ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6743/26
провадження № 1-кс/753/925/26
"25" березня 2026 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуваючого, раніше судимого:
- 01.09.2025 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю в 1 (один) рік,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
Слідча СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100020000870 від 23.03.2026 року,відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що СВ Дарницького УП ГУНП у місті Києві розслідується кримінальне провадження № 12026100020000870 від 23.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, виник протиправний умисел на зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), для власного вживання, без мети збуту.
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, ОСОБА_4 , з невстановленою досудовим розслідування особою, домовився щодо придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).
Продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, ОСОБА_4 , в невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, але не пізніше 23.03.2026, у невстановлений спосіб придбав полімерний пакет, всередині з кристалічною речовиною світлого кольору, тим самим розпочав зберігати психотропну речовину без мети збуту.
В подальшому, 23.03.2026 за адресою: м. Київ, вул. Миколи Бажана 1Л, працівниками поліції затримано ОСОБА_4 , у якого виявлено та в подальшому вилучено пакет з пазовим замком, всередині, якого наявна кристалічна речовина світлого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,338 г., яку ОСОБА_4 , умисно незаконно, всупереч вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ № 589 від 03.06.2009, придбав та зберігав, для власного вживання без мети збуту.
24.03.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статею.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий зазначає, що органом досудового розслідування та стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням даного кримінального правопорушення та виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Зокрема, причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного злочину підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: - рапортом про виявлення кримінального правопорушення; - протоколом затримання ОСОБА_4 ; - протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ; - протоколами допитів свідків; - висновком експертизи № СЕ-19/111-26/15560-НЗПРАП від 24.03.2026; - іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Враховуючи вище перелічені докази у органу досудового розслідування є підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до нетяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.
Відносно ОСОБА_4 , необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту оскільки, існують ризики передбачені п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує, у разі визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, та можливість призначення йому покарання пов'язаного з позбавленням волі на строк до трьох років, оцінюючи зібрані органом досудового розслідування докази, які підтверджують причетність до вчинення злочину, підозрюваний усвідомлює невідворотність суворого покарання, що, в свою чергу, підсилює ризик можливості переховування.
До обставин ризику втечі безумовно належить військова агресія проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.
Враховуючи, що кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки підозрюваного, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді можливого ув'язнення у майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Також існує ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Допитані у провадженні свідки є важливими для досудового розслідування та встановлення істини у кримінальному провадженні, тому підозрюваному може бути здійснений тиск на останніх з метою полегшення свого становища та зміни показів на свою користь шляхом погроз фізичної розправи, психологічного маніпулювання, шантажу або грошової винагороди Окрім того, ризик незаконного впливу на інших осіб об'єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) має місце.
Слідчий зауважує, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Зібрані у ході досудового розслідування дають достатні підстави вважати, що підозрюваний займається незаконним обігом психотропних речовин протягом тривалого часу та може посприяти вчиненню ним і в подальшому кримінальних правопорушень в сфері незаконного обігу наркотичних засобів; на те, що підозрюваний вчинятиме інші кримінальні правопорушення вказує те, що у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв'язки, відсутнє будь яке законне джерело отримання доходів, а тому з метою збагачення він може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_4 вчинив вказане кримінальне правопорушення будучи раніше судимим, а саме 01.09.2025 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю в 1 (один) рік.
На той факт, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином вказує те, що за результатами проведених слідчих (розшукових) дій, органом досудового розслідування здобуто докази про причетність до вчинення даного кримінального правопорушення третіх осіб, які здійснили збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, та які на даний час не встановлені, однак підозрюваний будь-яких показів у кримінальному провадженні не надав, тобто останній не бажає сприяти встановленню всіх обставин кримінального правопорушення, що в свою чергу, дає підставу вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом надання порад/вказівок іншим учасникам кримінального правопорушення з метою не притягнення їх до кримінальної відповідальності.
Враховуючи вказані обставини, характер інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що останній може продовжити злочинну діяльність.
Вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у домашнього арешту з огляду на положення ст. 492 КПК України та обставини, визначені ст. 178 КПК України, а інші, менш суворі запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
До підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосований у зв'язку з тим, що він не буде дієвим і не зможе стримати останнього від вчинення нових злочинів та останній зможе переховуватися від органів досудового розслідування.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не можливо застосувати у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, проте з оточення підозрюваного вказані особи, які могли б бути поручителями відсутні.
