванню з підстав, перелічених вище щодо наказу від 28 травня 2022 року.
7. 14 вересня 2022 року її притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення наказом № 30-К на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
8. Посилалась на те, що її звільнення відбулось незаконно, а тому вона має бути поновлена на роботі.
9. Також у зв'язку з незаконним притягнення до дисциплінарної відповідальності та незаконним звільненням відповідач повинен відшкодувати їй спричинену моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.
10. Враховуючи викладене просила суд:
визнати незаконним накази в. о. директора ВСП «ВФК ДДАЕУ» № 23-К від 25 серпня 2022 року, № 28-К від 06 вересня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у вигляді догани та скасувати їх.
визнати незаконним наказ в. о. директора ВСП «ВФК ДДАЕУ» № 30-К від 14 вересня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення та скасувати його.
поновити ОСОБА_1 на роботі, а саме в займаній посаді викладача ВСП «ВФК ДДАЕУ» та прийняти рішення про виплату їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу із розрахунку 1 409,58 грн середньоденної заробітній плати за період часу: з дня звільнення, тобто з 14 вересня 2022 року до моменту звернення до суду, тобто до 11 жовтня 2022 року (включно) в сумі 26 782,02 грн, з дня звернення до суду, тобто з 11 жовтня 2022 року по день ухвалення рішення суду про поновлення її на роботі.
стягнути з ВСП «ВФК ДДАЕУ» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
11. Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2025 року у складі судді Ілюшик І. А. позов задоволено частково.
12. Визнано незаконними та скасовано накази в. о. директора Відокремленого структурного підрозділу «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету»: від 25 серпня 2022 року № 23-К про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани; від 06 вересня 2022 року № 28-К про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани; від 14 вересня 2022 року № 30-К про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
13. Поновлено ОСОБА_1 на посаді викладача ВСП «ВФК ДДАЕУ».
14. Стягнено з Дніпровського державного аграрно-економічного університету на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення, тобто з 14 вересня 2022 року до 08 квітня 2025 року в сумі 940 189,86 грн без утримання податку і інших обов'язкових платежів та 1 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
15. В іншій частині позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.
16. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив із того, що накази в. о директора коледжу від 25 серпня 2022 року № 23-К та від 06 вересня 2022 року № 28-К не відповідають вимогам трудового законодавства, зокрема в них не зазначено, коли мали місце і в чому конкретно полягали порушення позивачем трудових обов'язків. Оскільки в наказах не зазначено, коли мали місце порушення конкретно по кожному випадку, суд позбавлений можливості перевірити, чи накладене дисциплінарне стягнення в межах місячного строку, який визначений частиною першою статті 148 КЗпП України.
17. Також суд дійшов висновку, що наказ № 30-К від 14 вересня 2022 року не відповідає вимогам трудового законодавства, так як у ньому не зазначено всіх обставин вчинення працівником дисциплінарного проступку, коли саме він мав місце.
18. Таким чином, суд дійшов висновку, що вивільнення позивачки відбулось з порушенням трудового законодавства.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
19. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року апеляційну скаргу Дніпровського державного аграрно-економічного університету задоволено, рішення місцевого суду скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
20. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що позивачкою двічі протягом року скоєно дисциплінарні проступки, які підтверджені письмовими доказами, порядок застосування дисциплінарного стягнення додержано, стягнення у вигляді догани застосовані протягом строків, встановлених законом, звільнення позивача проведено з дотриманням норм трудового законодавства.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21. У жовтні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
22. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
23. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
24. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення місцевого суду.
25. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року в справі № 173/1498/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
недослідження зібраних в справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
26. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що відмова позивачки проводити заняття була з поважної причини.
27. До проведення заняття позивачка зверталась до відповідача з трьома заявами, у яких просила не змінювати їй вид роботи, не давати нових дисциплін, оскільки вона не є фахівцем з бухгалтерського обліку, який викладається у студентів спеціальності 071 «Облік і оподаткування», і не проходила курсів підвищення кваліфікації.
28. Заявник зазначає, що позивачка є фахівцем з бухгалтерського обліку спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування», спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність».
29. Також посилається на те, що позивачка не була ознайомлена з оновленою посадовою інструкцією після призначення її на посаду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
30. У жовтні 2025 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 від Дніпровського державного аграрно-економічного університету в особі відокремленого структурного підрозділу «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету», у якому вказано, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
31. ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з відповідачем.
32. Наказом № 93-0 від 01 жовтня 2021 року Верхньодніпровський коледж аграрно-економічного університету перейменовано на ВСП «ВФК ДДАЕУ». Зміна назви закладу не є обов'язковою підставою для оновлення посадової інструкції працівників.
33. 01 вересня 2020 року ОСОБА_1 було переведено з посади методиста на посаду викладача, що підтверджується записами в трудовій книжці.
34. 13 липня 2022 року ОСОБА_1 було виключено зі складу профспілкового комітету у зв'язку з тривалою непрацездатністю.
35. Згідно посадової інструкції викладача вищого навчального закладу, затвердженої у 2015 році, відповідно до пункту 7 розділу І при виконанні своїх обов'язків викладач керується постановами і розпорядженнями керівних органів з питань освіти, наказами, інструкціями і розпорядженнями директора навчального закладу, даною посадовою інструкцією. Викладач несе персональну відповідальність за реалізацію в повному обсязі освітніх програм відповідно до навчального плану і графіку навчального процесу, недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, невиконання або неналежне виконання вимог внутрішніх нормативних документів коледжу та законних розпоряджень керівництва (пункти 1, 3, 4 розд. ІІІ), викладач проводить навчання студентів у відповідності з вимогами державних освітніх стандартів, навчальних планів і програм, дотримується навчальної та трудової дисципліни, контролює режим відвідування занять, знає та дотримується Положення про організацію навчального процесу у ВК ДДАЕУ, Положення про облік успішності у ВК ДДАЕУ та інших положень, що регламентують навчально-виховний процес у коледжі, дотримується норм педагогічної етики, моралі, за викликом секретаря директора своєчасно ознайомлюється під підпис із наказами, що стосуються його діяльності і у встановлені терміни звітує про їх виконання (пункти 1, 7, 17, 18, 21 розд. ІV). З зазначеною інструкцією ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її підпис.
36. Наказом № 23-К від 25 серпня 2022 року ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани у зв'язку з невиконанням останньою своїх посадових обов'язків, передбачених у пункті 7 Розділу І Посадової інструкції викладача, у формі систематичного невиконання законних розпоряджень керівництва. З наказом позивач ознайомлена 25 серпня 2022 року.
37. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначено в наказі, були акт від 25 травня 2022 року про ненадання ОСОБА_1 станом на 25 травня 2022 року доступу до веб-ресурсів заступнику директора з НВР ОСОБА_4 ; листом від 10 травня 2022 року про надання пояснень щодо призначення консультацій в очній формі під час воєнного стану та дистанційного режиму організації освітнього процессу; акт від 25 травня 2022 року про ненадання доступу до веб-ресурсів GoogleClassroom станом на 25 травня 2022 року заступнику директора з НВР Ніколаєвій Т. О.; лист про надання згоди щодо запропонованого адміністарцією режиму роботи.
38. Так, згідно наказу в.о. директора навчального закладу «Про надання доступу до веб-ресурсів» від 27 квітня 2022 року № 43-О викладачі мали надати доступ до власних веб-ресурсів заступнику директора з НВР ОСОБА_4 , надсилання діючих кодів класів в додатку GoogleClassroom, надсилання заступнику директора з НВР ОСОБА_4 запрошення для приєднання до кожного з класів дисциплін в додатку GoogleClassroom з доказом відправлення викладачу на звороті. Згідно скріншоту з наказом від 27 квітня 2022 року № 43 позивач ознайомлена 04 травня 2022 року.
