Справа №705/6735/24
2/705/378/26
27 березня 2026 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Єщенко О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Остропольської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини,
03.12.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, в якому просила: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з моменту подачі позову до суду.
В обґрунтування позову посилалася на те, що 10.09.2010 між нею та відповідачем ОСОБА_2 був укладений шлюб. За час перебування в шлюбі мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Уманського міськрайонного суду від 20.10.2022 шлюб між ними було розірвано. На даний час їх малолітній син залишився проживати разом з нею і знаходиться на її матеріальному утриманні та вихованні, а відповідач коштів на утримання дитини не надає. Матеріальне становище їх сина на даний час незадовільне, так як вона сама його матеріально утримує. Разом з тим, будь-яких стягнень за рішенням суду з відповідача ОСОБА_2 не проводиться, інших малолітніх дітей у нього немає. З огляду на викладене вона вимушена звернутися до суду про примусове стягнення аліментів з відповідача для матеріального забезпечення і утримання своєї малолітньої дитини.
Ухвалою від 20.12.2024 прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
11.01.2025 представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Кравченком Р.М. у системі «Електронний суд» сформовано відзив на позовну заяву, який зареєстрований в суді 13.01.2025. У відзиві зазначив, що позовні вимоги не визнаються відповідачем, обставини, що зазначені ОСОБА_1 , не відповідають фактичним обставинам справи, є не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення з огляду на наступне. У позові ОСОБА_1 зазначає, що малолітній син ОСОБА_3 проживає разом із нею та знаходиться на її повному утриманні. Позивач також зазначає, що батько допомоги, в тому числі фінансової на утримання дитини не надає, а матері важко утримувати самостійно дитину, при цьому, матеріальне становище дитини - незадовільне. Позивач до позову не долучила доказів проживання дитини разом з нею та здійснення нею утримання сина ОСОБА_3 .
Просив суд: відмовити повністю ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог про стягнення аліментів у розмірі 1/3 від усіх видів доходів (заробітку) із ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_4 підтверджені судові витрати на користь ОСОБА_2
11.01.2025 представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Кравченком Р.М. у системі «Електронний суд» сформовано зустрічну позовну заяву, яка зареєстрована в суді 13.01.2025, подану від імені ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини.
Ухвалою від 24.01.2025 суд перейшов до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 04.02.2025 зустрічну позовну заяву залишено без руху.
12.02.2025 представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Кравченком Р.М. у системі «Електронний суд» сформовано заяву про усунення недоліків, до якої долучено зустрічну позовну заяву у новій редакції із уточненими позовними вимогами, у якій просив суд: прийняти зустрічний позов до розгляду в одному провадженні за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів; стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 3 196,00 гривень на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, до досягнення дитиною повноліття; визначити місце проживання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог Орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради та зобов'язати його подати до суду висновок щодо розв'язання спору; стягнути із ОСОБА_1 підтверджені судові витрати.
