Номер провадження: 22-ц/813/4262/26
Справа № 522/5291/25
Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
26.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Лозко Ю.П., Карташова О.Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
третя особа - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп»,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ліпаткіна Елла Володимирівна,
на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 липня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди,
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду с позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортної пригодою, в обґрунтування зазначивши, що 17.12.2024 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу автомобіля «KIASPORTAGE», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «LAND ROVER RANGE ROVER», державний номерний знак НОМЕР_2 , який припаркований ОСОБА_3 на паркуванні Сервісного центру МВС 51 не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечного бокового інтервалу та скоїла наїзд на припаркований автомобіль «LAND ROVER RANGE ROVER».
Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 24 січня 2025 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУПАП.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю «LAND ROVER RANGE ROVER» була спричинена шкода у вигляді пошкоджень задньої правої боковини автомобіля (двері та крило), пошкодження заднього правого ліхтаря та деформація та пошкодження молдінгу правого бамперу, що підтверджується протоколом огляду та актом огляду транспортного засобу від 26.12.2024 року.
Цивільна відповідальність відповідачки застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», до якої 03.01.2025 року звернувся ОСОБА_3 із заявою про страхове відшкодування шкоди, заподіяною в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 17.12.2024 року.
Автомобіль «LAND ROVER RANGE ROVER», державний номерний знак НОМЕР_3 , належить ТОВ «Фінансова компанія «А-фінанс», а лізингоодержувачем є ОСОБА_4 , який уклав 27 вересня 2024 року з лізингодавцем договір лізингу на автомобіль «LAND ROVER RANGE ROVER», він має право на відшкодування збитків, завданих винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується листом ТОВ «Фінансова компанія «А-фінанс» від 22.01.2025 року.
Після звернення позивача до страхової компанії, яка зареєструвала цивільно-правову відповідальність відповідачки, позивач отримав суму страхового відшкодування у розмірі 20 575,74 грн, яка в декілька разів менша суми, необхідної для повного відшкодування матеріальної шкоди (відшкодування відновлюваного ремонту), спричиненої дорожньо-транспортною пригодою.
Звернувшись 18.12.2024 року самостійно до підприємства з ремонту автомобілів марки «LAND ROVER», позивач отримав рахунок на оплату, в який було включено ремонт всіх пошкоджень від ДТП з урахуванням вартості запасних частин та комплектуючих, а також вартість ремонтних робіт на загальну суму 98 205,60 грн. Страхове відшкодування не покрило вартості відновлюваного ремонту з огляду на те, що методика розрахунку відшкодування, на підставі якої розраховувалося страхове відшкодування, залежала від вартості нового автомобіля марки «LAND ROVER RANGE ROVER», яка в декілька разів перевищує вартість вживаного автомобіля. В результаті страхове відшкодування не покриває реальних збитків, пов'язаних з ремонтом такого автомобіля.
Вважає, що шкода спричинена винною в дорожньо-транспортній пригоді особою повинна бути відшкодована у повному обсязі особою, яка її спричинила. 3 урахуванням відшкодованої страховою компанією суми 20 575,74 грн, різниця реальної невідшкодованої шкоди становить 98 205,60 грн - 20 575,74 грн = 77 629,86 грн., яку позивач просить стягнути за свою користь з відповідачки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 02 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою - залишив без задоволення.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка не є належним відповідачем, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер, позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки сума відшкодування не перевищила ліміт за полісом.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ліпаткіна Елла Володимирівна, просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02.07.2025 року по справі №522/5291/25 та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 77 629 грн 86 коп. відшкодування матеріальної шкоди, 20000 витрат на правничу допомогу, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1211,20 грн за першу інстанцію та суму сплаченого судового збору за подачу апеляції - 1453.44 грн.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що позивач скористався своїм правом на отримання страхового відшкодування, але різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням) має повне законне право витребувати від винної у ДТП особи на підставі ст. 1194 ЦК України.
Звернення потерпілого до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування є позасудовою процедурою, яка не виключає можливість потерпілого звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.
Суд взагалі не взяв до уваги, що позов було подано не на підставі Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року, який діяв на момент дорожньо-транспортної пригоди, а на підставі положень Цивільного кодексу України, які передбачають відповідальність винної у дорожньо-транспортної пригоді особи. А саме, позов був пред'явлений до винної особи на підставі ч. 1 ст. 1166, ч. 2 ст. 1187, 1988, 1192, 1194 Цивільного Кодексу України. Вибір в даному випадку відповідача є безумовним правом позивача, оскільки мають місце деліктні правовідносини.
