вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" березня 2026 р. Справа№ 927/709/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Михальської Ю.Б.
Мальченко А.О.
секретар судового засіданні: Романенко К.О.,
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 03.03.2026,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Сухополов'янської сільської ради
на рішення Господарського суду Чернігівської області
від 10.11.2025 (повний текст складено та підписано 17.11.2025)
на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області
від 26.11.2025
у справі № 927/709/25 (суддя А.В. Романенко)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд»
до Сухополов'янської сільської ради
про відшкодування збитків у сумі 945 179, 80 грн.
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Сухополов'янської сільської ради про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого доходу) в сумі 945 179, 80 грн, заподіяних відповідачем за фактом неможливості фактичного провадження господарської діяльності позивачем, у період 2023 - 2024 років, зокрема, вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках за кадастровими номерами:
7424185100:05:000:0046, 7424185100:05:000:0497, 7424185100:05:000:0858, 7424185100:05:000:0850, 7424185100:05:000:0859, 7424185100:05:000:0851, 7424185100:05:000:0864, 7424185100:06:000:0101, 7424185100:06:000:0146, 7424185100:05:000:0865, 7424185100:06:000:0147, 7424185100:05:000:0866, 7424185100:06:000:0148, 7424185100:05:000:0857, 7424185100:06:000:0142, 7424185100:06:000:0091, 7424185100:05:000:0619, орендованих у Сухополов'янської сільської ради за договорами оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок від 05.08.2016: №49, №107, №143, №162, №163, №164, №260 та №261, строк дії яких пролонгований шляхом визнання в судовому порядку укладеними додаткових угод до перелічених договорів (постанова Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі №927/1546/23).
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви а також додаткового рішення місцевого господарського суду
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2025 у справі №927/709/25 задоволено повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» до Сухополов'янської сільської ради про відшкодування збитків у сумі 945 179, 80 грн.
Присуджено до стягнення з Сухополов'янської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» відшкодування збитків (упущеної вигоди) в сумі 945 179, 80 грн та судовий збір у сумі 14 177, 70 грн.
Додатковим рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025 у справі №927/709/25 задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» від 17.11.2025 б/н про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі.
Присуджено до стягнення з Сухополов'янської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» 55 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У іншій частині заяви, відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення та додаткове рішення, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, вирішити питання розподілу судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для розгляду справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що висновок експерта від 28.05.2025 №28-05-3/ЕЕ/2025 «За результатами проведення економічної експертизи» ґрунтується на загальних економічних та статистичних звітах позивача за попередні три роки до заявленого періоду 2023-2024 упущеної вигоди, виходячи із середніх показників доходності товариства, а також з того, що на спірних земельних ділянках вирощувалась би кукурудза, однак, за твердженнями відповідача, розрахунок упущеної вигоди має бути розрахованим як різниця між доходом, який очікувався від використання спірними земельними ділянками і фактичним доходом.
За твердженнями відповідача, суд першої інстанції відмовляючи відповідачу у задоволенні клопотання про витребування доказів, неповністю з'ясував обставини справи, що мають значення для неї, а також допустив порушення принципу змагальності, так як перешкодив відповідачу належним чином відстоювати свої права та доводити факти.
В частині оскарження додаткового рішення скаржник звертає увагу, що невідповідність висновків основного рішення від 10.11.2025 в даній справі, призвела до помилкових висновків в додатковому рішенні Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025 за наслідками розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач подав відзив, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення та додаткове рішення залишити без змін, наголошуючи на законності та обґрунтованості останніх.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Демидова А.М., судді: Владимиренко С.В.. Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 заяву колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В., про самовідвід від розгляду справи № 927/709/25 задоволено. Матеріали апеляційної скарги №927/709/25 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням Керівника апарату від 10.12.2025 №09.1-07/752/25 у зв'язку з задоволенням заяви колегії суддів Північного апеляційного господарського суду Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В. про самовідвід від розгляду справи №927/709/25 справу передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями, справу №927/709/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Тищенко А.І., судді: Михальська Ю.Б., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/709/25. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Сухополов'янської сільської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2025 у справі №927/709/25 та на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025 у справі №927/709/25 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Чернігівської області.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 апеляційну скаргу Сухополов'янської сільської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2025 у справі №927/709/25 та на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025 у справі №927/709/25 залишено без руху. Надано Сухополов'янській сільській раді строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання даної ухвали.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сухополов'янської сільської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025 у справі № 927/709/25, призначено до розгляду на 17.02.2026 на 14:00 год.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 задоволено заяву представника Сухополов'янської сільської ради - Коваленка Олександра Юрійовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» про відкладення розгляду справи №927/709/25 за апеляційною скаргою Сухополов'янської сільської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025. Розгляд справи №927/709/25 відкладено на 03.03.2026 на 14:40 год в режимі відеоконференції.