Вимоги зустрічної позовної заяви обґрунтовані тим, що твердження ОСОБА_1 , викладені у позові, не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи та спростовуються відповідними доказами. У відповідності до військово-облікового документу ОСОБА_2 перебуває на обліку у відповідному ТЦК та СП та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Він є співвласником вказаної квартири та проживає там із сином ОСОБА_3 . Після початку повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України у 2022 році, було прийнято рішення вивезти ОСОБА_3 за кордон, що і було зроблено. Тому 09.07.2022 з метою захисту дитини, її інтересів, збереження фізичного та психологічного здоров'я дитини ОСОБА_5 , ОСОБА_6 разом із своєю дитиною виїхав за кордон. У кінці вересня 2022 року ОСОБА_6 разом із сином ОСОБА_5 повернулися до України. Саме у цей проміжок часу, коли батько із дитиною перебував за кордоном, ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву про розірвання шлюбу. Із того часу ОСОБА_7 проживає разом із своїм батьком. Це пов'язано також із тим, що у той період, ще тоді ОСОБА_8 перебувала під слідством. За результатами розгляду справи № 705/4644/22 ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим. Після вже припинення вказаної справи ОСОБА_3 продовжував проживати разом із батьком, який повністю ніс витрати по утриманню та вихованню дитини тоді і по теперішній час. ОСОБА_3 навчається у навчальному закладі приватний заклад дошкільної та загальної середньої освіти «Уманська дитяча академія» Згідно умов вказаного договору батько сплачує кошти за навчання у розмірі одноразового благодійного внеску у розмірі 3500,00 гривень та надання освітніх послуг в межах календарного місяця у розмірі 7500,00 гривень. Окрім вказаних витрат, ОСОБА_2 несе витрати з оплати харчування в Академії всього на загальну суму 9220 грн. Тому, зазначення обставин ОСОБА_1 про утримання дитини ОСОБА_5 не відповідає дійсності і спростовується доданими вище доказами. Батько дитини бере активну участь у спілкуванні та вихованні ОСОБА_3 , що спростовує позицію ОСОБА_1 щодо відсутності матеріального утримання та вихованні дитини ОСОБА_5 . Умови проживання дитини задовільні, дитина бажає проживати з батьком, про що зазначено у Акті обстеження умов проживання від 03.01.2025. Тому на звернення до суду із позовом про стягнення аліментів має право саме ОСОБА_2 , ОСОБА_1 має можливість сплачувати аліменти на утримання сина. Враховуючи положення статті 182 та 184 СК України, з урахуванням принципів справедливості, сумлінності і розумності, рівності батьків щодо обов'язку по утриманню дітей, враховуючи вимоги статті 182 СК України та виходячи зі встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожиткового мінімуму, вважають, що цілком обґрунтованим, з урахування матеріального положення відповідача за зустрічним позовом, є всі підстави просити стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3 196,00 гривень щомісячно, починаючи від дня пред'явлення зустрічного позову до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_2 створив ОСОБА_5 належні умови для виховання і розвитку, що свідчить наявність житла і належних умов проживання, самостійного доходу від підприємницької діяльності. З огляду на викладене можна стверджувати, що ОСОБА_9 гармонійно зростає з батьком, який проявляє до нього любов і турботу, забезпечує його належний щоденний догляд, дбає про його здоров'я, цікавиться його життям, докладає зусиль щодо покращення навчання. При цьому, не можна минути поза увагою того факту, що ОСОБА_7 не має бажання проживати разом із матір'ю із тих причин, що разом із нею проживають її діти від першого шлюбу, з якими ОСОБА_9 не може ладнати, та неодноразово між ними виникав конфлікт у зв'язку із великою різницею у віці. Крім того, непоодинокі випадки, коли матір тиснучи психологічно, намагалася переконати ОСОБА_5 повернутися до неї і вказані розмови супроводжувалися в тому числі нецензурною лексикою, що підтверджується аудіо записами із телефону ОСОБА_5 .
