Номер провадження 2-др/754/45/26
Справа № 754/13003/25
Іменем України
31 березня 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув питання про внесення виправлення у додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31.03.2026 року у справі №754/13003/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва", про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, ціна позову 68253,81 грн
У додатковому рішенні допущено описку.
Відповідно до статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлень учасників справи, про що постановляється ухвала.
Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 300/765/15-ц, згідно з якою судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
У постанові від 04.09.2019 у справі № 9901/87/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що опискою є зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Однак виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких, зокрема, належить написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків.
У постанові від 16.07.2025 у справі № 240/277/06/23 міститься аналогічний висновок. В цій справі Верховний Суд також зазначив, що особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності (див. пункт 19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 990/222/23).
Суд встановив, що в резолютивній частині додаткового рішення допущено описку щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягає стягненню з ОСОБА_3 . Помилково зазначено, що стягненню підлягає 88 705,63 грн, хоча фактично суд присудив 8 705,63 грн, про що зазначено в мотивувальній частині. Така друкарська описка підлягає виправленню, оскільки впливає на виконання рішення.
Керуючись статтею 269 ЦПК України, Суд
Виправити описку, допущену в резолютивній частині додаткового рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31.03.2026 року у справі №754/13003/25.
Викласти абзац третій резолютивної частини додаткового рішення в такій редакції: "Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 8 705,63 грн (вісім тисяч сімсот п'ять гривень шістдесят три копійки) витрат на професійну правничу допомогу".
Ця ухвала є невід'ємною частиною додаткового рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31.03.2026 року у справі №754/13003/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО