Житомирський апеляційний суд
Справа №295/17381/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/400/26
Категорія ч.2 ст.286 КК України Доповідач ОСОБА_2
31 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
обвинуваченого: ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 10 лютого 2026 року, якою повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060600001411 від 12.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 10 лютого 2026 року повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060600001411 від 12.06.2025, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК України як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що в супровідному листі до обвинувального акту, а також, на 1 аркуші обвинувального акту стороною обвинувачення зазначено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, проте на передостанньому та останньому аркуші обвинувального акту викладено фактичні обставини вчинення останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286-1, ч.3 ст.135 КК України.
Також в оскаржуваній ухвалі в якості підстави для повернення обвинувального акту вказано, що на першому аркуші обвинувального акту дата внесення відомостей до ЄРДР 12.06.2025, що не відповідає аналогічним відомостям в реєстрі матеріалів досудового розслідування (05.09.2025) та даті вчинення кримінального правопорушення відповідно до фактичних обставин, викладених по тексту обвинувального акту (05.09.2025). Також суд звернув увагу на неналежне оформлення реєстру матеріалів досудового слідства, а саме відсутність даних про внесення до ЄРДР відомостей за ознаками вчинення двох кримінальних правопорушень та в подальшому відомостей про їх об'єднання в одне кримінальне провадження.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані порушення не можуть бути усунені під час судового розгляду, зокрема, у випадку призначення справи до судового розгляду, суд буде позбавлений можливості виконати вимоги ст. 348 КПК України, та, крім цього, здійснення самостійно судом «перекваліфікації» статті КК України, за якою розглядається вказана судова справа, на чому наполягав прокурор, може викликати сумніви у будь-якого учасника процесу та стороннього спостерігача щодо безсторонності та об'єктивності суду при розгляді зазначеної справи, крім того, прийняття такого рішення судом КПК України не передбачено. Виходячи із цього, суд прийняв рішення повернути вказаний обвинувальний акт прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст.291 КПК України.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , який брав участь у підготовчому судовому засіданні, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції. Вважає, що ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Зазначає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.286-1, ч.3 ст.135 КК України, про що чітко зазначено у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, а також у формулюванні обвинувачення та правовій кваліфікації кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частині статті) закону України про кримінальну відповідальність. Також зазначає, що вказані помилки по тексту обвинувачення є механічними описками, які не перешкодили проведенню підготовчого судового засідання та були б усунуті в подальшому прокурором, зокрема, шляхом зміною обвинувачення. Посилається, що зазначені описки не є порушенням кримінального процесуального закону та не впливають на суть обвинувачення. Зазначає, що у реєстрі досудових розслідувань наявні відомості, які підтверджують внесення відомостей до ЄРДР про вчинення двох кримінальних правопорушень. Помилкове зазначення адреси проживання законного представника потерпілої ОСОБА_9 є несуттєвим та безпосередньо встановлене в ході проведення підготовчого судового засідання, на якому вона була присутня.
Прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі.
Потерпілі та їх законні представники в судове засідання не прибули, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, тому їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просили залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, заперечення обвинуваченого та захисника щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд з підготовчого засідання має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акту прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акту положенням ст. 291 КПК України.
Зі змісту обвинувального акту відносно ОСОБА_7 вбачається, що він відповідає вимогам ч. 2 ст.291 КПК України. В ньому міститься, зокрема, найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Надані в обвинувальному акті відомості достатні для повного розуміння обвинуваченими суті висунутого проти нього обвинувачення.
При цьому, на переконання апеляційного суду, аналіз та оцінка обвинувачення під час проведення підготовчого судового засідання, без дослідження доказів є передчасною та незаконною.
Частина 2 ст. 291 КПК України передбачає, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення зазначається в обвинувальному акті так, як прокурор вважає їх встановленими, що і має місце у даному випадку. А тому відсутні підстави вважати, що прокурором було порушено вимоги закону при викладенні у обвинувальному акті формулювання обвинувачення.
