79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
01.04.2026 Справа № 914/128/24(914/1060/25)
Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТИСА» в особі ліквідатора Череватого Любомира Богдановича, м. Львів
до відповідача: Головного управління ДПС у Львівській області, м. Львів
про скасування податкового повідомлення-рішення
у межах провадження у справі №914/128/24
за заявою: Фізичної особи підприємця Скориха Віктора Олександровича, м. Львів
про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Тиса» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 115-б, ЄДРПОУ 30053266)
Представники сторін:
від позивача: Тарновецький С.В.
від відповідача: Думич І.А.
На розгляд Господарського суду Львівської області 12.01.2024 надійшла заява Фізичної особи підприємця Скориха Віктора Олександровича про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Тиса» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 115-б, ЄДРПОУ 30053266).
Ухвалою суду від 16.01.2024 заяву Фізичної особи підприємця Скориха Віктора Олександровича про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Тиса» прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.
Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою суду від 14.08.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Тиса» (79035, м.Львів, вул. Зелена, 115-б, ЄДРПОУ 30053266). Визнано грошові вимоги Фізичної особи підприємця Скориха Віктора Олександровича ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Тиса» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 115-б, ЄДРПОУ 30053266) у розмірі 457 120,16 грн (з яких: 286 800,00 грн основного боргу, 24 397,64 грн 3% річних, 123 481,72 грн втрат від інфляції, 22 440,80 грн пені) та 30 280,00 грн судового збору. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Тиса» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 115-б, ЄДРПОУ 30053266). Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Тиса» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 115-б, ЄДРПОУ 30053266) строком на сто сімдесят календарних днів. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Тиса» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 115-б, ЄДРПОУ 30053266) арбітражного керуючого Череватого Любомира Богдановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №313 від 28.02.2013; адреса: 79022, м. Львів, вул. Городоцька, 277). Ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Тиса» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 115-б, ЄДРПОУ 30053266) у встановленому законодавством порядку. Попереднє засідання суду призначено на 02.10.2024.
В судове засідання від 23.10.2024 року сторони та розпорядник майна з'явилися.
Розпорядником майна через підсистему «Електронний суд» подано клопотання від 15.10.2024 за вх.№24974/24 про долучення до матеріалів справи звіту про результати розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника та звіту про проведену роботу розпорядником майна та клопотання від 21.10.2024 за вх.№25488/24 про долучення до матеріалів справи проекту реєстру вимог кредиторів ТОВ «Торгова група «Тиса».
Ухвалою суду від 04.12.2024 визнано вимоги кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Тиса»» (79035, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, 115-б; код ЄДРПОУ 30053266): - Фізична особа-підприємець Скорих Віктор Олександрович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 2 481 033,16 грн; - Приватне акціонерне товариство “Львівобленерго» (79052, м. Львів, вул. Сяйво, 10, ЄДРПОУ 00131587) у розмірі 255 545,60грн; - Комунальне підприємство «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Федьковича, буд.11, ЄДРПОУ 03348910) у розмірі 322 676,84грн; - Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (79016, м. Львів, вул. Шевченка, 1, ЄДРПОУ 42092130) у розмірі 466 016,37грн; - Головне управління ДПС у Львівській області (79035, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ ВП 43968090) у розмірі 579 894,14 грн; - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в розмірі 503 515,97 грн. Підсумкове засідання призначено на 19.02.2025.
Постановою суду від 19.02.2025 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Тиса» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 115-б, ЄДРПОУ 30053266); припинено повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Череватого Любомира Богдановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №313 від 28.02.2013, адреса офісу: 79005, м. Львів, вул. Ів. Франка, 22); клопотання арбітражного керуючого розпорядника майна Череватого Л.Б. за вх.№690/25 від 19.02.2025 про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди і витрат задоволено; затверджено звіт арбітражного керуючого Череватого Л.Б. про нарахування та виплату основної грошової винагороди і витрат арбітражного керуючого за період 14.08.2024 по 31.01.2025 в розмірі 83 939,00 грн. (61 161,00грн. основна грошова винагорода та 22 778,00грн. витрат) пов'язаних з виконанням ним повноважень розпорядника майна ТОВ «ТГ «Тиса»; визнано банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Тиса» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 115-б, ЄДРПОУ 30053266); відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Тиса» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 115-б, ЄДРПОУ 30053266); призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Тиса» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 115-б, ЄДРПОУ 30053266) арбітражного керуючого Череватого Любомира Богдановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №313 від 28.02.2013, адреса офісу: 79005, м. Львів, вул. Ів. Франка, 22); оприлюднено на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного суду повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Тиса» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 115-б, ЄДРПОУ 30053266) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; припинено повноваження органів управління банкрута, щодо управління банкрутом та розпорядження його майном; зобов'язано посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Тиса» (79035, м.Львів, вул. Зелена, 115-б, ЄДРПОУ 30053266) протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора банкрута передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Визначено, що строк виконання всіх грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Тиса» (79035, м.Львів, вул. Зелена, 115-б, ЄДРПОУ 30053266) вважати таким, що настав з 19.02.2025. Припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута з 19.02.2025.
