Номер провадження 1-кс/754/742/26
Справа № 754/5012/26
Іменем України
01 квітня 2026 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за №12026100030000677 від 30 березня 2026 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України,
31 березня 2026 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026100030000677 від 30 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України, яке було вилучено в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме: 9 комп'ютерних моніторів; 8 оптичних мишок та 9 комп'ютерних клавіатур; 9 системних блоків; мобільний телефон невідомої марки, з забороною їх відчуження, розпорядження та користування ними.
Згідно клопотання прокурора, 30 березня 2026 року на спец-лінію «102» надійшло повідомлення з приводу здійснення незаконної діяльності з організації та проведення азартних ігор за адресою: АДРЕСА_1. Виїздом слідчо-оперативної групи Деснянського УП ГУНП у м. Києві вказана інформація підтвердилась.
На момент прибуття працівників Деснянського УП ГУНП у м. Києві, за адресою проведення незаконної діяльності у сфері азартних ігор, а саме: АДРЕСА_1, доступ до таких приміщень не обмежувався.
Так, 30 березня 2026 року у період часу з 16:57 год. до 17:29 год. у відповідності до положень ч. З ст. 233 КПК України з метою врятування майна, а саме: речей, які є доказами вчинення кримінального правопорушення, проведено обшук у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено:
9 комп'ютерних моніторів, які опечатано бирками: NPU - 1525274, NPU - 1525275, NPU - 1525276, NPU - 1525277, NPU - 1525278, NPU - 1525279, NPU - 1525280, NPU - 1525281, NPU - 1525282;
8 оптичних мишок та 9 комп'ютерних клавіатур, які поміщено до пакету та опечатано сейф пломбою № Е27393935;
9 системних блоків, які опечатано бирками: NPU - 1525283, NPU - 1525284, NPU - 1525285, NPU - 1525286, NPU - 1525287, NPU - 1525288, NPU- 1525289, NPU- 1525290, NPU- 1525291;
мобільний телефон невідомої марки, який поміщено до спеціального пакету №WAR 0036730.
Постановою старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м.Києві від 31 березня 2026 року вилучені в ході обшуку речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12026100030000677.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, нежитлове приміщення, загальною площею (кв.м): 51.1, що за адресою: АДРЕСА_1, на праві власності належить: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , країна громадянства: Узбекистан.
Прокурор зазначає у клопотанні, що виникла необхідність у накладенні арешту на речі, вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , для збереження речових доказів, для запобігання подальшому використанню в протиправній діяльності, для можливості подальшої конфіскації.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, в якій клопотання підтримав, та просив його задовольнити за наведених в ньому підстав.
Клопотання розглянуто на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України без повідомлення власника майна.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, вважаю, що підстав для задоволення клопотання прокурора не вбачається виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Правомірність вилучення органом досудового розслідування під час обшуку у приміщенні, що є приватною власністю, та подальшого утримання майна визначається виключно ухвалою слідчого судді про дозвіл на обшук.
Відповідно до ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 31 березня 2026 року у задоволенні клопотання слідчого Деснянського УП ГУНП у м. Києві про надання дозволу на проведення невідкладного обшуку в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України - нежитлового приміщення АДРЕСА_1, в ході якого було виявлено та вилучено комп'ютерну техніку, про арешт якої ставиться питання, було відмовлено, що тягне за собою недопустимість отриманих внаслідок вказаної слідчої дії доказів.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість клопотання прокурора щодо накладення арешту на майно та відмовляє в його задоволенні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 309, 369-372 КПК України,
У задоволенні клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026100030000677від 30 березня 2026 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не викликалась в суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя: