30 березня 2026 р. Справа № 902/1311/25
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі
за заявою: Акціонерного товариства "Одеснафтопродукт" (провулок 2-й Артилерійський, 6, м. Одеса, 65039; код ЄДРПОУ 03482749)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНП" (вул. Київська, 64, с. Корделівка, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22445; код ЄДРПОУ 45125844)
про банкрутство
за участю :
арбітражний керуючий Слободян В.М.
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1311/25 за заявою АТ "Одеснафтопродукт" до ТОВ "ВНП" про банкрутство.
Ухвалою суду від 22.12.2025 року, серед іншого, відкрито провадження у справі №902/1311/25 про банкрутство ТОВ "ВНП". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Слободяна В.М.. Призначено попереднє засідання у справі на 20.04.2026 року.
При цьому, 26.12.2025 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 902/1311/25 про банкрутство ТОВ "ВНП" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
26.01.2026 року до суду від Управління поліції охорони у Вінницькій області через систему "Електронний суд" надійшла заява б/н від 24.01.2026 року (вх. № 01-36/133/26) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 19 078,00 грн у справі № 902/1311/25.
Ухвалою суду від 27.01.2026 року, зокрема, призначено заяву Управління поліції охорони у Вінницькій області б/н від 24.01.2026 року (вх. № 01-36/133/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1311/25 до розгляду в судовому засіданні на 30.03.2026 р. об 11:30 год..
Також, ухвалою суду від 06.03.2026 року ухвалено забезпечити участь представника Управління поліції охорони у Вінницькій області адвоката Пономаренка Дениса Юрійовича у судовому засіданні, яке призначено на 30.03.2026 р. об 11:30 год. та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №902/1311/25, в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
На визначену дату - 30.03.2026 року в судове засідання з'явився арбітражний керуючий Слободян В.М..
Разом з цим, судом встановлено, що 27.01.2026 року до суду від ТОВ "ВНП" через систему "Електронний суд" надійшло повідомлення б/н від 26.01.2026 року про розгляд грошових вимог Управління поліції охорони у Вінницькій області у справі № 902/1311/25.
Крім цього, 11.02.2026 року до суду від арбітражного керуючого Слободяна В.М. надійшли відомості розпорядника майна № 02-01/07 від 10.02.2026 року про розгляд грошових вимог кредиторів у справі № 902/1311/25.
Судом були оглянуті подані документи та долучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні, розпорядник майна визнав заявлені Управлінням поліції охорони у Вінницькій області вимоги в повному обсязі та просив суд включити вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Суд, заслухавши розпорядника майна, розглянувши заяву Управління поліції охорони у Вінницькій області про визнання грошових вимог до боржника, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне.
За змістом заяви Управління поліції охорони у Вінницькій області б/н від 24.01.2026 року, 01.01.2023 між Управлінням поліції охорони у Вінницькій області (далі скорочено - Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВНП" (далі також скорочено - Боржник) було укладено договір № 123 централізованого спостереження за станом систем тривожної сигналізації з реагуванням наряду поліції охорони на відповідні сигнали (далі - Договір).
Вказаний Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.
Згідно п. 2.1.-2.2. Договору, "Замовник" передає, а "Охорона" приймає під спостереження систему тривожної сигналізації, встановлену на об'єкті "Замовника", зазначену в дислокації - розрахунку (Додатки № № 1, 2), що є невід'ємною частиною Договору та негайно направляє ГЗ на об'єкт у разі її спрацювання. Спостереження сигналізації, встановленої на об'єкті здійснюється у дні, години, вказані у дислокації - розрахунку.
Відповідно до п. 3.1 Договору, сума оплати за одну годину централізованого спостереження за цим Договором визначається на підставі узгодженої протоколом Сторін договірної ціни охорони (Додаток № 3 до Договору) і вказується в розрахунку (Додаток № 2 до Договору).
Згідно п. 3.3 Договору, оплата за охорону відповідно до визначених тарифів та кількості годин централізованого спостереження здійснюється "Замовником" щомісячно, на умовах попередньої оплати, шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок "Охорони" не пізніше 1 числа наступного місяця.
Відповідно до п. 4.1.6 Договору, "Замовник" зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату по цьому Договору та відшкодовувати витрати "Охорони" по обслуговуванню та ремонту сигналізації.
На виконання умов Договору Заявник здійснив спостереження за станом систем тривожної сигналізації, що встановлені на об'єкті Замовника, та направив до Боржника Акти звірки взаємних розрахунків, які повернуті Заявнику не були, і оплата послуг охорони на суму 15 300,00 грн Боржником проведена не була.
Крім того, 14.11.2023 року між Управлінням поліції охорони у Вінницькій області (далі - Заявник, Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВНП" (далі - Боржник) було укладено Договір № 326323 про спостереження за станом засобів сигналізації та ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об'єкті з реагуванням наряду поліції охорони (далі - Договір).
Вказаний Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.
Згідно п. 1.1.-1.2. Договору, за цим Договором Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується здійснювати охорону Об'єкта та реагування на системами тривожної сигналізації, обслуговування Сигналізації на цьому Об'єкті. За цим Договором Виконавець не приймає Майно Замовника на зберігання і не вступає у володіння ним. Охорона Об'єкта здійснюється Виконавцем у дні і години, вказані в Дислокації (Додаток 1 до Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору, ціна охоронних послуг за цим Договором є договірною і визначається Сторонами в Розрахунку та Протоколі узгодження договірної ціни (додатки №1, 2 до Договору), які є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п. 2.5 Договору, оплата охоронних послуг здійснюється Замовником на умовах попередньої оплати, шляхом перерахування плати встановленої пунктом 2.1. цього Договору на рахунок Виконавця до 10 числа поточного місяця.
Відповідно до п. 4.2.2 Договору, Замовник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за цим Договором.
На виконання умов Договору Заявник здійснив спостереження за станом засобів сигналізації, що встановлені на об'єкті Замовника, та направив до Боржника Акт звірки взаємних розрахунків, який повернутий Заявнику не був, і оплата послуг охорони на суму 750,00 грн Боржником проведена не була.
В подальшому, рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.07.2025 по справі № 902/547/25 позовні вимоги Управління поліції охорони у Вінницькій області задоволені у повному обсязі, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНП" Інвест" (Боржника) на користь Управління поліції охорони у Вінницькій області (Кредитора) 16 050,00 гривень заборгованості за договором централізованого спостереження за станом систем тривожної сигналізації з реагуванням наряду поліції охорони на відповідні сигнали № 123 від 01.01.2023 та договором про спостереження за станом засобів сигналізації та ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об'єкті з реагуванням наряду поліції охорони № 326323 від 14.11.2023 та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн (разом - 19 078,00 грн).
30.07.2025 Господарським судом Вінницької області було видано наказ про примусове виконання цього судового рішення у справі № 902/547/25.
Постановою головного державного виконавця Калинівського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Злотник Альоною Сергіївною від 20.08.2025 було відкрито виконавче провадження № 78893198 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 30.07.2025 у справі № 902/547/25.
Однак, постановою головного державного виконавця Калинівського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Злотник Альоною Сергіївною від 08.01.2026 зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 30.07.2025 у справі № 902/547/25.
На сьогодні заборгованість в сумі 19 078,00 грн Боржником Кредитору не сплачена.
При цьому, зазначені вимоги виникли до дати відкриття провадження у справі про банкрутство, у звязку з чим, є конкурсними вимогами у розумінні Кодексу України з процедур банкрутства.
З огляду на викладене, Заявник просить суд : визнати грошові вимоги Управління поліції охорони у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНП" у розмірі 19 078,00 грн; включити відповідні грошові вимоги та витрати Управління поліції охорони у Вінницькій області по сплаті судового збору за подання цієї заяви до реєстру вимог кредиторів у справі № 902/1311/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНП".
Згідно відомостей розпорядника майна № 02-01/07 від 10.02.2026 року про розгляд грошових вимог кредиторів у справі № 902/1311/25, ознайомившись із поданою заявою та доказами доданими до заяви, арбітражний керуючий (розпорядник майна) Слободян В. М. не заперечує щодо включення УПО у Вінницькій області до складу кредиторів ТОВ "ВНП", та внесення відповідної суми до реєстру вимог кредиторів в наступні черговості задоволення вимог кредиторів:
- 19 078,00 грн основного боргу - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
- 6 656,00 грн судові витрати - 1 черга задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до повідомлення ТОВ "ВНП" б/н від 26.01.2026 року про розгляд грошових вимог Управління поліції охорони у Вінницькій області у справі № 902/1311/25, у межах зазначеного строку Управління поліції охорони у Вінницькій області (далі - УПО у Вінницькій обл.) подано заяву про грошові вимоги кредитора до боржника на загальну суму 19 078,00 грн.
