Справа № 761/43840/25
Провадження № 3/761/230/2026
02 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Хардіна О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 05.10.2025 серії ЕПР1 № 474442, 05.10.2025 року о 18.30 год. в м. Києві по вул. Січових Стрільців, 103, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан визначення алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засідання ОСОБА_1 вказав, що матеріали справи не містять жодного доказу, які б підтверджували факт керування ним транспортним засобом у час та місці, зазначеному у протоколі про адміністративне правопорушення. Зазначив, що він не є суб'єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - а саме водієм автотранспортного засобу в розумінні абз. 25 п. 1.10 Правил дорожнього руху та ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому не може бути притягнутий до відповідальності. Просив провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вказав, що зі свідком ОСОБА_2 у нього склалися неприязні стосунки задовго до складання протоколу.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, заперечення та документи, що надійшли до суду, суддя приходить до такого висновку.
КУпАП визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
На підставі ст. 252 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд вважає, що вина водія ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не може ґрунтуватися на досліджених в судовому засіданні доказах.
Суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 278 КУпАП серед інших питань має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, час вчинення та суть правопорушення, спричинену матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих. Тому предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України. водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підставі цих вимог закону, а також ст.ст. 251, 252 КУпАП суд приймаючи постанову, повинен навести докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та дати їм належну оцінку в їх сукупності.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою складено протокол адміністративній відповідальності підлягає особа, яка керує транспортним засобом в тому числі в стані алкогольного сп'яніння.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто, доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Чинне законодавство, в тому числі й Правила дорожнього руху України, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення було наведено в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Як вбачається із долученого до матеріалів справи відеозапису на диску, знятого з бодікамери поліцейського, відеозйомка обстановки та обставин подій даного правопорушення почала вестися з моменту, коли працівники поліції перебували поруч з ОСОБА_1 , який не перебував навіть біля транспортного засобу, який був припаркований віддалено від прибудинкової території де складався протокол, на відеозаписі відсутні відомості, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом чи знаходився за кермом транспортного засобу, про який вказано у протоколі, до матеріалів справи не долучено відомостей, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 під час його керування ОСОБА_1 , у якого водійське посвідчення не вилучалося, від керування він не відсторонювався.
Крім того, згідно відеозапису долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається ОСОБА_1 неодноразово послідовно зазначав працівникам поліції, що не їхав нікуди і не керував транспортним засобом.
З наведених мотивів, суд приходить до висновку, що представлені в протоколі адміністративного правопорушення та в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та долучені докази, які б підтверджували вину водія ОСОБА_1 в скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є недостатніми, для визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, будь-яких беззаперечних доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, встановлених за допомогою об'єктивних засобів контролю (відеозаписів зроблених за допомогою камер спостереження, нагрудних камер поліцейських або ініціативних записів будь-яких осіб, зроблених із дотриманням вимог закону), чи то закріплених показаннями свідків, матеріали справи не містять.
Крім того, судом неодноразово в судове засідання викликався свідок ОСОБА_2 , який жодного разу не прибув, пояснення не надав.
За наведених обставин, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності, та оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення висновки не відповідають фактичним обставинам справи, а також даним відозапису розміщених на DVD-R диску, що долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Як визначено пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вчинення даного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не було підтверджено в судовому засіданні належними та допустимими доказами, що свідчить про те, що його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.
Враховуючи наведене, у зв'язку із тим, що не встановлені достатні докази для доведення вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в суді і вичерпані можливості їх отримання, справа про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю за відсутністю складу в його діях даного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247, ст. 283, ст. 285 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київсько го апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя О.П. Хардіна