24.03.2026 Справа № 908/3933/25 (908/227/26)
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Олімпікс», 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 43, код ЄДРПОУ 39288133 до відповідача - Акціонерного товариства “Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (03035, м. Київ, вул. Монастирського Дениса, 3, код ЄДРПОУ 36716128)
про стягнення 35 358 483,40 грн.
в межах справи №908/3933/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Олімпікс», 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 43, код ЄДРПОУ 39288133
розпорядник майна - Шелест Юлія Вікторівна, свідоцтво №2092 від 30.12.2022 (01054, м. Київ, вул. Івана Франка, 18-А, офіс 2)
За участю представників сторін: від позивача - Литвиненко С.С. - ордер АА №1678935 від 16.02.2026.; від відповідача - Кулик С.А. дов.№007/26 від 23.12.2025.; розпорядник майна - Шелест Ю.В.
В провадженні господарського суду Запорізької області на стадії процедури розпорядження майном перебуває справа №908/3933/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Олімпікс», 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 43, код ЄДРПОУ 39288133.
Так, ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.01.2026. відкрито провадження у справі №908/3933/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Олімпікс», 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 43, код ЄДРПОУ 39288133. Введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шелест Юлію Вікторівну.
30.01.2026 до підсистеми “Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Олімпікс» надійшла позовна заява до відповідача - Акціонерного товариства “Об'єднана гірничо-хімічна компанія» про стягнення 35 358 483,40 грн.
Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.02.2026 відповідно по Положення про автоматизовану систему документообігу суду, частини 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства позовну заяву передано на розгляд судді Сушко Л.М. у провадженні якої перебуває справа №908/3933/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Олімпікс» для розгляду позову в межах цієї справи.
Ухвалою суду від 13.02.2026. прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Олімпікс» до відповідача - Акціонерного товариства “Об'єднана гірничо-хімічна компанія» про стягнення 35 358 483,40 грн., в межах розгляду справи про банкрутство №908/3933/25. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.03.2026. о/об 12-10.
03.03.2026. від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву у яком він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Позивача в частині стягнення інфляційного збільшення, 3 % річних, пені, судовий збір стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ухвалою суду від 10.03.2026. розгляд справи по суті відкладено на 24.03.2026. о/об 10-00 год. Зобов'язано Позивача надати нормативно обґрунтовані заперечення на відзив Відповідача, нормативно-обгрунтоване пояснення щодо підстав нарахування пені.
11.03.2026. від розпорядника майна надійшли пояснення по справі.
11.03.2026. від позивача надійшла заява про зменшення позивних вимог у якій він просить суд: 1. Прийняти заяву про зменшення позовних вимог. 2. Задовільнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «ОЛІМПІКС». 3. Стягнути з Акціонерного товариства «ОБ'ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 36716128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія «ОЛІМПІКС» (ідентифікаційний код юридичної особи 39288133) заборгованість у розмірі 31 879 867,07грн.
Заява прийнята та задоволена судом на підставі ст. 46 ГПК України.
12.03.2026. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія «ОЛІМПІКС» надійшла відповідь на відзив поданий АТ «ОБ'ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ».
18.03.2026. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив у яких він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Позивача в частині стягнення з Відповідача інфляційного збільшення, 3 % річних, пені, судовий збір стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
23.03.2026. від позивача надійшла заява у якій він просить суд уточнити найменування Відповідача, а саме вважати правильним найменування Відповідача у справі №908/3933/24(908/227/26) Акціонерне товариство «ОБ'ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» в особі Філії «ВІЛЬНОГОРСЬКИЙ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ».
Заяву про уточнення найменування Відповідача суд залишає без задоволення у зв'язку з її необґрунтованістю.
В судовому засіданні по суті 24.03.2026 на підставі статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне:
20.09.2024 року між Замовником АТ «ОБ'ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» код ЄДРПОУ 36716128 (надалі за текстом - АТ «ОГХК») від імені якого виступає Філія «ВІЛЬНОГОРСЬКИЙ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» АТ «ОБ'ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» та Виконавцем ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ОЛІМПІКС» код ЄДРПОУ 39288133 укладено Договір №565-2 на виконання робіт (надалі - Договір).