Згідно калькуляції відновлюваного ремонту транспортного засобу «LAND ROVER RANGE ROVER», вартість відновлюваного ремонту складає 63 159,24 грн (без застосування коефіціенту зносу - 70%) Але суд не звернув уваги навіть цю калькуляцію, оскільки виплачено було тільки 20 575,74 грн, що є набагато меншою сумою аніж 63 159,24 грн.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19.08.2025 року відкрито провадження у справі та роз'яснено відповідачу право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.
Копію ухвали про відкриття провадження представник ОСОБА_1 - адвокат Ліпаткіна Е.В. отримала 21.08.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
Копію ухвали про відкриття провадження ОСОБА_1 відповідно до положень ч. 7 ст. 272 ЦПК України.
ОСОБА_2 отримала копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримала 18.10.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» отримало копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги в особистому кабінеті Електронного суду 11.08.2025 року та 21.08.2025 року відповідно, що підтверджується довідками.
05.09.2025 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 . У відзиві відповідачка просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 77629,86, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 х 30 = 90840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.
Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка не є належним відповідачем, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер, позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки сума відшкодування не перевищила ліміт за полісом.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що 17.12.2024 року о 15 год. 30 хв. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «KIASPORTAGE», державний номерний знак НОМЕР_4 , який належить, в м. Одеса, вул. Інглезі, 15а, на паркуванні Сервісного центру МВС 51 не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечного бокового інтервалу та скоїла наїзд на припаркований автомобіль «LAND ROVER RANGE ROVER», державний номерний знак НОМЕР_5 , який припаркував ОСОБА_1 , чим порушила п. 13.1 «Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 24.01.2025 року ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 850 грн.
Власником автомобіля марки «LAND ROVER RANGE ROVER», д.н.з. НОМЕР_5 , 2016 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «А-Фінанс».
Згідно Договору фінансового лізингу № 1463Л/270924 від 27.09.2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «А-Фінанс», Лізингодавець, та ОСОБА_1 , Лізингоодержувачем, об'єктом лізингу за цим договором є автомобіль марки «LAND ROVER RANGE ROVER», 2016 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .
Пунктом 2.7. договору фінансового лізингу передбачено, що лізингоодержувач не має права вимагати від Лізингодавця якогось відшкодування, відстрочки оплати або зменшення суми лізингових платежів за Договором у разі перерви в експлуатації Об'єкта лізингу (в тому числі пошкодження, викрадення, конфіскації або з будь-якої іншої причини), що виникла після підписання Акту прийому-передачі Об'єкта лізингу, незалежно від причин виникнення такої перерви, у тому числі внаслідок дій (бездіяльності) державних (інших компетентних) органів.
Пунктом 4.1.4. договору фінансового лізингу зазначено, що протягом всього терміну лізингу Лізингоодержувач зобов'язаний самостійно і за свій кошт здійснювати ремонт (у тому числі капітальний) Об'єкта фінансового лізингу, проводити технічне обслуговування, в т.ч. необхідне для збереження гарантійного обслуговування Об'єкта фінансового лізингу на умовах, установлених виробником та/або Продавцем, на станціях технічного обслуговування (сервісах), авторизованих чи рекомендованих виробником та/або Продавцем Об'єкта фінансового лізингу, самостійно звертатися до Продавця з вимогами щодо якості, комплектності, справності Об'єкта фінансового лізингу, його доставки, заміни, виконання гарантійних зобов'язань щодо Об'єкта фінансового лізингу, встановлених виробником та/або Продавцем Об'єкта фінансового лізингу.
