02 квітня 2026 року Справа № 922/639/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Слободін М.М.
розглянувши заяву про самовідвід судді Плахова О.В. за матеріалами апеляційної скарги Харківської обласної прокуратури, м. Харків (вх.№1946Х/1-43) на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.03.2026 у справі №922/639/23 (суддя Аюпова Р.М., постановлену в м. Харків, дата складення повного тексту - 23.03.2026) за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" про відстрочення виконання судового рішення (вх. № 5774 від 10.03.2026)
за позовом: заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків, в інтересах держави, в особі Міністерства енергетики України, м. Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія, смт. Есхар, Чугуївський район, Харківська область,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Фонду державного майна України, м. Київ
про розірвання договору-,
20.02.2023 заступник керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Міністерства енергетики України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія", в якому просив суд розірвати, укладений 20.04.2012 між позивачем і відповідачем концесійний договір (об'єкт концесії - ЦМК ДП Теплоелектроцентраль-2 Есхар).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.06.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі №922/639/23 (колегія суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тарасова І.В., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Пуль О.А.) позов задоволено; договір розірвано.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.2024 скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 і рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2023 у справі №922/639/23, справу №922/639/23 направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.08.2024 залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі №922/639/23 (колегія суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Попков Д.О., суддя Стойка О.В., суддя Радіонова О.О.) в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.05.2025 рішення господарського суду Харківської області від 20.08.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі №922/639/23 скасовано, справу №922/639/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Харківської області від 06.08.2025, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі №922/639/23 (колегія суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Плахов О.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.) в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2026 скасовано рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі № 922/639/23; ухвалено нове рішення, яким позов задоволено; розірвано концесійний договір від 20.04.2012, укладений між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" на користь Харківської обласної прокуратури 17714,40грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, апеляційних та касаційних скарг; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" на користь Міністерства енергетики України 14762,00грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційних скарг.
16.02.2026 Господарським судом Харківської області видано відповідні судові накази.
10.03.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" подано до господарського суду Харківської області заяву про відстрочення виконання судового рішення (вх. № 5774), в якій заявник просив суд відстрочити виконання судового рішення, ухваленого Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 27.01.2026 у справі № 922/639/23 щодо розірвання договору концесії, укладеного між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" строком на 1 рік з дати ухвалення такого рішення.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.03.2026 у справі №922/639/23 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" про відстрочення виконання судового рішення (вх. № 5774 від 10.03.2026); відстрочено виконання судового рішення, ухваленого Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 27.01.2026 у справі № 922/639/23 щодо розірвання договору концесії, укладеного між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" строком на 1 рік з дати ухвалення такого рішення, до 27.01.2027.
Харківська обласна прокуратура з ухвалою місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.03.2026 у справі №922/639/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви представника ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" про відстрочення виконання судового рішення у справі №922/639/23; здійснити перерозподіл судових витрат.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 для розгляду справи №922/639/23 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Тихого П.В., судді Плахова О.В., судді Слободіна М.М.
02.04.2026 суддею Плаховим О.В. подано заяву про самовідвід від розгляду справи №922/693/23, яка мотивована тим, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2026 скасовано рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі № 922/639/23 (колегія суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Плахов О.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.), а тому з метою запобігання виникненню у сторін чи інших осіб будь-яких сумнівів щодо неупередженого розгляду справи чи будь-яких сумнівів в об'єктивному вирішенні даного спору, з огляду на положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом, а також з метою виключення сумнівів щодо законності та справедливості результатів розгляду даної справи, суддею Плаховим О.В. заявлено самовідвід від розгляду справи №922/639/23.
Розглянувши подану суддею Плаховим О.В. заяву про самовідвід, колегія суддів дійшла висновку про її задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (частина 1 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів зазначає, що правова позиція Європейського Суду з прав людини передбачає, що об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно з пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
У статті 15 Кодексу суддівської етики встановлено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 №1 затверджений Коментар до Кодексу суддівської етики, в якому зазначено, що суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача. Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя; потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу.
У коментарі до статті 15 Кодексу зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Згідно з положеннями коментованої статті підставою для самовідводу може стати обставина, коли судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Це означає, що особисто судді стали відомі певні обставини або факти, які потенційно можуть вплинути на прийняття ним рішення по справі або викликати у сторін сумніви в справедливості та об'єктивності судді.
Враховуючи викладені обставини, з метою усунення будь-яких сумнівів у неупередженості або об'єктивності під час розгляду цієї справи, з метою виключення будь-яких обставин, які б могли призвести до підриву довіри як до вказаних суддів, так і Судової влади України в цілому, з огляду на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом, колегія суддів вважає можливим задовольнити заяву судді Плахова О.В. про самовідвід від розгляду справи №922/639/23.
У разі задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям, які розглядають справу колегіально, справа розглядається в тому самому суді таким самим складом колегії суддів із заміною відведеного судді або суддів, або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу (частина 2 статті 40 Господарського процесуального кодексу України).
За положеннями частини 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку із задоволенням заяви судді Плахова О.В. про самовідвід, справа відповідно до приписів статей 32, 40 Господарського процесуального кодексу України підлягає передачі для повторного автоматизованого розподілу для визначення нового складу суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 35, 38, 39, 40, 234 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Заяву судді Плахова О.В. про самовідвід від розгляду справи №922/639/23 задовольнити.
Матеріали справи №922/639/23 передати для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя О.В. Плахов
Суддя М.М. Слободін