Іменем України
02 квітня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/77/26
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів,
вул. Володимира Дрозда, буд. 19, м. Чернігів, 14007, код ЄДРПОУ 08351733,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРЕЙД УКРАЇНА",
вул. Борисоглібська, 6, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 44837060,
про стягнення 13 194,72 грн
без повідомлення (виклику) сторін
Обставини справи:
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігів звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРЕЙД УКРАЇНА" пені в розмірі 4984,02 грн та штрафу в розмірі 8246,70 грн, нарахованих внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору про поставку №623 від 08.05.25 в частині порушення строків поставки.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.26 справу №927/77/26 передано на розгляд судді Фесюрі М.В.
Ухвалою суду від 05.02.26 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк (протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали) для усунення недоліків шляхом - подання доказів сплати судового збору в сумі 2662,40 грн та доказів відправлення відповідачу копії заяви про усунення недоліків.
11.02.26, тобто в межах строку, встановленого ухвалою від 05.02.26, від позивача надійшла заява про усунення недоліків від 05.02.26.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.02.26 постановлено:
прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання).
запропонувати відповідачу відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі: надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; одночасно надіслати позивачу: копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
подати до суду протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо така буде подана) заперечення на відповідь на відзив (ст.167, 251 ГПК України).
запропонувати позивачу відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України, протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву: надіслати (надати) до суду відповідь на відзив, надіславши одночасно копію даної відповіді на відзив відповідачу, а докази надсилання надати суду.
запропонувати відповідачу відповідно до ст. 167, 251 Господарського процесуального кодексу України протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив надати заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування, аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
звернути увагу учасників справи на те, що:
- за приписами п.8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї; копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
- згідно з ч.2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, заяви та клопотання, які без поважних причин не будуть подані в строк, визначений судом, суд залишає без розгляду.
роз'яснити учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 ГПК України клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.02.26 направлена позивачу та відповідачу до електронних кабінетів останніх в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно з довідками про доставку електронного листа, роздрукованих з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлені до електронних кабінетів позивача 18.02.26 16:39, відповідача 18.02.26 16:41.
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 17.02.26 є такою, що отримана сторонами 18.02.26.
Відповідач не надав відзиву на позов, строк для надання відзиву сплив.
За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.
Суд також врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз'яснене при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 17.02.26.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
08.05.2025 між Квартирно-експлуатаційним відділ м. Чернігів (далі-покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРЕЙД УКРАЇНА" (далі-постачальник) укладено договір про поставку товару № 623, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити у передбачені даним договором строки покупцю: Куртка робоча утеплена за ДК 021:2015-18130000-9 Спеціальний робочий одяг далі - Товар, перелік якого, кількість та вартість передбачений у Специфікації (Додаток 1 до даного Договору), а покупець зобов'язується отримати товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Згідно з п.2.1. Договору, ціна Договору становить 117 810,00 грн. з ПДВ, в т.ч. ПДВ 19 635,00. Ціна Договору визначена урахуванням всіх витрат, пов'язаних з доставкою товару, в тому числі: транспортні витрати на поставку товару до адреси Замовника, навантажувальні послуги, усі види платежів, зборів та податків.
Згідно з п.5.1. Договору, поставка Товару здійснюється Постачальником партіями, починаючи з дати підписання Договору.
Строк поставки товару протягом 60 календарних днів з дати підписання договору (п.5.2.).
Постачальник зобов'язується одночасно з поставкою кожної партії Товару надати оформлені належним чином товаросупровідні документи (п.5.3.).
Покупець має право достроково в порядку розірвати цей Договір у разі невиконання зобов'язань постачальником, повідомивши про це письмово, не менше ніж за 5 робочих днів до визначеної покупцем дати розірвання договору (п.6.2.6 Договору).
Згідно з п.п.6.3.1. постачальник зобов'язаний, зокрема забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.
Згідно з п.7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та даним Договором.
За порушення строків виконання зобов'язання щодо поставки Товару та/або усунення недоліків, з Постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка від вартості Товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п.7.2.).
У разі дострокового розірвання Договору Покупцем у порядку, передбаченому п.6.2.6 даного Договору, Постачальник сплачує штраф у розмірі 7% від ціни Договору (п.7.4.).
Сплата пені та/або штрафу не звільняє Сторони від належного виконання ними своїх зобов'язань, передбачених даним Договором (п.7.5.).
Штрафні санкції, зазначені в п.п.7.2, 7.3 та 7.4 даного Договору сплачуються Постачальником протягом 15 днів після отримання відповідної вимоги Покупця (п.7.9.).
У випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом досудового урегулювання спорів (п.10.1.).
У разі недосягнення Сторонами згоди спори або розбіжності вирішуються в судовому порядку (п.10.2.).
Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2025 року, а в частині взаєморозрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання Сторонами (п.12.1.).
Закінчення строку дії цього Договору не звільняє жодну із Сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п.12.2.).
Якщо інше не передбачено умовами Договору, зміни, доповнення та дострокове розірвання даного Договору оформлюється шляхом укладання відповідної додаткової угоди (угоди), яка підписується уповноваженими представниками обох Сторін, скріплюється печатками Сторін (за наявності) та є невід'ємною частиною (п.14.5.).
Усі Додатки до Договору набирають чинності з моменту їх підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками Сторін (за наявності) (п.14.7.).
Додатком № 1 (Специфікацією) до Договору №623 від 08.05.25, сторонами погоджено асортимент, кількість та ціну товару (куртка робоча утеплена, в кількості 77 штук, ціна за одиницю товару - 1275 грн.). Загальна вартість пропозиції становить 117 810,00 грн з ПДВ.
