65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"25" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5289/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Заступника керівника Хаджибейської окружної прокуратури міста Одеси (65091, м. Одеса, вул. Головківська, буд. 1) в інтересах держави в особі Державного центру зайнятості (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 8/10, код ЄДРПОУ 03491079) та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2, код ЄДРПОУ 37508596)
до відповідача: Салтанова Сергія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12г, код ЄДРПОУ 00032129)
про стягнення 248000 грн., -
за участю учасників справи:
прокурор Бойчук М.М.
від позивача-1: Сіманчук М.В., діє на підставі довіреності
від позивача-2: Примаченко К.В., діє на підставі довіреності
від відповідача: не з?явився
від третьої особи: не з'явився
Суть спору: Заступник керівника Хаджибейської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Державного центру зайнятості та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Салтанова Сергія Юрійовича, в якому просить суд стягнути з Салтанова Сергія Юрійовича до Державного бюджету України в особі Міністерства економіки України внаслідок неналежного виконання умов за договором про надання мікрогранту заборгованість у сумі 248000 грн.
В обґрунтування позову Заступник керівника Хаджибейської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Державного центру зайнятості та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України посилається на те, що між Державним центром зайнятості, АТ "Ощадбанком" та ФОП Салтановим Сергієм Юрійовичем 12.09.2022 укладений договір мікрогранту в розмірі 248000 грн. шляхом підписання заяви про приєднання у відділенні АТ "Ощадбанк", який є Уповноваженим банком, проте відповідачем було допущені порушення Порядку №738 та умов договору, що має наслідком стягнення з відповідача отриманої суми мікрогранту.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5289/25; розглядати справу вирішено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання призначено на 12.02.2026 о 14:15; залучено Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів.
12.02.2026 за вх.№5187/26 до суду від третьої особи надійшли пояснення по суті спору, які судом прийнято до розгляду. У поданих поясненнях третя особа підтримала позовні вимоги прокурора, а також просить суд розглянути справу без участі представника третьої особи.
У судовому засіданні 12.02.2026 судом у протокольній формі у порядку ст. 202 ГПК України винесено ухвалу про відкладення судового засідання на 05.03.2026 о 15:45.
04.03.2026 за вх.№7768/26 до суду від позивача-1 надійшли пояснення по суті спору, які судом прийнято до розгляду. У поданих поясненнях позивач-1 просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У судовому засіданні 05.03.2026 судом у протокольній формі у порядку ст. 202 ГПК України винесено ухвалу про відкладення судового засідання на 25.03.2026 об 11:15.
У судовому засіданні 25.03.2026 прокурор та представники позивачів просять суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач у судові засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, повідомлявся шляхом направлення ухвал суду засобами поштового зв'язку на адресу, що значиться у Єдиному державному демографічному реєстрі, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями з довідками "адресат відсутній", що відповідно до ст. 242 ГПК України є належним повідомленням відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Окрім того, ухвали суду були направлені засобами електронного зв'язку на електронну пошту відповідача, яка наявна в матеріалах справи (ІНФОРМАЦІЯ_2), що підтверджується довідками про доставку електронного листа. Також судом були розміщені оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Відтак, господарський суд констатує, що відповідачу по справі забезпечено процесуальні гарантії на участь у розгляді справи всіма наявними засобами, за таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд даної справи господарським судом.
Третя особа у судове засідання 25.03.2026 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, просила суд розглянути справу без участі її представника.
У зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 12 січня 2026 року №40/2026, затвердженим Законом України від 14.01.2026 №4757-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.
Справа №916/5289/25 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.
У відповідності до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
В судовому засіданні 25.03.2026 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 25.03.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представників позивачів, господарський суд встановив:
Згідно з Інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.09.2020 було проведено державну реєстрацію ФОП Салтанова Сергія Юрійовича (відповідач), проте 02.09.2024 підприємницька діяльність ФОП Салтанова Сергія Юрійовича припинена на підставі власного рішення.
01.07.2022 між АТ "Ощадбанк" (Уповноважений банк, третя особа), Міністерством економіки України (Мінекономіки) (нині - Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, позивач-2) та Державним центром зайнятості (ДЦЗ, позивач-1), керуючись Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738, було укладено договір про взаємодію, відповідно до якого: предметом договору про взаємодію є механізм взаємодії Мінекономіки, Уповноваженого банку та ДЦЗ під час надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (п.2.1 договору про взаємодію); умови надання мікрогрантів та вимоги до отримувачів визначені у Порядку (п.3.1 договору про взаємодію).