Клопотання, подані учасниками справи до суду апеляційної інстанції
Так, до апеляційної скарги відповідачем додано клопотання про витребування доказів, а саме:
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок-Укрзалізбуд» копії:
-звіту ТОВ «Крок-Укрзалізбуд» за 2023 рік про площі та валові збори сільськогосподарськиї культур, плодів, ягід і винограду (ф.№29-сг);
-звіту ТОВ «Крок-Укрзалізбуд» за 2023 рік про реалізацію продукції сільського господарства (ф.№21-заг);
-звіту ТОВ «Крок-Укрзалізбуд» за 2023 рік про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств (ф.№50-сг);
-звіту ТОВ «Крок-Укрзалізбуд» за 2023 рік про посівні площі сільськогосподарських культур (ф.№4-сг);
-звіту ТОВ «Крок-Укрзалізбуд» за 2023 рік фінансова звітність (ф.№1-№5).
Витребувати у Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області копії:
-податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) ТОВ «Крок-Укрзалізбуд» за 2023 рік, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 року №560;
-податкової декларації платника єдиного податку 4 групи ТОВ «Крок-Укрзалізбуд» за 2023 рік, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 року №578.
Витребування вказаних доказів, на думку відповідача, надасть можливість довести той факт, що позивач користувався спірними ділянками протягом 2023 року, що в свою чергу доведе безпідставність стягнення з відповідача упущеної вигоди за 2023 рік.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частин 1-3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Нормою статті 2 Господарського процесуального кодексу України до основних принципів (засад) господарського судочинства віднесено принцип диспозивтивності, згідно з яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 14 ГПК України).
Колегія суддів наголошує, що заявлення клопотання, в тому числі, про витребування доказів, не кореспондується з автоматичним обов'язком суду задовольнити таке клопотання.
На думку колегії суддів означені документи, про витребування яких клопоче відповідач, не можуть підтвердити ті обставини про які останній зазначає в клопотанні, у зв'язку чим відсутні підстави для їх витребування.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджено матеріалами справи, 05.08.2016 Прилуцька районна державна адміністрація Чернігівської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» (орендар) уклали договори оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок:
- №49 за кадастровими номерами 7424185100:05:000:0046 та 7424185100:05:000:0497;
- №107 за кадастровими номерами 7424185100:05:000:0858 та 7424185100:05:000:0850;
- №143 за кадастровими номерами 7424185100:05:000:0859 та 7424185100:05:000:0851;
- №162 за кадастровими номерами 7424185100:05:000:0864, 7424185100:06:000:0101, 7424185100:06:000:0146;
- №163 за кадастровими номерами 7424185100:05:000:0865 та 7424185100:06:000:0147;
- №164 за кадастровими номерами 7424185100:05:000:0866 та 7424185100:06:000:0148;
- №260 за кадастровими номерами 7424185100:05:000:0857 та 7424185100:06:000:0142;
- №261 за кадастровими номерами 7424185100:05:000:0091 та 7424185100:05:000:0619 (далі - договори оренди).
Наявними матеріалами справи підтверджується, що сторонами фактично були підписані по декілька договорів оренди землі з одним і тим саме номером з однаковими умовами оренди, предметом оренди за якими були різні земельні ділянки. Сторонами укладено по два договори оренди №№ 49, 107, 143, 163, 164, 260 та 261, а також три договори оренди за № 162, предметом оренди за кожним з яких була одна окрема земельна ділянка (перелічені вище).
Згідно з п. 7 договорів оренди договори укладені строком на 7 (сім) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Право оренди на перелічені земельні ділянки зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» 16.08.2016 та 17.08.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, згідно з наданими до матеріалів справи інформаційними довідками з цього Реєстру.
У зв'язку з набуттям чинності положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» вказані земельні ділянки перейшли в комунальну власність Сухополов'янської сільської ради, яка стала орендодавцем перелічених земельних ділянок за вказаними договорами.
Враховуючи, що договори оренди набрали чинності з моменту їх укладення, строк дії цих договорів мав закінчитись 05.08.2023.