08.07.25 позивач звернувся до відповідача з листом №565/2604, в якому зазначив, що оскільки станом на 08.07.25 поставка товару на підставі Договору №623 від 08.05.25 відповідачем так і не була здійснена, вважає, що договірні відносини мають бути припинені шляхом підписання сторонами додаткової угоди про розірвання договору на підставі п.14.5. Договору. До листа позивачем в якості додатку було долучено примірник додаткової угоди №1 до Договору №623 від 08.05.26 для підписання відповідачем. На офіційну електронну адресу відповідача позивач скерував вищевказаний лист з примірником додаткової угоди №1, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 28). Доказів підписання відповідачем додаткової угоди про розірвання спірного договору матеріали справи не містять.
У подальшому, 25.07.25 представник КЕВ м. Чернігів надіслав відповідачу повідомлення від 24.07.25 вих.№565/2886 про дострокове розірвання Договору поставки №623 від 08.05.25. У зазначеному повідомленні позивач зазначив, що у зв'язку з непідписанням відповідачем додаткової угоди про розірвання спірного договору, останній повідомляє що Договір про поставку №623 від 08.05.25 у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань буде вважатися розірваним достроково в односторонньому порядку з 18.08.25 на підставі п.6.2.6.
На підтвердження відправлення даного листа-повідомлення, позивач долучив опис вкладення у цінний лист, накладну №1400700032223 від 25.07.25 Укрпошта та фіскальний чек від 25.07.25.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено строк поставки товару, визначений договором про поставку №623 від 08.05.25, укладеного між позивачем та відповідачем, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 8246,70 грн та пеню у розмірі 4948,02 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст.ст. 165, 173, 174, 175, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України унормовано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п.5.2. Договору №623 від 08.05.25, сторони визначили строк поставки товару протягом 60 календарних днів з дати підписання договору.
Доказів поставки у визначений спірним договором строк та належне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором №623 від 08.05.25 матеріали справи не містять.
Пунктом 6.2.6 спірного Договору сторони передбачили, що покупець має право достроково в порядку розірвати цей Договір у разі невиконання зобов'язань постачальником, повідомивши про це письмово, не менше ніж за 5 робочих днів до визначеної покупцем дати розірвання договору.
Як свідчать матеріали справи спірний договір є розірваним на підставі п.6.2.6. Договору про поставку №623 від 08.05.25.
Подальше розірвання цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язання, що мало місце під час дії договору (ст. 615 ЦК України).
Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Оскільки у відповідності до умов 5.2 Договору, відповідач повинен був поставити товар позивачу до 06.07.25 включно, однак такий товар не був поставлений у встановлений Договором строк, то відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРЕЙД УКРАЇНА" є таким, що з 07.07.25 прострочило виконання своїх зобов'язань з постачання товару за Договором.
Відповідач не навів обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.
Таким чином, відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку з поставки товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 4 948,02 грн за період з 08.07.25 по 18.08.25 та штраф у розмірі 8246,70 грн.
Згідно ст. 613 ЦК України Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Суд зазначає, що доказів такої поведінки позивача відповідачем суду не надано.
З огляду на чіткі умови Договору про кінцевий строк поставки, обсяг партій товару на конкретно визначені навчальні заклади для виконання Договору частинами (партіями поставок) і фактичне часткове виконання відповідачем договору навіть без оформлення заявок у ідеальному для відповідача вигляді, суд вважає, що у відповідача не було ніяких перешкод виконати зобов'язання по поставці деревини у повному обсязі.
Ніяка поведінка позивача не перешкоджала відповідачу виконувати його зобов'язання з поставки товару.
Отже відповідач без поважних причин не виконав своє зобов'язання за Договором по поставці товару у визначений строк.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із частиною першою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга, третя статті 549 ЦК України).
Текстуальне тлумачення положень статті 549 ЦК України свідчить, що законодавець у цій нормі пов'язує визначення пені як виду неустойки з такими кваліфікуючими ознаками як її обчислення:
1) за кожен день прострочення виконання;
2) у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання.
Системний аналіз наведених норм дозволяє стверджувати, що незалежно від того, які правовідносини урегульовано конкретними нормами права, наразі в законодавстві сформований єдиний підхід до застосування пені як виду неустойки (штрафної санкції), конститутивною ознакою якої є її нарахування за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Отже, поденне нарахування пені є ознакою, яка вирізняє її серед інших видів неустойки (штрафних санкцій) та визначає механізм обчислення (визначення розміру) пені.
Тобто вжитий законодавцем у цьому випадку займенник "кожний (кожен)" пояснює формулу обчислення пені, за якою загальна сума пені визначається шляхом множення ставки пені на кількість днів прострочення.
Згідно з умовами п.7.2. Договору сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов'язання щодо поставки Товару та/або усунення недоліків, з Постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка від вартості Товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Факт порушення строків поставки судом установлено, тому для відповідача настає відповідальність у вигляді сплати штрафа та пені у розмірі, визначеному п. 7.2 Договору.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за Договором №263, а тому суд, керуючись наведеними нормами, дослідивши розрахунок заявленої до стягнення пені та штрафу, дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог у повному розмірі
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як письмові, речові електронні докази.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, докази, надані стороною спору на підтвердження своїх вимог або заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
Так, положеннями ст. 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено повністю, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРЕЙД УКРАЇНА" (вул. Борисоглібська, 6, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 44837060) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів (вул. Володимира Дрозда, буд. 19, м. Чернігів, 14007, код ЄДРПОУ 08351733) пені у розмірі 4948,02 грн, штрафу у розмірі 8246,70 грн та 2662,40 грн судового збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили у строки, встановлені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.В. Фесюра
Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/
Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області - e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; засоби зв'язку - тел.099 420 54 50.