Справа №914/128/24 перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
02.04.2025 через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТИСА» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Череватого Любомира Богдановича подало позовну заяву до відповідача Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення №45765/1301-0704 від 25.10.2024.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.04.2025, справу №914/128/24(914/1060/25) передано судді Чорній Л.З., в провадженні якої перебуває справа №914/128/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТИСА».
Ухвалою суду від 07.04.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТИСА» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Череватого Любомира Богдановича до відповідача Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення №45765/1301-0704 від 25.10.2024, прийнято до розгляду в межах провадження справи №914/128/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТИСА».
25.04.2025 через систему «Електронний суд» ГУ ДПС у Львівській області подано заяву про закриття провадження у справі за вх.№10755/25.
Розглянувши заяву та заперечення сторін, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви ГУ ДПС у Львівській області від 25.04.2025 за вх.№10755/25 про закриття провадження у справі.
В судове засідання від 14.05.2025 сторони не з'явилися. Через систему «Електронний суд» 29.04.2025 ГУ ДПС у Львівській області подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. 13.05.2025 року відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника у іншому судовому засіданні.
В судове засідання від 18.06.2025 сторони з'явилися. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, усно повідомив суд, що відповіді на відзив подавати не буде. Представник відповідача просила відкласти розгляд справи.
В судове засідання від 20.08.2025 сторони з'явилися. Представником відповідача через систему «Електронний суд» подано клопотання про долучення доказів у справі.
В судове засідання від 15.10.2025 сторони з'явилися.
Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 15.10.2025, розгляд справи відкладено на 05.11.2025.
У судове засідання 05.11.2025 сторони з'явилися.
04.11.2025 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав клопотання, в якому зазначає, що Головним управлінням ДПС у Львівській області залишено без розгляду скаргу ТзОВ Торгова група «Тиса» від 14.02.2025 на податкове повідомлення-рішення у зв'язку з порушенням встановленого порядку оскарження та просить долучити до матеріалів справи - лист від 29.10.2025; - лист про розгляд скарги від 18.02.2025 №5129/6/13-01-05-05 та докази скерування позивачу; - лист про розгляд скарги від 18.02.2025 №5129/6/13-01-05-05.
В судове засідання від 21.01.2026 року сторони з'явилися.
27.11.2025 року ГУ ДПС у Львівській області через систему «Електронний суд» подано клопотання про долучення доказів, а саме листа ДПС України від 04.11.2025 №26292/7/99-00-06-02-02-07, яким повідомлено, що у період з 25.10.2024 по 31.10.2025 років відсутні зареєстровані у ДПС скарги ТОВ «Торгова Група «Тиса» на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 25.10.2024 №45766/13-01-07-04.
Через канцелярію суду 20.01.2026 року позивачем подано додаткові пояснення та докази.
Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 21.01.2026, розгляд справи відкладено на 01.04.2026.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, поясненнях, наданих у судовому засіданні.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поясненнях, наданих у судовому засіданні.
Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
У судовому засіданні 01.04.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиції сторін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, 19.09.2024 на підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області від 18.09.2024 року №5002-ПП «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТИСА»» проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТИСА»» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 18.09.2024 рік, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2018 по 18.09.2024. За наслідком проведеної перевірки працівниками ГУ ДПС у Львівській області 04.10.2024 року складено акт 41806/13-01-07-04/30053266.