21.08.2022 ФОП Салтанов Сергій Юрійович звернувся через Єдиний державний вебпортал електронних послуг "Дія" із заявою №414SJK на отримання гранту на власну справу:
- сума запиту: 248000 грн.; плани щодо використання гранту: на закупівлю обладнання, в тому числі каво-машини, блендер-апарату для морозива і т.д;
- до заяви був доданий бізнес-план (розвиток працюючого бару, розширення асортименту та створення мережі закладів; стаття витрат: кавомашина, апарат для морозива; мілкшейкер; барне обладнання; холодильник; льодогенератор, та план надходжень та витрат на 36 місяців (період надання гранту - 36 місяців).
02.09.2022 наказом Державного центру зайнятості №93 було надано мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу 149 отримувачам, згідно з додатком №1.
У витягу з додатку №1 до наказу Державного центру зайнятості №93 наведено список заявників, які отримали позитивне рішення комісії ДЦЗ та набрали найбільшу сукупну кількість балів, у межах наявної граничної суми мікрогрантів, визначеної Мінекономіки, у період з 08.08.2022 по 21.08.2022, серед яких відповідач: №54; унікальний ідентифікатор заявки - №414SJK; сума проєкту - 248000 грн.
12.09.2022 ФОП Салтановим Сергієм Юрійовичем подано заяву до Уповноваженого банку (відмітка Уповноваженого банку про прийняття 1409.2022) про приєднання до договору про надання мікрогранту, який оприлюднено на офіційному сайті ДЦЗ в мережі Інтернет, вільний доступ до якого здійснюється за адресою: www.dcz.gov.ua; укладання договору внаслідок приєднання отримувача до його умов передбачає надання мікрогранту у розмірі 248000 грн.; обов'язковою умовою виконання, яку повинен забезпечити отримувач протягом строку дії договору, є створення робочих місць у кількості 2 (двох); мікрогрант перераховується на рахунок отримувача: НОМЕР_3.
Форма договору про надання мікрогранту затверджена наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 №1969 (в редакції станом на 12.09.2022):
- цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ "Ощадбанк" Заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором;
- при укладенні цього договору ДЦЗ діє на виконання договору про взаємодію, укладеного між Міністерством економіки України, ДЦЗ та АТ "Ощадбанк" (далі - договір про взаємодію), та Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року №738 (далі - Порядок);
- на виконання цього договору на підставі рішення ДЦЗ про надання мікрогранту, прийнятого до його укладання отримувачу відповідно до Порядку та договору про взаємодію надається мікрогрант у розмірі та порядку визначених умовами цього договору (розділ ІІ договору);
- розмір мікрогранту, який надається отримувачу відповідно до цього договору обумовлений бізнес-планом, визначається відповідно до прийнятого ДЦЗ рішення про надання мікрогранту та зазначається у Заяві про приєднання; при цьому загальна вартість реалізації бізнес-плану може перевищувати суму мікрогранту та передбачати також фінансування за рахунок власних коштів отримувача; мікрогрант надається у безготівковому вигляді у національній валюті України шляхом зарахування коштів на рахунок отримувача через Уповноважений банк у строки та порядку, визначені договором про взаємодію та Порядком; Уповноважений банк забезпечує оплату витрат отримувача на цілі, визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбачені бізнес-планом (розділ ІІІ договору);
- використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору; отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача); отримувач реалізує бізнес-план протягом строку, визначеного в ньому; для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат отримувача, що відповідають цільовому призначенню мікрогранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбаченому бізнес-планом, отримувач подає до Уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо; на підставі документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, Уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану (п.п. 1-4 розділу ІV договору);
- у разі невикористання отримувачем коштів мікрогранту протягом шести місяців з дати його отримання або використання коштів мікрогранту не в повному обсязі протягом зазначеного періоду, невикористані кошти протягом трьох операційних днів після завершення цього строку повертаються Уповноваженим банком на рахунок Міністерства економіки України, відкритий в Казначействі, для подальшого перерахування до Державного бюджету України; для підтвердження цільового використання мікрогранту ДЦЗ через регіональні, міські, районні, міські районні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості, а також із залученням відповідних центральних та/або місцевих органів влади (у разі необхідності), здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору відповідно до Порядку; у разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору, передбачені цим пунктом та Порядком, витрачені кошти мікрогранту протягом одного місяця повертаються отримувачем до Уповноваженого банку, який протягом п'яти робочих днів повертає зазначені кошти на рахунок Міністерства економіки України, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до Державного бюджету України в установленому порядку; неповернуті отримувачем кошти мікрогранту стягуються з нього в установленому законодавством порядку (п.п. 6, 7 розділу ІV договору);
- обов'язковою умовою є створення отримувачем протягом строку дії цього договору робочих місць залежно від розміру мікрогранту відповідно до умов Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення ДЦЗ про надання мікрогранту і зазначається у заяві про приєднання (п.1 розділу V договору);