Вимоги кредитора на відповідну суму підтвердженні рішенням суду, яке набрало законної сили, а отже дані вимоги мають преюдиційні обставини, котрі не заперечуються боржником.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 26.12.2025 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 902/1311/25 про банкрутство ТОВ "ВНП" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до матеріалів справи, заява Управління поліції охорони у Вінницькій області б/н від 24.01.2026 року про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/1311/25, надійшла до суду 26.01.2026 року за вх. № 01-36/133/26 (сформована в системі "Електронний суд" - 24.01.2026), тобто у межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.07.2025 по справі № 902/547/25 (копія наявна у справі) за позовом Управління поліції охорони у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНП" про стягнення 16 050,00 гривень, ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНП" на користь Управління поліції охорони у Вінницькій області 16 050,00 гривень (шістнадцять тисяч п'ятдесят гривень) заборгованості за договором централізованого спостереження за станом систем тривожної сигналізації з реагуванням наряду поліції охорони на відповідні сигнали № 123 від 01.01.2023 та договором про спостереження за станом засобів сигналізації та ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об'єкті з реагуванням наряду поліції охорони №326323 від 14.11.2023 та 3 028,00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень) судових витрат зі сплати судового збору.
Водночас, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень та наявної у справі довідки № 5003/123576 від 30.07.2025, вказане вище рішення суду набрало законної сили 25.07.2025 року.
Водночас, із змісту рішення суду від 01.07.2025 по справі № 902/547/25, серед іншого, вбачається, що у зв'язку із неоплатою відповідачем наданих послуг охорони, позивач з метою захисту своїх прав та інтересів, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 16 050,00 гривень заборгованості за договором централізованого спостереження за станом систем тривожної сигналізації з реагуванням наряду поліції охорони на відповідні сигнали № 123 від 01.01.2023 та договором про спостереження за станом засобів сигналізації та ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об'єкті з реагуванням наряду поліції охорони № 326323 від 14.11.2023.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів пред'явлення відповідачем позивачу будь-яких претензій щодо неналежного виконання умов договору.
Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг за укладеними договорами, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договорів про надання послуг охорони в частині повної та своєчасної сплати заборгованості, а тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення несплаченої суми основного боргу у розмірі 16 050,00 гривень.
Доказів виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг охорони за договором централізованого спостереження за станом систем тривожної сигналізації з реагуванням наряду поліції охорони на відповідні сигнали № 123 від 01.01.2023 та договором про спостереження за станом засобів сигналізації та ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об'єкті з реагуванням наряду поліції охорони №326323 від 14.11.2023 у розмірі 16 050,00 гривень матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з усталеними висновками Верховного Суду (зокрема постанови, на які також посилається скаржник, від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 10.12.2019 у справі №910/6356/19) преюдиціальність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Крім цього, у постанові від 22.10.2019 у справі № 910/2039/18 Верховний Суд наголосив, серед іншого наголосив, що "преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.
Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів".
Отже, встановлені вказаним вище рішенням суду від 01.07.2025 по справі №902/547/25 обставини щодо наявної заборгованості Боржника - ТОВ "ВНП" перед Управлінням поліції охорони у Вінницькій області в розмірі 16 050,00 гривень за договором централізованого спостереження за станом систем тривожної сигналізації з реагуванням наряду поліції охорони на відповідні сигнали № 123 від 01.01.2023 та договором про спостереження за станом засобів сигналізації та ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об'єкті з реагуванням наряду поліції охорони № 326323 від 14.11.2023, є преюдиціальними в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України та не підлягають доказуванню.
При цьому, судом встановлено, що 08.01.2026 року головним державним виконавцем Калинівського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Злотник Альоною Сергіївною, прийнято постанову про зупинення вчинення виконавчих дій (ВП №78893198) з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 30.07.2025 у справі № 902/547/25 щодо стягнення з ТОВ "ВНП" на користь Управління поліції охорони у Вінницькій області 16 050,00 грн боргу та 3 028,00 грн судового збору.
