Справа №753/11304/23
2/705/141/26
12 березня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Піньковського Р.В.
при секретарі Заповітряній Д.В.
за участі представника відповідача Непокульчицького В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в обґрунтування якого зазначив наступне.
Відповідач 20.02.2023 о 12 годині 00 хвилин на Дарницькій площі у м.Києві, керуючи автомобілем PEUGEOTд.н.з. НОМЕР_1 , не виконала вимоги забороняю чого сигналу світлофора, виїхала на регульоване перехрестя з проспекту Миру на забороняючий червоний сигнал світлофору, в результаті чого скоїла зіткнення із транспортним засобом VOLKSWAGENд.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Своїми діями відповідач порушила вимоги 2.3 «б», п.8.7.3. «є» ПДР України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене сть.124 КУпАП.
Отже, постановою Дарницького районного суду міста Києва від 03 квітня 2023 року в справі №754/2569/23 визнано винною відповідача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень на користь держави. Вказане судове рішення набрало законної сили 13.04.2023.
На дату ДТП (20.02.2023) цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «СК «Арсенал страхування».
В результаті неправомірних дій відповідача, позивачу, як власнику автомобіля VOLKSWAGENд.н.з. НОМЕР_2 завдано матеріальної шкоди.
13 квітня 2023 року ПрАТ «СК «Арсенал страхування» у якої була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача сплатила позивачу страхову виплату у розмірі 160 тис. грн. в межах ліміту страхового полісу відповідача.
Дана страхова виплата була здійснена на підставі Акту №109.01090823-1 від 12.04.2023 та звіту №109.01090823/02/23 про оцінку колісного транспортного засобу (КТЗ)
Вартість відновлювального ремонту ТЗ позивача відповідно до Звіту №109.01090823/02/23 про оцінку колісного транспортного засобу (КТЗ) становила 215048,94 грн.
Таким чином, вбачається, що для покриття розміру шкоди, визначеного ПрАТ «СК «Арсенал страхування», не вистачило страхової суми. Різниця між завданою шкодою та страховою сумою, а також залишковою вартістю транспортного засобу в пошкодженому стані становить 55048,94 грн., яка має бути відшкодована винною особою.
Просить стягнути з відповідача по справі понесені ним витрати, в зв'язку з спричиненою відповідачем ДТП в розмірі 55048,94 грн. та судові витрати.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Непокульчицький В.С. подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні повністю.
В обґрунтування зазначив, що як обґрунтування заявлених позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 55048,94 грн. слугує звіт №109.01090823/02/23 про оцінку колісного транспортного засобу (КТЗ), який не відповідає вимогам методики проведення товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, визначених в Наказі Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 за №142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів».
Отже на їхню думку є неналежним і не допустимим доказом, який не може підтвердити розмір матеріального збитку, який спричинено в результаті ДТП позивачу.
Крім того, не погоджується з заявленою позивачем сумою витрат на правничу допомогу розмірі 15000 гривень 00 копійок, оскільки вказана сума не обґрунтована в порядку ст.ст.134,137,141 ЦПК України.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений, у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомляв, заяв про розгляд справи у його відсутність, на адресу суду не надходило.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову та пояснив, що позивач при визначенні суми стягнення з відповідача взяв зазначену в звіті вартість відновлювального ремонту КТЗ з врахуванням фізичного зносу, що становить 215048,94грн., що на його думку є невірним, оскільки вважає, що такий розмір треба визначати в суми вартості відновлювального ремонту КТЗ з врахуванням фізичного зносу без врахування ПДВ 20% на замінні складові та матеріали, тобто181276,61 грн., що в кінцевому результаті значно змінює суму, щоб могла підлягати до стягнення з відповідача ОСОБА_2 .
На обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідно до ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IVякщо страховик здійснює відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
Отже, оскільки визначений позивачем розмір відшкодування не відповідає таким положенням закону, то в задоволенні позову просив відмовити.