- отримувач зобов'язується: 1) використати кошти мікрогранту для реалізації бізнес-плану на умовах, визначених Порядком та цим договором; 2) виконати обов'язкову умову; 3) не використовувати кошти мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору; 4) з метою здійснення моніторингу та контролю виконання умов цього договору надавати ДЦЗ (відповідному регіональному, міському, районному, міському районному центру зайнятості або відповідній філії регіональних центрів зайнятості) доступ до місця провадження господарської діяльності отримувача відповідно до вимог Порядку, а також необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та створених робочих місць тощо; 5) повернути до Уповноваженого банку різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими відповідно до Порядку податками, зборами (обов'язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невиконання обов'язкової умови; 6) повернути витрачені кошти мікрогранту протягом одного місяця до Уповноваженого банку у разі неможливості встановлення факту цільового використання або встановлення факту нецільового використання мікрогранту за результатами здійснення ДЦЗ моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору; 7) самостійно врегульовувати правовідносини з третіми особами, в тому числі в судовому порядку, які виникатимуть в процесі використання коштів мікрогранту та реалізації бізнес-плану; 8) відповідати за виконання будь-яких інших обов'язків, покладених на нього цим договором та Порядком; 9) до виконання умов цього договору не відчужувати обладнання, придбане за кошти мікрогранту (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього Уповноваженим банком відповідно до договору застави); 10) повідомити ДЦЗ щодо повернення суми мікрогранту у разі невиконання обов'язкових умов (п.2 розділу VI договору);
- отримувач несе відповідальність за ризики, пов'язані з використанням коштів мікрогранту та реалізацією бізнес-плану; у разі невиконання отримувачем обов'язкової умови він повертає відповідно до Порядку до Уповноваженого банку різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими податками, зборами (обов'язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; у разі неможливості встановлення факту цільового використання або встановлення факту нецільового використання мікрогранту за результатами здійснення ДЦЗ моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору, витрачені кошти мікрогранту протягом одного місяця повертаються отримувачем до Уповноваженого банку (п.п. 5-7 розділу VII договору)
- цей договір може бути розірваний достроково за згодою сторін, шляхом укладення додаткової угоди до цього договору; у такому випадку кошти мікрогранту підлягають поверненню отримувачем; цей договір може бути розірваний достроково ДЦЗ в односторонньому порядку шляхом направлення відповідного повідомлення отримувачу у випадках: неможливості встановлення в процесі моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору факту цільового використання мікрогранту; встановлення в процесі моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору факту нецільового використання мікрогранту; у разі дострокового розірвання цього договору ДЦЗ в односторонньому порядку отримувач зобов'язаний повернути кошти мікрогранту на умовах визначених цим договором та Порядком; договір вважається розірваним після повернення таких коштів (розділ ІХ договору);
- сторона звільняється від визначеної цим договором та законодавством України відповідальності за повне або часткове порушення цього договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому договорі, за умови, що їх настання було засвідчено довідкою Торгово-промислової палати України у визначеному цим договором порядку. Про настання та припинення форс-мажорних обставин сторона зобов'язана повідомити в письмовій формі іншу сторону цього договору протягом трьох днів з дня настання або припинення таких обставин відповідно (п.1 розділу Х договору);
- умови цього договору можуть бути змінені в односторонньому порядку шляхом розміщення ДЦЗ нової редакції договору (у вигляді файлу, на який накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи ДЦЗ) на сайті не пізніше, ніж за 7 днів до дати набрання чинності такими змінами; отримувач зобов'язується регулярно ознайомлюватись з опублікованими на сайті новими редакціями договору; датою ознайомлення отримувача з оприлюдненою інформацією вважається момент, з якого інформація отримала вигляд доступної для отримувача відповідно до умов цього договору (п.3 розділу ХІІІ договору).
18.11.2022 на спеціальний рахунок ФОП Салтанова Сергія Юрійовича у АТ "Ощадбанк" зараховані кошти мікрогранту на суму 248000 грн, що підтверджується випискою по рахунку.
В матеріалах справи наявні: договір купівлі-продажу №1-О від 25.11.2022, укладений між ФОП Киримизи Віктором (постачальник) та ФОП Салтановим С.Ю. (покупець), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві обладнання (товар), а покупець зобов'язується прийняти та сплатити поставлений товар на умовах зазначених у даному договорі; рахунок на оплату №82 від 25.11.2025 на суму 248000 грн. (каво машина, апарат для морозива; міксер молочний; барна станція; шкаф холодильний; льодогенератор).
У акті №1 перевірки дотримання умов договору мікрогранту від 09.01.2023 зазначено, що перевіркою встановлено: під час проведення перевірки порушень не виявлено.
