19 березня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/1349/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ярошенко В.П., за участю секретаря судового засідання Глевчук В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом:
заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області Невечері Євгенії Іванівни (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Менделєєва, 65, код ЄДРПОУ 02909921)
в інтересах держави в особі:
позивача 1 - Луганської обласної державної адміністрація - обласної військової адміністрації ( 93405, Луганська область, м. Сєверодонецьк, проспект Центральний, буд. 59, код ЄДРПОУ 0002245) адреса для листування: 49111, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 30 Ф, код ЄДРПОУ 00022450)
та
позивача 2 - Північного східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, Майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під'їзд, 10 поверх, код ЄДРПОУ 40478572)
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" (58005, м. Чернівці, вул. Ясська, 13, код ЄДРПОУ 42828866)
до відповідача 2: Комунального закладу "Попаснянського обласного психоневрологічного інтернату" (93300, Луганська область, м. Попасна, вул. Польова, буд. 2, код ЄДРПОУ 03190047) адреса для листування: 59022, Чернівецька область, смт. Красноїльск, вул. Стефана Чел Маре, буд. 173, код ЄДРПОУ 03190047)
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення незаконно отриманих коштів у сумі 91898,05 грн
Представники сторін:
Прокурор - Маріуца Р.А.;
від позивача 1 - не з'явився;
від позивача 2 - не з'явився;
від відповідача 1 - не з'явився;
від відповідача 2 - не з'явився.
I. Стислий виклад позицій учасників справи.
Заступник керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області Невечері Євгенії Іванівни звернувся в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах: позивача 1 - Луганської обласної державної адміністрація - обласної військової адміністрації та позивача 2 - Північного східного офісу Держаудитслужби до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" до відповідача 2: Комунального закладу "Попаснянського обласного психоневрологічного інтернату", у якій просить суд визнати недійсними додаткові угоди №1 від 07.08.2023, №2 від 05.09.2023, №3 від 08.11.2023, №4 від 29.11.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу №58 від 30.06.2023 та стягнути з відповідача безпідставно сплачені бюджетні кошти у розмірі 91898,05 грн.
В обґрунтування вимог прокурор посилається на те, що між ТОВ "Національна енергетична група" та Комунальним закладом "Попаснянського обласного психоневрологічного інтернату" за результатами відкритих торгів було укладено договір про закупівлю електричної енергії.
У подальшому сторони уклали 4 додаткові угоди, якими збільшили ціну електричної енергії на 39,72% від первинної ціни договору, при цьому зменшено обсяги постачання електричної енергії. Умови договору сторонами виконано. Проте, вказані додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії споживачу №58 від 30.06.2023 суперечать вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", а тому у відповідності до вимог ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України підлягають визнанню їх недійсними.
Внаслідок недійсності таких угод Комунальним закладом "Попаснянський обласний психоневрологічний інтернат" переплачено відповідачу-1 за електричну енергію, яка не була поставлена, бюджетні кошти у розмірі 91898,05 грн, отже вказані кошти, на думку прокурора, слід стягнути з відповідача-1 на користь Луганської обласної державної адміністрація.
07.05.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що зміна ціни відбулась відповідно до умов Договору та чинного законодавства, яке регулює закупівлі на період воєнного стану. Вказаний відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
12.05.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-1надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що прокурор не довів, що уповноважені органи (місцеві ради) не здійснюють або неналежним чином здійснюють захист інтересів держави. Також прокурор не навів доказів конкретного порушення майнових прав та інтересів держави. Крім того, відповідач- 1 зазначає, що підвищення ціни відбулося правомірно через коливання цін на ринку електричної енергії "на добу наперед". Такі дії дозволені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 (Особливості здійснення публічних закупівель на період воєнного стану). Відповідно до цих норм, сторони мали право збільшувати ціну пропорційно коливанню ціни на ринку без обмеження у 10%. За своєю природою додаткова угода є правочином. У разі визнання правочину недійсним обов'язковим наслідком є двостороння реституція (коли кожна сторона повертає іншій усе одержане: одна - гроші, інша - поставлений товар), а не одностороннє стягнення коштів.
