Справа № 729/1469/25
3/729/12/26
20 січня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі: судді Кузюри В.О., за участі секретаря судового засідання Ященко Л.В., захисника Фурсія С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця адміністративний матеріал, який надійшов з ВП № 2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно протоколу про адмінправопорушення 24.08.2025 року о 07 год. 46 хв. ОСОБА_1 в м. Бобровиця Ніжинського району Чернігівської області по вул. Незалежності, керував автомобілем Renault Duster д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп"яніння, а саме : запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп"яніння в установленому законом порядку за допомогою газоаналізатора на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з"явився , про розгляд повідомлений належним чином , тому враховуючи дану обставину та відсутність заяви про відкладення розгляду, положення ст.268 КУпАП суд постановив розгляд проводити в його відсутність.
В судове засідання з"явився захисник ОСОБА_1 адвокат Фурсій С.О. , який надав клопотання про закриття адміністративної справи в якому зазначив, що з відеозапису боді-камери поліцейського вбачається що працівник поліції порушивши ч. 1 ст. 35 ЗУ " Про національну поліцію" не повідомив водію причину зупинки транспортного засобу, тому вважає що всі його подальші дії є незаконними, також з відеозапису вбачається що ОСОБА_1 вів себе адекватно , не мав жодних ознак алкогольного сп'яніння та погодився на проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, проте працівник поліції проігнорував дану обставину , не вчинив дій щодо доставлення особи для освідування, а чомусь відразу склав протокол про відмову . Всі ці обставини викладені в протоколі викликають сумнів щодо вини ОСОБА_1 і відповідно повинні бути витлумачені на користь особи, тому просить закрити провадження в зв"язку з відсутністю складу правопорушення..
Розглянувши протокол з доданими до нього матеріалами , заслухавши захисника , суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не знайшла підтвердження матеріалами справи.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в законодавчих актах України, зокрема, в КПК України, в ст. 17 якого зазначається, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Частина 2 статті 251 КУпАП закріплює обов'язок осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, збирати докази.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністі події і складу адміністративного правопорушення.
В п.39 Рішення ЄСПЛ "Лучанінова проти України" Суд зробив висновок , що провадження , про яке йдеться ( справа про адміністративне правопорушення) є кримінальним для цілей застосування Конвенції., тобто при розгляді справи про адміністративні правопорушення , суд повинен дотримуватися процесуальної поведінки оцінки доказів , визначеної кримінально- процесуальним законом.
У справах "Шабельник проти України" , "Нечипорук і Йонкало проти України", "Яременко проти України" та інших викладена доктрина "Плодів отруйного дерева" , відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази отримані з його допомогою будуть такими ж ( "Гефген проти Німеччини"). На думку ЄСПЛ надається оцінка допустимості всього данцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не окремо доказу автономно.
У рішеннях у справах "Балицький проти України" , "Тейксера де Кастро проти Португалії" "Шабельник проти України" ЄСПЛ застосував різновид доктрини оьруйного дерева " , яка полягає в тому , що визнаються недопустимим не лише докази , безпосередньо отримані з порушеннями , а також докази , яких не було б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином , допустимі самі по собі докази , отримані за допомогою відомостей , джерелом яких є недомустимі докази , стають недопустимими.
Згідно даних відеозапису з бодікамери поліцейського 24.08.2025 року був зупинений працівниками автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Причина зупинки працівниками поліції в порушення вимог ч. 1 ст. 35 ЗУ " Про національну поліцію" не була повідомлена ОСОБА_1 . Отже причина зупинки є сумнівною , не відповідає вимогам ЗУ " Про національну поліцію", ПДР України та в силу правового принципу " плодів отруйного дерева" дає підстави визнати всі здобуті поліцейськими дані у цій справі недопустимими доказами.
Крім того як видно з відеозапису ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп"яніння в медичному закладі , проте так як у нього був пасажир ,який поспішав, автомобіль необхідно було залишити під відповідальність іншого водія , можливо не досить швидко зреагував на пропозицію поліцейського , який прийняв рішення про оформлення протоколу безпідставно вказавши , що водій відмовився від проходження огляду.
Підсумовуючи викладене, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не підтверджені жодними доказами, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому, оцінивши надані суду матеріали, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі вищезазначеного та керуючисчь ст.ст. 247, 283,284 КУпАП,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити в зв"язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: