Справа № 732/43/26
Провадження № 2/732/216/26
02 квітня 2026 року м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді Карпинської Н.М., секретар - Воропаєва К.В., за дистанційної участі у режимі відео конференції адвоката Урожай А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
Представник позивача адвокат Урожай А.В. звернулася до Городнянського районного суду Чернігівської області з позовом до відповідача та просила стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач є військовослужбовцем, служить у військовій частині у ІНФОРМАЦІЯ_2 . 03.12.2025 до ЄРДР внесені відомості за № 12025270460000227 про те, що при веденні бойових дій з підрозділами держави агресора російської федерації, в районі села Нове Шахове Покровського району Донецької області зник безвісти ОСОБА_2 . Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей. Відповідно до статті 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи. Згідно положень Постанови № 884 за ОСОБА_2 за місцем військової служби у військовій частині НОМЕР_1 зберігаються основні і додаткові виплати видів грошового забезпечення, які є доходом відповідача та з яких можуть відраховуватися аліменти. Позивач потребує матеріальної допомоги на утримання дитини на витрати, пов'язані із навчанням дитини, харчуванням і розвитком. Одночасно із задоволенням позовних вимог просили стягнути із відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 9000 гривень.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги позову підтримала і просила позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву не подав.
Представник позивача надала згоду на заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази у справі, встановивши правовідносини сторін і визначившись із правовою нормою, яка підлягає застосуванню до правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з ухваленням заочного рішення.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому 15 квітня 2011 року виконкомом Білозерської міської ради м.Добропілля, Донецької області, їх шлюб був розірваний згідно рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 27 серпня 2013 року.
Мають спільну дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.12), де в графі «Батько» вказаний ОСОБА_2 , а в графі «Матір» вказана ОСОБА_1 .
Доведено, що позивач має право вимоги про стягнення аліментів із відповідача на утримання їх неповнолітньої дитини.
Відповідно до вимог ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Сімейним кодексом регламентовано право на визначення аліментів в розмірі частки заробітної плати (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Згідно ст.181 СКУ способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч.1 ст.182 СК України - при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.182 СК - розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ч.5 ст.183 СК України - той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно обраного позивачем способу стягнення аліментів, аліменти призначаються у частці від доходу відповідача, що відповідає вимогам СК України.
Суд враховує майновий та сімейний стан відповідача, відсутність поданих додаткових виконавчих листів про стягнення аліментів, відсутність підтверджених належним чином інших обтяжуючих грошових зобов'язань, які б мали враховуватись при визначенні розміру аліментів. Суд враховує положення сімейного законодавства, яким визначено, що аліменти у розмірі 1/4 частини доходів можуть бути стягнуті судом у порядку наказного (безспірного) провадження (що є фактичним законодавчим визначенням оптимального і звичайно прийнятого розміру аліментів на одну дитину). Суд враховує положення закону щодо гарантованого і рекомендованого мінімального розміру аліментів, і виходить з того, що вказаний рекомендований розмір аліментів є мінімальним, і не є поняттям, обмежуючим розмір аліментів, при умові, що батько дитини має матеріальну можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі. З урахуванням доводів позову, наданих доказів, суд дійшов висновку що стягнення аліментів в розмірі вказаному у позові відповідатиме інтересам дитини.
Стягуючи аліменти із відповідача, судом враховано розпочате 03.12.2025 провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР (№ 12025270460000227) про зникненя безвісти ОСОБА_2 . Наведену обставину суд враховує у контексті статті 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», зокрема, що набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи. Тобто судове рішення виноситься до припинення цивільної правоздатності і цивільної дієздатності відповідача.
Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору при пред'явленні позову до суду, судовий збір підлягає стягненню на користь держави з відповідача.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові №922/1964/21 від 16.06.2022 констатувала, що правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами
договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Що ж до доведення неспівмірності - у випадку встановлення договором фіксованого розміру гонорару інша сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Правничу допомогу позивачу надавала адвокат Урожай А.В. на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги та послуг адвоката від 16.12.2025 №02/16.12 Із квитанції про прийняття плати за надані послуги від 19.12.2025 бачається, що позивач сплатила адвокату 9000,00 грн за надану правничу допомогу (а.с. 28), яка стягується з відповідача повністю, оскільки суд визнає такі витрати обґрунтованими, такими, що відповідають фактично наданим послугам згідно акту № 1 від 12.01.2026.
Керуючись ст. 181-183 СК України, статтями 4-5, 12-13, 43, 82, 128, 130, 141, 206, 211, 223, 259, 263-265, 268, 279, 280-284 ,354 ЦПК України, суд
позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно із моменту пред'явлення позову до суду, тобто з 13.01.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1 331,20 грн.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000 гривень.
Направити ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням, копію заочного рішення на протязі двох днів з дня його проголошення і роз'яснити, що він має право на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, подати до суду заяву про перегляд заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Датою складення повного тексту судового рішення є 02 квітня 2026 року
Суддя Карпинська Н.М.