Суд, вислухавши представника відповідача, врахувавши позиціюпозивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 03 квітня 2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за фактом ДТП, що мала місце 20.02.2023 о 12.00 год. на Дарницькій площі у м.Києві, де ОСОБА_2 , керуючи Peugeotд.н.з. НОМЕР_3 , не виконала вимоги забороняю чого сигналу світлофора, виїхала на регульоване перехрестя з пр.Миру на забороняючий червоний сигнал світлофору, в результаті чого скоїла зіткнення з транспортним засобом Volkswagenд.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. На ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок.
Згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗз номером НОМЕР_2 власником автомобіля марки VOLKSWAGENмоделі PASSAT, VIN: НОМЕР_4 ОСОБА_1 .
Відповідно до звіту №109.01090823/02/23про оцінку колісного транспортного засобу (КТЗ), що складений суб'єктом оціночної діяльності Чистяковим Сергієм Михайловичем (кваліфікаційне свідоцтво МФ №96 від 03.10.2015 року) від 23.02.2023 на замовленняПрАТ СК «Арсенал страхування»,вартість відновлювального ремонту КТЗ VOLKSWAGEN PASSAT р.н. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 ,з врахуванням фізичного зносу,становить 215 048,94 грн.
Згідно довідки від 29.06.2023, виданої АТ «Універсал Банк», про рух коштів по картці НОМЕР_5 за період 13.04.2023-13.04.2023 по клієнту ОСОБА_1 , категорія: поповнення картки, 13.04.2023 о 17 годині 14 хвилин від ПРАТ «СК'Арсенал Страхування» надійшло160000 гривень.
Згідно роздруківки повідомлення про поповнення картки від ПАТ «СК» Арсенал Страхування» зараховано ОСОБА_1 страху виплату, акт №109.01090823-1, від 12.04.2023 в сумі 160000 гривень.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частина 1 ст.1188 ЦК України регламентує, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Стаття 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV, передбачає , що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний:дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов'язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
У разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.Водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
Стаття 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV, передбачає, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.
Суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19, згідно якої відповідно до частини першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Розглядаючи спір за аналогічних обставин предмету та підстав позову, Верховний Суд у справі № 755/7666/19 задовольнив позовні вимоги позивача та визнав, що винна особа повинна сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою. При цьому, суд касаційної інстанції визнав, що таке відшкодування повинне бути виплачене безумовно, без встановлення доведення факту ремонту автомобіля, оскільки судом зазначено, що відомості про фактичне здійснення ремонту автомобіля позивача в матеріалах справи відсутнє, однак він має право на відшкодування збитків, які мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно приписів ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Суд не враховує заперечення представника відповідача щодо розміру відшкодування оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961, на які посилається представник відповідача, регулюють правовідносини між страхувальником та страховиком та регламентують порядок виплат в результаті настання страхової події, передбачений для страховика, а отже не можуть бути застосовані при розрахунку суми, що підлягає відшкодуванню в повному обсязі відповідачем, як особою, яка завдала шкоду, що по суті стороною відповідача не спростовано.
Згідно ч.1 та ч.6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, обставини справи свідчать про те, що в результаті ДТП незаконними діями відповідача власнику ТЗ, яким є позивач, завдано майнової шкоди в розмірі 215 048 гривень 94 копійки, яку частково відшкодував страховик шляхом здійснення страхової виплати в розмірі 160000,00грн. Оскільки сума страхової виплати є недостатньою для повного відшкодування завданої відповідачемшкоди, то згідно закону відповідач зобов'язаний сплатити позивачу, як потерпілому, різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,в сумі 55048 гривень 94 копійки.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 гривні 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 16, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_7 ) завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду в розмірі 55048 гривень 94 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_7 ) сплачений судовий збір у розмірі 1073 гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 17.03.2026.
Суддя: Р. В. Піньковський