Згідно п. 1.1. Договору, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи щодо розроблення кар'єру (ДК 021:2015 45110000-1 Руйнування та знесення будівель і земляні роботи (Земляні роботи з розроблення кар'єрів)) (надалі - Роботи), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити Виконавцеві зазначені роботи на умовах, визначених Договором.
Відповідно до п. 1.2. договору Роботи включають в себе такий комплекс робіт:
1.2.1. Розкривні роботи розкривні, виймально-вантажні роботи з перевезенням грунту (надалі - розкривні роботи).
1.2.2. Допоміжні роботи - формування дамб, відвалів, відкосів, переміщення грунту, відвалоутворення, догляд технологічних доріг, пилопригнічення, чищення кузовів автотранспорту.
1.3. Обсяг виконання розкривних робіт складає 1 800 000 м3 з транспортуванням грунту на відстань до 1 км, від 1 км (включно) до 1,5 км та від 1,5 км (включно) до 2,0 км.
Місячні обсяги виконання розкривних робіт визначаються Замовником у Технічному завданні кожного місяця. Орієнтовні (планові) місячні обсяги виконання розкривних робіт від 100 000 м кубічних до 500 000 м кубічних залежно від виробничої необхідності.
Орієнтовний (плановий) період виконання Робіт - вересень-грудень 2024 року, який може бути змінено залежно від виробничої необхідності Замовника.
Пунктом 1.4. Договору передбачено, що Виконавець здійснює Роботи з використанням свого власного або орендованого обладнання, механізмів, транспорту, техніки тощо.
Вартість та розрахунки сторони передбачили у п. 2 Договору.
Так, сума Договору становить 115 839 000 (сто п'ятнадцять мільйонів вісімсот тридцять дев'ять тисяч) грн. 00 коп. без ПДВ, 20% ПДВ 23 167 800 (двадцять три мільйони сто сімдесят вісім) грн. 00 коп., 139 006 800 (сто тридцять дев'ять мільйонів шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп. у т. ч. ПДВ та включає в себе суму вартості всіх робіт, що підлягають виконанню в період дії Договору.
2.2. Вартість розкривних робіт з транспортуванням грунту на відстань до 1 км за 1 м3, від км (включно) до 1,5 км за 1 м3 та від 1,5 км (включно) до 2,0 км за 1 м3, що визначена за результатами процедури закупівлі, та її складові частини викладені в Додатку 1 до Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору. Вартість допоміжних робіт включена до вартості розкривних робіт та не оплачується окремо.
Вартість розкривних робіт включає в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, сплачуються Замовником, вартість всіх Робіт, визначених п. 1.2. цього Договору, вартість використання обладнання, механізмів, транспорту, техніки Виконавця та всі інші витрати Виконавця, що пов'язані з виконанням цього Договору.
2.3. Вартість розкривних робіт з транспортуванням грунту на відстань до 1 км за 1 м3, від 1 км (включно) до 1,5 км за 1 м3 та від 1,5 км (включно) до 2,0 км за 1 м3 може бути переглянута за згодою Сторін у разі зміни середньоринкової регіональної вартості дизельного палива по Дніпропетровській обл. не раніше ніж через 30 календарних днів з дня підписання цього Договору.
Відповідно до п. 2.8 Договору Оплата виконаних Робіт здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів Замовником на поточний рахунок Виконавця.
За умовами п. 2.9. Договору оплата Робіт здійснюється протягом 60 (шістдесяти) робочих днів після підписання Сторонами Акту здачі-приймання робіт.
Згідно п. 3.2.1. Договору Замовник зобов'язаний Прийняти виконані роботи, якщо вони відповідають умовам Договору та підписати відповідний Акт протягом п'яти робочих днів із дня його надання Виконавцем.