12.05.2025 через систему "Електронний суд" від прокурора надійшла відповідь відзив відповідача-2, в якій останній спростовує доводи відповідачів-2, посилаючись на те, що укладення спірних додаткових угод до Договору № 58 від 30.06.2023 фактично нівелює необхідність здійснення закупівлі товару у відповідності до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки завдяки подальшому укладанню додаткових угод не досягнуто основної мети даного Закону, а саме щодо забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції. Крім того зазначає, що положення Закону України "Про публічні закупівлі" є спеціальними нормами, які визначають правові підстави укладення, внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, різновидом яких є тендерні закупівлі, та повинні застосовуватися переважно щодо норм ЦК України, які визначають загальну процедуру укладення договорів та внесення змін до них. Вказану відповідь на відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
15.05.2025 через систему "Електронний суд" від прокурора надійшли пояснення, відповідно до яких останній вказує на те, що укладення та підписання додаткових угод № 1 від 07.08.2023, № 2 від 05.09.2023, № 3 від 08.11.2023 та № 4 від 29.11.2023 до Договору № 58 від 30.06.2023, якими було змінено ціну електричної енергії визначеної договором в бік збільшення загалом на 39,72%, суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умовам самого договору, правовим позиціям Верховного Суду та принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності, визначеним ст. 5 зазначеного Закону.
Крім того, застосування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 914/619/24, є необґрунтованим, оскільки правовідносини у зазначеній справі не є подібними до правовідносин у даній справі, зокрема відрізняється формула розрахунку ціни та порядок її перегляду.
Щодо посилання Відповідача 2 на Особливості, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 прокурор зазначає, що в будь-якому випадку сторони мали керуватися обмеженнями, встановленими, зокрема, у п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі". Вказані пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
16.05.2025 через систему "Електронний суд" від прокурора надійшла відповідь на відзив відповідача-1, в якій прокурор заперечує щодо доводів викладених у відзиві відповідача -1 та вважає їх необґрунтованими та безпідставними так як прокурор правомірно діє в інтересах держави, оскільки уповноважені органи (місцеві ради, за чиї кошти фінансувалася закупівля) самостійно не вжили заходів для захисту бюджету в умовах воєнного стану. Сторони уклали угоди з порушенням законодавства про публічні закупівлі, безпідставно збільшивши ціну електроенергії. Підстав вважати відомості про середньозважену ціну на електричну енергію на відповідну дату внесення змін до умов договору про закупівлю, які розміщені оператором ринку на офіційному сайті, прокурором не вбачається. Прокурор заперечує вимогу відповідача-1 щодо застосування двосторонньої реституції, оскільки предметом розгляду є визнання недійсними додаткових угод до договору, а не договору в цілому. Вказану відповідь на відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
21.05.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що усі дії відповідача 2 щодо укладення договору № 58 та внесення до нього змін є правомірними, здійсненими відповідно до положень Особливостей, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, які мають спеціальний характер, прийняті на виконання Закону № 922-VIII, і застосовуються під час воєнного стану. Вказані заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
06.06.2025 через систему "Електронний суд" від прокурора надійшли додаткові пояснення, в яких прокурор зазначає, що в будь-якому випадку сторони мали керуватися обмеженнями, встановленими, зокрема, у п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі" під час укладання оспорюваних додаткових угод. На процедуру закупівлі та подальше виконання договору, укладеного за її результатами, повністю розповсюджується дія Закону, у тому числі і обмеження підвищення ціни на товар не більше ніж на 10% початкової (визначеної договором), передбачені п. 2 ч. 2 ст. 41 Закону. Укладення та підписання додаткових угод № 1 від 07.08.2023, № 2 від 05.09.2023, № 3 від 08.11.2023 та № 4 від 29.11.2023 до Договору № 58 від 30.06.2023, якими було змінено ціну електричної енергії визначеної договором в бік збільшення загалом на 39,72%, суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умовам самого договору, правовим позиціям Верховного Суду та принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності, визначеним ст. 5 зазначеного Закону. Обставини у зазначеній відповідачем-2 постанові Верховного Суду не можуть бути застосовані судом, оскільки вони не є подібними (тотожними) обставинам у цій справі. Унаслідок нездійснення вказаними органами належних заходів - не пред'явлено до суду відповідний позов, прокуратурою повідомлено Луганську обласну військову адміністрацію та Північно-східний офіс Держаудитслужби про прийняте рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред'явлення до суду позову про визнання недійсними додаткових угод до Договору № 58 від 30.06.2023, які призвели до незаконного підвищення вартості товару, а також з вимогою повернути суму переплати. Вказані пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
09.06.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначає, що закупівля була проведена відповідно до чинного законодавства та процедури, визначеної нормативними актами, які регламентують застосування електронного каталогу. Ціна електроенергії не була фіксованою станом на конкретну дату підписання угоди, а розраховувалася з урахуванням коливань на ринку "на добу наперед" за розрахунковий період - календарний місяць. Таким чином, твердження про "завищенням" ціни не враховує порядок ціноутворення, визначений договором. Вказані пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
09.02.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення, в яких наполягає на врахуванні судом обставин, що умови Договору та додаткових угод були укладені з урахуванням Особливостей, чинних на момент здійснення закупівлі. Вказані пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
11.03.2026 через систему "Електронний суд" від прокурора надійшли додаткові пояснення, в яких прокурор зазначає, що оскаржувані додаткові угоди № 1 від 07.08.2023, № 2 від 05.09.2023, № 3 від 08.11.2023, № 4 від 29.11.2023 не відповідають вимогам ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Крім того, слід зазначити, що укладеними додатковими угодами збільшено ціну на електричну енергію, яку вже було поставлено та спожито. Вказані пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
II. Процесуальні дії та рішення суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2025, справу розподілено судді Ярошенко В. П.