Під час апеляційного розгляду судом апеляційної інстанції не було встановлено істотних порушень, допущених при складанні обвинувального акту щодо ОСОБА_7 , які б перешкоджали суду першої інстанції призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
За змістом ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Звернення з обвинувальним актом до суду здійснює прокурор, який викладає у ньому фактичні обставини кримінального правопорушення, які він вважає встановленими.
Суд при цьому повинен зберігати об'єктивність та неупередженість, а не приймати рішення, що не передбачене процесуальним законом, про повернення обвинувального акту прокурору для надання йому можливості для більш повного, детальнішого викладу фактичних обставин та формулювання обвинувачення, уточнення кваліфікації, яка на думку суду, що не досліджував ще доказів, є спірною, тощо.
Колегія суддів вважає, що наявність описки на першій сторінці обвинувального акта, де помилково зазначено кваліфікацію вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та дату внесення відомостей до ЄРДР не може бути підставою для повернення обвинувального акта, оскільки вцілому така кваліфікація детально викладена в даному обвинувальному акті із посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Крім цього, із підсумкових висновків обвинувального акта вбачаються однозначні відомості, що обвинувачення висунуто ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286-1, ч.3 ст.135 КК України, із викладом фактичних обставин кримінального правопорушення.
Також із реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що відомості по вказаному факту були внесені 05.09.2025. Та в будь-якому випадку встановлення помилковості або точної дати внесення відомостей до ЄРДР в обвинувальному акті чи в реєстрі матеріалів досудового розслідування не входить в завдання, які обов'язково вирішуються судом в підготовчому судовому засіданні, відповідно до вимог статті 315 КПК України, та не є відомостями, які б неодмінно мали бути в обвинувальному акті, згідно з вимогами ст.291 КПК, та перевірку яких мусив би робити суд в підготовчому засіданні. Тобто такі відомості в обвинувальному акті не є обов'язковими та їх невірне відображення, відповідно, не може слугувати підставою для повернення обвинувального акту.
Тому, допущені в обвинувальному акті розбіжності в кваліфікації діянь із супровідним листом, першим аркушем та кінцевими висновками обвинувального акту не впливають на суть пред'явленого обвинувачення в цілому та не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а їх уточнення може бути ініційовано прокурором як в підготовчому засіданні, так і в ході судового розгляду справи.
На думку колегії суддів, не можуть бути ґрунтовною підставою для повернення обвинувального акту прокурору наведені недоліки, з огляду на те, що прокурор має право змінити обвинувачення під час судового розгляду на підставі ст.338 КПК України, виправивши в обвинувальному акті очевидні описки, неточності чи смислові неузгодженості. В такому випадку дії суду не можна буде вважати перекваліфікацією чи новою оцінкою діянь обвинуваченого.
На переконання колегії суддів, невірний зміст супровідного листа, яким було спрямовано обвинувальний акт до суду для розгляду, чи титульного листа обвинувального акту в частині зазначення правової кваліфікації вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення (ч.2 ст.286 КК України), не є підставою для повернення прокурору самого обвинувального акту, який відповідає вимогам закону, а належне вивчення кримінального провадження надавало суду можливість визначити, що викладена в супровідному та першому листі інформація є лише технічною опискою.
На думку апеляційного суду, не є підставою для повернення прокурору обвинувального акту і те, що за твердженням суду реєстр матеріалів досудового розслідування не містить усіх необхідних процесуальних дій, проведених під час досудового розслідування, оскільки оцінка додатків до обвинувального акту та ретельний аналіз їх змісту не входить в обсяг питань, які перевіряються судом в підготовчому засіданні при вирішенні відповідності обвинувального акту положенням ст. 291 КПК України.
З урахуванням викладеного, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою, та відповідно до положень ст.409 КПК України підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 376, 110, 291, 314 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 10 лютого 2026 року, якою повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060600001411 від 12.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: