24.02.2026 року м.Дніпро Справа № 904/4090/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Чередка А.Є.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.
представники сторін:
від позивача: Зеленова О.Р.
розглянувши апеляційну скаргу П'ятихатської міської ради на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 року у справі № 904/4090/25 (суддя Манько Г.В.)
за позовом П'ятихатської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Яцковського Сергія Івановича
третя особа без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні позивача - Виконавчий комітет П'ятихатської міської ради
про стягнення 66 541,57 грн, -
П'ятихатська міська рада звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця Яцковського Сергія Івановича суму недоодержаної орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 24.06.2008 року (державна реєстрація права оренди земельної ділянки № 6350231 від 30.09.2013 року), яка розташована за адресою: вул. Робоча, 2в, м. П'ятихатки, загальна площа 0,7644га, кадастровий номер 1224510100:13:001:0003, для обслуговування виробничих будівель, за 2021 рік - в сумі 49 133,23 грн.; за 2022 рік -15 762,89 грн.; за 2024 рік - 1645,45 грн., а в цілому в сумі 66541,57 грн, яка підлягає зарахуванню на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , ОКПО 37988155, код платежу 18010900.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 року у справі № 904/4090/25 закрито провадження у справі.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Яцковський Сергій Іванович припинив діяльність як фізична особа- - підприємець.
У зв'язку з тим, що з заявами та клопотаннями в межах приписів ст. 52 Господарського процесуального кодексу України щодо залучення правонаступника відповідача - фізичної особи Яцковського Сергія Івановича, позивач до суду не звертався, юридична особа припинена, господарський суд, посилаючись на п.6 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, закрив провадження у даній справі.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає наступне:
- суд першої інстанції неправильно застосував п. 6 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін, який виник із правочину - договору оренди земельної ділянки від 24.06.2008 року;
- предметом позову згідно позовних вимог є стягнення з фізичної особи - підприємця Яцковського Сергія Івановича суми недоодержаної орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 24.06.2008 року, яка розташована за адресою: вул. Робоча, 2в, м. П'ятихатки, загальна площа 0,7644га, кадастровий номер 1224510100:13:001:0003, для обслуговування виробничих будівель, за період 2021 рік - 2024 рік коли Яцковський Сергій Іванович перебував в статусі фізичної особи - підприємця;
- згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Яцковський Сергій Іванович мав статус фізичної особи-підприємця у період з 03.02.2015 року по 15.03.2024 року, основним видом діяльності якого було надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
- суд першої інстанції, закриваючи провадження в справі, не врахував правових висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 25.06. 2019 року в справі № 904/1083/18; фактично ухилився від розгляду позову по суті, внаслідок чого позбавив позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту.
Скаржник просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 року у справі №904/4090/25 скасувати; справу №904/4090/25 направити для подальшого розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її доводів та вказує на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали.
У судовому засіданні 24.02.2026 року позивач надав свої пояснення щодо доводів апеляційної скарги.
Відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному.
Щодо клопотання про відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності відповідача колегія суддів зазначає наступне:
Відповідно до матеріалів справи, апеляційна скарга прийнята до розгляду ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2025 року.
Передбачений ст.273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги вичерпано. Правова позиція сторін викладена письмово.
Відповідно до положень ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу на підставі тих доказів, які були предметом дослідження судом першої інстанції. Додаткові докази до суду апеляційної інстанції не надано.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України наділяє сторони процесуальними правами, серед яких право брати участь у судових засіданнях.
Суд враховує, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась.
Докази того, що відповідач дійсно станом на дату судового засідання перебуває на лікарняному, суду не надано.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Наведене є підставою для відмови в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та проведення судового засідання за його відсутності.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що П'ятихатська міська рада звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця Яцковського Сергія Івановича суми недоодержаної орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 24.06.2008 року (державна реєстрація права оренди земельної ділянки № 6350231 від 30.09.2013), яка розташована за адресою: вул. Робоча, 2в, м. П'ятихатки, загальна площа 0,7644га, кадастровий номер 1224510100:13:001:0003, для обслуговування виробничих будівель, за 2021 рік - в сумі 49 133,23 грн.; за 2022 рік -15 762,89 грн.; за 2024 рік - 1645,45 грн., а в цілому в сумі 66541,57 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач надав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Звертав увагу суду, що Яцковський Сергій Іванович припинив свою діяльність як фізична особа - підприємець. Посилався на відповідь № 1786172 від 17.09.2025 року, отриману з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якої Яцковський Сергій Іванович має актуальний стан: фізична особа - підприємець - припинено. Дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення: Статус: припинено. Дата запису: 15.03.2024 року. Підстава: ДР припинення ФОП за її рішенням. Номер запису: 2002270060001059261.