Ухвалою суду від 25.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.05.2025.
14.05.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №926/1349/25 до завершення розгляду справи Великою палатою Верховного Суду справи №920/19/24, яке прийнято до розгляду та залучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні, 19.05.2025, постановив протокольну ухвалу, якою залишив не розглянутим до наступного судового засідання клопотання представника відповідача-1 про зупинення провадження у справі та відклав підготовче засідання на 09.06.2025.
В судовому засіданні, 09.06.2025, представники відповідача-1 та відповідача-2 підтримали клопотання про зупинення провадження у справі, відтак прокурор заперечував щодо його задоволення.
Ухвалою суду від 09.06.2025 зупинено провадження у справі № 926/1349/25 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
19.01.2026 від представника Лисичанської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.
Ухвалою суду від 21.01.2026 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 09.02.2026 року.
06.02.2026 від представника відповідача-1 через систему "Електроний суд" надійшла заява про застосування двосторонньої реституції, яка прийнята судом до розгляду та залучена до матеріалів справи.
В судовому засіданні, 09.02.2026, постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.03.2026.
17.03.2026 в судовому засіданні оголошено перерву до 19.03.2026 для проголошення судового рішення.
Прокурор у судовому засіданні 17.03.2026 року підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача-1 заперечував проти задоволення позовних вимог, у разі задоволення позовних вимог відповідач просить суд застосувати двосторонню реституцію.
Представник відповідача-2 заперечував проти задоволення позовних вимог.
19.03.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
III. Установлені судом обставини.
30.06.2023 між Комунальним закладом "Попаснянський обласний психоневрологічний інтернат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" (далі - Постачальник, Відповідач 1) укладено Договір № 58 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір № 58 від 30.06.2023).
Відповідно до п. 2.1 якого постачальник зобов'язується постачати споживачу протягом строку дії Договору електричну енергію, код ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія (Електрична енергія, формульний розрахунок (09310000-5 Електрична енергія), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього договору.
Згідно з п. 2.2 Договору очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії за цим Договором становлять 83 912 кВт/год та визначені у додатку 1 до Договору.
Додатком 1 до Договору передбачені наступні обсяги закупівлі електричної енергії по місяцям:
- липень 2023 - 24 000 кВт/год;
- серпень 2023 - 24 000 кВт/год;
- вересень 2023 - 24 000 кВт/год;
- жовтень 2023 - 11 912 кВт/год.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що термін поставки (передачі) товару: з дати, зазначеної в Повідомленні, що є Додатком 3 до цього Договору, але не раніше дати зміни Постачальника, що підтверджується відповідним повідомленням Адміністратора комерційного обліку до 31.12.2023 включно.
Згідно з додатком 3 до Договору, початок постачання - з 01.07.2023.
Відповідно до п. 3.2 Договору місце поставки (передачі) товару - об'єкти Споживача згідно Додатку 4.
У Додатку 4 до Договору зазначена адреса споживача: Чернівецька обл., смт. Красноїльськ, вул. Стефана Чел Маре, 173, 59022.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що загальна вартість цього Договору становить 457 681,22 грн, в т.ч. ПДВ - 76 280,20 грн.
Ціна за 1 кВт/год електричної енергії визначається та змінюється відповідно до Додатка 2 до цього Договору.
У пункті 2 Додатку 2 до Договору наведено розрахунок вартості 1 кВт/год електричної енергії, яка складає 5,4543 грн з ПДВ.
Відповідно до п. 5.3 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Згідно з п. 5.5 Договору оплата за електричну енергію здійснюється Споживачем виключно в грошові формі. Оплата по цьому Договору буде здійснюватися за рахунок бюджетних коштів. Розрахунки за спожиту електроенергію проводяться відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.
