вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"30" березня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/413/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши заяву про зняття арештів (вх. №02.3.1-02/1342/26 від 13.02.2026) у справі
за заявою боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
про неплатоспроможність,
секретар судового засідання Повідайчик Т.В.,
Учасники справи не з'явились в судове засідання,
Ухвалою суду від 14.04.2025 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 про його неплатоспроможність.
Ухвалою від 23.05.2025 судом відкрито провадження у справі про неплатоспроможність та уведено процедуру реструктуризації боргів боржника, уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією у справі №907/413/25 арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну.
Ухвалою суду від 13.01.2026 затверджено план реструктуризації боргів кредитора ТОВ "ФК "ЕЙС" з графіком погашення протягом дванадцяти місяців у справі №907/413/25 про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , припинено повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Белінської Н.О.
До суду надійшла заява від боржника ОСОБА_1 про зняття арештів (вх. №02.3.1-02/1342/26 від 13.02.2026 року), в якій він просить скасувати арешти, накладені на його рахунки в межах виконавчого провадження НОМЕР_5 і виконавчого провадження НОМЕР_7.
Дана заява обґрунтована тим, що накладення вказаних арештів перешкоджає боржнику виконанню плану реструктуризації.
Ухвалою суду від 16.02.2026 призначено судове засідання на 03 березня 2026 р. на 11:00 год. для розгляду заяви, яка надійшла від боржника у справі про зняття арештів, накладених на рахунки (вх. №02.3.1-02/1342/26 від 13.02.2026 року). Ухвалу надіслано учасникам справи та приватним виконавцям: - Зейкану Віталію Ласловичу , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса 89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Садова, 25-А, офіс 7 , РНОКПП НОМЕР_2 ; - Лукеча Олександру Васильовичу , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, площа Кирила і Мефодія, 1, офіс 41-Б , РНОКПП НОМЕР_3 . Витребувано від приватних виконавців: Зейкан Віталій Ласлович та Лукеча Олександр Васильович відзиви на заяву боржника про скасування арештів.
Станом на 03.03.2026 від приватних виконавців не надійшли відзиви на заяву боржника про скасування арештів. В судове засідання 03.03.2026 учасники справи не з'явились.
Ухвалою суду від 03.03.2026 відкладено судове засідання для розгляду заяви боржника у справі про зняття арештів, накладених на рахунки (вх. №02.3.1-02/1342/26 від 13.02.2026) на 30 березня 2026 р. на 12:00 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, буд. 2 "А", зал судових засідань №4. Постановлено ухвалу надіслати учасникам справи та приватним виконавцям: Зейкан Віталій Ласлович, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса 89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Садова, 25-А, офіс 7 , РНОКПП НОМЕР_2 ; Лукеча Олександр Васильович, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, площа Кирила і Мефодія, 1, офіс 41-Б , РНОКПП НОМЕР_3 . Повторно витребувано від приватних виконавців: Зейкана Віталія Ласловича та Лукечі Олександра Васильовича відзиви на заяву боржника про скасування арештів.
До суду надійшли заяви: відзив на заяву ОСОБА_4 про скасування арештів від приватного виконавця Лукечі Олександра Васильовича (вх. №02.3.1-02/2749/26 від 25.03.2026 року), в якому він зазначає, що у його провадженні перебуває виконавче провадження ВП НОМЕР_5 щодо примусового виконання виконавчого листа Іршавського районного суду Закарпатської області №301/486/25 від 19.06.2025 року.
Розглянувши заяву боржника, суд зазначає таке.
Ухвалою від 23.05.2025 судом відкрито провадження у цій справі.
15 липня 2025 року, після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника та до затвердження плану реструктуризації у такій справі - винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_5 та постанову про арешт коштів боржника ВП НОМЕР_4.
Приватний виконавець вказує, що дані постанови були винесені до моменту затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі №907/413/25 про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 згідно ухвали суду від 13.01.2026 року.
10 лютого 2026 року приватним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_5.
На підставі вищевикладеного приватний виконавець просив суд залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про скасування арештів, що накладені на рахунки в межах виконавчих проваджень ВП НОМЕР_5 та ВП НОМЕР_6.
До матеріалів вказаного відзиву долучено зокрема постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 10.02.2026 року в межах ВП НОМЕР_5. В такій постанові зокрема зазначено, що відповідно до ухвали від 23.05.2025 у справі №907/413/25 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
На підставі вищевикладеного приватним виконавцем постановлено зупинити вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №301/486/25, виданого 19.06.2025 Іршавським районним судом Закарпатської області про стягнення з боржника на користь ТОВ "СВЕА ФІНАНС" заборгованості за договором від 01.11.2023 в розмірі 50 000.00 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422.40 грн.
Від приватного виконавця Зейкана Віталія Ласловича не надійшло заяв по суті справи щодо вимоги про скасування вказаних арештів.
Однак судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л. постановлено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_7 - 25.03.2025 року, ще до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника. В межах даного виконавчого провадження були постановлені зокрема: постанова про арешт майна боржника від 25.03.2025; постанова про арешт коштів боржника від 31.03.2025; постанова про арешт майна боржника від 01.04.2025.
Судом також встановлено, що приватним виконавцем Зейканом В.Л. постановлено 09.02.2026 постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП НОМЕР_7. В такій постанові зазначено зокрема, що 06 лютого 2025 на електронну адресу приватного виконавця надійшла заява боржника ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження на підставі ухвали Господарського суду Закарпатської області від 23.05.2025, згідно якої відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Оцінка господарським судом обставин і права та висновки суду.
Суд зазначає, що за нормами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Конституційний Суд України в Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(ІІ)/2019 наголосив, що забезпечення виконання державою судового рішення як невід'ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв'язку із внесенням Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Отже, виконавче провадження є стадією судового процесу - відокремленою системою процесуальних дій, що вкладаються в алгоритм процесуальної діяльності суду та учасників справи і спрямовані на досягнення відповідної процесуальної мети.
Судовий контроль за виконанням судового рішення є щонайпершим елементом в юридичному механізмі забезпечення виконання судового рішення (див. Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18рп/2012).
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Закон України "Про виконавче провадження" виокремлює порядок: виконання рішень немайнового характеру; виконання рішень шляхом звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.
Закон України "Про виконавче провадження" та КУзПБ містять прогалини і колізії в частині унормування дій виконавців у разі, якщо щодо боржника порушується процедура банкрутства, що вносить елементи правової невизначеності у питаннях провадження у справах про неплатоспроможність.
Так, у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство стосовно особи, яка є боржником у виконавчому провадженні, постає питання співвідношення цих двох процедур задоволення вимог кредиторів, оскільки метою виконавчого провадження є виконання рішення про стягнення з боржника на користь окремого кредитора без урахування зобов'язань чи вимог інших кредиторів (стягувачів), а метою справи про банкрутство - справедливе (згідно із черговістю та пропорційно) задоволення усієї сукупності кредиторів, які звернулися у справі про банкрутство (неплатоспроможність) з вимогами до боржника.
Також, у разі відкриття справи про неплатоспроможність Закон України "Про виконавче провадження" не передбачає відповідних заборон на відкриття виконавчого провадження за заявою кредитора, який не виконав свого обов'язку (права) звернутися до господарського суду із заявою конкурсного кредитора.
Відповідно до ст. 26 Закону "Про виконавче провадження" визначено дії виконавця при отримані виконавчого документа. Так, згідно ч. 5, 7 ст. 26 цього Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти/електронні гроші боржника. Також негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону: шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Така постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
В той же час, нормами КУзПБ передбачається інший механізм і правила виконання судових рішень з вимогами кредиторів до боржника.