У акті №3 перевірки дотримання умов договору мікрогранту від 12.06.2023 зазначено, що перевіркою встановлено: Фізичною особою-підприємцем Салтановим Сергієм Юрійовичем станом на 12.06.2023 придбано обладнання, необхідне для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підлягає відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу на суму 248000 грн.; отримувачем мікрогранту станом на 12.06.2023 виконано умови договору відповідно до пункту 20 Порядку, прийнято на роботу двох працівників (згідно наказу від 12.05.2023 №4 прийнято ОСОБА_2 на посаду шеф-кухара з 13.05.2023, згідно наказу від 12.05.2023 №5 прийнято ОСОБА_1 на посаду офіціанта з 13.05.2023); під час проведення перевірки порушень не виявлено.
У акті №1/24 перевірки дотримання умов договору мікрогранту від 11.01.2024 зазначено, що перевіркою встановлено: згідно документів, наданих до перевірки, отримувачем мікрогранту ФОП Салтановим С.Ю. звільнено 2 особи; до Овідіопольського відділу ОФ ООЦЗ подано звіти 3-ПН щодо укомплектування двох вакансій: офіціанта та шеф-кухара; на дату підписання акту перевірки наймані працівники відсутні; з'ясовано системою ЄІАС, що працівники ФОП Салтанова С.Ю. не фіксуються як новостворені робочі місця; рекомендовано подати уточнюючий звіт до Пенсійного фонду України; перевіркою порушень не встановлено.
У акті №12/24 перевірки дотримання умов договору мікрогранту від 19.04.2024 зазначено, що перевіркою встановлено: різниця між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими податками 202682 грн.; згідно документів, наданих до перевірки, отримувачем мікрогранту ФОП Салтановим С.Ю. звільнено 2 особи; до Овідіопольського відділу ОФ ООЦЗ подано звіти 3-ПН щодо укомплектування двох вакансій: офіціанта та шеф-кухара; на дату підписання акту перевірки на вакансію шеф-кухара прийнято ОСОБА_3. (самостійне укомплектування); вказана вакансія знята роботодавцем, а вакансія "офіціант" - актуальна в системі ЄІАС; з'ясовано системою ЄІАС, що працівники фіксуються як новостворені робочі місця; рекомендовано пришвидшити пошук кандидата на заявлену роботодавцем вакансію; перевіркою порушень не встановлено та засвідчено факт щодо тривалої відсутності найманих працівників (понад 5 місяців відсутність шеф-кухара та 7 місяців офіціанта).
У акті №12/25 перевірки дотримання умов договору мікрогранту від 14.05.2025 зазначено, що за результатами аналізу баз даних ЄІАС під час проведення моніторингу та контролю з питань дотримання умов договору про надання мікрогранту ФОП Салтанова С.Ю. встановлено, що згідно з інформацією бази даних довідника ПОУ єдиного державного реєстру страхувальника (ЄДРС) проведено реєстраційну дію ДРСУ та встановлено факт припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця з 02.09.2024, за його рішенням; попередження до центру зайнятості про намір здійснити ліквідацію, передбачене абзацом 16 пункту 20 Постанови КМУ №738, ФОП Салтановим С.Ю. не надавалось; спеціалістами Чорноморського відділу Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості було здійснено виїзд за адресою для перевірки місцезнаходження ПОУ; встановлено, що на момент перевірки суб'єкт господарювання ФОП Салтанов С.Ю. за адресою місця здійснення діяльності не знаходиться; на дату підписання акту перевірки встановлено, що обладнання та меблі, придбані за кошти мікрогранту отримувачем мікрогранту за заявленим місцем фактичного здійснення діяльності, стосовно якого Постановою №738 встановлені обмеження щодо їх відчуження до виконання умов договору мікрогранту, відсутні.
Наказом Одеського обласного центру зайнятості №515 від 29.05.2025 визнано кошти мікрогранту у сумі 248000 грн., отримані ФОП Салтановим С.Ю., такими, що підлягають поверненню.
У претензії від 04.06.2025 Одеським обласним центром зайнятості запропоновано ФОП Салтанову С.Ю. добровільно повернути суму мікрогранту у розмірі 248000 грн.
У листі від 05.08.2025 Одеський обласний центр зайнятості просив прокурора розглянути питання про направлення до суду позову про стягнення коштів у зв'язку з невиконанням умов договору ФОП Салтановим С.Ю., який було профінансовано за рахунок коштів державного бюджету України.
У листі від 26.08.2025 АТ "Державний ощадний банк України" на запит прокурора надало наявну інформацію про рух коштів по банківському рахунку ФОП Салтанова С.Ю. за період з 15.09.2022 по 19.05.2023 (дата закриття рахунку).