Пунктом 5.9 Договору передбачено, що фактично спожитий обсяг електричної енергії у кожному розрахунковому періоді визначається згідно з даними приладів обліку та фіксується в акті про прийняття-передавання.
Відповідно до п. 13.1 Договору зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, зазначених у цьому договорі та оформлюються у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.
Згідно з п. 13.4 Договору зміна Договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором чи законом. Водночас договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Пунктом 14.1 Договору передбачено, що Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2023 року, в частині розрахунків - до їх повного виконання. Дія цього договору розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли з 01 липня 2023 року на підставі ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України.
Згідно з пунктом 14.5 Договору, істотніми умовами Договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна (порядок визначення ціни) та строк дії Договору. Інші умови не є істотними та можуть змінюватись та/або доповнюватись відповідно до Господарського та Цивільного кодексів, за згодою сторін у випадках, передбачених умовами даного Договору та чинним законодавством України, Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Зміни узгоджуються шляхом укладання додаткової угоди до Договору.
Відповідно до п. 14.6 Договору, істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п. 19 Особливостей.
Договір про закупівлю товару за бюджетні кошти №58 від 30.06.2023 року та додатки до нього підписано сторонами та скріплено їх печатками без будь-яких зауважень.
У подальшому, до вказаного Договору № 58 від 30.06.2023 вносились зміни шляхом укладення додаткових угод:
1) додатковою угодою № 1 від 07.08.2023 ціна на електроенергію з 01.07.2023 змінена у бік збільшення з 5,4543 грн до 6,49117 грн за 1 кВт/год,;
2) додатковою угодою № 2 від 05.09.2023 ціна на електричну енергію з 01.08.2023 змінена у бік збільшення до 7,085635 грн за 1 кВт/год;
3) додатковою угодою № 3 від 08.11.2023 ціна на електричну енергію з 01.10.2023 змінена у бік збільшення до 7,27402 грн за 1 кВт/год;
4) додатковою угодою № 4 від 29.11.2023 ціна на електричну енергію з 01.11.2023 змінена у бік збільшення до 7,62102 грн за 1 кВт/год.
На виконання умов договору №58 від 30.06.2023 постачальник поставив споживачу електричну енергію в загальному обсязі 67063,265 кВт.год, що підтверджено актами приймання-передачі електричної енергії:
- 15.08.2023 згідно до акту приймання-передавання електричної енергії за липень 2023 року - у розмірі 12 982,34 грн;
- 16.09.2023 згідно до акту приймання-передавання електричної енергії за серпень 2023 року - у розмірі 128 377,54 грн;
- 18.10.2023 згідно до акту приймання-передавання електричної енергії за вересень 2023 року - у розмірі 73 761,47 грн;
- 16.11.2023 згідно до акту приймання-передавання електричної енергії за жовтень 2023 року - у розмірі 113 030,99 грн;
- 09.12.2023 згідно до акту приймання-передавання електричної енергії за листопад 2023 року - у розмірі 129 528,88 грн.
Загальна сума перерахованих за період з 15.08.2023 по 09.12.2023 складає 457681,22 грн. На вказану суму закуплено 67063,265 кВт/год електричної енергії.
Внаслідок укладання зазначених додаткових угод істотна умова договору (ціна на товар) була збільшена від ціни, обумовленої Договором № 58 від 30.06.2023 станом на початок його дії на 39,72% (7,62102 грн за 1 кВт/год- 5,4543 грн за 1 кВт/год = (2,16672 грн за 1 кВт/год х 100%) : 5,4543 грн за 1 кВт/год = 39,72% ).
За період дії Договору № 58 від 30.06.2023 за ініціативою Відповідача 1 тариф на електричну енергію переглядався 4 рази, внаслідок чого відбулось суттєве підвищення вартості 1 кВт/год електричної енергії, загалом на 39,72% від первісного тарифу, який був обумовлений вказаним Договором при його укладенні (5,4543 грн за 1 кВт/год електричної енергії), що призвело до незаконної переплати на користь Відповідача 1 бюджетних коштів у сумі 91 898,05 грн, які підлягають поверненню до місцевого бюджету.