Для подолання розбіжностей у правовому регулюванні питань виконання судових рішень у виконавчому провадженні та виконання судових рішень у справі про неплатоспроможність (банкрутство) суд звертається до норм спеціального законодавства, яким передбачено зокрема:
- виключну підсудність справ у майнових спорах, стороною яких є боржник, або щодо його майна, інших спорів з вимогами до боржника (п. 8 ч. 1 ст. 20, ч. 13 ст. 30 ГПК, ч. 2 ст. 7 КУзПБ);
- зупинення вчинення виконавчих дій (п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження"); у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.
- мораторій на задоволення вимог кредиторів (ч. 3 ст. 41 КУзПБ);
- особливий порядок звернення стягнення на майно боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та застосування обмежень щодо розпорядження таким майном (ч. 14 ст. 39, ч. 5 ст. 41 КУзПБ).
Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" за загальним правилом виконавець зобов'язаний зупинити вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.
За змістом ч. 1, 2 ст. 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.
Приписами ч. 3 цієї статті передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення (абз. 1 ч. 5 ст. 41 КУзПБ).
Тож на час здійснення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) примусове виконання певної категорії рішень державним/приватним виконавцем не зупиняється та може здійснюватися, зокрема, шляхом звернення стягнення на кошти/інше майно боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, а отже, відповідні виконавчі дії впливатимуть на обсяг, склад чи ліквідність майнових активів боржника.
У виконавчому провадженні звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до усталених правових позицій і висновків Верховного Суду, з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство (неплатоспроможність) боржник перебуває в особливому правовому режимі, в якому норми КУзПБ мають пріоритет у правовідносинах за участю боржника, стосовно зобов'язань якого та правил звернення стягнення на його майно встановлено спеціальні правила.
Зокрема, за приписами ч. 14 ст. 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.
Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (ч. 5 ст. 41 КУзПБ).
Згідно приписів ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до норм-дефініцій ст. 1 КУзПБ Боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав. В свою чергу, грошовим зобов'язанням (боргом) вважається - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Аналіз наведених дефініцій дає можливість дійти висновку, що "відкриття справи про неплатоспроможність боржника" є особливим способом захисту цивільних прав та інтересів боржника перед кредиторами та, так само способом захисту інтересів кредиторів. Провадження у справі про неплатоспроможність, за своєю правовою конструкцією, є універсальним виконавчим провадженням, метою якого є задоволення вимог множинного числі кредиторів шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Очевидно, що цей порядок виконання судових рішень щодо заборгованості боржника є відмінним від того, що визначений нормами Закону "Про виконавче провадження", який після відкриття справи про неплатоспроможність (банкрутство) є незастосовним.
Такий спосіб захисту інтересів кредиторів як звернення із конкурсного кредитора із заявою до господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про неплатоспроможність, застосовується згідно ст. 16 ЦК України як додатковий (інший) спосіб захисту цивільного права або інтересу, що встановлений законом. У даному випадку Кодексом України з процедур банкрутства.
За такого правового регулювання, як вказує з цього приводу Верховний Суд, правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18(914/608/20), Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15, Верховного Суду від 10.06.2022 у справі № 918/984/21, від 26.01.2023 у справі № 910/21981/16).
Здійснюючи системне тлумачення приписів чинного законодавства, слід виходити з того, що процедура банкрутства - це спеціальна правова процедура, норми КУзПБ є спеціальними і під час їх зіставлення з нормами загальними вони повинні мати процесуальний пріоритет.
За приписами КУзПБ зміст судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства полягає у тому, що рішення чи дії боржника та третіх осіб, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно зі ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Як встановлено судом у цій справі, 15.07.2025, після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника та до затвердження плану реструктуризації у справі - приватним виконавцем Лукечою О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_5 та постанову про арешт коштів боржника ВП НОМЕР_4.
Відтак, згідно з нормою статті 120 КУзПБ, вже після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, вказані обмеження міг застосовувати виключно господарський суд.