У межах справи №927/1546/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» до Сухополов'янської сільської ради вирішений по суті спір про поновлення строку дії перелічених договорів оренди земельних ділянок шляхом визнання укладеними додаткових угод до цих договорів.
Північним апеляційним господарським судом постановою від 23.07.2024 у справі №927/1546/23, частково задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» до Сухополов'янської сільської ради; визнано укладеними додаткові угоди між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» та Сухополов'янською сільською радою до договорів оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок від 05.08.2016: №№ 49, 107, 143, 162, 163, 164, 260 та 261, за умовами яких строк дії перелічених договорів оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок за кадастровими номерами: 7424185100:05:000:0046; 7424185100:05:000:0497; 7424185100:05:000:0858; 7424185100:05:000:0850; 7424185100:05:000:0859; 7424185100:05:000:0851; 7424185100:05:000:0864; 7424185100:06:000:0101; 7424185100:06:000:0146; 7424185100:05:000:0865; 7424185100:06:000:0147; 7424185100:05:000:0866; 7424185100:06:000:0148; 7424185100:05:000:0857, 7424185100:06:000:0142; 7424185100:05:000:0091; 7424185100:05:000:0619, поновлений на такий саме строк (7 років) на тих же умовах, що визначені цими договорами. В іншій частині позову відмовлено.
Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду (частина 7 статті 75 цього Кодексу).
Судами першої та апеляційної інстанції при вирішенні справи №927/1546/23 встановлено, що 16.08.2023, Сухополов'янською сільською радою (36 позачергова сесія 8 скликання) розглянуто клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» та ухвалено рішення про відмову в поновленні договорів оренди нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок з nовариством; вирішено вказані земельні ділянки надати в оренду Комунальному підприємству «СП «Сухополов'янське».
Як вбачається з Державного земельного кадастру (інформаційні довідки з якого залучені позивачем до матеріалів цієї справи), 25.08.2023, між Сухополов'янською сільською радою та Комунальним підприємством «Сільськогосподарське підприємство «Сухополов'янське» укладено договори оренди спірних ділянок за кадастровими номерами: 7424185100:05:000:0046; 7424185100:05:000:0497; 7424185100:05:000:0858; 7424185100:05:000:0850; 7424185100:05:000:0859; 7424185100:05:000:0851; 7424185100:05:000:0864; 7424185100:06:000:0101; 7424185100:06:000:0146; 7424185100:05:000:0865; 7424185100:06:000:0147; 7424185100:05:000:0866, 7424185100:06:000:0148; 7424185100:05:000:0857; 7424185100:06:000:0142; 7424185100:05:000:0091; 7424185100:05:000:0619.
25.08.2023 та 28.08.2023, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди Комунального підприємства «СП «Сухополов'янське» на спірні ділянки.
Північний апеляційний господарський суд у постанові від 23.07.2024 у справі №927/1546/23 задовольняючи частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» до Сухопов'янської сільської ради про поновлення договорів оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок шляхом визнання укладеними додаткових угод до цих договорів, установив:… «позивачем були дотримані всі вище визначені законодавством умови для визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди в порядку визначеному частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі»; позивач належно виконує його обов'язки за договорами оренди; позивач не пізніше ніж за тридцять днів до спливу строку договорів оренди повідомив відповідача про намір продовжити їх дію та додав до вказаного листа-повідомлення проекти додаткових угод про поновлення договору оренди землі; позивач продовжує користуватись спірними земельними ділянками; відповідач упродовж місяця після закінчення строку договорів оренди письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні договорів оренди».
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі №917/1345/17, аналізуючи зміст частини 7 статті 75 ГПК України (пункт 32) дійшла висновку, що преюдиціальне значення в справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування в відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
За висновком суду, враховуючи, що в судовому порядку визнано укладеними додаткові угоди до договорів оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок про пролонгацію їх строком на 7 років (по 05.08.2030) (справа №927/1546/23), дії Сухополов'янської сільської ради з передачі цих ділянок в оренду новому користувачу з 16.08.2023, свідчать про порушення Сухополов'янською сільською радою переважного права належного орендаря - Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд».
Матеріалами справи також підтверджується, що на момент вирішення цього спору про відшкодування збитків (упущеної вигоди), за фактом неправомірного вибуття з користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» спірних ділянок, останнім вчиняються дії з відновлення порушених прав, зокрема, до Господарського суду Чернігівської області поданий позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» до відповідачів - Сухополов'янської сільської ради та Комунального підприємства «СП «Сухополов'янське» про визнання недійсним в частині рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними договорів оренди землі, витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок, скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок за Комунальним підприємством «СП «Сухополов'янське» (справа №927/223/25).