06.03.2025 ОСОБА_1 подано до суду відповідь на відзив, у якій вона просила заявлені нею позовні вимоги до ОСОБА_2 задовольнити. У відповіді на відзив зазначила, що вона не погоджується з викладеними у відзиві запереченнями щодо її позову. Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з нею і знаходилась на її утриманні. Вона не заперечувала щодо зустрічей батька із сином. ОСОБА_9 міг залишатися у батька на кілька днів, але після чергових відвідин батька в грудні 2024 року, дитина не повернулась додому. Всі її намагання поспілкуватись з дитиною чи з ОСОБА_2 та з'ясувати причину не повернення дитини додому, не принесли бажаного результату. На час подання нею позову про стягнення аліментів дитина проживала з нею. Відповідач зазначає, що син з 2022 року проживає з ним, він утримує сина та на підтвердження надає квитанцію про оплату навчання сина в приватному навчальному закладі з вересня 2024 року, акт з місця проживання. Той факт, що оплату за навчання з вересня 2024 року вніс ОСОБА_2 вона не заперечує, але він оплатив навчання сина для того, щоб вона не ставила питання про стягнення коштів, які він зобов'язаний повернути фірмі по договору позики. До 2024 року навчання сина оплачувала вона, як і купувала все для навчання та відшкодовувала кошти за втрачені підручники. ОСОБА_9 проживав з нею в с. Кочубіївка Уманського району до 18.12.2024, де він і зареєстрований. Вказаний факт підтверджено свідками та актом, де зазначено, що син проживав і з нею, і з відповідачем. ОСОБА_6 посилається, що перебував з дитиною за кордоном, але це було їх спільне рішення, тому що за станом здоров'я вона не могла поїхати. Крім того, для фінансування поїздки частина коштів була спільна, але коли вони закінчилися, проживання дитини за кордоном фінансувала вона і коли кошти закінчилися батько привіз дитину в Україну. Дитина перебувала за кордоном з 07.07.2022 по 18.09.2022. Після повернення син проживав з нею. Той факт, що в даний час між ними виник спір, з ким буде проживати дитина, і що ОСОБА_2 перешкоджає їй у спілкуванні з дитиною підтверджується повідомленням Уманського РУП.
Ухвалою від 07.03.2025 об'єднано вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 , поданим представником - адвокатом Кравченком Романом Михайловичем, до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.
17.03.2025 представником відповідача за зустрічним позовом - адвокатом Кравченком Р.М. у системі «Електронний суд» сформовано заперечення (на відповідь на відзив) на первісний позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів, у якому просив у задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити повністю. Зазначив, що відповідь на відзив позивачем ОСОБА_1 подано з порушенням строків, тому вона підлягає поверненню. Предметом спору є стягнення аліментів, тому позивач має довести ту обставину, що дитина проживає саме з нею та утримується. Обґрунтовуючи місце проживання дитини витягом про реєстрацію місця проживання позивач не враховує, що маючи право проживати за зареєстрованим місцем проживання, дитина може реалізувати його лише при досягненні повноліття, оскільки в силу свого віку неповнолітня дитина не має достатнього обсягу цивільної дієздатності самостійно визначити місце свого проживання. відповідно до документу, який додала позивач, значиться дата реєстрації 01.10.2014, тобто через 7 днів з дня народження, як передбачено законодавством. При цьому, законодавством передбачено, що зміна реєстрації місця проживання дитини здійснюється за згодою обох батьків, так як такої згоди позивач по справі не надає, тому логічним було пред'явлення зустрічного позову, у тому числі, щодо визначення місця проживання разом із батьком. ОСОБА_2 додано докази, які підтверджують той факт, що ОСОБА_7 довгий час проживає разом із батьком, який піклується, виховує та утримує його матеріально і вказані обставини спростовують обставину про проживання дитини разом із матір'ю, в тому числі станом на час звернення нею до суду із позовом про стягнення аліментів. ОСОБА_1 не долучено до відповіді на відзив договору про навчання та квитанції про оплату навчання, які долучаються до заперечень та спростовують твердження ОСОБА_1 , що вона несла витрати по навчанню дитини. Виписка з банку від 18.12.2024 про придбання товару не доводить купівлю всього необхідного для навчання дитини. Акт обстеження умов проживання від 14.11.2023, долучений ОСОБА_1 , ніяким чином не спростовує того факту, що ОСОБА_9 не проживав із батьком ОСОБА_10 , а навпаки підтверджує дану обставину. Просив суд не брати до уваги пояснення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які не ґрунтуються на належних джерелах обізнаності, а тому не є належними і навіть допустимими. За аналогічний період 2024 року, як стверджує позивач, що син проживав разом із нею, батько разом із сином відвідували концерти та кінотеатри, проводили дозвілля.
19.03.2025 ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву про визначення місця проживання дитини, в якому вона просила суд відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з батьком та стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання дитини. Зазначила, що син не повернувся додому у грудні 2024 року. На даний час вона позбавлена можливості взагалі спілкуватися з сином, батько дитини їй у цьому перешкоджає та налаштовує дитину проти неї. Вона не визнає заявлений зустрічний позов. Той факт, що ОСОБА_6 за пів року став татом для дитини та поніс певні витрати не свідчить, що він повністю забезпечує дитину всім необхідним, та що це є підставою для того, що дитина повинна проживати з ним. Вона думає, що це його мета прикритися дитиною та ухилитися від призову до ЗСУ та, крім того, змусити її відмовитися від вимог повернути залишок боргу фірмі. Вважає це шантажем. Визначення місця проживання дитини разом з батьком буде суперечити інтересам дитини, оскільки батько перешкоджає їй у спілкуванні та зустрічі з дитиною, а тому ОСОБА_9 не може реалізувати свої бажання та ті захоплення, які у нього були, коли він проживав з матір'ю, крім того у випадку визначення місця проживання дитини з батьком, дитина матиме не повну сім'ю, що негативно може вплинути на психологічний стан дитини. Даний позов та заборона їй спілкуватися з дитиною підтверджує, що ОСОБА_13 вирішив за її рахунок вирішувати свої фінансові проблеми, про це свідчить вимога щодо розміру аліментів. Вона працює, має постійний прибуток, а тому якщо суд задовольнить позовні вимоги ОСОБА_14 , то аліменти з осіб, які мають постійний прибуток стягується в розмірі 1/4 частки від доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Але вона наголошує на тому, що малолітній син повинен проживати з матір'ю, де йому створені всі умови для нормального проживання та розвитку.
31.03.2025 представником відповідача за зустрічним позовом - адвокатом Кравченком Р.М. у системі «Електронний суд» сформовано відповідь на відзив ОСОБА_1 від 13.03.2025 у справі за зустрічним позовом про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини. Зазначив, що відзив подано з порушеннями ст. 178 ЦПК України. ОСОБА_1 частково визнає ту обставину, що ОСОБА_2 не систематично, але все ж таки надавав допомогу, фактичні обставини, зазначені у первісному позиві, спростовуються письмовими доказами, які були надані ОСОБА_2 у зустрічному позові. ОСОБА_1 спілкується із сином по телефону і ніхто їй в цьому не заперечує і не перешкоджає. Крім того, мати бачиться із дитиною у ліцеї. Зазначення ОСОБА_1 про необхідність викликати поліцію для спілкування з сином не відповідають дійсності. Зазначене ОСОБА_1 фактичних обставин про виключне утримання сина ОСОБА_5 по вересень 2024 року не відповідають дійсності, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами. До відзиву на позовну заяву за первісним позовом, зустрічної позовної заяви та заперечень на відповідь на відзив долучалися докази, які підтверджують утримання сина ОСОБА_5 саме його батьком. Відповідач вказує на проживання сина в с. Кочубіївка до 18.12.2024 і при цьому спростовує дану позицію доданим актом від 14.11.2023, де зазначено, що син ОСОБА_9 проживає з батьком. Актом від 18.02.2025 також це підтверджено. Також представником позивача зазначено спростування доказів, долучених ОСОБА_1 . ОСОБА_9 хоче проживати із батьком та не бажає проживати із матір'ю.
Просив суд: у задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити повністю; зустрічний позов задовольнити у повному обсязі; стягнути підтверджені судові витрати на правничу допомогу.
04.04.2025 ОСОБА_1 подано до суду заперечення на відповідь ОСОБА_2 , у яких вона не погодилася із відповіддю на відзив. Дана відповідь побудована на коментарі наданих нею доказів та міркувань представника ОСОБА_2 на свій лад, тобто коментування частини доказів де є дані, що ОСОБА_2 хороший батько та належно дбає про сина, а все інше вважає неналежними доказами. Нею доведено, що син проживав з нею та вона його утримувала, відповідач перешкоджає їй у спілкуванні із сином. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до неї про визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів на утримання дитини.
Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 у судовому засіданні просила суд задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Вважає свої вимоги обґрунтованими, такими, що відповідають дійсності. Відповідач надавав матеріальну допомогу та додаткові витрати на утримання дитини, а саме частково на навчання в приватній школі, а іншої допомоги не надавав, а тому вона звернулась до суду із позовом про стягнення аліментів. Вона бажає, щоб дана допомога, а саме аліменти на утримання сина, надходили систематично, а не за бажанням відповідача. Вимоги за зустрічним позовом не визнає. Причиною того, що ОСОБА_6 забрав дитину та перешкоджає їй у спілкуванні з сином, стала конфліктна ситуація, яка виникла між нами. Вона поставила умови, щоб або ОСОБА_6 повертає кошти, які взяв на фірмі, де працював на різних посадах, або вона подає на аліменти. І тільки вона подала заяву до суду про стягнення аліментів в грудні 2024 року, ОСОБА_15 забрав сина і на її вимоги повернути дитину за місцем його проживання відмовив, а потім звернувся із заявою про визначення місця проживання з ним. На дитину чиниться тиск, дитина боїться з нею спілкуватися. Для того, щоб поспілкуватися із дитиною, вона вимушена викликати наряд поліції. На її звернення до Служби у справах дітей щодо перешкод у спілкуванні з дитиною, вона не отримала відповіді. Тобто, реакція зі сторони служби відсутня. Висновок, що дитина повинна проживати із батьком необґрунтований, у ньому іде посилання, що за місцем проживання батька створені всі умови, а щодо умов проживання дитини з нею нічого не зазначено. Вона визнає, що голос на телефонному записі її, але проводився запис без її згоди, змонтований як один і лайка адресувалася ОСОБА_10 . На сьогодні дитина має певні захворювання, але лікуванням ніхто не займається і їй чиняться перешкоди.
Представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвокат Бурлака В.М. підтримала позицію ОСОБА_1 та просила первісний позов задовольнити і відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 у судовому засіданні просив суд відмовити у первісному позові та задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.
Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - адвокат Кравченко Р.М. у судовому засіданні підтримав пропозицію ОСОБА_2 . Зазначив, що долученими до матеріалів справи доказами підтверджується факт проживання дитини з батьком та факт перебування на його утриманні. Між батьком та сином існують гарні стосунки, він тягнеться до батька, який створив для дитини всі необхідні умови для життя, розвитку та виховання. Єгор не бажає проживати із матір'ю в с. Кочубіївка, його бажання матір повністю ігнорує. Також зробив заяву щодо подання доказів про понесення судових витрат після розгляду справи, у визначений ЦПК України строк.
Представник третьої особи Орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради Грохольська С.М. у судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов у повному обсязі. Просила у першу чергу врахувати інтереси дитини.
Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні вказала, що вона проживає у с. Кочубіївка Уманського району. Із ОСОБА_1 підтримує дружні стосунки, проживають у одному селі, не є родичами. Сім'я переїхала у 2011 році, а саме ОСОБА_16 з дітьми ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , дітьми від першого шлюбу. У 2014 році народився спільний син ОСОБА_9 . Мати турбувалася про всіх, були дуже теплі стосунки. Ніяких нарікань на сім'ю не було, ні на батька, ні на матір. Все почалося у період війни. У листопаді 2024 року вона бачила, що мати везла ОСОБА_5 на навчання. У неї було багато часу, то ОСОБА_16 спочатку відвезла сина на навчання, а потім вже її на роботу. Вона поблизу не живе, на роботу добирається машиною і це був єдиний раз, коли вона бачила ОСОБА_19 з дитиною. Зі слів ОСОБА_20 їй відомо, що батько налаштовує дитину проти матері. Вона бачить, що дитини немає в селі.
Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні показав, що проживає у с. Городецьке Уманського району. Зі сторонами вони добрі знайомі. У 2022 році ОСОБА_1 зверталася до нього за допомогою, щоб вони поїхали до ОСОБА_10 забрати сина, щоб той побув у неї і провів з нею час. Саме в цей час ОСОБА_22 потрапила у ДТП і в неї не було авто. Це був жовтень-листопад 2022 року. ОСОБА_9 його ні про що не прохав, але ОСОБА_9 був радий зустрічі з матір'ю, він був задоволений. Він пам'ятає це один раз. Забирав у той раз дитину він з АДРЕСА_2 .
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показала, що проживає у м. Умань. Вона підтримує із ОСОБА_23 як робочі, так і дружні стосунки. Знає ОСОБА_15 ОСОБА_10 тільки як чоловіка ОСОБА_22 . Знає, що справа стосується стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини. З ОСОБА_22 вони тісно спілкуються. ОСОБА_5 вона бачила, знає, як він виглядає, але не спілкувалася з дитиною. Знає, що ОСОБА_22 багато уваги і часу приділяла ОСОБА_5 , коли був з нею, відвозила на навчання, проводив він час із сестрою і братом, каталися на конях, гуляли з собаками. Зараз ОСОБА_5 поруч вона не бачить з ОСОБА_22 , остання дуже переживає, що не може бути з ОСОБА_5 . ОСОБА_9 на початку війни був разом із батьком у Болгарії за кордоном і мабуть з того моменту, як він повернувся із-за кордону, мабуть із років два він не проживає з матір'ю, хоча вона може помилятися. Вона знає, що він був як у ОСОБА_22 , так і в батька. Вона знає все зі слів, бо спілкується тісно з ОСОБА_22 , але не один раз бачила її з сином ОСОБА_5 у автомобілі, і на АДРЕСА_3 , і в центрі міста. Ні мати, ні батько не перешкоджали один одному спілкуватися з дитиною. Він довгий період часу проживає з батьком, з якого часу вона не знає. Вона неодноразово бачила їх по вечорам в АТБ, коли він купляє дитині газовані напої та чіпси, бачила в машині, ОСОБА_9 сидів на передньому сидінні. Це було і восени, і навесні. Причин подання позову про стягнення аліментів ОСОБА_24 вона не знає. їй не відомо, щоб батько з якихось причин відмовлявся утримувати ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_25 у судовому засіданні показала, що проживає у с. Кочубіївка Уманського району. ОСОБА_1 є матір'ю її подруги ОСОБА_26 , а ОСОБА_2 є вітчимом її подруги. ОСОБА_5 вона знає, спілкувалася з ним. Восени 2024 року ОСОБА_9 ще був у с. Корчубіївка. Він розповідав про те, що був у тата. Весною цього року ОСОБА_5 вона не бачила, чи бачила його взимку цього року, не пам'ятає. ОСОБА_9 ніколи нічого поганого не говорив ні про тата, ні про маму. Зараз батько перешкоджає спілкуванню матері із сином. В основному вона все знає зі слів ОСОБА_26 . Їй нічого не відомо з приводу того, чи був належно забезпечений ОСОБА_9 всім необхідним.
