Житомирський апеляційний суд
Справа №296/3704/25 Головуючий у 1-й інст. Петровська М. В.
Категорія 44 Доповідач Павицька Т. М.
30 березня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Коломієць О.С., Шевчук А.М.
за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №296/3704/25 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 02 грудня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Петровської М.В. в м. Житомирі,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- стягнути з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» 30 096,98 грн майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
- стягнути з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» понесені судові витрати, в тому числі судовий збір, витрати на проведення транспортно-товарознавчої експертизи та витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позову зазначав, що 22.10.2024 у м. Житомирі на перехресті вулиць С. Ріхтера та І. Кочерги сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 під його керуванням, а також транспортного засобу BMW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок вказаної ДТП автомобіль Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, а йому завдано майнової шкоди. Вказує, що постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 26.11.2024 по справі №296/10136/24 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення. Цивільно - правова відповідальність водія автомобіля BMW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 , станом на дату ДТП була застрахована ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової власників наземних транспортних засобів №АТ5791278. Зазначає, що після огляду пошкодженого в ДТП транспортного засобу Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , йому було повідомлено, що сума страхового відшкодування, яку ПАТ «HACK «ОРАНТА» готова йому виплатити становить близько 75 000 грн. Вказує, що 13.01.2025 ПАТ «HACK «ОРАНТА» було йому сплачено 85 398,91 грн в якості страхового відшкодування. Разом з тим, відповідно до висновку транспортно-товарознавчої експертизи №3262 від 16.01.2025, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 217 277,28 грн. Зазначає, що ремонт вказаного автомобіля є економічно необґрунтованим, оскільки відповідно до п.п. а) п. 8.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів - якщо вартість відновлювального ремонту КТЗ більша за його ринкову вартість до ДТП - вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент його пошкодження. При цьому, утилізаційна (залишкова) вартість в пошкодженому стані автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 99 281,39 грн. Отже, відшкодуванню страховою компанією підлягала сума 115 495,89 грн за наступного розрахунку: 217 277,28 грн - 99 281,39 грн - 2 500,00 грн (франшиза) = 115 495,89 грн.
Зазначає, що 20.01.2025 він звернувся до ПАТ «HACK «ОРАНТА» із листом вимогою, у якому просив здійснити страхове відшкодування в розмірі 115 495,89 грн. Стверджує, що у відповідь на лист ПАТ «HACK «ОРАНТА» повідомила його, що сума страхового відшкодування в розмірі 85 398,91 грн була визначена на підставі звіту №43370 від 13.11.2024 та висновку №43370/11 від 13.11.2024. Відтак, в перегляді суми страхового відшкодування та виплати її згідно висновку експерта було відмовлено. Вважає, що відмова у виплаті страхового відшкодування в належному розмірі є незаконною, оскільки звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №43370 від 13.11.2024 та висновок вартості придатних залишків №43370/1 від 14.11.2024, які складені ФОП ОСОБА_3 та на підставі яких ПАТ «HACK «ОРАНТА» здійснило виплату страхового відшкодування виконано з порушенням нормативно-правових актів, а саме: звіт та висновок виконувалися без особистого огляду автомобіля оцінювачем, проте згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів визначити матеріальний збиток чи вартість транспортного засобу без його огляду може лише експерт, який складає висновок, проте не оцінювач; утилізаційну вартість автомобіля Skoda Fabia у висновку №43370/1 у пошкодженому стані визначено за невірною формулою, вартість у пошкодженому стані була завищена, не зазначено, яким саме чином оцінювач визначив вартість металобрухту, в калькуляції висновку №43370/1 зазначені запасні частини в неповному переліку; звіт та висновок виконані суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , чим порушено норму п.34.4 ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Враховуючи вищевикладене просив задовольнити позов в повному обсязі.