Прилуцьким районним відділом ГУНП в Чернігівській області, 03.07.2025, винесено постанову про закриття кримінального провадження №12025275420000129 за ознаками кримінального проступку за статтею 356 Кримінального кодексу України (самоправство). У межах досудового розслідування встановлено, що фактично спірні ділянки обробляє Комунальне підприємство «СП «Сухополов'янське», відомості про речове право оренди якого внесені до Реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі договорів оренди землі укладених, 16.08.2025, з Сухополов'янською сільською радою. Наразі, між Сухополов'янською сільською радою, Комунальним підприємством «СП «Сухополов'янське» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» наявний спір про визнання недійсними договорів оренди спірних ділянок (справа №927/223/25).
Звертаючись до суду з позовом до Сухополов'янської сільської ради про відшкодування збитків (в формі упущеної вигоди) в сумі 945 179, 80 грн за фактом неправомірного вибуття з користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» спірних ділянок, товариство зазначає, що впродовж посівної компанії 2023, 2024 років було позбавлене можливості використовувати спірні ділянки в господарському обороті та отримати прибуток за рахунок реалізації врожаю сільськогосподарської культури - кукурудзи, оскільки починаючи з 25.08.2023 речове право на ці ділянки набув новий користувач - Комунальне підприємство «СП «Сухополов'янське».
Розмір збитків (упущеної вигоди) визначений Товариством з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» на підставі висновку судового експерта Величко Ю. Г., за результатами економічної експертизи від 28.05.2025 №28-05-3/ЕЕ/2025, проведеної на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» для подачі до Господарського суду Чернігівської області відповідно до статті 101 ГПК України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. У відповідності до частини 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За приписами статей 224, 225 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх шкода з боржника не стягується.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд, перш за все, повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Водночас, господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (стаття 623 Цивільного кодексу України) від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 Цивільного кодексу України).
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Відшкодуванню підлягають тільки збитки, які є об'єктивним наслідком протиправної поведінки, тобто між протиправною поведінкою і шкодою повинен бути причинний зв'язок, який полягає в тому, що протиправна поведінка за часом передує шкоді і породжує шкоду.
Обов'язковою умовою відповідальності є також вина, яка полягає у суб'єктивному ставленні особи до наслідків своїх неправомірних дій. Вина може бути у формі умислу (прямий, похідний) або необережності (грубої або простої).
Правові висновки щодо елементів складу цивільного правопорушення; їх визначення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника; а також підстав та умов цивільної відповідальності містяться у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі №904/1448/20.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №910/20261/16 від 26.11.2019, постанови Верховного Суду у справах №923/1315/16 від 04.09.2018, №910/2018/17 від 04.04.2018, №910/5100/19 від 07.05.2020, №910/21493/17 від 04.12.2018, №914/1619/18 від 27.08.2019, №904/982/19 від 24.02.2021).
Отже, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства; наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду; вина заподіювача шкоди, як суб'єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за винятком випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Таким чином, розглядаючи спори про стягнення збитків (шкоди), необхідно встановлювати наявність усіх вказаних елементів складу правопорушення у їх сукупності. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність у вигляді відшкодування шкоди не настає.
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.
Враховуючи положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо самостійного встановлення судом складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 14.09.2021 у справі №923/719/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11).
Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі №927/1546/23 визнано укладеними додаткові угоди між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» та Сухополов'янською сільською радою до договорів оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок від 05.08.2016: №№ 49, 107, 143, 162, 163, 164, 260 та 261, за умовами яких строк дії цих договорів щодо оренди земельних ділянок за кадастровими номерами: 7424185100:05:000:0046; 7424185100:05:000:0497; 7424185100:05:000:0858; 7424185100:05:000:0850; 7424185100:05:000:0859; 7424185100:05:000:0851; 7424185100:05:000:0864; 7424185100:06:000:0101; 7424185100:06:000:0146; 7424185100:05:000:0865; 7424185100:06:000:0147; 7424185100:05:000:0866; 7424185100:06:000:0148; 7424185100:05:000:0857, 7424185100:06:000:0142; 7424185100:05:000:0091; 7424185100:05:000:0619, поновлений на такий саме строк (7 років, тобто по 05.08.2030) на тих же умовах, що визначені цими договорами.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні обставини - це обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: ці обставини оцінені судом саме як обставина (юридичний факт) преюдиційного характеру та не є правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту); судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини (наприклад, особа може посилатися на преюдиційні факти, що містяться в судовому рішенні.
