Номер провадження 1-кс/754/751/26
Справа № 754/5050/26
Іменем України
01 квітня 2026 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Деснянського УП ГУНП в м. Києві щодо незабезпечення проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12022105030001304 від 19.11.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185, 186, 190, 191 КК України, в розумні строки,
31 березня 2026 року в провадження слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Деснянського УП ГУНП в м. Києві щодо затягування досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022105030001304 від 19.11.2022 року та недотримання розумних строків.
Скаргу мотивує тим, що в провадженні Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12022105030001304 від 19.11.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185, 186, 190, 191 КК України.
ОСОБА_2 зазначає, що він є потерпілим у цьому провадженні - 12.01.2023 року йому вручено відповідну пам'ятку про права і обов'язки потерпілого, яка долучена до скарги.
Однак, хоча з моменту відкриття провадження пройшло більше трьох років, досудове розслідування фактично не проводилось, свідків не допитано, листування між потерпілим та підозрюваним не проаналізоване.
За таких обставин просить визнати бездіяльність слідчого щодо незабезпечення проведення слідчих дій в розумні строки протиправною; а також залучити його, як потерпілого та зобов'язати слідчого вчинити конкретні дії, а саме: допитати особу, причетну до кримінального правопорушення, витребувати акт опису його майна в перукарнях від 10.01.2022 р.
Слідчий суддя ознайомившись із поданою скаргою та долученими до неї матеріалами, враховуючи положення ст. 303 КПК України, приходить до таких висновків.
Частиною першою ст. 303 КПК України визначений перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового провадження, та ким такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені. А саме, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення досуду із обвинувальним актом підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Визначений даною нормою перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на стадії досудового провадження є вичерпним.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.
За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Аналіз зазначених вище положень КПК України вказує на те, що оскарженню підлягає нездійснення слідчим лише тих процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Як свідчить зміст скарги, основною вимогою скаржника та підставою для звернення до слідчого судді є бездіяльність слідчого, яка полягає у недотриманні розумних строків проведення розслідування. У зв'язку із наведеним слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Відповідно до п. 9-1) ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому розслідуванні може бути оскаржено рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником. Наведеним положенням кореспондується норма ст. 308 КПК України, за якою недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування може бути оскаржено лише прокурору вищого рівня, який повинен розглянути таку скаргу протягом трьох днів і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень.
Системний аналіз наведених законодавчих норм свідчить про те, що лише у разі прийняття прокурором за результатами розгляду такої скарги рішення про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування, таке рішення може бути предметом оскарження до слідчого судді відповідно до п. 9-1 ч. 1ст. 303 КПК України.
Щодо інших вимог скарги, зокрема, щодо визнання ОСОБА_2 потерпілим, то з документів, долучених до скарги, вбачається, що заявника вже визнано потерпілим у даному кримінальному провадженні у встановленому законом порядку, що підтверджується пам'яткою про процесуальні права та обов'язки потерпілого.
Крім того, у роз'ясненнях в розділі 1.3 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 року, судам зазначено, що ст. 303 КПК України не передбачає оскарження абстрактної бездіяльності слідчого, яка призводить до «неналежного досудового розслідування», тобто до не проведення слідчим необхідних слідчих дій для встановлення обставин кримінальних правопорушень.
В поданій скарзі ОСОБА_2 оскаржує бездіяльність слідчого, яка полягає у затягуванні досудового розслідування, не проведення усіх необхідних слідчих дій, спрямованих на з'ясування обставин кримінального правопорушення.
Отже, ОСОБА_2 фактично зазначає абстрактну бездіяльність слідчого, яка, на його думку, призводить до «неналежного досудового розслідування», тобто до не проведення слідчим необхідних слідчих дій для встановлення обставин кримінальних правопорушень в розумні строки.
Із матеріалів скарги вбачається, що скаржником жодне конкретне рішення, дію чи бездіяльність слідчого або прокурора в розумінні ст. 303 КПК України не оскаржується.
Крім того, згідно з ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
А відтак, вказана в скарзі бездіяльність слідчого (затягування досудового розслідування шляхом не проведення усіх необхідних слідчих дій, спрямованих на з'ясування обставин кримінального правопорушення) не може бути предметом оскарження в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 303 КПК України.
Законом передбачений судовий контроль за дотриманням прав, свобод та законних інтересів осіб у кримінальному провадженні, який здійснює слідчий суддя у порядку, передбаченому КПК України.
Оскільки ч. 1ст. 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені до слідчого судді, розгляд ним інших питань перебуватиме поза межами його повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, що не підлягає оскарженню.
Заявником подано скаргу на бездіяльність слідчого, яка відповідно до вимог ст. 303 КПК України не підлягає оскарженню.
Отже, враховуючи зміст поданої скарги, положення ст. 303 КПК України, та те, що кримінальним процесуальним законодавством визначено право на звернення зі скаргою лише щодо чітко визначеного законодавством переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на стадії досудового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у даному випадку підстав для відкриття провадження у справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303-308 КПК України, слідчий суддя
у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Деснянського УП ГУНП в м. Києві у кримінальному провадженні №12022105030001304 від 19.11.2022 року - відмовити.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1