Відповідно до п. 5.2. Договору, на підтвердження Робіт, що виконані, Виконавець щомісячно надає Замовнику строк не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним такі документи:
- два примірники Акту здачі-приймання робіт, оформлених зі своєї Сторони;
- Акт про проведення маркшейдерського заміру;
- копії подорожніх листів або інших документів, що підтверджують роботу техніки, механізмів тощо.
Пунктом 5.3. Сторони передбачили, що Замовник протягом 5-ти робочих днів із дня отримання Акту здачі-приймання робіт повертає Виконавцю один з двох примірників, підписаний уповноваженою особою та скріплений печаткою. У випадку мотивованої відмови від приймання робіт Замовник у зазначений строк передає Виконавцю в письмовій формі перелік своїх претензій із зазначенням причин відмови в прийманні Робіт. Виконавець усуває допущені ним недоліки за свій рахунок у строки, погоджені Сторонами з урахуванням претензій Замовника. Днем приймання виконаних Робіт є день підписання Сторонами Акту здачі-приймання робіт у двосторонньому порядку.
Згідно п. 5.4. Акт здачі-приймання робіт є підставою для здійснення розрахунку за виконані Роботи відповідно до даного Договору.
Відповідно до п.п. 12.1, 12.2 Договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31.03.2025. Закінчення строку Договору не звільняє жодну із Сторін Договору від виконання своїх зобов'язань по Договору та від відповідальності за його порушення (невиконання та/або неналежне виконання), яке мало місце під час дії цього Договору.
ТОВ «БК «ОЛІМПІКС» були виконані роботи згідно умов договору, що підтверджується актами здачі-приймання робіт підписаними Сторонами, а саме: акт № 1 здачі-приймання робіт від 28.10.2024 року до Договору №565-2 від 20.09.2024 року за яким позивач надав відповідачу послуги на суму 5876266,80 грн., акт № 2 здачі-приймання робіт від 26.11.2024 року до Договору №565-2 від 20.09.2024 року за яким позивач надав відповідачу послуги на суму 22765662,00 грн. та акт № 3 здачі-приймання робіт від 16.12.2024 року до Договору №565-2 від 20.09.2024 року за яким позивач надав відповідачу послуги на суму 2933474,40 грн.
Згідно банківських виписок АТ «СЕНС БАК» Філія «Вільногірський ГірничоМеталургійний Комбінат «АТ Об'єднана Гірничо-Хімічна Компанія» сплатила на користь ТОВ «БК «ОЛІМПІКС» згідно договору №565-2 від 20.09.2024: 01.10.2024 суму у розмірі 3 000 000,00 грн. та 27.11.2024 суму у розмірі 2 876 266,80 грн.
Тобто, всього Відповідачем сплачено ТОВ «БК «ОЛІМПІКС» згідно Договору №565-2 від 20.09.2024р. 5 876 266,80грн., що дорівнює вартості виконаних робіт наданих згідно Акту №1 здачі-приймання робіт від 28.10.2024р. Жодних інших оплат від Відповідача по Договору на виконання робіт №565-2 від 20.09.2024 не надходило.
В результаті Відповідачем не оплаченим залишились роботи, надані згідно акту здачі-приймання робіт №2 від 26.11.2024 року на суму 22 765 662,00 гривень. та акту здачі-приймання робіт №3 від 16.12.2024 року на суму 2 933 474,40гривень.
Крім того, на підтвердження заборгованості АТ Об'єднана Гірничо-Хімічна Компанія» перед ТОВ «БК «ОЛІМПІКС» у розмірі 25 699 136,40 грн., Позивачем надано оборотно-сальдову відомість по рахунку: 361 за 01.01.24 - 31.12.25 та картку рахунку :361.
Відповідно до умов договору, оплата Робіт здійснюється протягом 60 (шістдесяти) робочих днів після підписання Сторонами Акту здачі-приймання.