Під час проведення перевірки встановлено порушення:- вимог п.5 П(C)БО 15 «Дохід»; п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134; п.135.1 ст.135; п.137.1 ст.137 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до Державного бюджету України, всього у сумі 1 064 060 грн. в тому числі за 2018 рік - у сумі 1 064 060 грн. та зменшено від'ємне значення з податку на прибуток всього у сумі 5 145 839 грн. в тому числі за 2023 рік - у сумі 5 145 839 гривень.- п.п.14.1.75 п.14.1 ст.14, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 ПК України, в результаті чого підприємством не перераховано податок на доходи фізичних осіб до бюджету під час виплати доходів на користь працівників підприємства станом на 18.09.2024 в розмірі 520 854,67 грн.;- п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 ПК України, п.п.1.5, п.п.1.6 п.161 підрозділу10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу, в результаті чого підприємством не перераховано військового збору до бюджету під час виплати доходів на користь працівників підприємства в розмірі 45 194,32 гривень - абз. 1 ч.8, ч.12 ст.9 Закону №2464, в результаті чого підприємством несвоєчасно сплачено суми єдиного внеску до бюджету.
25.10.2024 року ГУ ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення - рішення №45765/1301-0704 за результатами проведеної перевірки, яке на думку позивача, підлягає скасуванню з огляду на те, що висновки, викладені в акті перевірки є помилкові, винесені внаслідок неповного та необ'єктивного розгляду бухгалтерської звітності, первинних бухгалтерських та правових документів.
Позивач стверджує, що кредиторська заборгованість ТзОВ «Торгова група «ТИСА» перед ОП «Ужгородський коньячний завод», яка виникла на підставі Договору іпотеки від 26.12.2008 року не підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги та не повинна відображатись в складі інших доходів. Оскільки працівники ГУ ДПС у Львівській області не врахували наявність наступних договорів, які укладено між ТзОВ «Торгова група «ТИСА» та ОП «Ужгородський коньячний завод» на підставі яких перейшло право власності на нерухоме майно до ОП «Ужгородський коньячний завод» в рахунок кредиторської заборгованість ТзОВ «Торгова група «ТИСА» перед ОП «Ужгородський коньячний завод», · Договір про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі права власності на нерухоме майно зареєстрованого в реєстрі за №713 від 21 березня 2011 року на суму 7137967,90 грн; · Договір про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі права власності на нерухоме майно зареєстрованого в реєстрі за №714 від 21.03.2011 року на суму 1016494,00 грн; · Договір про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі права власності на нерухоме майно зареєстрованого в реєстрі за №715 від 21 березня 2011 року на суму 412730,00 грн; · Договір про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі права власності на нерухоме майно зареєстрованого в реєстрі за №716 від 21.03.2011 року на суму 991804,00 грн; · Договір про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі права власності на нерухоме майно зареєстрованого в реєстрі за №717 від 21.03.2011 року на суму 311606,00 грн; · Договір купівлі продажу зареєстрованого в реєстрі за №912 від 06.04.2011 року на суму 617708,00 грн; · Договір купівлі продажу зареєстрованого в реєстрі за №913 від 06.04.2011 року на суму 481629,00 грн. Разом на суму 10969938,90 грн. Відповідні пункти зазначених договорів передбачають, що право власності у Іпотекодержателя (а у договорах купівлі-продажу у Покупця) - ОП «Ужгородський коньячний завод» виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору та його державної реєстрації. Тобто право власності, а відтак і кредиторська заборгованість ТзОВ «Торгова група «ТИСА» перед ОП «Ужгородський коньячний завод» відсутня з моменту нотаріального посвідчення цих договорів та їх державної реєстрації. Зокрема, з 21 березня 2011 року за договорами про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі права власності на нерухоме майно та з 06 квітня 2011 року за договорами купівлі-продажу.
Відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог посилаючись на те, що позивач у позовній заяві зазначає, що ГУ ДПС у Львівській області не взято до увагу наступні договори про задоволення вимог іпотекодержателя №13, №14, №15, №16, №17. Відповідач вказує на те, що під час проведення перевірки Позивачем на вимогу ГУ ДПС у Львівській області надано лише описані в акті перевірки документи, зокрема, договір від 26.12.2008, договір № 272 від 03.02.2009, додатковий правочин від 21.03.2011 року № 708. Платник не може посилатися в судовому процесі на підтвердження показників, які відображені ним у податковій звітності, на документи, які не були надані під час перевірки або впродовж десяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки
Обставини справи встановлені судом.