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 02 грудня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 30 096,98 грн. Стягнуто з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 витрати за проведення транспортно-товарознавчої експертизи у сумі 9 008,72 грн. Стягнуто з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. Стягнуто з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 1 211,20 грн судових витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» подало апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що судом першої інстанції було проігноровано відзив від 13.06.2025 та заперечення від 02.07.2025 надані представником ПАТ «НАСК «ОРАНТА» з доказами по справі, а саме: кваліфікаційного свідоцтва МФ №6735 від 14.02.2009 та сертифікату №141/2024 від 19.03.2024, не взято до уваги звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспорного засобу №43370 від 13.11.2024 та висновок вартості придатних залишків №43370/1 від 14.11.2024. Вважає, що ПАТ «НАСК «ОРАНТА» не було порушено чинне законодавство України, яке могло призвести до необґрунтованої виплати страхового відшкодування потерпілій особі. Вказує, що оцінювач ОСОБА_3 за своєю формою оподаткування є фізична особа підприємець (ФОП), більше того ОСОБА_4 теж використовує таку форму оподаткування, що явно не суперечить бути судовим експертом. Оцінювач ОСОБА_3 має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з 2009 року серія МФ №6735 видане Фондом державного майна України та відповідний сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №141/2024 від 19.03.2024. Зазначає, що висновок №3262 від 16.01.2025 проведений ОСОБА_4 з порушеннями, а саме безпідставно нараховано ПДВ, оскільки відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 21.08.2009 №10143/5/16-1516 «Щодо порядку врахування страховою компанією сум податку на додану вартість при проведенні розрахунку розміру страхового відшкодування» надання послуг із страхування не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, то при виплаті страхових платежів безпосередньо потерпілим податок на додану вартість не нараховується і окремим рядком не виділяється. Вважає, що витрати на професійну правничу допомогу позивача є завищеними, не відповідають ціні позову, не обґрунтовані, будь якого детального розрахунку не було надано, скільки годин витратив адвокат на надання правової допомоги невідомо, більше того справа розглядалась у спрощеному порядку без виклику сторін. Враховуючи вищевикладене просить скасувати рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 02 грудня 2025 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
12 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що стороною позивача оспорювалась не процедура виплати страхового відшкодування, а сума страхового відшкодування, оскільки звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №43370 від 13.11.2024 та висновок вартості придатних залишків №43370/1 від 14.11.2024, які були складені ФОП ОСОБА_3 , та на підставі яких ПАТ «НАСК «ОРАНТА» здійснило виплату страхового відшкодування позивачу, виконано з порушенням нормативно-правових актів, що регламентують їх проведення. Вказує, що судом першої інстанції було обґрунтовано враховано, що висновок транспортно-товарознавчої експертизи №3262 від 16.01.2025, який був поданий стороною позивача, є належним, допустимим та достатнім доказом, яким визначено розмір майнової шкоди, завданої позивачу внаслідок ушкодження його транспортного засобу. Зазначає, що із страхової компанії не стягується вартість відновлювального ремонту, оскільки автомобіль позивача є фізично знищеним і його ремонт є економічно недоцільним. Вважає, що судом першої інстанції було стягнуто з відповідача суму витрат позивача на надання правничої допомоги, що відповідає положенням ст. 141 ЦПК України. Також просить стягнути понесені судові витрати, пов'язані із переглядом справи у суді апеляційної інстанції, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 22.10.2024 у м. Житомирі на перехресті вулиць Святослава Ріхтера та Івана Кочерги сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки та моделі «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , під його керуванням, та транспортного засобу марки та моделі «BMW Х5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , автомобіль марки та моделі «Skoda Fabia», 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 .
Внаслідок зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження.
Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 26.11.2024 у справі №296/10136/24, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850,00 грн.
Відповідно до частини третьої ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно - правова відповідальність власника транспортного засобу «BMW Х5», реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована в ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ-5791278 від 09.09.2024.
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ-5791278 від 09.09.2024 страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну складає 160 000 грн., франшиза - 2 500 грн.
Згідно протоколу огляду транспортного засобу «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного ОСОБА_6 за участю власника ОСОБА_1 , 02.11.2024 було оглянуто вказаний транспортний засіб та вказано наступні пошкодження транспортного засобу: бамперу переднього, блоку фари, підкрилка переднього, крила переднього, капоту, вітрового скла, панелі передка, бачка омивача, лонжерону переднього, колісної арки передньої, дверки передньої, стійок А та В, покришки передньої, амортизатору передній, петлі капота, лонжерону крила, трубки кондиціонера від конденсатора, бачка розширювального системи охолодження, кронштейнів крила переднього 3 шт., стійки амортизаційної, шини, накладки вітрового скла, подушки безпеки та пасків безпеки водія та пасажира переднього сидіння, молдингу дверей.
Згідно звіту №43370 від 13.11.2024, складеного оцінювачем ФОП ОСОБА_3 на замовлення ПАТ НАСК «ОРАНТА», дата оцінки 22.10.2024, ринкова вартість транспортного засобу «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 220 435,38 грн., вартість відновлювального ремонту становить 310 858,65 грн., вартість матеріального збитку становить 220 435,38 грн.
Відповідно до висновку вартості придатних залишків №43370/1 від 14.11.2024, складеного оцінювачем ФОП ОСОБА_3 на замовлення НАСК «ОРАНТА», вартість ДТЗ у пошкодженому стані транспортного засобу «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 132 536,47 грн.
Листом ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» №09-02-22/371 від 13.01.2025 ОСОБА_1 повідомлено, що страхова компанія, розглянувши матеріали справи №24-06-21620, прийняла рішення щодо виплати страхового відшкодування внаслідок ДТП у розмірі 85 398,91 грн згідно страхового акту №ОЦВ-24-06-21620/1.
Відповідно до висновку транспортно-товарознавчої експертизи №3262 від 16.01.2025, складеного експертом ОСОБА_4 : - вартість матеріального збитку, завданого власнику «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 22.10.2024 внаслідок пошкодження його в ДТП 22.10.2024 становила 217 277,28 грн.; - вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату ДТП 22.10.2024 становила 343 167,76 грн.; - ринкова вартість автомобіля «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на момент перед ДТП 22.10.2024 становила 217 277,28 грн.; - утилізаційна вартість в пошкодженому стані автомобіля «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на момент після ДТП 22.10.2024 становила 99 281,39 грн.; - факт врахування ДТП залежить від форми оподаткування суб'єктів господарювання, які здійснюють роботи з ремонту КТЗ, реалізують матеріали, складові для автомобілів, а також здійснюють переробку металобрухту.
20 січня 2025 року ОСОБА_1 направлено до страхової компанії лист вимогу про досудове врегулювання спору, у якій просив здійснити доплату страхового відшкодування в розмірі 30 096,98 грн., розрахованої на підставі висновку експерта №3262 транспортно-товарознавчої експертизи.
У відповіді ПАТ «НАСК «ОРАНТА» від 03.02.2025 №09-02-17/1382 повідомило ОСОБА_1 про те, що при розрахунку розміру страхового відшкодування бралися до уваги результати проведеного огляду пошкодженого транспортного засобу «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також положення Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.07.2009 №н1335/5/1159. Відповідно до звіту №43370 від 13.11.2024, складеного на замовлення ПАТ НАСК «ОРАНТА», ринкова вартість транспортного засобу «Skoda Fabia» до ДТП становить 220 435,38 грн., а вартість відновлювального ремонту 310 858,65 грн., тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним. Відповідно до висновку №43370/1 від 13.11.2024, вартість транспортного засобу «Skoda Fabia» після ДТП становить 132 536,47 грн. Згідно зі страховим актом №ОЦВ-24-06-21620/1 та поданої ОСОБА_1 заяви, НАСК «ОРАНТА» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 85 398,91 грн (220 435,38 грн -132 536,47 грн -2 500 грн франшизи). Отже, відсутні підстави для перегляду прийнятого рішення.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що при виплаті страхового відшкодування страхова компанія ПАТ «НАСК «ОРАНТА» керувалась звітом №43370 від 13.11.2024 та висновком вартості придатних залишків №43370/1 від 14.11.2024, складеними оцінювачем ФОП ОСОБА_3 на замовлення ПАТ «НАСК «ОРАНТА». Проте, вказані документи оцінювача складені з порушенням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, оскільки оцінювач ФОП ОСОБА_3 особисто не оглядав пошкоджений транспортний засіб. Рішення страховика, в якому міститься обґрунтування неможливості надання об'єкта дослідження на огляд, відсутнє. Доказів того, що вказаний оцінювач має свідоцтво судового експерта, яке надавало б йому право складати висновки експертизи/експертного дослідження без особистого огляду об'єкта дослідження, суду не надано. Виплачене страхове відшкодування в сумі 85 398,91 грн було виплачено страховиком без узгодження його розміру з потерпілим позивачем всупереч п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Наведені дані у висновку експерта ОСОБА_4 сприймаються судом першої інстанції як достовірні та обґрунтовані, зібрані із дотриманням встановленого законом порядку, у свою чергу висновок не спростований представником страхової компанії.
Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне.
Особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (частина перша, пункт 1 частини другої статті 22 ЦК України).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша, друга статті 1166 ЦК України).
У частині другій статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
У статті 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (частина перша статті 1194 ЦК України).
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
До шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого, належить, зокрема, шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (стаття 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.1 статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.2 статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 червня 2023 року у справі №125/1216/20 зазначила, що за змістом статті 30 Закону №1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Таким чином, ремонт автомобіля, вважається економічно необґрунтованим, а отже, автомобіль вважається фізично знищеним.
Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Отже, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Зазначені висновки містяться і у постанові Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі №752/13375/19.
Таким чином, у разі встановлення судом, що відновлювальний ремонт автомобіля позивача перевищує його вартість на момент ДТП, тобто ремонт є економічно необґрунтованим, то стягненню підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, за мінусом страхового відшкодування.
У даній справі встановлено та не заперечується сторонами, що ремонт автомобіля «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 є економічно необґрунтованим та вважається фізично знищеним.
Спір між сторонами виник з приводу розміру страхового відшкодування.
Так, згідно звіту №43370 від 13.11.2024, складеного оцінювачем ФОП ОСОБА_3 на замовлення ПАТ НАСК «ОРАНТА», дата оцінки 22.10.2024, ринкова вартість транспортного засобу «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 220 435,38 грн., вартість відновлювального ремонту становить 310 858,65 грн., вартість матеріального збитку становить 220 435,38 грн.
Відповідно до висновку вартості придатних залишків №43370/1 від 14.11.2024, складеного оцінювачем ФОП ОСОБА_3 на замовлення НАСК «ОРАНТА», вартість ДТЗ у пошкодженому стані транспортного засобу «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 132 536,47 грн.
Відповідно до висновку транспортно-товарознавчої експертизи №3262 від 16.01.2025, складеного експертом ОСОБА_4 : - вартість матеріального збитку, завданого власнику «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 22.10.2024 внаслідок пошкодження його в ДТП 22.10.2024 становила 217 277,28 грн.; - вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату ДТП 22.10.2024 становила 343 167,76 грн.; - ринкова вартість автомобіля «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на момент перед ДТП 22.10.2024 становила 217 277,28 грн.; - утилізаційна вартість в пошкодженому стані автомобіля «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на момент після ДТП 22.10.2024 становила 99 281,39 грн.
Відповідно до статей 102, 106 ЦПК України висновок експерта транспортно-товарознавчої експертизи №3262 від 16.01.2025, містить інформацію щодо предмета доказування, виконаний для подання до суду атестованим судовим експертом Землюком В.В., який має відповідну кваліфікацію і стаж експертної роботи, попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України, тож є належним, достатнім та допустимим доказом на підтвердження розміру збитку, заподіяного позивачу внаслідок пошкодження автомобіля в ДТП.