Позивач вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував п. 6 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. Такі доводи апелянта є обґрунтованими, а висновки місцевого господарського суду про наявність підстав для закриття провадження у справі вважає помилковими.
Згідно ч.1 п.6 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін, які виникли із правочину - договору оренди земельної ділянки від 24.06.2008 року для обслуговування виробничих будівель, укладеного між виконавчим комітетом П'ятихатської міської ради та громадянином Яцьковським С. І.
Предметом позову згідно позовних вимог є стягнення з фізичної особи - підприємця Яцковського Сергія Івановича суми недоодержаної орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 24.06.2008 року (державна реєстрація права оренди земельної ділянки № 6350231 від 30.09.2013 року), яка розташована за адресою: вул. Робоча, 2в, м. П'ятихатки, загальна площа 0,7644га, кадастровий номер 1224510100:13:001:0003, для обслуговування виробничих будівель, за 2021 рік - в сумі 49 133,23 грн.; за 2022 рік -15 762,89 грн.; за 2024 рік - 1645,45 грн., тобто за період, коли Яцковський Сергій Іванович перебував в статусі фізичної особи - підприємця.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 року у справі № 922/1830/19 (пункт 6.40) виснувала, що у спорах щодо земельних відносин при розмежуванні юрисдикції між цивільними і господарськими судами на першому місці - зміст правовідносин і вже другорядне значення надається суб'єктному складу (фізична чи юридична особа). Адже господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності як за участю юридичних осіб, так і за участю фізичних осіб-підприємців, а в певних випадках і за участю осіб, які не мають статусу суб'єкта господарювання.
Зазначення у договорі оренди сторону відповідача, як фізичну особу (без вказівки на статус суб'єкта господарювання) саме по собі не вказує на цивільну юрисдикцію спору щодо виконання такого договору, а з'ясуванню підлягає передусім використання об'єкту речових прав саме для здійснення підприємницької діяльності.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Яцковський Сергій Іванович мав статус фізичної особи-підприємця у період з 03.02.2015 року по 15.03.2024 року, основним видом діяльності якого було надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20).
Таким чином, правовідносини учасників сторін спору, що виникли на підставі договору оренди земельної ділянки від 24.06.2008 року, за своїм характером та змістом є господарськими, оскільки нерухоме майно могло використовуватися виключно з метою ведення господарської діяльності. Відтак, цей спір підлягає розгляду в господарському суді.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Суд першої інстанції, закриваюче провадження в справі, не врахував правових висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 25.06.2019 року в справі № 904/1083/18 за змістом яких:
4.24. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо припинено діяльність суб'єкта господарювання, який був однією зі сторін у справі.
4.25. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією зі сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
4.27. Фізична особа, яка мала статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратила його, до 15 грудня 2017 року не могла бути стороною у господарському процесі, якщо для цього не було визначених ГПК України підстав. З часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи спори за її участю, зокрема пов'язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася нею раніше, слід було розглядати за правилами цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було відкрите у господарському суді до настання таких обставин. У разі припинення провадження у господарській справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, спори за участю фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність, мали розглядатися за правилами цивільного судочинства.
4.28. З 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи - підприємця, яка є однією зі сторін у справі.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що має місце факт припинення фізичної особи-підприємця, що відбулося до подання позову- 15.03.2024 року, натомість фізична особа ОСОБА_1 не є померлою тому, обов'язкові умови для закриття провадження за ч.1 п.6 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України відсутні.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду, а також що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечено можливість реалізувати зазначені права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
За обставинами даної справи №904/4090/25 господарський суд першої інстанції, закривши провадження у справі, фактично ухилився від розгляду позову по суті, внаслідок чого позбавив позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту.
Згідно зі ст.280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За приписами ч.3 ст.271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом спростовано доводи оскаржуваної ухвали, апеляційна скарга доведена і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 280-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 року у справі № 904/4090/25 скасувати.
Справу № 904/4090/25 передати на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 02.04.2026 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя А.Є. Чередко