Відповідно до п. 3.1.1.1. акту проведеної перевірки працівниками ГУ ДПС у Львівській області 04.10.2024 року №41806/13-01-07-04/30053266 «Дохід та фінансовий результат до оподаткування, визначені за правилами бухгалтерського обліку», перевіркою повноти визначення задекларованих ТзОВ «Торгова група «ТИСА» показників у рядку 01 «Дохід від будь якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» Податкових декларацій з податку на прибуток за період з 01.01.2018 по 18.09.2024 встановлено їх заниження всього у сумі 11 057 283 гривень. Вивчивши надані платником податків на лист-вимогу від 20.09.2024 №1-2/13-01 07-04-15 про надання пояснень та документального підтвердження щодо наявності кредиторської заборгованості станом на 31.12.2018 року по взаєморозрахунках із ОП «Ужгородський коньячний завод» (ЄДРПОУ 00412122), працівниками ГУ ДПС у Львівській області прийшли до висновку, що станом на 01.01.2018 року по бухгалтерському рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» наявна кредиторська заборгованість ТзОВ «Торгова група «ТИСА»» перед ОП «Ужгородський коньячний завод» всього у сумі 11 057 283 гривень.
Відповідно до п.п. 14.1.11 п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, ст. 257 ЦК України, п. 44.2. ст. 44 Податкового кодексу, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, ГУ ДПС у Львівській області зазначає, що кредиторська заборгованість підприємства перед ОП «Ужгородський коньячний завод» всього у сумі 11 057 283 гривень підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги та повинна бути відображена в складі інших доходів.
ГУ ДПС у Львівській області вказує, що на порушення вимог п. 5 П(С) БЩ 15; п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу ТзОВ «Торгова група «ТИСА»» (внаслідок не відображення у складі доходу від будь якої діяльності (за вираховуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку, кредиторська заборгованість перед ОП «Ужгородський коньячний завод») занижено дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за період з 01.01.2018 по 18.09.2024 всього у сумі 11 057 000 грн., в тому числі за 2018 рік - у сумі 11 057 000 грн. Провівши перевірку повноти декларування ТзОВ «Торгова група «ТИСА» показників рядку 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності «Податкових декларацій з податку на прибуток за період з 01.01.2018 по 18.09.2024 встановлено їх заниження всього у сумі 5 911 161 грн., в тому числі за 2018 рік - у сумі 5 911 161 грн. та завищення від'ємного значення всього у сумі 5 145 839 грн. в тому числі за 2023 рік - у сумі 5 145 839 гривень.
Станом на 01.01.2018 року по бухгалтерському рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» наявна кредиторська заборгованість ТзОВ «Торгова Група «ТИСА» перед ОП «Ужгородський коньячний завод» всього у сумі 11 057 283 гривень. Таким чином, на порушення п.5 П(C)БО 15 «Дохід», п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу ТзОВ «Торгова Група «ТИСА» занижено дохід від будь якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку всього у сумі 11 057 000 грн., в тому числі за 2018 рік -у сумі 11 057 283 гривень. За період 01.01.2018 по 18.09.2024 ТзОВ «Торгова Група «ТИСА» задекларовано у рядку 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) з бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» Податкових декларацій податку (мінус) -8 925 596 на грн. прибуток (збиток), показники в тому всього числі у за сумі 2018 рік - (мінус) -5 071 583 грн. (збиток), за 2019 рік - (мінус) -3 078 560 грн. (збиток), за 2020 рік - 436 848 грн. , за 2021 рік - (мінус) -96 031 грн. (збиток), за 2022 рік - (мінус) 658 965 грн. (збиток), за 2023 рік - (мінус) -457 305 грн. (збиток). Відповідно до п.п.140.4.4 п.140 ст. 140 Податкового кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Так, перевіркою встановлено, що ТзОВ «Торгова Група «ТИСА» в додатку РІ рядок 3.2.4 до Податкових декларацій з податку на прибуток підприємств ,,Сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)» декларувало від'ємне значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років в тому числі за 2019 рік в сумі 5 145 839 грн. (за 2018 рік), за 2020 рік в сумі 8 224 399 грн. (за 2019 рік), за 2021 рік в сумі 7 490 009 грн. (за 2020 рік), за 2022 рік в сумі 7412609 грн.(за 2021 рік), за 2023 рік в сумі 8 071 574 грн.(за 2022 рік). Оскільки, ТзОВ «Торгова Група «ТИСА» за період, який підлягав перевірці декларувало від'ємне значення об'єкта оподаткування, порушення п.5 П(C)БО 15 «Дохід», п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу в частині заниження доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку всього у сумі 11 057 000 грн., в тому числі за 2018 рік -у сумі 11 057 283 грн., вплинуло на формування рядка 3.2.4 до Податкових декларацій з податку на прибуток підприємств ,,Сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)». А саме - його завищення від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2023 рік в сумі 5 145 839 грн.
