печерський районний суд міста києва
Справа № 757/51487/19-к
16 жовтня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
цивільного позивача - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019100060003651 від 27.08.2019, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Керч АР Крим, громадянина України, українця, з повною вищою освітою, який одружений, є ФОП, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на даний час перебуває під тимчасовим захистом Королівства Іспанія, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
Згідно висунутого обвинувачення, 22.08.2019 приблизно о 20 год. 10 хв., ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем «Porsche Масаn» д.н.з НОМЕР_2 , рухався по проїзній частині бул. Лесі Українки в місті Києві зі сторони Бессарабської площі в напрямку ст. метро "Печерська". В цей же час, по проїзній частині бул. Лесі Українки в м. Києві, зі сторони Бессарабської площі в напрямку ст. метро «Печерська», у першій смузі рухався Мотоцикл «BMW R1200» д.н.з НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_6 .
Під час руху ОСОБА_7 допустив порушення вимог п.п. 2.3 (6); 10.1; 10.3 Правил дорожнього руху України, в яких зазначено:
- п.2.3 (6) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну;
- п. 10.1 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- п. 10.3 у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_7 виявились в тому, що він, керуючи вказаним транспортним засобом, на перехресті бул. Лесі Українки та вул. Госпітальна в м. Києві, проявив неуважність, перед перестроюванням не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, не дав дорогу мотоциклу «BMW R1200» д.н.з НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_6 , що рухався в попутному напрямку в крайній правій сузі разом із пасажиркою ОСОБА_5 , в результаті чого відбулося зіткнення вищевказаних транспортних засобів.
В наслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла «BMW R1200» д.н.з НОМЕР_3 ОСОБА_5 отримала, тілесне ушкодження у вигляді: «закритої травми крижі у вигляді перелому тіла 3-го крижового хребця без зміщення уламків», яке відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу, відповідно до п.п. 2.2.1/в. та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995.
Порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 перебуває в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.
Таким чином, своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.
В судовому засідання потерпіла ОСОБА_5 підтримала свою письмову заяву від 28.11.2024, в якій просила закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винної особи з потерпілою та відшкодуванням матеріальної (майнової) та моральної шкоди, завданої їй внаслідок ДТП, на підставі домовленості, викладеної у наданому нею договорі від 27.11.2024 між нею та ОСОБА_7 . Заявила про відсутність претензій майнового та немайнового характеру до ОСОБА_7 в межах розгляду даного кримінального провадження. Одночасно, просила цивільний позов від 11.04.2024 залишити без розгляду.
Цивільний позивач ОСОБА_6 також підтримав вказану заяву потерпілої ОСОБА_5 про закриття даного кримінального провадження відносно ОСОБА_7 на підставі ст. 46 КК України за примиренням. Одночасно, просив цивільний позов від 16.06.2020 залишити без розгляду, повідомивши про свій намір звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав вказану заяву потерпілої ОСОБА_5 , просив задовольнити і закрити кримінальне провадження відносно нього на підставі ст. 46 КК України, оскільки примирився з потерпілою. При цьому, фактичні обставини вчинення ним кримінального правопорушення, так як вони викладені в обвинувальному акті, визнав. З кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст. 286 КК України погодився. Зауважив, що з 2019 року до кримінальної відповідальності не притягався, вироків не має. Погодився на закриття кримінального провадження за нереабілітуючих підстав, що було йому роз'яснено судом і зрозуміло.
Захисник ОСОБА_4 підтримав заяву потерпілої ОСОБА_5 , просив задовольнити і звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілою.
Прокурор не заперечував проти задоволення заяви потерпілої і закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою.
Решта учасників кримінального провадження в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, судом з урахуванням думки учасників судового розгляду визнано можливим проводити судове засідання у їх відсутності.
Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
При розгляді клопотання потерпілої, суд виходить із положень ч. 3 ст. 314 КПК України, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п. 1 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правих підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 1 ст. 285 КПК України, передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно висунутого обвинувачення, яке знайшло своє підтвердження в ході судового слідства, ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст.286 КК України, який відноситься до нетяжкого злочину з необережною формою вини.
Відповідно до заяви потерпілої ОСОБА_5 від 28.11.2024 потерпіла примирилася з обвинуваченим та останнім їй було відшкодовано завдані збитки, будь-яких претензій до ОСОБА_7 вона не має та просила звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності в порядку ст. 46 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_7 судом було роз'яснено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям кримінальної справи на підставі ст. 46 КК України є нереабілітуючою підставою, між тим він підтримав заявлене потерпілою клопотання, просив задовольнити.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_7 вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд звільняє його від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч.1 ст. 286 КК України, із закриттям провадження у справі на підставі ст. 46 КК України.
Процесуальні витрати потерпілої ОСОБА_5 на правову допомогу, пов'язані з розглядом справи в суді (рахунок №2020-15 від 12.10.2020), суд, керуючись вимогами п. 1 ч. 1 ст. 118, ч. 1 ст. 124 КПК України, а також Постановою Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02.12.2024 у справі №686/1699/20 ( провадження №51-2680кмо23), - вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_5 .
Решту процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення експертиз суд на підставі п.3 ч.1 ст. 118, ч.2 ст. 124 КПК України вважає необхідним покласти на рахунок держави.
Речові докази по справі відсутні.
Цивільні позови цивільного позивача ОСОБА_6 від 16.06.2020 (т.1 а.с.54-63), а також потерпілої ОСОБА_5 від 11.04.2024 (т.2 а.с. 95-100) до обвинуваченого ОСОБА_7 , суд, з огляду також на позицію позивачів, вважає необхідним залишити без розгляду.
Керуючись ст. 46 КК України, ч. 2 ст. 284, ст. 285, п. 2 ч. 3 ст. 314, 369, 376 КПК України, суд, -
Письмову заяву потерпілої ОСОБА_5 від 28.11.2024, задовольнити.
ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, звільнити на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілою.
Кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12019100060003651 від 27.08.2019, за обвинуваченням за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 286 КК України закрити у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ) процесуальні витрати на правову допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Процесуальні витрати за проведення судових експертиз у кримінальному провадженні, а саме:
- судово-медичної експертизи №042-1703-2019 від 19.09.2019 КМБ СМЕ в розмірі 1796, 90 грн.;
- судової автотехнічної експертизи №12-1/2032 від 18.09.2019 Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в розмірі 1884,12 грн., -
а всього на загальну суму 3681 грн. 02 коп., покласти на рахунок держави.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 від 11.04.2024 про відшкодування з ОСОБА_7 моральної шкоди та матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, - залишити без розгляду.
Цивільний позов ОСОБА_6 від 16.06.2020 про відшкодування ОСОБА_7 моральної шкоди та матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, - залишити без розгляду, роз'яснивши право звернутись із вказаним позовом в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1