Всупереч статтям 12, 81 ЦПК України відповідач ПАТ НАСК «ОРАНТА» не спростувало заявлений розмір збитку, клопотань про виклик експерта для надання усних пояснень щодо його висновку не заявляв, а також у разі незгоди з висновком експерта в суді першої інстанції не заявляв клопотань про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи з метою з'ясування вартості відновлювального ремонту автомобіля, розміру матеріального збитку та утилізаційну вартість в пошкодженому стані автомобіля «Skoda Fabia».
Суд першої інстанції, оцінюючи надані сторонами в якості доказів висновок експерта та звіт оцінювача про вартість відновлювального ремонту «Skoda Fabia», обґрунтовано врахував саме висновок експерта транспортно-товарознавчої експертизи №3262 від 16.01.2025, як єдиний належний у справі доказ, яким обґрунтовано вартість матеріального збитку, оскільки звіт №43370 від 13.11.2024 та висновок вартості придатних залишків №43370/1 від 14.11.2024 складені оцінювачем ФОП ОСОБА_3 на замовлення НАСК «ОРАНТА» без особистого огляду оцінювача транспортного засобу.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що визначаючи вартість страхового відшкодування ПАТ НАСК «ОРАНТА» обрахувало його з вирахуванням суми ПДВ.
Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України).
Тобто, вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2020 року у справі №565/1210/19 (провадження №61-9485св20) та у постанові від 21 грудня 2020 року у справі № 911/286/20.
У даній справі встановлено, що автомобіль є фізично знищеним, зі страхової компанії не стягується вартість відновлювального ремонту, а тому відсутні правові підстави для вирахування суми ПДВ з встановленого експертом матеріального збитку в розмірі 217 277,28 грн.
Відтак, на підставі викладеного, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно з'ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об'єктивний склад, права та обов'язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги у вказаній частині висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з розміром стягнутих з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 15.09.2021 у справі №924/675/20, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менше, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України (ч. 4 ст. 137 ЦПК України). Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і в пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Як вбачається зі змісту рішення, судом не наведено мотивів стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн., а лише зазначено про наявність в матеріалах справи доказів, які підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Аналіз матеріалів справи та виконаних адвокатом послуг вказує на те, що дана справа є нескладною, а відтак не потребувала від адвоката позивача значних зусиль у наданні правничої допомоги.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн є неспівмірним з позовними вимогами.
Разом з цим, виходячи із встановлених обставин справи та норм процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що обґрунтованими є до стягнення витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн., що буде співвмірним із складністю справи, тривалістю її розгляду, характером позовних вимог, обсягом виконаних робіт (наданих послуг) і часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в силу ст. 376 ЦПК України підлягає зміні в частині визначеного розміру таких витрат, шляхом зменшення суми з 10 000 грн до 5 000 грн., а в решті підлягає залишенню без змін.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу заявлену у позові та у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із статтею 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: - у разі задоволення позову - на відповідача; - у разі відмови в позові - на позивача; - у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції, позивачем надано: додаткову угоду від 08.01.2026 до договору про надання правничої допомоги від 20.01.2025, орієнтовний перелік послуг, що надаватимуться за договором про надання правничої допомоги від 20.01.2025, квитанцію №1.485609627.1 від 12.01.2026 про оплату послуг адвоката в сумі 6000 грн., інформаційне повідомлення про зарахування коштів №@2PL606081 від 12.01.2026, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 12.01.2026.
Разом з тим суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 30 096,98 грн. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.
Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження №61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.
Крім того, суд звертає увагу на те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Наведене узгоджується з висновками викладеними в додатковій постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №910/5724/23. Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі №911/2737/17.
Таким чином, з урахуванням наявних у справі доказів фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторін, суд дійшов висновку про відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн., шляхом їх стягнення з ПАТ «НАСК «Оранта».
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» задовольнити частково.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 02 грудня 2025 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу змінити, зменшивши їх розмір з 10 000 грн до 5 000 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу надану в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 31 березня 2026 року.
Головуючий Павицька Т. М.
Судді Коломієць О. С.
Шевчук А. М.