У листі від 16.10.2025 Головне управління ДПС в Одеській області, у відповідь на запит прокурора, повідомило, зокрема, що:
- інформацію щодо сплати платником податків ФОП Салтановим Сергієм Юрійовичем єдиного соціального внеску в період часу з 14.09.2022 по 02.09.2024, що надається згідно з даними ІКС ДПС, а саме: 14.09.2022-31.12.2022 (2948 грн.); 2023 (12811 грн. та 8844 грн.); 01.01.2024-02.09.2024 (4602 грн. та 4884 грн.);
- узагальнену інформацію щодо найманих працівників ФОП Салтанова Сергія Юрійовича в період часу з 14.09.2022 по 02.09.2024 відповідно до поданих податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, та які містяться в ІКС ДПС станом на дату надання відповіді: травень-червень 2023 року (2); липень-серпень 2023 року (2); вересень 2023 року (1); жовтень 2023 року (1); березень 2024 року (1); квітень-червень 2024 року (2).
У листі від 24.10.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило Чорноморський відділ Одеської філії Одеського обласного центра зайнятості про те, що: від страхувальника ФОП Салтанова С.Ю. персоніфіковані відомості у складі Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, завантажені до Реєстру застрахованих осіб: за 2 квартал 2023 року (травень та червень місяць) стосовно 2-х (двох) застрахованих осіб, за 3 квартал 2023 року - за липень та серпень стосовно 2-х застрахованих осіб та за вересень стосовно 1 (однієї) застрахованої особи, за 4 квартал 2023 року (жовтень) - стосовно 1 (однієї) застрахованої особи, за 1 квартал 2024 (березень) - стосовно 1 (однієї) застрахованої особи та за 2 квартал 2024 року (квітень, травень, червень) - стосовно 2-х застрахованих осіб з нарахування заробітної плати та єдиного внеску; додатково повідомлено, що станом на 24.10.2025 персоніфіковані відомості за найманих працівників за 4 квартал 2022 року, за 1 квартал 2023 року, за 3-4 квартал 2024 року та за січень-вересень 2025 року від страхувальника ФОП Салтанова С.Ю. не надходили до Реєстру застрахованих осіб.
У повідомленні від 24.11.2025 №51-10185ВИХ-25 прокурор в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив Державний центр зайнятості та Міністерство економіки України про встановлення підстав для представництва інтересів держави в особі Державного центру зайнятості та Міністерства економіки України та скерування позову до суду про стягнення зі Салтанова С.Ю. 248000 грн. у зв'язку з неналежним виконанням умов договору про надання мікрогранту.
Неналежне виконання відповідачем умов договору про надання мікрогранту стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Державного центру зайнятості та Міністерства економіки України до господарського суду з даним позовом.
Судом встановлено, що відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Згідно з ч.1 ст. 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18) наведено правову позицію, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з відповідного реєстру) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки остання не перестає існувати; фізична особа-підприємець відповідає за її зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Отже, прокурор звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Як вказує прокурор: невиконання умов договору про надання мікрогранту за бюджетні кошти всупереч нормам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Порядку №738 є прямим порушенням законності, яке підриває довіру громадян і не може не відобразитись на державних інтересах та авторитеті держави, а також порушує інтереси держави; підставою для звернення із позовом в інтересах держави в особі Міністерства економіки України є те, що відповідно до п.2 Порядку №738 головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки; підставою для звернення із позовом в інтересах держави в особі Державного центру зайнятості є те, що згідно з Положенням про ДЦЗ Державний центр зайнятості належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та є головною державною установою в централізованій системі державних установ Державної служби зайнятості; установа є неприбутковою державною установою, що фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України та інших джерел, не заборонених законодавством; у ДЦЗ наявні повноваження на вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства, а також встановлено неналежний захист інтересів держави у даному випадку та необхідність їх захисту Хаджибейською окружною прокуратурою міста Одеси.
В подальшому, прокурор звернувся до позивачів з повідомленням від від 24.11.2025 №51-10185ВИХ-25 в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду із відповідним позовом.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про дотримання прокурором вимог, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" для представництва прокурором інтересів держави в суді та можливість розгляду позовних вимог по суті.
За ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
За п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" терміни "суб'єкти малого підприємництва" і "суб'єкти середнього підприємництва" вживаються у цьому Законі в значенні, наведеному у Господарському кодексі України, з урахуванням того, що в цілях цього Закону термін "суб'єкти малого підприємництва" охоплює суб'єктів мікропідприємництва.
За ст. 42 ГК України (який діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Статтею 55 ГК України (який діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Суб'єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб'єктів малого підприємництва, у тому числі до суб'єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва. Суб'єктами мікропідприємництва є: фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України; юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України. Суб'єктами малого підприємництва є: фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України; юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України. Суб'єктами великого підприємництва є юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України. Інші суб'єкти господарювання належать до суб'єктів середнього підприємництва. Суб'єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах. Суб'єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом. Суб'єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738 (в редакції на дату прийняття рішення про надання мікрогранту та зарахування коштів) (далі - Порядок №738) та визначає: умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб'єктам господарювання (далі - отримувач) у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі - мікрогрант); механізм використання коштів, передбачених Мінекономіки за бюджетною програмою "Надання грантів для створення або розвитку бізнесу" для надання безповоротної державної допомоги отримувачу у формі мікрогранту.
Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку №738 (в редакції на дату прийняття рішення про надання мікрогранту та зарахування коштів) джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам є кошти: державного бюджету, в тому числі кошти резервного фонду; що надходять на рахунок "Фонд підтримки малого та середнього бізнесу" Мінекономіки, відкритий у Національному банку, на який зараховуються внески від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права у національній та іноземній валюті як благодійна пожертва, гуманітарна допомога, гранти та дарунки. Головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки.
Згідно з п.п. 3-5 Порядку №738 (в редакції на дату прийняття рішення про надання мікрогранту та зарахування коштів) для цілей цього Порядку суб'єктом господарювання вважається суб'єкт мікропідприємництва чи малого підприємництва (фізична особа - підприємець або юридична особа) у значенні, наведеному в Господарському кодексі України, крім суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки. Розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень та не перевищує: 150000 гривень у випадку зобов'язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника або залучення до роботи у сімейному фермерському господарстві додаткового члена сімейного фермерського господарства; 250000 гривень у випадку зобов'язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників або залучення до роботи у сімейному фермерському господарстві двох додаткових членів сімейного фермерського господарства. У разі зазначення у бізнес-плані витрат, не пов'язаних з напрямами, передбаченими пунктом 5 цього Порядку, розмір мікрогранту, що надається, визначається за винятком таких витрат. Мікрогранти надаються для покриття таких напрямів витрат: придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підлягає відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави);
За п.п. 6, 7 Порядку №738 (в редакції на дату прийняття рішення про надання мікрогранту та зарахування коштів) надання мікрогрантів здійснюється Мінекономіки через АТ "Ощадбанк" (далі - уповноважений банк) на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів (далі - подання), відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі - договір про взаємодію). Для виплати мікрогрантів отримувачам за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою "Надання грантів для створення або розвитку бізнесу", Мінекономіки відкриває в Казначействі реєстраційні рахунки загального та спеціального фондів державного бюджету (далі - рахунки).
Пунктом 12 Порядку №738 (в редакції на дату прийняття рішення про надання мікрогранту та зарахування коштів) визначено, що Мінекономіки на підставі подання Державного центру зайнятості (далі - подання) подає в Казначейство подання та платіжний документ на перерахування коштів у сумі, зазначеній у поданні, для надання мікрогранту з рахунків Мінекономіки на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку відповідно до договору про взаємодію, для подальшого перерахування коштів уповноваженим банком на рахунок отримувача, відкритий в уповноваженому банку для забезпечення супроводу видаткових операцій отримувача (далі - рахунок отримувача). Уповноважений банк в установленому порядку та строках перераховує кошти на рахунки отримувачів згідно з договором про взаємодію. Мікрогрант надається у безготівковій формі.
Згідно з п.20 Порядку №738 (в редакції на дату прийняття рішення про надання мікрогранту та зарахування коштів) для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту. У договорі мікрогранту обов'язково зазначаються цілі використання мікрогранту з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, умови, невиконання або неналежне виконання яких може призвести до повернення отримувачем отриманих коштів. Обов'язковою умовою договору мікрогранту є створення протягом шести місяців з дня укладення договору мікрогранту робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як на 24 місяці. У разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу третього цього пункту, до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця у межах дворічного строку працевлаштовуються інші особи. У разі невиконання обов'язкової умови договору мікрогранту отримувач зобов'язаний повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідне рішення приймається регіональним центром зайнятості. Отримувач здійснює повернення зазначеної різниці уповноваженому банку не пізніше останнього робочого дня місяця, у якому спливає трирічний строк реалізації проекту, на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту. Уповноважений банк протягом п'яти робочих днів повертає зазначені кошти на: реєстраційний рахунок загального фонду Мінекономіки, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до державного бюджету в установленому порядку - для коштів, наданих із загального фонду державного бюджету; спеціальний реєстраційний рахунок Мінекономіки, відкритий в Казначействі, - для коштів, наданих із спеціального фонду державного бюджету. Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства.