При цьому, у кожному випадку мало місце завищення постачальником ціни під час укладання Договору № 58 від 30.06.2023 та додаткових угод до нього, а саме:
- за середньозваженої ціни на електричну енергію на внутрішньому ринку станом на 30.06.2023 (2,791 грн) у Договорі № 58 від 30.06.2023 передбачено ціну у розмірі 5,4543 грн, що на 95,42% більше середньозваженої на вказану дату;
- за середньозваженої ціни на електричну енергію на внутрішньому ринку станом на 07.08.2023 у розмірі 4,318 грн, додатковою угодою № 1 передбачена ціна у розмірі 6,49117 грн, що на 50,33% більше середньозваженої на вказану дату;
- за середньозваженої ціни на електричну енергію на внутрішньому ринку станом на 05.09.2023 у розмірі 4,052 грн, додатковою угодою № 2 передбачена ціна у розмірі 7,085635 грн, що на 74,87% більше середньозваженої на вказану дату;
- за середньозваженої ціни на електричну енергію на внутрішньому ринку станом на 08.11.2023 у розмірі 5,132 грн, додатковою угодою № 3 передбачена ціна у розмірі 7,27402 грн, що на 41,74% більше середньозваженої на вказану дату;
- за середньозваженої ціни на електричну енергію на внутрішньому ринку станом на 29.11.2023 у розмірі 4,777 грн, додатковою угодою № 4 передбачена ціна у розмірі 7,62102 грн, що на 59,54% більше середньозваженої на вказану дату.
Прокурор звертає увагу, що обсяг фактично поставленої електричної енергії (67 063,265 кВт/год) значно менше, ніж обсяг, що був обумовлений сторонами на момент укладання Договору № 58 від 30.06.2023 (83 912 кВт/ год), на закупівлю якого розраховував Відповідач 2, плануючи закупівлю.
Таким чином, прокурор зазначає, що під час укладання оспорюваних додаткових угод, зміна ціни відбувалась виключно у бік збільшення, у зв'язку з чим додаткові угоди укладені з порушенням чинного законодавства, та підлягають визнанню недійсними на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України, а також кошти на загальну суму 91898,05 грн, які сплачені комунальним закладом "Попаснянським обласним психоневрологічним інтернатом" за товар, який так і не був поставлений продавцем, підлягають стягненню.
IV. Оцінка суду установлених обставин на норм діючого законодавства.
І. Щодо прокурорського представництва.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідач заперечує проти позиції прокурора, посилаючись на те, що прокурор взагалі не мав права звертатись з таким позовом в інтересах позивачів.
Суд вважає наведені доводи відповідача безпідставними та неаргументованими враховуючи наступне.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді урегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1); прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3); наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).
У свою чергу, частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а за абзацом другим частини 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Відповідно до положень частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: у чому полягає порушення інтересів держави; необхідність їх захист; визначені законом підстави для звернення до суду прокурора; зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Отже, з огляду на викладене, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Таким чином, з огляду на вказані правові положення, суд вважає, що:
- Прокурор у справі має обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі повноважність Позивача представляти інтереси держави у спірних правовідносинах та його бездіяльність у виконанні наявних повноважень;
- бездіяльність Позивача наявна у тому випадку, коли він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не зверталися до суду з відповідним позовом у розумний строк;
- розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Обґрунтування підстав представництва інтересів держави в особі Луганської обласної державної адміністрація - обласної військової адміністрації.
У якості органів, уповноважених виконувати функції із захисту інтересів держави у спірних правовідносинах виступають Луганська обласна державна адміністрація обласна військова адміністрація та Північно-східний офіс Держаудитслужби з огляду на наступне.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).
У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", висловив позицію про те, що під ним потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (п. 2 резолютивної частини).
При цьому згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території.
У ст. 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування затверджують програми соціально-економічного розвитку і контролюють їх виконання, затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання.
Завданням органу місцевого самоврядування, зокрема обласної ради, є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності (аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18).
Відповідно до пункту 17 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради здійснюється розгляд прогнозів відповідно районних, обласних бюджетів, затвердження таких бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання.
Частина 2 статті 61 вказаного Закону передбачає, що районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання.
Відповідно до ч. 3 статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"складання і схвалення прогнозів районних і обласних бюджетів, складання і виконання відповідних бюджетів здійснюють відповідні державні адміністрації згідно з Бюджетним кодексом України.
Згідно з ч. 4 ст. 61 вказаного Закону самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 64 Закону, видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет; видатки, пов'язані із здійсненням районними, обласними радами заходів щодо забезпечення спільних інтересів територіальних громад, - відповідними рішеннями про районний та обласний бюджети.
Частина 3 статті 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що районні, обласні бюджети виконують місцеві державні адміністрації в цілях і обсягах, що затверджуються відповідними радами.
Згідно з ч. 4 ст. 64 вказаного Закону, видатки місцевого бюджету формуються відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України, для виконання повноважень органів місцевого самоврядування.