Лізингоодержувач зобов'язаний негайно повідомити Лізингодавця про будь-які факти або дії третьої сторони по відношенню до Об'єкта лізингу, а також про будь-які вчинені або очікувані дії третіх сторін у зв'язку з примусовим виконанням, включаючи, окрім іншого, конфіскацію, затримання, вилучення, в тому числі, в період введення та дії в Україні воєнного стану, тощо по відношенню до Об'єкта лізингу. Лізингоодержувач уповноважений та зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів та вчиняти всі дії з мстою захисту права власності Лізингодавця на Об'єкт Лізингу та нести всі витрати, пов'язані з вищезазначеним, якщо тільки такі дії не були спричинені діяльністю Лізингодавця. Лізингоодержувач зобов'язаний відшкодувати Лізингодавцю всі витрати, понесені у зв'язку з вищезазначеним протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту подання Лізингодавцем відповідної вимоги. Лізингодавець подає Лізингоодержувачу необхідні документи, які підтверджують понесені виграти; проте неподання таких документів не звільняє Лізингоодержувача від компенсації та не вважається підставою для, відстрочення компенсаційних платежів (пункт 4.2.5. договору фінансового лізингу)
Відповідно до пункту 5.4. договору у разі настання з Об'єктом лізингу страхового випадку Лізингоодержувач, зобов'язаний негайно вжити всіх заходів щодо належного оформлення такого страхового випадку (в тому числі, але не обмежуючись, повідомити страхову компанію про страховий випадок в строки, передбачені Договором страхування), надати необхідні документи для оплати страховиком страхового відшкодування, а також негайно сповістити про це Лізингодавця протягом 48 (сорока восьми) годин з дати виявлення.
5.4.1. Лізингоодержувач має право самостійно звернутись до страховика із заявою про страхове відшкодування та отримати страхове відшкодування виключно за попереднім погодженням Лізингодавця.
5.4.2. У разі настання страхового випадку або оскарження факту його невизнання Лізингоодержувач має право самостійно звернутися до страховика та/або до суду за захистом своїх порушених прав.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «KIASPORTAGE», державний номерний знак НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_2 , на момент ДТП застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно полісу № ЕР-220439877 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в межах ліміту майнової шкоди 160 000 грн, за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю 320 000 грн, розмір франшизи 3 200 грн.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої, частиною третьою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Вартість відновлювального ремонту без урахування зносу - це ті збитки, які позивач мусить понести для відновлення свого порушеного права та втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі.
Поняття збитків визначено статтею 22 ЦК України. Так, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.
При цьому особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, що понесла відповідні витрати.
Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 02 червня 2022 року у справі № 638/10072/17.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги в частині визначення розміру матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 17.12.2024 року, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 зазначив, що має право на відшкодування різниці між необхідною сумою для відновлення пошкоджень, завданих внаслідок ДТП та виплатою страхового відшкодування, яка становить 77629,86 грн (98205,60 грн - 20575,74 грн страхове відшкодування).
Із матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеного 26.12.2024 року огляду автомобіля марки «LAND ROVER RANGE ROVER», д.н.з. НОМЕР_5 , 2016 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , виявлено наступні його механічні пошкодження внаслідок ДТП: боковина задня права - подряпини, ліхтар задній правий - подряпини глибокі, молдинг правий бампер - деформація подряпини.
Відповідно до ремонтної калькуляції ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» № 24-1224900 від 30.12.2024 року, вартість ремонту автомобіля марки «LAND ROVER RANGE ROVER», д.н.з. НОМЕР_5 , 2016 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 становить 63 159,24 грн, загальна сума вирахування (НЗС 70%) 39 383,51 грн, загальна сума (після вирахувань) - 23 775,73 грн.
Згідно розрахунку коефіцієнту фізичного зносу складових КТЗ (Ез) він становить 0,70.
Відповідно до розрахунку ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 07.02.2025 суми страхового відшкодування до справи № 240001224900 на підставі Калькуляції № 24-1224900 від 30.12.2024 року сума страхового відшкодування з вирахуванням франшизи у розмірі 3 200 грн, становить 20 575,74 грн. При цьому зазначено: вартість відновленого ремонту становить 63 159,24 грн, в тому числі: деталі 56 262,15 грн, знос 70%, деталі з врахуванням зносу - 16 878,65 грн, роботи та матеріали - 6897,09 грн,
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Судом встановлено, що 03.01.2025 року ОСОБА_1 звертався до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із заявою про страхове відшкодування, в якій просив здійснити страхове відшкодування відповідно до ст.ст. 35,36 Закону України«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у розмірі 20575,74 грн. Даною заявою ОСОБА_1 підтвердив, що між потерпілім та страховиком досягнуто згоду про розмір страхового відшкодування.
07.02.2025 року ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 у розмірі 20 575,74 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3Р015950 від 07.02.2025 року. Факт отримання страхового відшкодування позивачем не заперечувався.
Отже ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» сплатило ОСОБА_1 суму 20575,74 грн страхове відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та за вирахуванням франшизи.
