02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/22287/25
провадження № 2/753/7157/26
про прийняття зустрічної позовної заяви
"16" березня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Каліушко Ф.А., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна набутого в шлюбі спільною сумісною власністю
20.10.2025 в провадження Дарницького районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна набутого в шлюбі особистою приватною власністю.
Так, позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 у період з 29 вересня 2011 по 19 грудня 2023 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 листопада 2023 шлюб розірвано. Подружжя має трьох дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу, двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають разом з позивачем. ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей у добровільному порядку не сплачує, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у виконавчому провадженні №75755007, яке перебуває у провадженні Державного виконавця Дарницького відділу ДВС у місті Києві Єрмакової О.А. Під час перебування у шлюбі ОСОБА_2 було набуто у власність нерухоме майно:
- земельну ділянку з кадастровим номером: 8000000000:90:209:0024, площею 0,0604 га за адресою: АДРЕСА_1
- житловий будинок з відповідними господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,8 кв.м., житловою площею 28,4 кв.м.
Під час перебування сторін у шлюбі, ОСОБА_1 не приймав участі у придбанні та фінансуванні вказаного нерухомого майна. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 припинив будь-яке спілкування з позивачем та дітьми, аліменти не сплачує, з колишньою дружиною та дітьми не спілкується. Позивач обмежена у користуванні вищезазначеним майном, оскільки для укладення будь-яких угод потрібно згода відповідача, через те що нерухоме майно придбане під час перебуванні сторін у зареєстрованому шлюбі. Враховуючи викладене вище, позивач була змушена звернутися до суду.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09.12.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання.
05.03.2026 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Ткаченко Олена Вікторівна через систему «Електронний суд» подала зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна набутого в шлюбі спільною сумісною власністю
Так, зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі у період з 29 вересня 2011 по 16 листопада 2023. Від шлюбу сторони мають трьох дітей. За час перебування у шлюбі подружжям в результаті спільної праці та за спільні кошти було придбане нерухоме майно. Стороною таких договорів від імені подружжя була зазначена ОСОБА_2 , тому нерухоме майно було зареєстроване на ім'я позивача. ОСОБА_1 вважає необґгрунтованими твердження позивача, що він не приймав жодної участі у купівлі нерухомого майна, зазанчає, що спільно з дружиною працювали на користь сім'ї та просить визнати нерухоме майно, придбане за час перебування подружжя у зареєстрованому шлюбу спільною сумісною власністю.
За змістом чч. 1-3 ст. 193 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Дослідивши зустрічну позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає за можливе прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, оскільки зустрічна позовна заява відповідає вимогам статей 175 і 177 ЦПК України, обидва позови взаємопов'язані, виникають з одних правовідносин і спільний їх розгляд є доцільним, та об'єднати в одне провадження з первісним позовом.
На підставі наведеного та керуючись стст. 175, 177, 193 ЦПК України, суддя
Прийняти зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання майна набутого в шлюбі спільною сумісною власністю.
Зустрічний позов об'єднати в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна набутого в шлюбі особистою приватною власністю.
Призначити справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна набутого в шлюбі особистою приватною власністю та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання майна набутого в шлюбі спільною сумісною власністю в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання на 12 травня 2026 року о 15 год. 45 хв. в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5-А, зал. 120.
В підготовче судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.
Копію даної ухвали надіслати сторонам у справі та копію зустрічної позовної заяви та доданих до неї матеріалів - відповідачу та третій особі.
Роз'яснити відповідачу про те, що відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву на позов в п'ятнадцятиденний термін з дня отримання ухвали про відкриття провадження та доданих до неї документів.
Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз'яснити відповідачу, що в разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Позивач не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи, надати відповідні докази, та направити відповідачу та суду з підтвердженням такого направлення учаснику справи.
Відповідач не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Роз'яснити сторонам права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі (ст. 43 ЦПК України), зокрема сторони мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 49 ЦПК України: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dr.ki.court.gov.ua.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.