Пунктом 21 Порядку №738 (в редакції на дату прийняття рішення про надання мікрогранту та зарахування коштів) передбачено, зокрема, що державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача протягом трьох років з дня укладення отримувачем договору мікрогранту або до повного виконання обов'язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку. Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади. У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, витрачені кошти протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту. Уповноважений банк протягом п'яти робочих днів повертає зазначені кошти на: реєстраційний рахунок загального фонду Мінекономіки, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до державного бюджету в установленому порядку - для коштів, наданих із загального фонду державного бюджету; спеціальний реєстраційний рахунок Мінекономіки, відкритий в Казначействі, - для коштів, наданих із спеціального фонду державного бюджету. Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства. У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 цього Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку. Судові витрати на проведення позовної роботи здійснюються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України. Державний центр зайнятості щокварталу до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, подає Мінекономіки звіт щодо виконання отримувачами умов договору, який містить інформацію про кількість отримувачів, суми наданих відповідно до цього Порядку мікрогрантів, кількість найманих працівників, а також суми сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування отримувачами, яким надано мікрогранти. Для реалізації умов цього Порядку інформація щодо сум сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування отримувачами подається ДПС за запитом Державного центру зайнятості. Форма подання такої інформації встановлюється Державним центром зайнятості разом з ДПС.
Пункт 20 Порядку №738 (в редакції станом на дату припинення відповідачем підприємницької діяльності 02.09.2024) визначає, зокрема, що:
- обов'язковою умовою договору мікрогранту, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацом другим пункту 4 цього Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту; у разі призову отримувача на військову службу під час мобілізації, що підтверджується відповідними документами та заявою на ім'я керівника регіонального центру зайнятості, виконання обов'язкової умови договору мікрогранту тимчасово зупиняється та продовжується після демобілізації отримувача;
- у разі ліквідації суб'єкта господарювання, який отримав мікрогрант, повернення коштів мікрогранту здійснюється відповідно до законодавства; суб'єкт господарювання зобов'язаний попередити центр зайнятості за місцем укладення договору мікрогранту про намір здійснити реорганізацію, ліквідацію.
За п.21 Порядку №738 (в редакції станом на дату припинення відповідачем підприємницької діяльності 02.09.2024) визначає, зокрема, що:
- у разі встановлення під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту факту відсутності меблів, обладнання, транспортних засобів, придбаних отримувачем за кошти мікрогранту, які не підлягають відчуженню відповідно до абзацу другого пункту 5 цього Порядку, отримувач повертає вартість таких меблів, обладнання, транспортних засобів; рішення про повернення мікрогранту приймаються регіональними центрами зайнятості; неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства;
- у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пункту 20 цього Порядку і цього пункту сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З наявних в матеріалах справи доказів суд вбачає наступні обставини:
- ФОП Салтанов Сергій Юрійович приєднався до умов договору про надання мікрогранту, який оприлюднено на офіційному сайті ДЦЗ в мережі Інтернет, вільний доступ до якого здійснюється за адресою: www.dcz.gov.ua, форма якого затвердженого наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 №1969, шляхом подання заяви від 12.09.2022 (відмітка Уповноваженого банку про прийняття 1409.2022);
- укладання договору внаслідок приєднання отримувача до його умов передбачав надання мікрогранту у розмірі 248000 грн.; обов'язковою умовою виконання, яку повинен забезпечити отримувач протягом строку дії договору, є створення робочих місць у кількості 2 (двох);
- умовами договору було передбачено, зокрема: використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору; отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача); отримувач реалізує бізнес-план протягом строку, визначеного в ньому; обов'язковою умовою є створення отримувачем протягом строку дії цього договору робочих місць залежно від розміру мікрогранту відповідно до умов Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення ДЦЗ про надання мікрогранту і зазначається у заяві про приєднання; отримувач зобов'язується: 1) використати кошти мікрогранту для реалізації бізнес-плану на умовах, визначених Порядком та цим договором; 2) виконати обов'язкову умову; 5) повернути до Уповноваженого банку різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими відповідно до Порядку податками, зборами (обов'язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невиконання обов'язкової умови; 8) відповідати за виконання будь-яких інших обов'язків, покладених на нього цим договором та Порядком; 9) до виконання умов цього договору не відчужувати обладнання, придбане за кошти мікрогранту (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього Уповноваженим банком відповідно до договору застави); у разі дострокового розірвання цього договору ДЦЗ в односторонньому порядку отримувач зобов'язаний повернути кошти мікрогранту на умовах визначених цим договором та Порядком; договір вважається розірваним після повернення таких коштів (розділ ІХ договору); умови цього договору можуть бути змінені в односторонньому порядку шляхом розміщення ДЦЗ нової редакції договору (у вигляді файлу, на який накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи ДЦЗ) на сайті не пізніше, ніж за 7 днів до дати набрання чинності такими змінами; отримувач зобов'язується регулярно ознайомлюватись з опублікованими на сайті новими редакціями договору; датою ознайомлення отримувача з оприлюдненою інформацією вважається момент, з якого інформація отримала вигляд доступної для отримувача відповідно до умов цього договору;