Отже, останнім банківським днем на сплату акту №2 здачі-приймання робіт від 26.11.2024р є дата 18.02.2025року, а останнім банківським днем на сплату акту №3 здачі-приймання робіт від 16.12.2024р. є дата 10.03.2025року.
У зв'язку з тим, що Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, Позивачем на підставі ст. 625 ЦК України додатково нараховано: за Актом №2 здачі-приймання робіт від 26.11.2024: 1 327 865,55 грн. (інфляційного збільшення за період березень 2025 - грудень 2025) та 643 675,70 грн. (3% річних за період з 19.02.2025. по 28.01.2026.); за Актом №3 здачі-приймання робіт від 16.12.2024: 171 102,41 грн. (інфляційне збільшення за період березень 2025 - грудень 2025) та 78 118,83 (3% річних за період з 11.03.2025. по 28.01.2026.).
Окрім того, Позивачем, оскільки сторонами в Договорі №565-2 на виконання робіт від 20.09.2024 не було передбачено розмір пені та строк за який сторони мають право її нараховувати, Відповідачу на підставі ч. 6 ст. 232 ГК України (який був чинним на момент правовідносин) та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" нарахована пеня у сумі 3 959 968,20 грн.
Неналежне виконання Відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати за виконані ТОВ «БК «ОЛІМПІКС» роботи, стало підставою для звернення позивача до господарського суду із позовом.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору на виконання робіт №565-2 від 20.09.2024., суд дійшов висновку, що вказаний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з приписами статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач (замовник), у порушення умов договору на виконання робіт №565-2 від 20.09.2024. виконані роботи позивачу своєчасно та у повному обсязі не оплатив, внаслідок чого, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за актом здачі-приймання робіт №2 від 26.11.2024 на суму 22765662,00 грн. та актом здачі-приймання робіт № 3 від 16.12.2024 року на суму 2933474,40 грн.
Факт наявності у відповідача заборгованості у розмірі 25 699 136,40 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, відповідачем зі свого боку не спростований, у зв'язку чим, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 25 699 136,40 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд звертає увагу Відповідача на наступне: за змістом положень пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509, статті 611, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі №910/16820/21, від 04.05.2022 у справі №761/28949/17, від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №908/153/21, від 07.09.2022 у справі №924/159/14 , від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.19 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).
При цьому, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
Отже, визначене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.02.2023 у справі № 910/15411/21 та від 11.07.2023 у справі № 910/15410/21.
За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 Цивільного кодексу України) або відсутністю вини (статті 614, 617 Цивільного кодексу України чи стаття 218 Господарського кодексу України).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.07.2023 у справі №910/18432/21.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 1 498 967,96 грн. втрат від інфляції та 721 794,53 грн. 3% річних в юридичній інформаційно-пошуковій системі «Законодавство», з врахуванням граничного дня оплати робіт та визначеного позивачем періоду нарахування, а також суми нарахування, зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 ГПК України щодо обов'язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині заявлених 1 498 967,96 грн. втрат від інфляції за період березень 2025 - грудень 2025 та 719 682,27 грн. 3% річних за період з 19.02.2025. по 28.01.2026.
Крім того, оскільки сторонами в Договорі №565-2 на виконання робіт від 20.09.2024 не було передбачено розмір пені та строк за який сторони мають право її нараховувати, Позивач на підставі ч. 6 ст. 232 ГК України (який був чинним на момент правовідносин) та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 3 959 968,20 грн.
Так, п. 7.1 Договору на виконання робіт №565-2 від 20.09.2024. передбачено, що у разі порушення своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та/або чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Водночас, поняття неустойки визначає ст. 549 ЦК України. Відповідно до цієї норми матеріального права неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Її (пені) завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
За частиною 2 зазначеної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з частиною 3 даної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).
За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір (подібний висновок міститься у п. 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 та постанови Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).