Як зазначено вище, фінансування спірної закупівлі здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Правильність визначення у якості належного позивача саме органу місцевого самоврядування повністю узгоджується з актуальними правовими висновками Верховного Суду.
Так, Великою Палатою Верховного Суду за результатами перегляду у касаційному порядку справи № 905/1907/21 та 21.06.2023 сформовано правовий висновок, відповідно до якого, прокурор може діяти в особі відповідного органу місцевого самоврядування (у разі, якщо оплата товару, робіт, послуг була здійснена за рахунок коштів місцевого бюджету).
Крім того, у вказаній постанові Судом викладено висновок щодо застосування норм права, де у підпункті 10.3. зазначено, що саме орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави , пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету.
Правові позиції щодо наявності у органів місцевого самоврядування повноважень на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю містяться і в інших рішеннях Верховного Суду, зокрема, в постановах від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 25.08.2020 у справі № 913/153/19, від 19.05.2022 у справі № 904/5558/20 тощо.
Разом з тим, у даному спорі на час звернення до суду з цією позовною заявою, відбулась заміна уповноваженого органу у зв'язку із наступним. Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації", для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації.
Військово-цивільні адміністрації - це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі проведення антитерористичної операції) або у складі Об'єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях) і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема проведення антитерористичної операції.
Військово-цивільні адміністрації району, області - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом.
Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 1 вказаного Закону районні та обласні державні адміністрації, що набули статусу військово-цивільних адміністрацій, не потребують внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
З огляду на викладене, тимчасово, з 28.02.2015 повноваження Луганської обласної ради на території Луганської області передані Луганській обласній державній адміністрації - обласній військово-цивільній адміністрації.
У подальшому, у зв'язку із початком військової агресії на території України, запровадженням режиму воєнного стану, на виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України "Про утворення військової адміністрації" № 68/2022 від 24.02.2022, на базі Луганської обласної державної адміністрації утворено Луганську обласну військову адміністрацію.
Указом Президента України "Про утворення військових адміністрацій" від 24.02.2022 № 68/2022 утворено Луганську обласну військову адміністрацію.
Вказаним Указом передбачено, що зв'язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.
Тобто, внесення відомостей до ЄДРПОУ про утворення обласної військової адміністрації чи змін до відомостей про Луганську обласну державну адміністрацію не передбачено.
Відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.
Тобто, у зв'язку із утворенням Луганської обласної військової адміністрації саме вона набула та виконує на час звернення до суду повноваження у сфері формування, затвердження обласного бюджету, затвердження звіту про його виконання, контролює раціональне та законне використання бюджетних коштів, тобто є уповноваженим органом у спірних правовідносинах.
Таким чином, на час звернення прокурора до суду з цією позовною заявою саме Луганська обласна державна адміністрації - обласна військова адміністрація є уповноваженим органом у спірних відносинах, яка і залучається прокурором до участі у справі у якості Позивача 1.
Обґрунтування підстав представництва інтересів держави в особі Північного східного офісу Держаудитслужби.
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях (ч. 1 ст. 8 вказаного Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Головними завданнями органу державного фінансового контролю серед інших є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі (ч. 1 ст. 2 названого Закону).
При цьому на підставі п. п. 8, 10 ст. 10 зазначеного Закону органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю та здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (п.п. 1, 3 п. 3 указаного Положення).
Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства, а саме - звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (абз. абз. 1, 3 п.п. 9 п. 4 цього Положення).
Згідно з п.п. 20 п. 6 зазначеного Положення Держаудитслужба для покладених на неї завдань мас право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Таким чином, саме Держаудитслужба наділена повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі й у сфері здійснення публічних закупівель, що обумовило визначення цього органу у даному спорі у якості Позивача 2.
Верховний Суд у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 906/296/18, від 20.02.2019 у справі № 912/894/18, від 10.04.2019 у справі № 909/569/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 21.05.2019 у справі № 912/895/18, від 29.05.2019 у справі 912/2887/18, від 29.07.2020 у справі 904/5598/18, від 01.09.2020 у справі № 909/545/18, від 20.11.2019 у справі № № 924/316/18, від 30.07.2020 у справі № № 911/1534/19, від 06.10.2020 у справі № 905/121/19 неодноразово вказував на наявність у Державної аудиторської служби України права на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю та сформував однозначний правовий висновок, згідно з яким ця служба є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у таких правовідносинах.