39. Згідно службової записки за вхід. № 206 від 13 травня 2022 року станом на 13 травня 2022 року всупереч пункту 1 наказу директора № 43-О від 27 квітня 2022 року «Про надання доступу до веб-ресурсів» викладачем ОСОБА_1 не надано доступ заступнику директора з НВР ОСОБА_4 до веб-ресурсів з дисципліни «Фінанси» у групі ПТ-2020-35, з дисципліни «Фінанси» у групах Ф- 2021-26, Фс-2021-26, з дисципліни «Гроші і кредит» у групі Фс-2021-26.
40. Згідно копії акту від 25 травня 2022 року станом на 25 травня 2022 року викладач коледжу ОСОБА_1 не надала заступнику директора з НВР ОСОБА_4 доступ до класів в додатку GoogleClassroom з дисциплін, які викладала ОСОБА_1 в 2021-2022 навчальному році згідно наказу в. о. директора коледжу від 27 квітня 2022 року № 43-О «Про надання доступу до веб-ресурсів».
41. Складено акт від 23 травня 2022 року про ненадання пояснень, невиконання станом на 23 травня 2022 року ОСОБА_1 законного розпорядження в. о. директора коледжу ОСОБА_5 від 20 травня 2022 року.
42. Згідно акта від 20 травня 2022 року 20 травня 2022 року о 08:15 год. в кабінеті № 10 учбового корпусу коледжу в. о. директора коледжу Зелений В. М. у присутності інших осіб звернувся до викладача коледжу ОСОБА_1 з проханням до кінця робочого дня 20 травня 2022 року надати письмові пояснення з приводу, зокрема, неналежного виконання ОСОБА_1 наказу від 27 квітня 2022 року № 43-О «Про надання доступу до веб-ресурсів» у формі ненадання заступнику директора з НВР ОСОБА_4 доступу до класів в додатку GoogleClassroom з дисциплін, які викладає ОСОБА_1 .
43. Викладач ОСОБА_1 призначила для студентів проведення консультації до виробничої практики на 11 травня 2022 року в приміщенні колледжу, в той час як з 24 лютого 2022 року у зв'язку із запровадженням воєнного стану в коледжі запроваджено дистанційний режим організації освітнього процессу, що підтверджується службовою запискою заступника директора з НВР ОСОБА_4 . Зазначена обставина підтверджується скріншотами із електронної пошти.
44. Згідно копії листа коледжу від 24 травня 2022 року за вих. № 228 ОСОБА_1 просили до кінця робочого дня 25 травня 2022 року повідомити адміністрацію коледжу про її згоду щодо запропонованого режиму роботи на офіційну електронну пошту коледжу, чого вона не зробила.
45. Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани було систематичне невиконання розпоряджень керівництва учбового закладу в період з 10 по 25 травня 2022 року. З оскаржуваним наказом ОСОБА_1 ознайомлена 25 серпня 2022 року, про що свідчить її підпис з запереченнями.
46. ОСОБА_1 перебувала на лікарняних з 27 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 03 червня 2022 року, з 06 червня 2022 року по 20 червня 2022 року, з 21 червня 2022 року по 14 липня 2022 року (т. 1, а. с. 125-128).
47. Позивач перебувала у відпустці починаючи з 15 липня 2022 року до 02 серпня 2022 року, що підтверджується копією наказу № 42-В від 11 липня 2022 року. Також ОСОБА_1 перебувала у відпустці з 02 серпня 2022 року до 26 серпня 2022 року відповідно до наказу від 29 липня 2022 року № 49-В (т. 1, а. с. 129, 130).