- 18.11.2022 на спеціальний рахунок ФОП Салтанова Сергія Юрійовича у АТ "Ощадбанк" зараховані кошти мікрогранту на суму 248000 грн, що підтверджується випискою по рахунку;
- на підтвердження використання отриманих коштів в матеріалах справи наявні: договір купівлі-продажу №1-О від 25.11.2022, укладений між ФОП Киримизи Віктором (постачальник) та ФОП Салтановим С.Ю. (покупець), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві обладнання (товар), а покупець зобов'язується прийняти та сплатити поставлений товар на умовах зазначених у даному договорі; рахунок на оплату №82 від 25.11.2022 на суму 248000 грн.;
- виходячи з умов договору, бізнес плану та Порядку №738 відповідач взяв на себе зобов'язання: реалізувати бізнес-план протягом трьох років із обов'язковою умовою створення отримувачем протягом строку дії цього договору двох робочих місць; до виконання умов цього договору не відчужувати обладнання, придбане за кошти мікрогранту; попередити центр зайнятості за місцем укладення договору мікрогранту про намір здійснити реорганізацію, ліквідацію;
- в ході здійснення моніторингу та контролю виконання умов договору, в межах трирічного плану реалізації, центром зайнятості проводились періодичні перевірки, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами від 09.01.2023, 12.06.2023, 11.01.2024, 19.04.2024, 14.05.2025, в ході яких було зафіксовано, зокрема: часткову відсутність найманих працівників (12.06.2023, 11.01.2024, 19.04.2024), а також не знаходження суб'єкта господарювання за місцем здійснення діяльності, відсутність обладнання та меблів, які придбані за кошти мікрогранту за фактичним місцем здійснення діяльності та встановлено факт припинення відповідачем підприємницької діяльності з 02.09.2024 без надання попередження до центру зайнятості (14.05.2025);
- з ЄДР також вбачається, що 02.09.2024 підприємницька діяльність ФОП Салтанова Сергія Юрійовича припинена на підставі власного рішення.
Як було вищезазначено судом, п.п. 20, 21 Порядку №738 передбачено, що: у разі ліквідації суб'єкта господарювання, який отримав мікрогрант, повернення коштів мікрогранту здійснюється відповідно до законодавства; суб'єкт господарювання зобов'язаний попередити центр зайнятості за місцем укладення договору мікрогранту про намір здійснити реорганізацію, ліквідацію; у разі встановлення під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту факту відсутності меблів, обладнання, транспортних засобів, придбаних отримувачем за кошти мікрогранту, які не підлягають відчуженню відповідно до абзацу другого пункту 5 цього Порядку, отримувач повертає вартість таких меблів, обладнання, транспортних засобів; рішення про повернення мікрогранту приймаються регіональними центрами зайнятості; неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства; у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пункту 20 цього Порядку і цього пункту сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи вищевстановлені обставини, зокрема, встановлення факту відсутності меблів, обладнання, придбаних отримувачем за кошти мікрогранту на суму 248000 грн., які не підлягають відчуженню, не попередження центру зайнятості за місцем укладення договору мікрогранту про намір здійснити ліквідацію, що з урахуванням п.п. 20, 21 Порядку №738 сума отриманого та неповернутого відповідачем мікрогранту у розмірі 248000 грн. вважається заборгованістю, докази повернення відповідачем вказаної суми в матеріалах справи відсутні, а тому господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог прокурора та про наявність підстав для стягнення з відповідача до Державного бюджету України в особі Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України 248000 грн. заборгованості.
Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку, подаючи заяву на отримання гранту на власну справу, а також приєднуючись до умов договору про надання мікрогранту шляхом подання заяви в період вже оголошеного воєнного стану, відповідач був обізнаний з умовами договору та Порядку №738, та з подальшими змінами до них, а також усвідомлював та/або мав усвідомлювати, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Враховуючи вищевстановлені судом обставини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Заступника керівника Хаджибейської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Державного центру зайнятості та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України в повному обсязі.
Іншого відповідачем не доведено.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в електронній формі у розмірі 2976 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Заступника керівника Хаджибейської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Державного центру зайнятості та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України - задовольнити повністю.
2.Стягнути зі Салтанова Сергія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Державного бюджету України в особі Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2, код ЄДРПОУ 37508596) внаслідок неналежного виконання умов за договором про надання мікрогранту заборгованість у сумі 248000 /двісті сорок вісім тисяч/ грн. та перерахувати на р/р НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 00032129, МФО 300465 (юридична та поштова адреса АТ "Ощадбанк": 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12г), призначення платежу: повернення повної суми гранту на створення або розвиток власного бізнесу Салтанова Сергія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
3.Стягнути зі Салтанова Сергія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Італійська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) 2976 /дві тисячі дев'ятсот сімдесят шість/ грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 31 березня 2026 р.
Суддя Ю.С. Бездоля