Отже, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Відтак, вищевказане рішення суду першої інстанції, не може бути поставлене під сумнів, інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити, а встановлені ним обставини мають преюдиційне значення та в силу частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доведенню.
Таким чином, укладання 25.08.2023 між Сухополов'янською сільською радою та Комунальним підприємством «СП «Сухополов'янське» договорів оренди спірних ділянок свідчить про порушення Сухополов'янською сільською радою переважного права орендаря - Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» на користування цими ділянками, що зумовило їх вибуття з користування товариства з моменту реєстрації речового права на ці ділянки за новим користувачем - Комунальним підприємством «СП «Сухополов'янське» (з 25.08. - 28.08.2023 згідно з відомостями внесеними до ДЗК).
В силу статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.
За приписами статті 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Статтею 28 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендаря на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі.
Виходячи з умов договорів оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок від 05.08.2016, до обов'язків орендодавця, в тому числі віднесено заборону вчиняти дії, які б перешкоджали орендарю користуватись орендованими ділянками.
В свою чергу, відповідачем не спростовано наявність своєї вини в протиправному вибутті з користування позивача спірних ділянок за фактом своєї неправомірної поведінки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є активним учасником аграрного ринку, має налагоджені шляхи збуту сільськогосподарської продукції та обґрунтовану можливість отримання прибутку по завершенню посівних компаній 2023 та 2024 років, про що, зокрема, свідчать долучені до матеріалів справи договори поставки сільськогосподарської продукції (в тому числі зерна кукурудзи, яка згідно з витягом з виробничого плану позивача на 2023 рік, затвердженого на кінець 2022 року, мала бути засіяна на спірних ділянках загальною площею 39,9274 га), укладених впродовж 2023, 2024 років між позивачем та його контрагентами; звіти позивача про фінансовий стан за 2020 - 2024 роки; звіти про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 2021 - 2024 роки; звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2020 - 2024 роки; звіти про посівні площі сільськогосподарських культур за 2021 - 2024 роки (а. с. 178 - 249, т. 2; а. с. 1 - 97, т. 3).
На підтвердження збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого доходу) позивачем надано висновок експерта №28-05-3/ЕЕ/2025 від 28.05.2025 за результатами проведення економічної експертизи.
Згідно з проведеним дослідженням судовим експертом встановлено, що загальна сума упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» за 2023 - 2024 роки від неможливості фактичного провадження господарської діяльності - вирощування сільськогосподарських культур (кукурудзи) на земельних ділянках за кадастровими номерами: 7424185100:05:000:0046; 7424185100:05:000:0497; 7424185100:05:000:0858; 7424185100:05:000:0850; 7424185100:05:000:0859; 7424185100:05:000:0851; 7424185100:05:000:0864; 7424185100:06:000:0101; 7424185100:06:000:0146; 7424185100:05:000:0865; 7424185100:06:000:0147; 7424185100:05:000:0866; 7424185100:06:000:0148; 7424185100:05:000:0857, 7424185100:06:000:0142; 7424185100:05:000:0091; 7424185100:05:000:0619, орендованих у Сухополов'янської сільської ради згідно з договорами нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок від 05.08.2016 (які в період 2023 - 2024 років визнані чинними постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі №927/1546/23) становить 945 179, 80 грн, у тому числі:
- сума упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» за 2023 - 2024 роки від неможливості фактичного провадження господарської діяльності - вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках за кадастровими номерами 7424185100:05:000:0046 та 7424185100:05:000:0497, орендованими у Ради за договорами оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки №49 від 05.08.2016, документально підтверджується в розмірі 116 951, 42 грн;
- сума упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» за 2023 - 2024 роки від неможливості фактичного провадження господарської діяльності - вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках за кадастровими номерами 7424185100:05:000:0858 та 7424185100:05:000:0850, орендованими у Ради за договорами оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки №107 від 05.08.2016, документально підтверджується в розмірі 118 864, 16 грн;
- сума упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» за 2023 - 2024 роки від неможливості фактичного провадження господарської діяльності - вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках за кадастровими номерами 7424185100:05:000:0859 та 7424185100:05:000:0851, орендованими у Ради за договорами оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки №143 від 05.08.2016, документально підтверджується в розмірі 118 331, 53 грн;
- сума упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» за 2023 - 2024 роки від неможливості фактичного провадження господарської діяльності - вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках за кадастровими номерами 7424185100:05:000:0864, 7424185100:06:000:0101, 7424185100:06:000:0146, орендованими у Ради за договорами оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки №162 від 05.08.2016, документально підтверджується в розмірі 131 760, 91 грн;
- сума упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» за 2023 - 2024 роки від неможливості фактичного провадження господарської діяльності - вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках за кадастровими номерами 7424185100:05:000:0865, 7424185100:06:000:0147, орендованими у Ради за договорами оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки №163 від 05.08.2016, документально підтверджується в розмірі 111 535, 17 грн;
- сума упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» за 2023 - 2024 роки від неможливості фактичного провадження господарської діяльності - вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках за кадастровими номерами 7424185100:05:000:0866, 7424185100:06:000:0148, орендованими у Ради за договорами оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки №164 від 05.08.2016, документально підтверджується в розмірі 110 254, 49 грн;
- сума упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» за 2023 - 2024 роки від неможливості фактичного провадження господарської діяльності - вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках за кадастровими номерами 7424185100:05:000:0857, 7424185100:06:000:0142, орендованими в Ради за договорами оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки №260 від 05.08.2016, документально підтверджується в розмірі 118 741, 06 грн;
- сума упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» за 2023 - 2024 роки від неможливості фактичного провадження господарської діяльності - вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках за кадастровими номерами 7424185100:05:000:0091, 7424185100:05:000:0619, орендованими в Ради за договорами оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки №261 від 05.08.2016, документально підтверджується в розмірі 118 741, 06 грн.
Висновки судового експерта зроблені на підставі дослідження усереднених показників вирощування та реалізації Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» культури кукурудзи, виходячи з результатів діяльності цього товариства за попередні роки (2020 - 2022), за показниками його фінансової та статистичної звітності (форми №1 - 5, №29-сг, №21-заг, №50-сг, №4-сг).
Таким чином, розрахована експертом сума упущеної вигоди (недоотриманого доходу) за фактом неможливого використання спірних ділянок в господарському обороті товариства обґрунтована належними доказами.
Висновок експерта, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, при цьому сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу, тощо. Аналогічна позиція була неодноразово викладена Верховним Судом (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.06.2018 у справі №907/651/17, від 08.08.2018 у справі №907/679/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №918/204/18, від 27.08.2020 у справі №916/477/18, від 01.03.2021 у справі №916/477/18).
Водночас, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які спростовують наявного в матеріалах справи висновку експерта №28-05-3/ЕЕ/2025 від 28.05.2025 за результатами проведення економічної експертизи.
Разом з цим, відповідачем, клопотань про призначення експертизи заявлено не було.
Відтак, експертом правомірно розраховано розмір упущеної вигоди (недоотриманого доходу) поспіль за 2023 та 2024 роки, оскільки наявними матеріалами справи підтверджується, що новий користувач - Комунальне підприємство «СП «Сухополов'янське» набув право оренди на спірні ділянки з 25 - 28 серпня 2023 року (тобто з моменту реєстрації останнім речового права в реєстрі), що свідчить про не завершення циклу сільськогосподарського виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд», зокрема, збору ним врожаю кукурудзи на спірних ділянках у 2023 році, що, як правило, триває з серпня по листопад відповідного року залежно від посіяного сорту с/г культури - зерна кукурудзи.
При цьому, твердження відповідача, що фактично новий орендар розпочав використовувати спірні ділянки з 2024 року не ґрунтується на жодних доказах у справі, а тому відхиляються судом як безпідставні.
Між тим, слід зазначити, що позивачем вживаються заходи для відновлення речового права на спірні ділянки, зокрема, в межах справи №927/223/25 розглядається спір між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» до відповідачів - Сухополов'янської сільської ради та Комунального підприємства «СП «Сухополов'янське» про визнання недійсним в частині рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними договорів оренди землі, витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок, скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок за Комунальним підприємством «СП «Сухополов'янське».
Враховуючи вищевикладене, позивачем доведено ті обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача збитків в розмірі 945 179, 80 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо оскарження додаткового рішення суду першої інстанції
При цьому, 17.11.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення в справі про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 75 000,00 грн.
24.11.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні вищевказаної заяви позивача.
Додатковим рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025 у справі №927/709/25 задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» від 17.11.2025 б/н про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі.
Присуджено до стягнення з Сухополов'янської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» 55 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У іншій частині заяви, відмовлено.
Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За приписами частин 3-5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частинами 4, 8, 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Разом з тим, склад та розмір витрат, пов'язаних з розглядом справи, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Витрати, заявлені до відшкодування, мають бути документально підтвердженими та доведеними. Відсутність документального підтвердження витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вище зазначалось, що позивачем подано до суду заяву про прийняття додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 75 000, 00 грн.
На підтвердження заявлених витрат додав до заяви: договір про надання правничої допомоги №10/12 від 10.12.2021, укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Пономаренко Вдовенко»; додаткову угоду від 17.01.2025 №4 до цього договору; ордер на надання правничої допомоги серії АІ №1490984, виданий 03.11.2023 адвокату Пономаренко В.І.; розрахунок витрат на правничу допомогу в справі від 17.01.2025; акт приймання-передачі наданих послуг від 17.11.2025 №2507; платіжну інструкцію від 21.01.2025 №102 на суму 75 000, 00 грн.
Так, 10.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» (клієнт) та Адвокатським бюро «Пономаренко Вдовенко» (бюро) укладено договір про надання правничої допомоги адвокатським бюро №10/12, відповідно до пункту 1.1. якого бюро зобов'язується надати правничу допомогу та здійснити представництво й захист інтересів клієнта в усіх державних органах і установах, у тому числі в судових інстанціях всіх рівнів та ланок (….), з усіма правами, що надані клієнту та його адвокату згідно з законодавством України.
Гонорар (вартість послуг) бюро визначена в параграфі 4 договору про надання правничої допомоги адвокатським бюро №10/12 від 10.12.2021.
Обсяг правничої допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.
Загальна вартість гонорару в межах доручення, передбаченого цим договором, зазначається в акті наданих послуг із надання правничої допомоги із розрахунку: 3500,00 грн за одну годину роботи бюро (адвоката бюро) в робочі дні з 09:00 до 18:00 та 6000,00 грн за одну годину роботи бюро (адвоката бюро) в святкові неробочі дні, а також в робочі дні з 18:00 до 09:00.
При наданні правничої допомоги із представництва адвокатами бюро клієнта в судових спорах, сторонами укладається додаткова угода до договору і закріплюється вартість процесуального представництва з урахуванням умов п. 4.1. цього договору, та розмір гонорару при завершенні судового процесу та отриманні рішення, що вступило в силу.
Сторони вправі визначити вартість певного об'єму правничої допомоги в твердій грошовій сумі, про що скласти додаток до цього договору.
Відповідно до п. 3.1. цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє по 31.12.2023 включно.
Виходячи з умов договору №10/12 від 10.12.2021, саме на підставі додаткової угоди, сторонами погоджується обсяг правничої допомоги в конкретній судовій справі та розмір гонорару адвоката за процесуальне представництво інтересів клієнта з обґрунтованим розрахунком.
17.01.2025, сторонами підписано додаткову угоду №4 до цього договору, за якою (пункти 1.1., 1.2., 3.2., 3.3., 3.6., 3.10., 3.11.), за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд», бюро зобов'язалось надати правничу допомогу, захист інтересів товариства в Господарському суді Чернігівської області, в справі про стягнення з Сухополов'янської сільської ради збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого доходу), що включає: надання консультацій та роз'яснень з юридичних питань віднесених до предмету додаткової угоди; надання усних і письмових довідок щодо законодавства; складання заяв, скарг, інших документів правового характеру з юридичних питань віднесених до предмету додаткової угоди; представництво інтересів клієнта в судах усіх рівнів, інших державних органів, перед юридичними та фізичними особами з юридичних питань, віднесених до предмету додаткової угоди; надання інших видів юридичної допомоги з юридичних питань, віднесених до предмету Договору та додаткової угоди.
Гонорар адвоката складається з попередньої оплати та оплати вартості судових засідань. Попередня оплата за цією додатковою угодою відповідно до розрахунку, погодженого сторонами, складає 75 000, 00 грн. Оплата участі в судовому засіданні 4 000, 00 грн. Клієнт окремо оплачує на користь бюро 1 000, 00 грн за кожні 20 сторінок додатків до позовної заяви (або відзиву до позовної заяви, якщо клієнт є відповідачем у справі), понад 50 сторінок, протягом 5 календарних днів з моменту подачі позовної заяви (або відзиву до позовної заяви, якщо клієнт є відповідачем у справі). Клієнт окремо оплачує на користь бюро 600, 00 грн за кожний адвокатський запит, направлений в межах виконання зобов'язань за цією додатковою угодою, понад один адвокатський запит.