На підставі викладеного, з метою забезпечення досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, а також беручи до уваги обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: наявність вагомих доказів, що підтверджують факт вчинення злочину ОСОБА_4 , враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просить слідчого суддю задовольнити клопотання та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , строком на два місяці.
Крім того, просить слідчого суддю покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: - не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає - м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора та/або суду; - прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та/або суду; - повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації та/або фактичного проживання; - утримуватись від спілкування з свідками у цьому кримінальному провадженні; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання слідчого з підстав викладених ньому та просила його задовольнити.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти клопотання слідчого.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Зі змісту частини 1 статті 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.
Виходячи зі змісту ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Частина 2 цієї статті наголошує, що домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Копія клопотання про застосування запобіжного заходу та додатки вручені підозрюваному та його захиснику у встановлений законом термін.
Клопотання подано до суду та судове засідання відбувається у встановлені законом строки.
Слідчим суддею встановлено, щоСВ Дарницького УП ГУНП у місті Києві розслідується кримінальне провадження № 12026100020000870 від 23.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України (а.с. 7).
23.03.2026 року о 10 год. 35 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, як особу, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України (а.с. 9-10).
24.03.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України (а.с. 25-26).
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України віднесено до нетяжких злочинів, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які має вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами, а саме: протоколом допиту підозрюваного від 23.03.2026 року (а.с. 13-14), протоколом допиту свідка від 23.03.2026 року (а.с. 16-18), висновком експерта № СЕ-19/111-26/15560-НЗПРАП від 24.03.2026 року (а.с. 21-24), та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, надає підстави для обрання запобіжного заходу відносно такого підозрюваного.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
При розгляді клопотання слідчого, слідчий суддя зобов'язаний перевірити відповідність цього клопотання вимогам ч. 1 ст. 184 КПК України. Яка передбачає, що клопотання про застування запобіжного заходу повинно обов'язково містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа та інші.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на санкцію статті, яка йому інкримінується, й розуміння наслідків покарання може вплинути на зміну процесуальної поведінкипідозрюваного.
Варто зауважити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (W v.Switzerland, 14379/88, 26 січня 1993 року).
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).
Із матеріалів клопотання вбачається, що підозрюваний ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, постійних та стійких соціальних зв'язків за місцем проживання не має, власна сім'я відсутня, оскільки він неодружений та не має дітей. Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має зареєстроване місце проживання, яке відрізняється від фактичного місця його проживання, що може свідчити про наявність у нього можливості змінити місце перебування та залишити межі міста Києва.
Враховуючи тяжкість злочину, особу підозрюваного, характер інкримінованого кримінального правопорушення, яке вчинено в умовах воєнного стану, слідчий суддя вважає, що є достатньо підстав вважати про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, з високим ступенем ймовірності того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, то матеріали поданого клопотання не містять ані прямих, ані непрямих відомостей про спроби підозрюваного здійснювати незаконний вплив на свідків, так само як і будь-яких даних, що свідчили б про реальність чи ймовірність настання такого ризику.
Ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що останній не працевлаштований, не має постійного офіційного джерела доходу, що свідчить про відсутність стабільних соціальних зв'язків та зайнятості (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
За вказаних обставин, надавши оцінку усім наданим сторонами доказам, та з урахуванням даних про особу підозрюваного, сімейного і матеріального стану, розміру завданих збитків, слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід, як домашній арешт у певний період доби забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства.
Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби підлягає задоволенню, оскільки такий запобіжний захід забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя покладає на підозрюваного наступні обов'язки: - не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора та/або суду; - прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та/або суду; - повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації та/або фактичного проживання; - утримуватись від спілкування з свідками у цьому кримінальному провадженні; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-179, 193-196, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби з 25.03.2026 року до 24.05.2026 року включно, в межах строку досудового розслідування, без застосування електронного засобу контролю.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.,за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прибути до укриття чи бомбосховища у будь-який час коли лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку.
У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та/або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації та/або фактичного проживання;
- утримуватись від спілкування з свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених судом обов'язків до 24.05.2026 року включно.
Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з під варти із зали суду негайно.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у випадку необхідності залишити житло, він повинен отримати відповідний дозвіл слідчого, прокурора або суду. В іншому випадку, це буде вважатися порушенням умов дотримання запобіжного заходу та може бути підставою для ініціювання питання слідчим чи прокурором щодо його зміни на інший, більш суворий запобіжний захід.
Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 30.03.2026 року о 16 год. 45 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1