Свідок ОСОБА_27 у судовому засіданні показав, що проживає у м. Умань. ОСОБА_1 знає наглядно, ОСОБА_2 є його знайомим, у них роботи поряд. З кінця 2023 року він помічав ОСОБА_5 разом з ОСОБА_10 . З 2024 року ОСОБА_10 відвозив дитину в школу, по дорозі забирав його, оскільки у нього не було автомобіля, і вони разом їхали. У більшості, а саме з грудня 2024 року по цей час ОСОБА_9 був із ОСОБА_10 . Не може сказати, чи це було кожен день, на період школи він бачив у вечірній час, а у літній час бачив і вчора наприклад, і вдень міг бачити. ОСОБА_9 завжди посміхається, не засмучений, він ніколи не бачив його розстроєним, загалом щаслива дитина. Це те, що він сам бачив. В основному після школи ОСОБА_9 міг бути на СТО з батьком. ОСОБА_22 він бачив, коли вона приїздила до ОСОБА_10 . Він чув крики, вона кричала - «віддай дитину», «вкрав дитину». Коли був конфлікт, дитини поруч не було. Це було цього року навесні. На запитання ОСОБА_1 відповів, що на території СТО не має аварійних приміщень, поблизу є, але то не їх територія. Безпосередньо не бачив, щоб ОСОБА_9 кудись ходив поза межами СТО. Не знає, чи проживала дитина на СТО, спати з ними він не лягає.
Свідок ОСОБА_28 у судовому засіданні показала, що ОСОБА_2 є її сусідом, знає його багато років. ОСОБА_1 не знає, бачила років 10 тому. ОСОБА_5 з ОСОБА_10 вона бачить часто. Вона живе напроти площадки, де машина ОСОБА_29 стоїть, то вона їх і рано бачить, як вони їдуть в школу, і зимою, і восени, і бачить, як приїжджають. Не увесь час бачить, але вона багато на вулиці, собаки у неї є. ОСОБА_9 гуляє на майданчику, її він знає. І зараз, і зимою 2024 року, і по сьогоднішній день вони постійно разом. Ще раніше їздили на дачу із ОСОБА_30 та ОСОБА_5 і бабусею. Вона постійно бачить, як ОСОБА_9 гуляє з дітьми за місцем проживання ОСОБА_31 . Коли їдуть у машині, вона ОСОБА_5 махає, він махає їй у відповідь. Дитина увесь час посміхається. Він одягнутий, доглянутий, від і до. ОСОБА_19 вона коло будинку ніколи не бачила. У квартирі ОСОБА_10 вона ніколи не була. ОСОБА_5 бачила навіть сьогодні, він вибіг з машини веселий. Про ніякі хвороби ОСОБА_5 вона не знає.
Свідок ОСОБА_32 у судовому засіданні показала, що сторін знає. Із ОСОБА_30 підтримує сусідські дружні стосунки. ОСОБА_22 вона бачила лише один раз. ОСОБА_9 біля ОСОБА_33 близько року, десь із зими 2024 року, ходить в школу, грається у дворі з дітками. Він «папин» хлопчик. До цього періодично був тут. ОСОБА_9 завжди усміхнений, чистенький, акуратненький. У неї вікна виходять у двір, тому вона і її чоловік бачили ОСОБА_5 . ОСОБА_22 бачила на площадці, вийшла побачила ОСОБА_22 та поліцію, ОСОБА_5 теж бачила, він чомусь від неї відхилявся, ховався. Цей конфлікт відбувся у травні 2025 року. Наче конфлікт закінчився тим, що ОСОБА_9 підійшов до ОСОБА_31 .