Додатком від 17.01.2025 до договору № 10/12 від 10.12.2021, сторонами погоджено розрахунок витрат на правничу допомогу в межах представництва інтересів ТОВ «Крок - Укрзалізбуд», у Господарському суді Чернігівської області, в справі про стягнення з Сухополов'янської сільської ради збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого доходу), в якій гонорар адвоката склав 75 000, 00 грн (без ПДВ), із розрахунку 4 000, 00 грн за одну годину витраченого ним часу, що включає: правовий аналіз та дослідження документів вартістю 12 000, 00 грн (3 год); консультування та узгодження правової позиції вартістю 4 000, 00 грн (1 год); підготовка позовної заяви про стягнення збитків вартістю 19 000, 00 грн (4,75 год); аналіз відзиву відповідача та розробка стратегії вартістю 8 000, 00 грн (2 год); підготовка відповіді на відзив (включаючи збір додаткових доказів) вартістю 12 000, 00 грн (3 год); захист інтересів клієнта в судових засіданнях вартістю 20 000, 00 грн (фіксований розмір).
В рахунок оплати вартості узгоджених послуг за додатковою угодою від 17.01.2025 №4 та додатком від 17.01.2025 до договору від 10.12.2021 №10/12, позивачем за платіжною інструкцією від 21.01.2025 №102 сплачено Адвокатьскому бюро «Пономаренко Вдовиченко» 75 000, 00 грн, у призначенні платежу платником зазначено: «оплата за адвокатські послуги в зв'язку з захистом прав ТОВ «Крок - Укрзалізбуд» шляхом стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди з Сухополов'янської сільської ради згідно з рахунком №4558 від 17.01.2025, без ПДВ».
17.11.2025 на виконання додаткової угоди від 17.01.2025 №4 до договору від 10.12.2021 №10/12, сторонами складено акт приймання - передачі наданих послуг №2507, згідно з яким бюро надано, а позивачем отримано послуги з професійної правничої допомоги в справі про стягнення з Сухополов'янської сільської ради збитків у вигляді упущеної вигоди (неотриманого доходу) вартістю 75 000, 00 грн згідно з переліком узгодженим у додатку від 17.01.2025 до договору №10/12 від 10.12.2021.
Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Укрзалізбуд» у справі №927/709/25 здійснював адвокат Пономаренко В.І. (Адвокатське бюро «Пономаренко Вдовенко») на підставі ордеру серії АІ №1490984, виданого 03.11.2023.
За підсумком, адвокатом витрачено 13 год 45 хв на підготовку та подачу до суду позову в справі №927/709/25 та відповіді на відзив (у тому числі на збір додаткових доказів у справі), зокрема, адвокат здійснював представництво інтересів позивача в судових засіданнях (25.08.2025, 17.09.2025, 13.10.2025 та 10.11.2025) при розгляді цієї справи.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 вказаного Закону)
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Як встановлено судом, під час судового розгляду цієї справи Адвокатським бюро фактично надана позивачу наступна правова допомога, вартість якої підлягає розподілу між сторонами з урахуванням принципу пропорційності (частина 4 статті 129 ГПК України), розумності та обґрунтованості: 1) підбір нормативно-правової бази, аналіз судової практики та надання правових консультацій та роз'яснень клієнту 2) підготовка та подача позову до суду; 3) підготовка та подача до суду відповіді на відзив, у тому числі збір додаткових доказів у справі; 4) участь представника в судових засіданнях 25.08.2025, 17.09.2025, 13.10.2025, 10.11.2025, у режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що розмір витрат позивача на правову допомогу підлягає зменшенню до 55 000, 00 грн оскільки заявлений позивачем розмір витрат є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг у аналогічних справах, враховуючи результати розгляду даної справи - задоволення позовних вимог.
За статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене вище, предмет та підстави позовних вимог, заперечення відповідача проти розміру витрат на правову допомогу, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, враховуючи наданий адвокатом обсяг послуг, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що витрати позивача на надання професійної правничої допомоги в розмірі 55 000, 00 грн є такими, що відповідають критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, слід зазначити, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2025 та додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025 у справі №927/709/25 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Сухополов'янської сільської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025 у справі №927/709/25 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2025 у справі №927/709/25 залишити без змін.
Додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025 у справі №927/709/25 залишити без змін.
Матеріали справи №927/709/25 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено: 01.04.2026, після повернення суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б. з відрядження.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді Ю.Б. Михальська
А.О. Мальченко