48. Наказом № 28-К від 06 вересня 2022 року ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани у зв'язку з неналежним виконанням останньою своїх посадових обов'язків, передбачених абз. 5, 6, 7, 12 частини другої статті 54 Закону України «Про освіту», п. п. 4, 5, 6, 12 частини першої статті 62 Закону України «Про фахову передвищу освіту», абз. 3 п. 4.4., абз. 8 п. 4.4.1., абз. 2, 5 п. 4.5 Положення про ВСП «ВФК ДДАЕУ», п. п. 3.1.7., 3.2.5 Правил внутрішнього трудового розпорядку коледжу, п. п. 2.31., 2.35. Колективного договору коледжу, п. 7 Розділу І, п. 18 Розділу ІІІ Посадової інструкції викладача, п. 6.2.2 Положення про ВСП «ВФК ДДАЕУ». З наказом позивач ознайомлена 07.09.2022 року, що підтверджується її особистим підписом на тексті наказу.
49. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначено в наказі, були акт від 26 серпня 2022 року про протиправну та аморальну поведінку ОСОБА_1 в кабінеті адміністративного корпусу; повідомлення коледжу про адміністративне правопорушення; протокол засідання педагогічної ради від 30 серпня 2022 року № 1; акт від 06 вересня 2022 року про ненадання ОСОБА_1 на вимогу директора робочих програм, отриманих нею від викладачів в 2021-2022 роках.
50. Так, згідно з актом від 26 серпня 2022 року в цей день о 08:15 годині в кабінеті № 39 адміністративного корпусу коледжу викладач коледжу ОСОБА_1 під час ознайомлення її в. о. директора коледжу Зеленим В. М. з наказом про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани у присутності свідків сильно відштовхнула обома руками в груди в. о. директора коледжу ОСОБА_5 та вибігла з кабінету № 39, також грубо відштовхнувши при цьому ОСОБА_6 , який стояв навпроти виходу з кабінету (т. 1, а. с. 131).
51. 30 серпня 2022 року відбулося засідання педагогічної ради, на якому в. о. директора звернувся до ОСОБА_1 з проханням передати матеріали роботи методиста коледжу та надати доступ до робочих програм викладачів, які були надіслані викладачами коледжу методисту в минулому навчальному році. Згідно з актом від 06 вересня 2022 року станом на вказану дату викладач ОСОБА_1 не надала робочі програми навчальних дисциплін викладачів коледжу за 2021-2022 н. р. та пояснення причин їх ненадання.
52. Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани була аморальна поведінка ОСОБА_1 в кабінеті адміністративного корпусу 26 серпня 2022 року та невиконання розпорядження керівництва від 30 серпня 2022 року щодо передачі матеріалів роботи методиста коледжу та надання доступу до робочих програм викладачів, які були надіслані викладачами коледжу методисту в минулому навчальному році.
53. Наказом № 30-К від 14 вересня 2022 року ОСОБА_1 звільнено з роботи з 14 вересня 2022 року у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, до якої раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення, згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
54. З наказом позивач ознайомлена 14 вересня 2022 року, що підтверджується її особистим підписом на тексті наказу.
55. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначено в наказі, були акти від 02 вересня 2022 року та від 05 вересня 2022 року про відсутність викладача ОСОБА_1 на занятті у групі О-2021-22 з дисципліни «Бухгалтерський облік»; доповідна записка про відсутність на заняттях в групі.
56. Згідно актів від 02 вересня 2022 року та від 05 вересня 2022 року у період тривання заняття в навчальній групі О-2021-22 з дисципліни «Бухгалтерський облік» з 11:50 години до 13:10 години викладач ОСОБА_1 на занятті була відсутня. У період тривання заняття 05 вересня 2022 року з 10:00 години до 11:20 години викладач ОСОБА_1 на занятті була відсутня.
57. Доповідна записка містить аналогічну інформацію (т. 1, а. с. 149 - 151).
58. Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани була відсутність викладача 02 вересня 2022 року та 05 вересня 2022 року на занятті у групі О-2021-22 з дисципліни «Бухгалтерський облік», не проведення заняття.
Позиція Верховного Суду
59. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
60. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
61. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
62. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
63. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
64. Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
65. Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
66. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).
67. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку, зокрема, систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
68. Згідно із частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
69. Частинами першою та другою статті 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
70. Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
71. У пунктах 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз'яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
72. Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.
73. Систематичним невиконанням обов'язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов'язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.
74. У справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів дисциплінарного стягнення відбулося без порушення законодавства про працю, зокрема, довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов'язків, якими він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.
75. Схожі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року по справі № 9901/743/18.
76. Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що працівник може бути звільнений за пунктом 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України лише в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які були допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення (яке не скасоване та не втратило юридичної сили за давністю).
77. Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
78. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
79. Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
80. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
81. У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
82. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, дійшов обґрунтованого висновку про те, що допущені позивачкою порушення стосуються обов'язків, які є складовими трудової функції викладача, випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання та неналежне виконання позивачкою трудових обов'язків скоєно без поважних причин та невиконання трудових обов'язків вчинено повторно, що складає систематичне невиконання посадових обов'язків.
83. Так, наказом № 23-К від 25 серпня 2022 року ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани у зв'язку з невиконанням останньою своїх посадових обов'язків, передбачених у пункті 7 Розділу І Посадової інструкції викладача, у формі систематичного невиконання законних розпоряджень керівництва. З наказом позивачка ознайомлена 25 серпня 2022 року (т. 1, а. с. 15).
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначено в наказі, були, зокрема, акт від 25 травня 2022 року про ненадання ОСОБА_1 станом на 25 травня 2022 року доступу до веб-ресурсів заступнику директора з НВР ОСОБА_4 ; лист від 10 травня 2022 року про надання пояснень щодо призначення консультацій в очній формі під час воєнного стану та дистанційного режиму організації освітнього процесу; акт від 25 травня 2022 року про ненадання доступу до веб-ресурсів GoogleClassroom станом на 25 травня 2022 року заступнику директора з НВР Ніколаєвій Т. О.; лист про надання згоди щодо запропонованого адміністрацією режиму роботи.
84. Отже, апеляційний суд правомірно виснував, що підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани було систематичне невиконання розпоряджень керівництва учбового закладу в період з 10 по 25 травня 2022 року. З оскаржуваним наказом ОСОБА_1 ознайомлена 25 серпня 2022 року, про що свідчить її підпис з запереченнями.
85. Судом враховано, що ОСОБА_1 перебувала на лікарняних з 27 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 03 червня 2022 року, з 06 червня 2022 року по 20 червня 2022 року, з 21 червня 2022 року по 14 липня 2022 року (т. 1, а. с. 125-128).
Також позивачка перебувала у відпустці починаючи з 15 липня 2022 року до 02 серпня 2022 року, що підтверджується копією наказу № 42-В від 11 липня 2022 року. Також ОСОБА_1 перебувала у відпустці з 02 серпня 2022 року до 26 серпня 2022 року відповідно до наказу від 29 липня 2022 року № 49-В (т. 1, а. с. 129, 130).
86. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду про те, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності прийнято в установлені трудовим законодавством строки.
87. В подальшому наказом № 28-К від 06 вересня 2022 року ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани у зв'язку з неналежним виконанням останньою своїх посадових обов'язків, передбачених абз. 5, 6, 7, 12 ч. 2 ст. 54 Закону України «Про освіту», п. п. 4, 5, 6, 12 частини першої статті 62 Закону України «Про фахову передвищу освіту», абз. 3 п. 4.4., абз. 8 п. 4.4.1., абз. 2, 5 п. 4.5 Положення про ВСП «ВФК ДДАЕУ», п.п. 3.1.7., 3.2.5 Правил внутрішнього трудового розпорядку коледжу, п.п. 2.31., 2.35. Колективного договору коледжу, п. 7 Розділу І, п. 18 Розділу ІІІ Посадової інструкції викладача, п. 6.2.2 Положення про ВСП «ВФК ДДАЕУ».
З наказом позивач ознайомлена 07 вересня 2022 року, що підтверджується її особистим підписом на тексті наказу.
88. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначено в наказі, були акт від 26 серпня 2022 року про протиправну та аморальну поведінку ОСОБА_1 в кабінеті адміністративного корпусу; повідомлення коледжу про адміністративне правопорушення; протокол засідання педагогічної ради від 30 серпня 2022 року № 1; акт від 06 вересня 2022 року про ненадання ОСОБА_1 на вимогу директора робочих програм, отриманих нею від викладачів в 2021-2022 роках.
89. Отже, підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани була аморальна поведінка ОСОБА_1 в кабінеті адміністративного корпусу 26 серпня 2022 року та невиконання розпорядження керівництва від 30 серпня 2022 року щодо передачі матеріалів роботи методиста коледжу та надання доступу до робочих програм викладачів, які були надіслані викладачами коледжу методисту в минулому навчальному році.
90. Вказане дисциплінарне стягнення прийнято в установлені трудовим законодавством строки, з наказом позивач ознайомлена під підпис.
91. Наказом № 30-К від 14 вересня 2022 року ОСОБА_1 звільнено з роботи з 14 вересня 2022 року у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, до якої раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення, згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
92. З наказом позивач ознайомлена 14 вересня 2022 року, що підтверджується її особистим підписом на тексті наказу.
93. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначено в наказі, серед іншого, були акти від 02 вересня 2022 року та від 05 вересня 2022 року про відсутність викладача ОСОБА_1 на занятті у групі О-2021-22 з дисципліни «Бухгалтерський облік»; доповідна записка про відсутність на заняттях в групі.
94. Таким чином, суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, обґрунтовано зазначив, що накази № 23-К від 25 серпня 2022 року та № 30-К від 14 вересня 2022 року містять обставини в чому конкретно проявилося порушення позивачки, за вчинення яких вона піддалась дисциплінарному стягненню.
95. Отже, після притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани наказом № 23-К від 25 серпня 2022 року ОСОБА_1 в подальшому вчинила знову вчинила дисциплінарний проступок, не прийшовши на заняття в навчальній групі О-2021-22, чим допустила систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку, що і стало підставою для правомірного вивільнення, яке вчинено з дотриманням норм трудового законодавства.
96. Посилання в касаційній скарзі на непроходження позивачкою курсів підвищення кваліфікації, що унеможливило викладання певних дисциплін, відхиляються колегією суддів, оскільки згідно трудової книжки ОСОБА_1 має вищу освіту по професії бухгалтерський облік, фінанси та кредит, а згідно диплому НОМЕР_1 , виданого 30 квітня 1993 року, позивачка закінчила Український державний аграрний університет за спеціальністю «бухгалтерський облік» з присвоєнням кваліфікації «бухгалтер-педагог», що спростовує її посилання на неможливість проводити заняття з бухгалтерського обліку. (т. 2, а. с. 25).
97. Доводи касаційної скарги на те, що позивачка не була ознайомлена з оновленою посадовою інструкцією після призначення її на посаду, відхиляються колегією суддів.
98. Так, 23 червня 2015 року ОСОБА_1 ознайомлено під підпис з посадовою інструкцією вищого навчального закладу (т. 1, а. с. 123-124).
Зі змісту положень про Верхньодніпровський коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету від 16 лютого 2018 року та про Відокремлений структурний підрозділ «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету» від 01 липня 2021 року останні є правонаступниками усіх прав та обов'язків Верхньодніпровського коледжу Дніпровського аграрно-економічного університету.
99. З огляду на викладене, колегія судді вважає, що позивачкою не доведено прийняття оновленої посадової інструкції після перейменування навчального закладу й, відповідно, необхідності з її ознайомленням.
100. Таким чином, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
101. Посилання заявника на неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року в справі № 173/1498/17, відхиляються колегією суддів, оскільки з урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, судове рішення апеляційного суду не суперечить висновкам, викладеним у вказаних постановах.
102. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
103. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального процесуального права.
104. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Сердюк
В. В. Шипович