Проте, ні нормами ч. 2 ст. 343 ГК України, ні ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», якими врегульовано питання відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, ставку не визначено. Отже, за змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов'язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Верховний Суд у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 зазначав, що ЦК України передбачає, що неустойка встановлюється договором або законом. Тобто неустойка має договірний (добровільний) характер, що встановлюється за ініціативою сторін зобов'язання; а також імперативний характер (встановлений законом), тобто договірно-обов'язковий, умови про яку включаються в договір через підпорядкування імперативним вимогам правової норми.
За змістом ст. ст. 549, 550, 551 ЦК України розмір пені за порушення грошових зобов'язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Отже, у випадку, якщо сторони не погодили розмір штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов'язання у договорі, штрафні санкції стягненню не підлягають.
Поширене застосування неустойки саме з метою забезпечення договірних зобов'язань обумовлено насамперед тим, що неустойка є зручним інструментом спрощеної компенсації втрат кредитора, викликаних невиконанням або неналежаним виконанням боржником своїх зобов'язань.
Неустойка як господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань започатковує визначеність у правовідносинах за зобов'язаннями, а саме - відповідальність має настати щонайменше в межах неустойки. Тобто неустойка підсилює дію засобів цивільно-правової відповідальності, робить їх достатньо визначеними, перетворюючи в необхідний, так би мовити, невідворотній наслідок правопорушення. Отже неустойка стає оперативним засобом реагування у разі порушення або неналежного виконання зобов'язання, яким можна скористатись як тільки було порушено зобов'язання, не чекаючи викликаних ним негативних наслідків (в тому числі у вигляді збитків).
Отже, завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Неустойка має договірний (добровільний) характер, що встановлюється за ініціативою сторін зобов'язання; а також імперативний характер (встановлений законом), тобто договірно-обов'язковий, умови про яку включаються в договір через підпорядкування імперативним вимогам правової норми.
Суд зазначає, що з'ясування дійсного змісту правовідносин сторін договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення особою грошового зобов'язання має здійснюватися у системному взаємозв'язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах.
Якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов'язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №908/1501/18.
Оскільки сторонами в договорі не передбачено умови щодо нарахування пені за порушення Замовником (відповідачем) грошового зобов'язання з оплати виконаних Позивачем робіт, та такий вид забезпечення виконання грошового зобов'язання законом до спірних правовідносин також не визначений, вимоги позивача про стягнення 3 959 968,20 грн. пені задоволенню не підлягають.
Ухвалою суду від 13.02.2026 відстрочено Товариству з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Олімпікс» сплату судового збору за подання позовної заяви до суду до ухвалення рішення у даній справі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з розміром заявлених позовних вимог (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) позивач повинен був сплати судовий збір в розмірі 478 198,01 грн. (31 879 867,07 грн * 1,5%).
Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 418 766,80 грн. покладається на відповідача, а решта - на позивача.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства “Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (03035, м. Київ, вул. Монастирського Дениса, 3, код ЄДРПОУ 36716128) в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Степова, буд. 1, код 39389830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Олімпікс» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 43, код ЄДРПОУ 39288133) суму 25 699 136,40 грн. (двадцять п'ять мільйонів шістсот дев'яносто дев'ять тисяч сто тридцять шість гривень 40 коп.) основного боргу, 1 498 967,96 грн. (один мільйон чотириста дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот шістдесят сім гривень 96 коп.) втрат від інфляції, 719 682,27 грн. (сімсот дев'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві гривні 27 коп.) 3% річних.
Стягнути з Акціонерного товариства “Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (03035, м. Київ, вул. Монастирського Дениса, 3, код ЄДРПОУ 36716128) в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Степова, буд. 1, код 39389830) в дохід Державного бюджету України 418 766,80 грн. (чотириста вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят шість гривень 80 коп.) судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Олімпікс» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 43, код ЄДРПОУ 39288133) в дохід Державного бюджету України 59 431,21 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста тридцять одна гривень 21 коп.) судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Накази видати відповідно до ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 01.04.2026.
Рішення розміщується у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Л.М. Сушко