Рішення від 17.03.2026 по справі 910/14343/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.03.2026Справа № 910/14343/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Григоряка М.С., розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІТЕЛ"

2. Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації

про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити дії

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІТЕЛ", 2) Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації з вимогами:

- припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛІТЕЛ" ;

- зобов'язати Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІТЕЛ";

- зобов'язати Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 , як кінцевого бенефіціарного власника (контролера) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІТЕЛ".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 1. правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 26.11.2025 було надіслано відповідачу 1. на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № R06746393047, яке повернено до суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній", будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача 1. до суду не надходило.

15.12.2025 позивач подав суду додаткові пояснення у справі.

19.12.2025 відповідач 2. подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач не звертався до нього для проведення реєстраційної дії щодо зміни керівника та виключення з реєстру відомостей про бенефіціарного власника. Також подав заяву про поновлення строку для подачі відзиву на позов.

23.12.2025 відповідач 2. подав суду додаткові пояснення у справі.

30.12.2025 позивач подав суду заперечення на заяву про поновлення строку для подачі відзиву на позов та письмові пояснення на позовну заяву.

У судовому засіданні 10.02.2026 суд ухвалив закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 17.03.2026 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача 2., з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Згідно наявного у матеріалах справи протоколу № 3 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІТЕЛ" ОСОБА_1 призначено директором відповідача 1. З 01.11.2014.

Відповідно до інформації з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником відповідача 1. є ОСОБА_1 , а засновниками (учасниками) відповідача 1. є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

До матеріалів справи долучено заяву позивача від 23.09.202 про звільнення його з посади директора відповідача 1.

07.10.2025 позивачем складено повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників відповідача 1. (місце проведення загальних зборів: АДРЕСА_1 ; час початку зборів: 11:00 год., 07.11.2025. Порядок денний: про звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_1 . 2. Призначення/обрання нового директора Товариства. 3. Про передачу всіх документів, печатки Товариства новому директору Товариства. 4. Про внесення змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників та структури Товариства у зв'язку із продажем ОСОБА_1 частки в статутному капіталі ОСОБА_2 . 5. Про проведення реєстраційних дій згідно чинного законодавства України.

Вищезазначені заява та повідомлення були направлені учасникам відповідача 1. 08.10.2025, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями описів вкладення у цінний лист та фіскальними чеками.

Однак, 07.11.2025 загальні збори учасників відповідача 1. не відбулись та станом на час розгляду справи відповідного рішення про звільнення позивача з посади директора відповідача 1. не було прийнято, що і стало підставою для звернення до суду із позовом.

Кожен суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до ч. 1 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Пунктом 8.6.3. Статуту відповідача 1., затвердженого загальними зборами учасників товариства (протокол №1 від 03.09.2013) (далі - Статут) визначено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників належить, призначення та звільнення директора.

Згідно з ч. 1, 2 та 4 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів.

Відповідно до ч. 1-3 статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Отже, питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів учасників, тому позивач як директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

Відповідно до частин 2, 3 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Процедура звільнення за ініціативою працівника визначена ст. 38 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 30, 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до яких праву директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем дотримано порядку скликання загальних зборів учасників товариства, що передбачено статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статутом, а також порядку звільнення з посади за власним бажанням, що передбачений статтею 38 КЗпП України.

Однак, до цього часу заява позивача про звільнення загальними зборами учасників відповідача 1. у встановленому порядку не розглянута, рішення про звільнення не прийнято.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов'язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення.

Отже, неявка учасників відповідача 1. на загальні збори учасників (підтверджено долученим до матеріалів справи актом неявки учасників від 07.11.2025) для розгляду питання щодо звільнення позивача є прямим порушенням гарантованого йому Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 520/11437/16-ц, у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року, у справі № 758/1861/18).

Уповноважений на звільнення директора орган відповідача 1. проігнорував повідомлення позивача про його звільнення і не розглянув по суті заяву про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього Статутом обов'язків. З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася в не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача в межах статутної діяльності товариства відповідачем 1. були порушені трудові права позивача, зокрема, його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця для його реалізації.

Всупереч с. 74 ГПК України доказів звільнення позивача з посади директора відповідача 1. та рішення загальних зборів учасників товариства, та внесення змін до відомостей про юридичну особу про зміну керівника суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права в частині припинення трудових відносин з відповідачем 1. є цілком правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин з товариством, а позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про зобов'язання Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІТЕЛ".

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов'язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її переконання, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19).

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (стаття 173 ГПК України).

Таким чином, суд вважає, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись внесенням відповідного запису (виключення директора) в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З огляду на прийняття судом рішення щодо припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем 1., суд дійшов висновку про те, що вимога щодо зобов'язання Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІТЕЛ" також підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про зобов'язання Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 , як кінцевого бенефіціарного власника (контролера) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІТЕЛ".

Частиною 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, або судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Тому відповідно до зазначених норм на підставі рішення суду, що набрало законної сили, можливо внести зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що останній не звертався до відповідача 2. із відповідною заявою про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 , як кінцевого бенефіціарного власника (контролера) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІТЕЛ", відтак, відповідачем 2. не порушені права та інтереси позивача.

За таких обставин, суд не вправі втручатися у діяльність органу - суб'єкта державної реєстрації, зобов'язуючи його вносити відомості до Єдиного державного реєстру, водночас, суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений права звернутися до органу - суб'єкта державної реєстрації з відповідною заявою.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та наведенні норми, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині вимог.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи ч.ч. 4, 9 ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача 1. пропорційно розміру задоволених вимог, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір у даній справі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛІТЕЛ" (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9, 4, код 38896266).

3. Зобов'язати Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію (02068, місто Київ, вулиця Олександра Кошиця, будинок 11, код 37388222) виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІТЕЛ" (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9, 4, код 38896266).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІТЕЛ" (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9, 4, код 38896266) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 7 267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) грн. 20 коп. судового збору.

5. У позові в іншій частині відмовити.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 01.04.2026

Суддя О.М.Ярмак

Попередній документ
135349033
Наступний документ
135349035
Інформація про рішення:
№ рішення: 135349034
№ справи: 910/14343/25
Дата рішення: 17.03.2026
Дата публікації: 03.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.01.2026)
Дата надходження: 09.01.2026
Предмет позову: про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції
Розклад засідань:
20.01.2026 10:15 Господарський суд міста Києва
10.02.2026 10:30 Господарський суд міста Києва
17.03.2026 12:15 Господарський суд міста Києва