25.10.2024 року ГУ ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення - рішення №45765/1301-0704 форми «Р».
ТзОВ «Торгова Група «Тиса» подано скаргу (вхд. від14.02.2025 №14407/6) до Головного управління ДПС у Львівській області про перегляд рішення контролюючого органу в порядку положень статті 56 ПК України.
Головним управлінням ДПС у Львівській області розглянуто звернення ТзОВ «Торгова Група «Тиса». У листі від 18.02.2025 №5129/6/13-01-05-05 зазначено, що відповідно до п.56.2 ст.56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня. Відповідно до п.56.3 ст.56 ПК України, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв'язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Згідно п. 56.7 ст.56 ПК України, у разі прийняття контролюючим органом вищого рівня рішення про відмову платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку або порушення платником податків вимог пункту 56.3 цієї статті (крім випадків, коли платником податків було подано клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку), подані платником податків скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення. Отже, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області може бути оскаржено до Державної податкової служби України. Головним управлінням ДПС у Львівській області залишено без розгляду скаргу ТзОВ Торгова група «Тиса» від14.02.2025 у зв'язку з порушенням встановленого порядку оскарження. Лист від 18.02.2025 №5129/6/13-01-05-05 скеровано на адресу ТзОВ «Торгова Група «Тиса», що підтверджується поштовим відправленням №7902600176985 та повернутий за закінченням терміну зберігання.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Абзацом третім пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 44.4 статті 44 Податкового кодексу України якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.
Відповідно до абзацу першого пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (абзац другий пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України).
Абзацом першим пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).
Абзацом другим пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України регламентовано, що протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
Зміст наведених правових норм свідчить, що обов'язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов'язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України прирівнюється до їх відсутності.
Відповідно до статті 62 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з пп. 39.2.1.1 п. 39.2. статті 39 Податкового Кодексу України, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є: господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами; зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.
Відповідно до пп. 39.2.1.2 п. 39.2. статті 39 Податкового Кодексу України, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України; операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку; під час визначення переліку держав (територій) Кабінет Міністрів України враховує такі критерії: держави (території), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні; держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією; затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.
Підпунктом 14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з перелічених підпунктом ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією; е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із статтею 36 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником - фізичною особою основного зобов'язання є недійсними; і) заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пунктами 12 і 16 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». До безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб: пов'язаних з таким кредитором; які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах; які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки».
Згідно з ст.257 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (із змінами та доповненнями) загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки.
Відповідно до п 44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності. Документ сформований в системі «Електронний суд» 28.04.2025 3 Відповідно до п.5 П(С)БО 11 «Зобов'язання» - зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначеною та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню то його сума включається до складу доходу. Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 (далі П(С)БО №15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в П(С)БО 15 «Дохід», застосовуються окремо до кожної операції. Проте, ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій). До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо. До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі). До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.
Згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу. Відповідно до п.135.1 ст.135; п.137.1 ст.137 Податкового кодексу базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 Податкового кодексу, а податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 Податкового кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 Податкового кодексу.
Відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу безповоротною фінансовою допомогою визнаються: - сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; - сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, не стягнута після закінчення строку позовної давності;- основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів на вимогу в банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних). Згідно з п.109.1 ст.109 Податкового кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених Податковим кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених Податковим кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Податковим кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену Податковим кодексом та іншими законами України (п.109.2 ст.109 Податкового кодексу).