У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурор звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконного вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (постанови Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 917/665/20, від 07.04.2021 у справі № 913/124/20, від 09.06.2021 у справі № 916/1674/18).
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Отже, Луганська обласна державна адміністрація та Північний східний офісу Держаудитслужби є органами, уповноваженими державою здійснювати функції у спірних праввідносинах, як органи, уповноважені на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного та місцевого бюджету.
Шляхом укладення між товариством з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" та комунальним закладом "Попаснянський обласний психоневрологічний інтернат" додаткових угод до Договору № 58 від 30.06.2023, №1 від 07.08.2023, №2 від 05.09.2023, №3 від 08.11.2023, №4 від 29.11.2023 відбулось підвищення ціни одиниці товару усупереч п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922, в результаті чого Товариством безпідставно одержано бюджетні кошти в сумі 91989,05 грн, що більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Такі обставини безумовно порушують інтереси держави, однак вищезазначене залишилось поза увагою вищевказаних органів місцевого самоврядування, які є представницькими органами та повинні вживати ефективних заходів до забезпечення захисту інтересів громади.
Лисичанською окружною прокуратурою Луганської області з метою вжиття заходів представницького характеру на адресу позивачів скеровані відповідні листи, проте останніми не вжито самостійних заходів щодо пред'явлення позовних заяв на захист інтересів держави.
Лисичанською окружною прокуратурою Луганської області на виконання вимог, установлених абз. 4 ч. 4 ст. 23 указаного Закону, листом від 06.03.2025 №50-648вих-25 ґрунтовно повідомлено Луганську обласну військову адміністрацію про виявлені порушення інтересів держави, запропоновано самостійно вжити заходи, спрямовані на їх усунення, а також повідомити про такі вжиті або заплановані заходи.
У відповідь від Луганської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації на адресу Лисичанської окружної прокуратури надійшов лист від 08.04.2025 № 1/01.01-13-1810, у якому повідомлено про те, що вказаний орган заходи, спрямовані на усунення порушень не вживав. Поряд із цим підтверджено належність коштів, за рахунок яких здійснена закупівля до коштів обласного бюджету.
Тобто, бюджетні кошти у вказаному розмірі залишаються неповернутими, інші заходи суб'єктом владних повноважень не вживались.
Крім того, Лисичанською окружною прокуратурою Луганської області на виконання вимог, установлених абз. 4 ч. 4 ст. 23 указаного Закону, листом від 06.03.2025 №50 647вих-25 повідомлено Північно-східний офіс Держаудитслужби про виявлені порушення, запропоновано самостійно вжити заходи, спрямовані на їх усунення, а також повідомити про такі вжиті або заплановані заходи.
У відповідь від вказаного органу надійшов лист № 202015-17/1608-2025 від 10.03.2025, у якому повідомлено про те, що розгляд листа окружної прокуратури доручено Управлінню Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області.
Листом від 17.03.2025 № 201231-17/430-2025 Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області повідомило окружну прокуратуру про те, що заходи державного фінансового контролю за результатами вказаної закупівлі не проводились.
Таким чином суд вважає, що прокурор дотримався порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", при направленні вказаного позову до суду.
Щодо суті позовних вимог.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі" (тут і надалі - у редакції, чинній станом на час укладення договору про закупівлю та оспорюваних додаткових угод до нього).
Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" відносини, пов'язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 цього Закону договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", частиною першою якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частиною четвертою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (частина п'ята статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Однак зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
У постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
З аналізу пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано на рівні не більше 10 %.
До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.
Відповідні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові по справі № 920/19/24 від 21.11.2025.
Суд враховує, що відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" метою цього Закону є, зокрема, забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Така мета розкрита у статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", в якій, зокрема, закріплений перелік принципів здійснення публічних закупівель, до яких віднесені: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Отже, норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону України "Про публічні закупівлі".
Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний уже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанови Верховного Суду від 12.11.2024 у справі № 910/19784/23, від 10.09.2024 у справі № 918/703/23, від 02.07.2024 у справі № 910/13579/23, від 14.05.2024 у справі № 917/1010/22).
Відповідно до п. 3-7 розд. Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Відповідно до п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, яка набрала чинності 19.10.2022 та діяла станом на час укладення додаткових угод, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема :
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23).
Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 вказав на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.
Як стверджує прокурор, оскаржувані додаткові угоди до Договору укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", з огляду на що прокурор просить додаткові угоди № 1 від 07.08.2023, № 2 від 05.09.2023, № 3 від 08.11.2023, № 4 від 29.11.2023 визнати недійсними та повернути на користь позивача надмірно сплачені за цими угодами кошти.
