печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10505/26-п
30 березня 2026 року м.Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва Соловйов Олег Леонідович, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
07.02.2026 вбачається, що 06.02.2026 о 08:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно сина ОСОБА_2 , а саме вдарив по животу в присутності малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завдавши йому психологічної шкоди. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.2 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», за що відповідальність встановлена ч.2 ст.173-2 КУпАП.
До судового засідання ОСОБА_1 подав заяву, згідно якої вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення визнав в повному обсязі, щиро каявся, просив суворо не карати та проводити розгляд справи за його відсутності.
На підставі ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229-VIII від 07.12.2017 (далі- Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частина 2 статті 173-2 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення; довідкою інспектора СПДН ВП Печерського УП ГУНП у м.Києві капітана поліції Н. Хоменка про проведення перевірки рапорту; даними рапорту інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Печерського УП ГУНП у м.Києві старшого лейтенанта поліції Т. Марчука від 07.02.2026; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 06.02.2026; поясненнями ОСОБА_1 від 06.02.2026.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує як умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене відносно малолітньої особи.
При призначені виду адміністративного стягнення, враховую особу порушника, характер вчиненого правопорушення, який вирізняється особливою суспільною небезпечністю, майновий стан, обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено, обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень та виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно зі ст.40-1КУпАП з особи на яку накладено адміністративне стягнення, слід стягнути судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 33, 173-2, 251, 280 КУпАП, суддя-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді у штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у сумі 665 грн. 60 коп.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена Київського апеляційного суду протягом десяти днів із дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя О.Л. Соловйов