На підтвердження матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «LAND ROVER RANGE ROVER», д.н.з. НОМЕР_5 , 2016 року випуску, у розмірі 98205,60 грн позивачем до суду надано рахунок на оплату 0000с10622 від 18.12.2024 року, в якому зазначено постачальником - ТОВ «Віннер-Одеса», вартість товарів та послуг на автомобіль марки «LAND ROVER RANGE ROVER», д.н.з. НОМЕР_5 , 2016 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 становить 98 205,60 грн з урахуванням ПДВ.
Права та обов'язки учасників справи закріплені в статтях 43, 49 ЦПК України згідно з якими учасники справи мають право, зокрема, брати участь у дослідженні доказів, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ст. 12 ЦПК України)
Європейський суд з прав людини роз'яснив, що принцип рівності сторін - це один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Розмір шкоди, що покладений позивачем в обґрунтування позову становить 77629,86 грн, який визначений як різниця між сумою зазначеною у рахунку на оплату ТОВ «Віннер-Одеса» 9205,60 грн та страховим відшкодуванням здійсненим ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» у сумі 20575,74 грн. Позивач зазначає, що сума страхового відшкодування не покриває вартості відновлювального ремонту, який необхідний для приведення в первісний стан автомобіля.
Із матеріалів справи вбачається, що рахунок на оплату № 0000с-10622 ТОВ «Віннер-Одеса» виданий ТОВ «А-Фінанс ФК» 18 грудня 2024 року, не містить підпису, печатки та дійсний протягом 3 банківських днів.
За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер.
Як зазначалося вище за наслідками проведеного 26.12.2024 року огляду автомобіля марки «LAND ROVER RANGE ROVER», д.н.з. НОМЕР_5 , 2016 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , виявлено наступні його механічні пошкодження внаслідок ДТП: боковина задня права - подряпини, ліхтар задній правий - подряпини глибокі, молдинг правий бампер - деформація подряпини. (а.с. 50)
Відповідно до ремонтної калькуляції ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» № 24-1224900 від 30.12.2024 року, вартість ремонту автомобіля марки «LAND ROVER RANGE ROVER», д.н.з. НОМЕР_5 , 2016 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 становить 63 159,24 грн, загальна сума вирахування (НЗС 70%) 39 383,51 грн, загальна сума (після вирахувань) - 23 775,73 грн.
Згідно розрахунку коефіцієнту фізичного зносу складових КТЗ (Ез) він становить 0,70.
ОСОБА_1 погодився із визначеним ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» розміром страхового відшкодування.
Зазначені обставини свідчать про те, що огляд транспортного засобу та складання ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» ремонтної калькуляції здійснювалося після того як ТОВ «Віннер-Одеса» видано рахунок на оплату № 0000с-10622.
Колегія судді зауважує, що рахунок на оплату № 0000с-10622 від 18.12.2024 року не є належним доказом який підтверджує розмір шкоди.
За положеннями статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе за умови, що згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року справа № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 147/66/17).
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Наведене дає підстави для висновку, що розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.
Зазначене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 02 вересня 2019 року у справі № 545/425/17, від 11 березня 2020 року у справі № 754/5129/15-ц та від 19 липня 2021 року у справі № 206/3219/15-ц.
Згідно пункту 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
При визначені вартості матеріального збитку, заданого автомобілю «LAND ROVER RANGE ROVER», державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, колегія судді приймає до уваги ремонтну калькуляції № 24-1224900 від 30.12.2024 року взяту ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» при визначенні розміру страхового відшкодування.
Відповідачем на спростування розміру відновлювального ремонту визначеного ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» у сумі 63159,24 грн, належних та допустимих доказів суду не надано.
Колегія суддів вважає, оскільки розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, визначається, виходячи з витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу за вирахуванням франшизи, то різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою підлягає стягненню з особи винної у вчиненні ДТП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 42587 грн (63159,24 грн - 20575,24 грн), оскільки у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» не виникло обов'язку з відшкодування такої різниці.
Враховуючи наведене, висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову у зв'язку з тим, що позовна вимога про стягнення шкоди внаслідок ДТП в межах ліміту майнової відповідальності пред'явлена до неналежного відповідача, є такими, що ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування майнової шкоди 42587 грн,
Щодо судових витрат
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 17.03.2025 року.
Позивачем при зверненні з апеляційною скаргою сплачено судовий збір в сумі 1453,44 грн, що підтверджується квитанцією про сплату від 09.08.2025 року.
Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, то з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у сумі 1461,79 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу
Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До позовної заяви позивачем долучався договір № 04012503 про надання правової допомоги/юридичних послуг від 04.01.2025 року, Акт приймання-передачі наданих послуг до договору № 04012503.
Договором про надання правової допомоги/юридичних послуг від 04.01.2025 року, а саме п. 1.1. передбачено, що виконавець ТОВ «Центр правової допомоги» зобов'язується за дорученням замовника ОСОБА_1 надати юридичні послуги/правову допомогу, поіменно в переліку послуг, зазначених в п. 1.2 цього договору, а замовник зобов'язується сплатити грошові кошти за надані послуги. Перелік юридичних послуг що надається - позовна заява до суду з питань розміру страхового відшкодування (п. 1.2. договору).
Під час розгляду справи судом першої інстанції адвокат Ліпаткіна Е.В. в інтересах ОСОБА_1 30.06.2025 року в судовому засіданні просила стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, що підтверджується протоколом судового засідання.
Також адвокат Ліпаткіна Е.В. в інтересах ОСОБА_1 30.06.2025 року за допомогою системи «Електронний Суд» звернулась із клопотанням про долучення доказів, а саме договір про співробітництво у сфері надання правових послуг № 01082125-с від 01.01.2025 року та додаток до договору від 05.01.2025 року, детальний опис надання послуг адвокатом зазначивши, що вказані доказі надані представником позивача стороні відповідача в судовому засіданні 30.06.2025 року.
01.01.2025 року між ТОВ «Центр правової допомоги» та адвокатом Ліпаткіною Е.В. укладено договір про співробітництво у сфері надання правової допомоги/юридичних послуг № 01082125-с предметом якого є співробітництво у сфері надання правової допомоги/ юридичних послуг фізичним та юридичним особам, які звертаються до «Центр правової допомоги».
Додатком до вказаного договору від 05.01.2025 року сторони домовились про співробітництво у сфері надання правової допомоги/юридичних послуг при виконанні доручення замовника за договором про надання правої допомоги/юридичних послуг з «Центр правової допомоги» № 04012503 від 04.01.2025 року, замовник ОСОБА_1 .
Згідно детального опису наданих послуг за договором про надання правничої допомоги № 04012503 від 04.01.2025 року адвокатом Ліпаткіною Е.В. надані наступні послуги:
1. Складання та підписання, в тому числі від імені Джагар'янц М.А., будь-яких процесуальних документів по справі № 522/5291/25, в тому числі адвокатських запитів до страхової компанії, позовної заяви про відшкодування шкоди, внаслідок ДТП, подача та підписання клопотань, заяв тощо у вказаній цивільній справі оцінено сторонами та сплачено Джагар'янц М.А. у сумі 10000 грн.
2. Участь представника Джагар'янц М.А. - адвоката у судових засіданнях в першій інстанції по справі № 522/5291/25 оцінюється сторонами та сплачено Джагар'янц М.А. у сумі 1000 грн.
Із матеріалів справи вбачається, що адвокат Ліпаткіна Е.В. представляла інтереси ОСОБА_1 шляхом складання та подання позовної заяви та інших процесуальних документів, які містяться в матеріалах справи, приймала участь у судових засіданнях.
Зазначені обставини свідчать про те, що за обсягом наданих послуг і виконаних робіт, як зазначено в детальному описі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги № 04012503 від 04.01.2025 року, адвокатом Ліпаткіною Е.В., підлягають розподілу витрати на правничу допомогу у розмірі 11000 грн.
Слід зауважити, що в матеріалах справи відсутні докази надання правової допомоги за обсягом наданих послуг і виконаних робіт на суму яка перевищує 11000 грн.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
Заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу від відповідача як під час розгляду справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції не надходили.
При визначенні розміру витрат на професійну правову допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , понесених під час розгляду справи в суді першої інстанції, колегія суддів, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, предмет позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт на суму 11000 грн, враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково на 54,86%, відсутність клопотання сторони про зменшення витрат, вважає, що стягненню підлягають витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6035 грн.
Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ліпаткіна Елла Володимирівна, задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 липня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , в рахунок відшкодування майнової шкоди 42587 грн, судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 1461,79 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 6035 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених пунктом 2 частиною 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 26 березня 2026 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді Ю.П. Лозко
О.Ю. Карташов