Положеннями частини 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною 2 статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
При укладенні Договору про постачання електричної енергії споживачу №58 від 30.06.2023 сторонами було погоджено ціну предмета закупівлі (електричної енергії) 5,4543 грн/кВт*год з ПДВ.
Внаслідок укладання зазначених додаткових угод істотна умова договору (ціна на товар) була збільшена від ціни, обумовленої Договором № 58 від 30.06.2023 станом на початок його дії на 39,72% (7,62102 грн за 1 кВт/год- 5,4543 грн за 1 кВт/год = (2,16672 грн за 1 кВт/год х 100%) : 5,4543 грн за 1 кВт/год = 39,72% ).
Враховуючи викладене, суд вважає, що зазначені додаткові угоди до Договору про постачання електричної енергії споживачу №58 від 30.06.2023 суперечать наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі", що не відповідає вимогам пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними.
Оскільки зазначені додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між позивачем та відповідачем щодо ціни електричної енергії, поставленої за спірним договором, мали регулюватись додатком №2 до Договору "Порядок визначення та зміни ціни постачання електричної енергії", згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії складає 5,4543 грн за 1 кВт/год з ПДВ.
За Договором відповідач-1 за період серпень-грудень 2023 року поставив позивачу 67063,265 кВт/год електричної енергії, що підтверджується актами приймання передачі електричної енергії за вказаний період, підписаними сторонами. Відповідач-2 за вказаний обсяг спожитої електричної енергії сплатив відповідачу 457681,22 грн, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями.
Таким чином, суд встановив, що відповідач безпідставно отримав грошові кошти в сумі 91898,05 грн.
Отже, грошові кошти в сумі 91898,05 грн безпідставно набуті відповідачем, оскільки суд дійшов висновку про недійсність відповідних додаткових угод до Договору, відповідно підстава набуття вказаної суми коштів відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих коштів у сумі 205 938,30 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо доводів відповідача про необхідність застосування двосторонньої реституції слід зазначити, що судом визнано недійсними лише додаткові угоди, а не сам договір на постачання електричної енергії.
V. Висновки суду з предмету судового розгляду.
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень, суд вважає, що додаткові угоди до договору № 58 від 30.06.2023 про постачання електричної енергії споживачу: №1 від 07.08.2023, №2 від 05.09.2023, №3 від 08.11.2023, №4 від 29.11.2023 укладені з порушенням чинного законодавства, та підлягають визнанню недійсними на підставі ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також кошти в сумі 91898,05 грн, які безпідставно сплачені комунальним закладом "Попаснянський обласний психоневрологічний інтернат" підлягають стягненню.
VI. Розподіл судових витрат.
Судовими витратами у справі є витрати Прокурора, які здійснені Чернівецькою обласною прокуратурою, на сплату судового збору відповідно до платіжної інструкції № 248 від 17.04.2025 у сумі 12112,00 грн, які відповідно до приписів статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідачів.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 194, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати недійсними укладені між Комунальним закладом "Попаснянський обласний психоневрологічний інтернат" (93300, Луганська область, м. Попасна, вул. Польова, буд. 2, код ЄДРПОУ 03190047) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" (58005, м. Чернівці, вул. Ясська, 13, код ЄДРПОУ 42828866) додаткові угоди до договору № 58 від 30.06.2023 про постачання електричної енергії споживачу № 1 від 07.08.2023, №2 від 05.09.2023, №3 від 08.11.2023, №4 від 29.11.2023.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" (58005, м. Чернівці, вул. Ясська, 13, код ЄДРПОУ 42828866) на користь Луганської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації (93405, Луганська область, м. Сєверодонецьк, проспект Центральний, буд. 59, код ЄДРПОУ 00022450) безпідставно набуті кошти у розмірі 91 898,05 грн.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" (58005, м. Чернівці, вул. Ясська, 13, код ЄДРПОУ 42828866) на користь Лисичанської окружної прокуратури Луганської області (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Менделєєва, 65, код ЄДРПОУ 02909921) 6056,00 грн витрат зі сплати судового збору.
5. Стягнути з Комунального закладу "Попаснянський обласний психоневрологічний інтернат" (93300, Луганська область, м. Попасна, вул. Польова, буд. 2, код ЄДРПОУ 03190047) на користь Лисичанської окружної прокуратури Луганської області (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Менделєєва, 65, код ЄДРПОУ 02909921) 6056,00 грн витрат зі сплати судового збору.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2026.
Суддя Вікторія ЯРОШЕНКО
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.