Згідно з п.109.3 ст.109 Податкового кодексу, у випадках, визначених п.119.3 ст.119; п.123.2 - п.123.5 ст.123; п.124.2, п.124.3 ст.124; п.1251.2-п.1251.4 ст.1251 Податкового кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи. За період 01.01.2018 по 18.09.2024 ТзОВ «Торгова Група «ТИСА» задекларовано в рядку 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» Податкових декларацій з податку на прибуток показники всього у сумі 38 896 350 гривень.
Відповідно до наданих до перевірки оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерському рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами», встановлено наявність кредитового сальдо станом на 01.01.2018 року, що залишається непогашеним станом на 31.12.2018 року в загальній сумі 11 057 283 грн. по взаєморозрахунках з ОП «Ужгородський коньячний завод» (00412122).
ТзОВ «Торгова Група «ТИСА» у процесі перевірки надано на лист-вимогу від 20.09.2024 № 1-2/13-01-07-04-15 про надання письмових пояснень та документального підтвердження щодо наявності кредиторської заборгованості станом на 31.12.2018 по взаєморозрахунках із ОП «Ужгородський коньячний завод».
Як вбачається з акту перевірки, в ньому описано наступні договори: 1. Договір від 26.12.2008 року, відповідно до якого ТзОВ «Торгова Група «ТИСА» Іпотекодавець, а ОП «Ужгородський коньячний завод» - Іпотекодержатель. Предмет договору - цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Договору про погашення заборгованості від 22.12.2008 року, укладений між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем (Боржником), за умовами якого останній зобов'язаний в порядку, передбаченому Договором про погашення заборгованості, повернути Іпотекодержателю до 22.12.2009 борг у розмірі 3 991 330 грн, без нарахування відсотків. 2. Договір № 272 від 03.02.2009 року відповідно до якого ТзОВ «Торгова Група «ТИСА» - Іпотекодавець, а ОП «Ужгородський коньячний завод» - Іпотекодержатель. Предмет договору - цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору від 26.06.2003 року та додаткової угоди від 07.07.2003 № 1, змін від 07.07.2003 № 1, від 01.09.2003 № 2, від додаткових угод від 25.06.2004 № 3, від 24.06.2005 № укладений між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем (Боржником), за умовами якого останній зобов'язаний в порядку, передбаченому Договором про погашення заборгованості, повернути Іпотекодержателю до 22.12.2009 борг у розмірі 3 991 330 грн, без нарахування відсотків.
Також, зазначено про додатковий правочин від 21.03.2011 року № 708 про внесення змін до договору іпотеки від 03.02.2009 року № 272. Відповідно до додаткового правочину від 21.03.2011 року № 708 ТзОВ «Торгова Група «ТИСА» та ОП «Ужгородський коньячний завод» домовились про наступне: Змінити п.1.1. договору іпотеки від 03.02.2009 року № 272, а саме: - цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору від 26.06.2003 року № 02-5/156 з додатками, в тому числі додаткового договору від 25.06.2010 року, за умовами якого, Іпотекодавець зобов'язаний в порядку, передбаченому Кредитним договором із додатками, повернути Іпотекодержателю 7 500 000 грн, із нарахування 22% річних. Станом на 01.01.2018 року по бухгалтерському рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» наявна кредиторська заборгованість ТзОВ «Торгова Група «ТИСА» перед ОП «Ужгородський коньячний завод» всього у сумі 11 057 283 гривень.
Правовий статус платників податків і зборів характеризується пріоритетом обов'язків перед правами. Сукупність обов'язків платників, передбачена ст. 16 Податкового кодексу України, має системний характер та певну ієрархію. Головним обов'язком платника є конституційний обов'язок зі сплати податку, інші обов'язки сприяють належному виконанню останнього або забезпечують реалізацію податкового контролю контролюючими органами. У трьох підпунктах (16.1.5 16.1.7) пункту 16.1 статті 16 ПК України закріплені обов'язки платника податків, які зводяться до надання контролюючим органам певних документів, інформації, відомостей.
Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. Цьому обов'язку кореспондує право посадових осіб органу державної податкової служби при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Таке право закріплене нормою пункту 85.4 статті 85 ПК України.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 року справа №826/27811/15: «Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норму абзацу першого пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, відхиляючи довід позивача про наявність у нього відповідних документів на підтвердження суми податкового кредиту по взаємовідносинах з вказаним контрагентом на час удового розгляду. Ця норма вимагає наявність документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві». У постанові Верховного Суду від 23.05.2024 №380/5557/22 зазначено, що спірним питанням, яке належало вирішити судам та в межах якого було відкрито касаційне провадження у цій справі, було застосування норм пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України в частині прийнятності первинних документів, наданих на підтвердження факту сплати податкових зобов'язань з ПДВ при ввезенні товарів в Україну, лише під час розгляду справи в суді. Платник податків має право на подання документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, після закінчення такої перевірки. Проте реалізація такого права має здійснюватися відповідно до вимог, встановлених ПК України, і до прийняття рішення за результатами такої перевірки. Поряд з цим платник податків не позбавлений права довести у судовому процесі, що він вжив всіх залежних від нього заходів для забезпечення повної та об'єктивної перевірки, не ухилявся від її проведення, тобто, його поведінка жодним чином не була спрямована на перешкоджання контролюючому органу у здійсненні податкового контролю. На виконання завдань адміністративного судочинства при перевірці правомірності рішення суб'єкта владних повноважень суд має враховувати лише ті обставини та документи, на підставі яких таке рішення було прийнято, а при прийнятті податкових повідомлень-рішень документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, відповідачем не досліджувались, і це стало наслідком недобросовісної поведінки самого позивача, то підстав для дослідження та врахування таких документів під час судового розгляду цієї справи не було. За таких обставин, колегія суддів вважає правильними висновки контролюючого органу про безпідставність формування ТОВ «АНДЕРМЕТ» податкового кредиту з ПДВ за результатами ввезення на митну територію України товару, придбаного у компаній WERDATA FZE LLC, NELIA TEKSTIL AKSESUAR, внаслідок ненадання до перевірки документів, що підтверджують такі обставини, та застосування наслідків, передбачених пунктом 44.6 статті 44 ПК України».
У постанові Верховного Суду від 04.10.2021 року №640/6522/20 зазначено, що обставини щодо надання позивачем документів до перевірки входять до предмета доказування у цій справі, оскільки від цих обставин залежить висновок суду щодо правомірності оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень. Об'єкт правового регулювання складають правовідносини які виникають у зв'язку з реалізацією контролюючим органом функції в частині проведення перевірки та отримання документів пов'язаних з її предметом, якій кореспондує обов'язку платника податків надавати всі документи пов'язані з достовірністю визначення показників податкової звітності. У постанові Верховного суду від 07.03.2024 у справі №400/2265/20 зазначено, що ненадання платником документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами п.44.6 ст.44 ПК України до їх відсутності. Разом з тим, судоми попередніх інстанцій були долучені первинні документи, надані платником без з'ясування природи їх виникнення та причин неподання їх до контрольного заходу, що свідчить про передчасність висновків суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог. У постанові Верховного Суду від 11.10.2024 у справі №420/3103/19 зазначено, що наведені норми (ст. 44.6, ст. 44 ПК України) вимагають наявність документів під час складання податкової звітності, встановлюють правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила-виключення факту наявності документів на час складання податкової звітності. Вони є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не в ходять в конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.
Враховуючи наведене, платник не може посилатися в судовому процесі на підтвердження показників, які відображені ним у податковій звітності, на документи, які не були надані під час перевірки або впродовж десяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, а позов таким, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою в електронній формі, через підсистему «Електронний суд», таким чином застосуванню підлягає норма ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судовий збір в розмірі 19 153,08 грн, з врахуванням пониження відповідного розміру ставки судового збору, відповідно до норм ч. 2 ст. 129 ГПК України, слід стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України, оскільки ухвалою суду від 07.04.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТИСА» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Череватого Любомира Богдановича про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, відстрочено сплату судового збору позивачу до моменту прийняття рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 236-241 ГПК України, ст.ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТИСА» в особі ліквідатора Череватого Любомира Богдановича до відповідача Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Тиса» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 115-б, ЄДРПОУ 30053266) в дохід Державного бюджету України 19 153,08 грн судового збору.
Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складений 02.04.2026.
Суддя Чорній Л.З.