Справа № 740/1631/26
Провадження № 1-кс/740/249/26
01 квітня 2026 року місто Ніжин
Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині клопотання слідчого СВ Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Прилуцького району селища Ладан, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026270380000155 від 30.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, -
встановила:
01.04.2026 до слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшло клопотання слідчого СВ Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
В обґрунтування клопотання зазначено, що близько 03 години 29.03.2026 ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, маючи умисел на вчинення відкритого викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілій та бажаючи їх настання, з метою протиправного збагачення, з корисливого мотиву, проникла через раніше розбите скло вікна до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де в цей час знаходилась потерпіла ОСОБА_7 , та в присутності останньої дістала з-під подушки папку, в якій знаходились грошові кошти потерпілої, та забрала собі грошові кошти в сумі 4 000 грн. Після цього, отримавши можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, ОСОБА_4 із місця вчинення кримінального правопорушення зникла, заподіявши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 4 000 грн.
30.03.2026 о 18 год. 30 хв. ОСОБА_4 затримана в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
31.03.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з проникненням у житло, скоєному в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , протоколом затримання в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_4 , під час якого вилучено грошові кошти; іншими доказами в сукупності.
Досудове слідство вважає, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, оскільки наявні докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного зі вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розгляду цього провадження з метою дотримання завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України.
Крім того, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирається з метою запобігання ризикам, передбаченим у п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Наявність ризику переховування від органу досудового розслідування, прокурора та суду підтверджується тим, що підозрювана ОСОБА_4 є молодою, активною людиною, в якої відсутні міцні соціальні зв'язки (відсутні діти, відсутні на утриманні особи похилого віку), яка веде антисоціальний спосіб життя. Розуміючи вид і міру покарання, що передбачені санкцією ч.4 ст.186 КК України, усвідомлюючи наявність реальної можливості бути позбавленою волі на досить тривалий час, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Застосування більш м'якого запобіжного заходу в даному випадку не зможе запобігти даному ризику, оскільки підозрювана проживає на території іншої адміністративно-територіальної одиниці (Прилуцький район Чернігівської області), а тому співробітники Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області не зможуть забезпечити дієвий контроль за виконанням обов'язків, що покладаються діючим законодавством на підозрюваних.
Обґрунтовуючи наявність і ступінь ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконного впливу на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні вважає, що слід врахувати, що ризик незаконного впливу підозрюваного особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу, так як ОСОБА_4 має родинні стосунки з потерпілою, знає, де остання проживає.
Обґрунтовуючи наявність і ступінь ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначає, що остання підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, офіційного місця роботи та іншого легального джерела доходів не має, лише після затримання її злочину діяльність припинено, тому наявний високий ступінь ризику вчинення ОСОБА_4 нових злочинів.
Обрання до підозрюваної ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, та уникненню ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, утримання підозрюваного у спеціальній установі забезпечить її безперешкодну доставку відповідними конвойними підрозділами до слідчого, прокурора та суду, що забезпечить дотримання розумних строків досудового розслідування, а в подальшому і судового розгляду.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити із викладених у ньому підстав.
Підозрювана ОСОБА_4 , просила обрати відносно неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зазначила, що не має наміру впливати на потерпілу, переховуватися від слідства та суду, має постійне місце проживання, проживає разом з батьками.
Захисник адвокат ОСОБА_5 просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зазначив, що ризики наведені прокурором є не доведеними, підозрювана не має наміру переховуватися та/або впливати на потерпілу, сприяє слідству, має постійне місце проживання, є особою молодого віку, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно із ч.ч.1,2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1 ст.194 КПК України).
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя враховує, що ст.277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.
З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.4 ст.186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з проникненням у житло, скоєному в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні нею інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні на даний час доказами.
Разом з цим слід зазначити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
У кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
Дослідивши наявні докази в сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що вказані обставини з урахуванням суворості можливого покарання свідчать про наявність ризиків щодо переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, уникнення покарання в разі визнання судом її винуватості, незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні.
Разом з тим, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної, слідчий суддя враховує положення п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Слідчим в клопотанні та наданих в судовому засіданні поясненнях прокурора не наведено обставин, які б свідчили, що застосування більш м'якої міри запобіжного заходу неможливе для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Сам по собі факт проживання підозрюваної на території іншої адміністративно-територіальної одиниці не свідчить про наявність ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, та не підтверджує неможливість здійснення належного контролю за її поведінкою. Органи Національної поліції України функціонують на всій території держави, а тому можуть забезпечити виконання процесуальних обов'язків підозрюваної незалежно від місця її проживання.
Крім того, посилання на необхідність забезпечення безперешкодної доставки підозрюваної до слідчого, прокурора чи суду також є припущенням і не підтверджується жодними конкретними обставинами, які б свідчили про намір підозрюваної ухилятися від явки або перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З урахуванням даних про особу підозрюваної, слідчий суддя вважає, що, не зважаючи на серйозність пред'явленої підозри та передбачене покарання, вірогідність ухилення підозрюваної від виконання процесуальних обов'язків не є надто високою, у зв'язку з чим до неї може бути застосований інший, більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт з покладенням певних обов'язків, що зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам та забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов'язків і належної поведінки. Саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, буде відповідати тяжкості кримінального правопорушення й даним про особу підозрюваної, а також буде пропорційним тим ризикам, які об'єктивно існують, а також відповідатиме охороні прав та інтересів суспільства.
З огляду на наведене, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 7-9, 176-178, 181, 193-196, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
постановила:
клопотання задовольнити частково.
Обрати стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, заборонивши їй цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком випадків необхідності звернення за невідкладною (екстренною) медичною допомогою та слідування до найближчої захисної споруди (сховища, укриття) цивільного захисту вразі оголошення повітряної тривоги.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов'язки встановлені ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у визначений час;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади, за наявності, паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на неї обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Відповідно до вимоги п.1 ч.3 ст.202 КПК України підозрювану ОСОБА_4 негайно доставити до місця відбування цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 та звільнити з-під варти.
Строк дії ухвали встановити до 27.05.2026 включно.
По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної - Прилуцькому РВП ГУНП в Чернігівської області для вчинення дій, передбачених ч.4 ст.181 КПК України.
Копію ухвали вручити підозрюваній, прокурору, захиснику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1