Номер провадження 2-п/754/75/26
Справа № 754/10794/19
Іменем України
01 квітня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Панченко О.М.
при секретарі судових засідань Сарнавському М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 поданої через "Електронний суд" її представником - адвокатом Ходаком Владиславом Володимировичем про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
16.03.2026 р. ОСОБА_1 звернулася через "Електронний суд" в особі свого представника - адвоката Ходака В.В. до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про перегляд заочного рішення від 28.11.2019 р. у якій просить переглянути та скасувати заочне рішення у справі №754/10749/19. Заяву обґрунтовує тим, що при судовому розгляді в Деснянському районному суді м. Києва та ухвалені заочного рішення ОСОБА_1 не була присутня, що підтверджується наступним. Копію позовної заяви, ухвали про відкриття провадження у справі ОСОБА_1 не отримувала, що вбачається із поверненого конверту - матеріали справи не містять доказів направлення та отримання такого рішення. Повістку на судове засідання призначене на 22.10.2019 р. ОСОБА_1 не отримувала - матеріали справи не містять доказів направлення та отримання такого рішення. Повістку на судове засідання призначене на 28.11.2019 р. ОСОБА_1 не отримувала, що вбачається із поверненого конверту. Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 листопада 2019 року у справі №754/10794/19 ОСОБА_1 не отримувала - матеріали справи не містять доказів направлення та отримання такого рішення. Потрібно зазначити, що про існування вказаного рішення ОСОБА_1 стало відомо лише 05 березня 2026 р. із ЄДРСР. Також стало відомо про існування виконавчого провадження та ухвали про заміну стягувача у виконавчому проваджені. Хоча і місце реєстрації ОСОБА_1 на території України є АДРЕСА_1 , однак вона довгий час проживає у Німеччині. Щодо вимог Позивача по суті спору, то зазначає, що судом було слушно встановлено, що положення кредитного договору №2203152070901 щодо нарахування щомісячної комісії є нікчемними в силу закону. Однак судом не було враховано, що згідно розрахунку заборгованості Відповідача за Кредитним договором №2203152070901 станом на 24.06.2019 р. - у період з 05 травня 2017 р. по 05 червня 2019 р. ОСОБА_1 було сплачено на користь АТ «Банк кредит Дніпро» загальну суму коштів у розмірі 277 902 грн. 45 коп. (з яких було списано АТ «Банк кредит Дніпро» в рахунок сплати комісії 152 425 грн. 52 коп.). Таким чином сума коштів 152 425 грн. 52 коп. мала бути зарахована в інші платежі за кредитним договором №2203152070901 від 05 квітня 2017 р. в тому числі у тіло кредиту, що в свою чергу зменшує розмір процентів за користування. З огляду на те, що заочним рішенням суду було стягнуто заборгованість за договором № 2203152070901 від 05 квітня 2017 р. в розмірі 109 594 грн. 41 коп. та не було враховано 152 425 грн. 52 коп., які мали бути враховані в тіло та проценти кредиту вбачається, що існує переплата, а не заборгованість. Внаслідок відсутності у судових засіданнях ОСОБА_1 у неї була відсутня можливість подати відзив із запереченнями щодо суті позовних вимог; подати зустрічну позовну заяву щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину у частині нарахування щомісячної комісії у кредитному договорі №2203152070901 від 05 квітня 2017 р. та зобов'язання АТ «Банк кредит Дніпро» здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором №2203152070901 від 05 квітня 2017 р.., виключивши щомісячну комісію та здійснити зарахування грошових коштів, сплачених як списання щомісячної комісії в рахунок погашення інших платежів по договору.
У судове засідання сторони не з'явилися, повідомлені належним чином про день та час розгляду заяви.
Представник заявниці надіслав до суду заяву в якій просить розгляд заяви проводити без його участі та скасувати заочне рішення і призначити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 287 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Глава 11 "Заочний розгляд справи" Розділу III "Позовне провадження" ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу III ЦПК України не звільняє суд від обов'язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.
З урахуванням наведеного, а також висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 року у справі 214/5505/16, питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду підлягає вирішенню під час розгляду цієї заяви по суті.
З урахуванням наведеного, а також отримання відповідачем копії рішення не у день його проголошення, суд вважає можливим поновити відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.
Дослідивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 28.11.2019 р. Позов Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32 ЄДРПОУ 14352406 ) заборгованість за Кредитним договором № 2203152070901 від 05.04.2017 року в розмірі 109 594.41 грн. та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн., а всього 111 515 грн. 41 коп. В іншій частині позов залишено без задоволення.
23.01.2020 року судом було видано виконавчий лист.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 04.09.2025 року замінено стягувача у виконавчому провадженні № 61411498 щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 , відкритого 27.05.2020 року з Акціонерного товариства «БАНКС КРЕДИТ ДНІПРО» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС».
Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як убачається із матеріалів справи відповідачка повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення судових викликів за зареєстрованим місцем її проживання, хоч і конверти поверталися до суду із відміткою "за закніченнм терміну зберігання". Про правильність адреси реєстрації : АДРЕСА_2 підтверджує сама Відповідачка у своїй заяві.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов'язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду. Таким чином, вважається, що відповідачка була належним чином повідомлена про час, дату і місце судового засідання. Окрім того, сторона Відповідача у своїй заяві про перегляд заочного рішення вказує, що хоч місце реєстрації ОСОБА_1 на території України є АДРЕСА_2 , однак остання довгий час проживає у Німечинні. В той же час судом встановлено, що стороною Відповідача не надано жодних доказів до заяви на підтвердження відповідного факту.
Скасування заочного рішення суду можливе за наявності сукупності умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Також слід звернути увагу, що лише з'ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Тобто, наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Оцінивши подану стороною відповідача заяву про перегляд заочного рішення, суд вбачає відсутність зазначення про докази на які він мав би посилатись, та які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Крім того, суд бере до уваги той факт, що заочним рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 28.11.2019 року позовні вимоги Банку були задоволені частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою, зокрема, залишити заяву без задоволення.
Таким чином, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, у ній відсутні посилання на обставини, які є підставою для перегляду та скасування заочного рішення. Одне лише посилання на не отримання ухвали суду та позову з додатками не може бути підставою для скасування заочного рішення. Враховуючи не зазначення відповідачем жодних інших доказів, які б могли мати значення для розгляду справи на час її розгляду та могли б привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.
З урахуванням наведеного, суд відмовляє в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. ст. 284-288 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 поданої через "Електронний суд" її представником - адвокатом Ходаком Владиславом Володимировичем про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку встановленому цим Кодексом. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: О.М. Панченко