Також, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів щодо погашення Боржником боргу перед Управлінням поліції охорони у Вінницькій області в розмірі 16050,00 грн та 3 028,00 грн судового збору, які ухвалено стягнути з ТОВ "ВНП" згідно рішення Господарського суду Вінницької області від 01.07.2025 у справі № 902/547/25.
Поряд з цим, Боржник у згаданому вище повідомленні ТОВ "ВНП" б/н від 26.01.2026 року про розгляд грошових вимог Управління поліції охорони у Вінницькій області у справі № 902/1311/25, визнав в повному обсязі кредиторські вимоги Управління поліції охорони у Вінницькій області в розмірі 19 078,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами ч. 1, ч. 2 ст. 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені Управлінням поліції охорони у Вінницькій області грошові вимоги до Боржника у цій справі в розмірі 19 078,00 грн (16 050,00 грн + 3 028,00 грн), підтверджуються наявними у справі доказами, зокрема, зазначеним вище рішення Господарського суду Вінницької області від 01.07.2025 у справі № 902/547/25, а отже підлягають визнанню.
Згідно ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 64 КУзПБ, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою.
Зважаючи на викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви Управління поліції охорони у Вінницькій області б/н від 24.01.2026 року (вх. № 01-36/133/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/1311/25 в повному обсязі, з мотивів наведених вище та визнання грошових вимог в розмірі 19 078,00 грн, з віднесенням їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів згідно положень ст. 64 КУзПБ.
Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що Управлінням поліції охорони у Вінницькій області за подання до суду вказаної вище кредиторської заяви сплачено судовий збір у розмірі 6 656,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 242 від 16.01.2026 року (копія наявна у справі).
Водночас, оскільки, заява Управління поліції охорони у Вінницькій області заява б/н від 24.01.2026 року (вх. № 01-36/133/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1311/25, подана до суду в електронній формі, а саме через систему "Електронний суд", визнанню підлягають вимоги кредитора в розмірі 5 324,80 грн - судового збору, сплаченого за подання кредиторської заяви, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" (6 656,00 х 0,8 = 5 324,80).
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 18, 42, 73-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву Управління поліції охорони у Вінницькій області б/н від 24.01.2026 року (вх. № 01-36/133/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/1311/25, повністю.
2. Визнати грошові вимоги Управління поліції охорони у Вінницькій області (пров.Залізничний, 4, м. Вінниця, 21034; код ЄДРПОУ 40109131) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНП" (вул. Київська, 64, с. Корделівка, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22445; код ЄДРПОУ 45125844) в розмірі 19 078,00 грн (четверта черга задоволення); а також 5 324,80 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/1311/25 (перша черга задоволення).
3. Арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Слободяну В.М. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "ВНП" у справі №902/1311/25.
4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: АТ "Одеснафтопродукт" - office@onp.com.ua; представнику АТ "Одеснафтопродукт" Кутяєву Г.Г. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ТОВ "ВНП" - vnp_llc@ukr.net, ІНФОРМАЦІЯ_10, представнику ТОВ "ВНП" адвокату Кислову Ю.А. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Слободяну В.М. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ТОВ "Житомиренерго" - zhytomyrenergo@ukr.net; представникам ТОВ "Житомиренерго" Джумайлу М.Д. - ІНФОРМАЦІЯ_4 , адвокату Кваші І.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; Управлінню поліції охорони в Житомирській області - ypo_zt@ukr.net; ТОВ "Дніпроенергозбут" - dniproenergozbut@ukr.net; ТОВ "ДЛ Солюшн" - info@dl-sol.com.ua, представнику ТОВ ДЛ Солюшн" адвокату Міщенку А.Л. - ІНФОРМАЦІЯ_6 ; представнику ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" адвокату Воробцю С.І. - ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ТОВ "Інтекс Інвест" - tov.inteks@gmail.com, представнику ТОВ "Інтекс Інвест" адвокату Михайловій К.В. - ІНФОРМАЦІЯ_8 ; Управлінню поліції охорони у Вінницькій області - guard@vn.police.gov.ua; представнику Управління поліції охорони у Вінницькій області адвокату Пономаренку Д.Ю. - ІНФОРМАЦІЯ_9
Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.: 1 - до справи.