61022, м. Харків, пр. Науки, 5
30.03.2026 Справа № 905/184/26
Суддя Господарського суду Донецької області Устимова А.М., розглянувши позовну заяву Державного підприємства «Укрвугілля» (ідентифікаційний код 43474633)
до відповідача держави Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (ідентифікаційний код 00035335) про стягнення збитків у розмірі 38 102 101,94 грн та додані до неї документи,-
24.03.2026 шляхом застосування підсистеми Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Державне підприємство «Укрвугілля» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача держави Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення збитків у розмірі 38 102 101,94 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України під час обстрілу з боку РФ на території ТОВ «ЦЗФ «Селидівська» в Селидівській міській територіальній громаді втрачено майно позивача, внаслідок чого мають місце збитки у розмірі 38102101,94грн, які останній просить стягнути в судовому порядку з відповідача. Також у позовній заяві Державне підприємство «Укрвугілля» визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно з яким позивач поніс і очікує понести у зв'язку з розглядом справи витрати у розмірі 48000,00грн.
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2026 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.
Позовна заява за формою та змістом відповідає вимогам, встановленим статтею 162 Господарського процесуального кодексу України. Спір виник з майново-господарських правовідносин, належить до юрисдикції господарських судів та за підсудністю має розглядатись Господарським судом Донецької області. Підстави для прийняття рішення щодо залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження, передбачені статтями 174, 175 Господарського процесуального кодексу України, судом не встановлені.
Представлені матеріали достатні для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч.1,5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного). Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 2 частини третьої статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Приписи частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлюють норму, згідно якої, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, враховуючи ціну позову, яка перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, обраний позивачем спосіб захисту, обсяг та характер доказів у справі, які мають бути зібрані та досліджені, господарський суд дійшов висновку, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Суд, приймаючи до уваги обставини справи та суб'єктний склад учасників судового процесу, виходить з наступного.
Відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право», пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі в справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову та звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Відповідно до положень ст. 5 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2004 держава користується імунітетом, щодо себе та своєї власності, від юрисдикції судів іншої держави з урахуванням положень цієї Конвенції.
Згідно ст. 7 зазначеної Конвенції держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді у суді іншої держави по відношенню до будь-якого питання або справи, якщо вона явно висловила згоду на здійснення цим судом юрисдикції щодо такого питання або справи у силу: a) міжнародної угоди; b) письмового договору; або c) заяви у суді або письмового повідомлення у рамках конкретного розгляду.
Відповідно до правового висновку викладеного у Постанові КЦС ВС від 14.04.2022 року у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету РФ у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором Верховний Суд дійшов висновку, що РФ, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі громадянину України. Верховний Суд виходив із того, що названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Таким чином, починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства РФ в Україні запитів щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв'язку з вчиненням РФ збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з РФ.
У Постановах від 18.05.2022 у справах у справах № 428/11673/19 та №760/17232/20-ц КЦС ВС розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов'язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.
Судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що звертаючись із позовом до Російської Федерації для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.
При цьому судом враховано правову позицію, викладену у Постанові КЦС ВС від 14.04.2022 року у справі №308/9708/19, відповідно до якого національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту»).
Отже, суд дійшов висновку про застосування у даній справі «деліктного винятку», відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й РФ, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.
Одночасно за приписами ст.365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України
Разом з тим, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до ч.1 ст.122 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Листом № 72/11-612/1-81401 від 13.10.2022 «Щодо припинення дії міжнародного договору» Міністерство закордонних справ України повідомило про розірвання дипломатичних відносин, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992 з 24.02.2022.
У зв'язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України має місце зупиненням функціонування закордонних дипломатичних установ України на території Російської Федерації та діяльності її дипломатичних установ на території України.
Згідно з листом Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», у зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ «Укрпошта» припинило поштове співробітництво з Поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
Таким чином, у встановленому порядку повідомлення відповідача неможливо як шляхом застосування дипломатичних інституцій, так і органами поштового зв'язку.
Проте суд, незважаючи на всі обставини, наведені вище, повинен зі своєї сторони вжити всіх максимально можливих заходів, задля дотримання вимог щодо повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі та його хід, та забезпечити об'єктивний розгляд справи.
З огляду на це, суд вважає за необхідне використати додаткові альтернативні засоби повідомлення відповідача, а саме, запропонувати позивачу здійснити переклад ухвали Господарського суду Донецької області про відкриття провадження у справі №905/184/26 на російську мову, з нотаріальним засвідченням його вірності, та здійснити подальше їх поштове відправлення на адресу посольства Російській Федерації у країні за вибором позивача.
Повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у цій справі здійснюватиметься шляхом розміщення на сайті «Судова влада України» відповідного оголошення-повідомлення.
Розпорядженням суду № 6-р від 25.05.2023 зазначено, що приймаючи до уваги наявність загрози життю, здоров'ю учасників судового провадження при перебуванні у приміщенні Господарського суду Донецької області в місті Харкові, учасникам судових засідань рекомендується утриматись від відвідування приміщення суду, свої процесуальні права та обов'язки реалізовувати з використанням альтернативних способів подачі документів та участі в судових засіданнях.
Надсилання документів, що стосуються розгляду судових справ, рекомендується здійснювати без особистого прибуття до приміщення суду учасників справи органами поштового зв'язку або бажано з метою прискорення обробки кореспонденції через особистий кабінет в системі Електронний суд.
Керуючись статтями 12, 174, 234, 235, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Прийняти позовну заяву та відкрити провадження у справі №905/184/26 за позовом Державного підприємства «Укрвугілля» (ідентифікаційний код 43474633) до відповідача держави Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (ідентифікаційний код 00035335) про стягнення збитків у розмірі 38 102 101,94 грн.
Справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Підготовче засідання призначити на 29.04.2026 року о 12:00 год., яке відбудеться у приміщенні суду, зала судового засідання № 104.
Повідомити сторін про дату, час та місце проведення підготовчого засідання. Явка представників сторін є необов'язковою.
Позивачу здійснити переклад ухвали Господарського суду Донецької області про відкриття провадження у справі №905/184/26 від 30.03.2026 на російську мову, з нотаріальним засвідченням його вірності, та поштове відправлення вказаних документів на адресу посольства Російській Федерації у країні за вибором позивача. Докази направлення та вручення документів надати суду.
Роз'яснити учасникам справи, що участь у засіданні в режимі відеоконференції відбудеться лише за умови наявності об'єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення судового засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області.
Роз'яснити учасникам справи право подати заяву про розгляд справи за відсутності їх представників.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов та доказів, на яких ґрунтуються їх заперечення протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Попередити відповідача, що у разі ненадання ними відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Повідомити, що учасники справи мають право подати до суду: позивач - відповідь на відзив, якщо такий буде подано, - протягом 5 днів з дня його отримання; а відповідачі - заперечення на відповідь позивача на відзив, якщо такі будуть подані, - протягом 5 днів з дня їх отримання.
Повідомити учасників справи, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин третьої шостої статті 165 Господарського процесуального кодексу України. Копії відзиву відповідача на позов, відповіді позивача на відзив, заперечень відповідача на відповідь та доданих до них документів повинні бути надіслані учасникам справи одночасно з їх направленням до суду.
Повідомити сторін, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані через особистий кабінет в системі "Електронний суд".
Суддя А.М. Устимова