Щодо виконавчого провадження НОМЕР_7. Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л. постановлено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_7 - 25.03.2025 року, ще до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
Разом з тим, нормою статті 120 КУзПБ передбачено, що попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду. Боржник заявляє, що вказані обмеження у вигляді арештів його рахунків перешкоджають виконанню ним затвердженого судом плану реструктуризації.
Отже, вимоги стягувачів у виконавчих провадженнях ВП НОМЕР_5 та ВП НОМЕР_7, є вимогами конкурсних кредиторів, що виникли до дня відкриття цієї справи №907/413/25 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 . Тому такі вимоги відповідно до приписів ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду у своїх письмових заявах до боржника протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Таких заяв від кредиторів, які є стягувачами у виконавчих провадженнях ВП НОМЕР_5 та ВП НОМЕР_7, до суду з дня офіційного оприлюднення оголошення у справу №907/413/25 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 - не надходило.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника. Задоволення вимог кредиторів здійснюється згідно з планом реструктуризації боргів боржника за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів боржника, боржником або арбітражним керуючим, якщо планом реструктуризації боргів боржника передбачена його подальша участь у виконанні такого плану, у черговості, визначеній ст. 133 цього Кодексу. У разі реалізації в процедурі реструктуризації боргів майна боржника, яке є предметом забезпечення, план реструктуризації боргів має передбачати позачергове задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує. Кошти, що залишилися після реалізації майна боржника, яке є предметом забезпечення, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів згідно із затвердженим господарським судом планом реструктуризації боргів у черговості, визначеній цим Кодексом.
За ч. 1 та ч. 2 ст. 127 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов'язковим для боржника та кредиторів. З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.
Ураховуючи зазначене, з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника виникають певні правові наслідки, зокрема: задоволення вимог кредиторів до боржника може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому КУзПБ; арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність; вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених п. 10, 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.
Зняття арешту з майна передбачено ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, ч. 5 вказаного закону визначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Погашення вимог кредиторів має здійснюватися саме згідно із затвердженим судом планом реструктуризації у цій справі, а наявність накладеного арешту перешкоджає виконанню плану реструктуризації, а тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 120 КУзПБ він може бути знятий на підставі ухвали господарського суду.
Отже, оскільки накладені арешти на кошти боржника є обмеженням, яке перешкоджає виконанню плану реструктуризації боргів, останні підлягають зняттю.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та наявність правових підстав для зняття арештів, накладених на грошові кошти (рахунки) та майно боржника в межах виконавчих проваджень.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (ч. 2 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження).
Знімаючи арешти у цій справі, суд зазначає, що усі конкурсні кредитори боржника ОСОБА_1 до дня закриття цієї справи №907/413/25 мають право подати свої заяви з вимогами до боржника, дотримавшись приписів норм КУзПБ, при цьому сплативши судовий збір.
У разі неподання такої заяви кредитором до справи про неплатоспроможність №907/413/25 та невключення таких грошових вимог до реєстру вимог кредиторів, такі вимоги будуть погашені при прийнятті судового рішення про закриття справи: наслідки закриття справи, що передбачені п. 5 ч. 1 та ч. 4 ст. 90 КУзПБ.
Керуючись ст. 1, 113, 120, 124, 127 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 59 Закону України Про виконавче провадження, ст. 234, 235 ГПК України, суд
1. Заяву боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , про скасування арештів задовольнити повністю.
2. Зняти арешт з грошових коштів та майна боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , що накладений Приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукечею Олександром Васильовичем, постановою від 15.07.2025 у виконавчому провадженні НОМЕР_5.
3. Зняти арешт з грошових коштів та майна боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , накладений приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Зейканом Віталієм Ласловичем, постановою від 31.03.2025 у виконавчому провадженні НОМЕР_7.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, визначеному ст. 255 - 257 ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Повний текст ухвали складено та підписано 01.04.2026 року.
Суддя П. Д. Пригуза