Свідок ОСОБА_34 у судовому засіданні показала, що проживає у АДРЕСА_1 , перебуває на пенсії. ОСОБА_1 є її невісткою, ОСОБА_2 є сином. Коли син привів ОСОБА_22 додому і у неї було двоє дітей, вони не були проти. Вони одружилися і переїхали жити у с. Кочубіївка. З ОСОБА_22 конфліктів у неї ніколи не було. Все було добре до 2022 року. У 2022 році, коли син поїхав у ОСОБА_35 із ОСОБА_5 , ОСОБА_22 почала її уникати, перестала спілкуватися, дзвонити. Потім повідомила, що подала на розлучення. Потім вона почала дзвонити, писати погані смс і на телефон ОСОБА_5 . У 2022 році вона збила жінку з дитиною і написала дитині про те, що вона попала у аварію, а у нього погані родичі, що не хочуть їй допомогти. 2023 рік ОСОБА_9 був то у них, то у Кочубіївці. ОСОБА_9 сам дзвонив ОСОБА_31 , щоб той забрав його додому, жалівся, що у мами вдома немає що їсти, сніданки не готують, перекус не давали. Після подання позову про аліменти у соціальних мережах почала писати і дочкам про те, що вони терористична організація. У 2025 році ОСОБА_22 на неї напала біля під'їзду, очі червоні, почала кричати на адвоката такими поганими словами, потім переключилася на ОСОБА_36 про те, що він недолугий, а потім на неї, що вони всі терористи і утримують її дитину. ОСОБА_22 викликала поліцію, жалілася, що їй не дають спілкуватися з дитиною. Її заблокували, бо вона писала всякі гидоти всім. З грудня 2024 року ОСОБА_9 проживав з ними на постійній основі, не виїжджаючи, до цього він проживав то там, то там, але більшість з цього часу він був у них. Часто телефонував ОСОБА_31 , щоб приїхав його забрав, інколи навіть вночі. До розлучення вони всі свята святкували разом, а 2022 новий рік ОСОБА_9 святкував фактично сам, із старшими дітьми. ОСОБА_22 їх покинула одних. ОСОБА_37 тоді поїхав і забрав його. Вона особисто чула телефонну розмову, де ОСОБА_9 сказав ОСОБА_22 , що та не готувала йому їсти, на що вона відповідала, що вона не кухарка. ОСОБА_37 також раніше був одружений, є дочка, якій 21 рік. На сьогоднішній день дитина здорова, хвороб не має. ОСОБА_38 був, всі діти хворіють. Вона не знає жодного діагнозу, знає, що дитина здорова. 01.04.2025 вона дійсно не пустила ОСОБА_22 у квартиру, на площадку дитина вийшла і дитину ОСОБА_22 бачила. Дитина дійсно кашляла і що, не можна звернутися до педіатра? На запитання ОСОБА_1 чи надавала ОСОБА_22 згоду на перебування дитини у них - відмовилася відповідати.
Малолітній ОСОБА_3 у судовому засіданні у присутності представника Служби у справах дітей Уманської міської ради висловив свою думку щодо ситуації, яка склалася у його сім'ї. Зазначив, що живе з батьком, навчається в Українській дитячій академії, яка знаходиться в м. Умані. Там екіпажі замість класів, він саме проходить у 6 екіпаж. Навчається на 9, 10, 11, гарно вивчає природничі науки. У нього є старші брат і сестра - ОСОБА_39 і ОСОБА_40 . Він живе з батьком у м. Умань, а вони з мамою у с. Кочубіївка Уманського району. На початку 2022 року вони всі разом проживали у с. Кочубіївка. У 2022 році, коли саме він не пам'ятає, він з батьком поїхав у Болгарію. Після того, як вони повернулися, мама вигнала тата з дому та він зразу з ним поїхав в квартиру до тата і його батьків у м. Умань, це та квартира, в якій він зараз проживає. У ОСОБА_41 приїжджав у гості, спочатку часто, а потім все рідше і рідше. Було таке, що він залишався у мами два дні. Останній раз у Кочубіївці він був взимку 2025 року, чи восени, точно не пам'ятає, туди він не хоче. Тато у нього хороший, постійно на вихідні пропонує кудись піти відпочити, мама такого не говорить. Тато купує все, що він захоче у магазині, мама теж купує все, ніколи наче не казала, що не купить. До мами їхати не хоче. Котики і собачки у мами подобаються, але тоді він ходить у школу весь у шерсті. З братом і сестрою він не грався, сидів у телефоні. Коли був у мами на вихідні, вони нікуди не їздили. Цей новий рік і попередній він святкував з татом. У ОСОБА_42 всі курять, і мама, і ОСОБА_39 , і ОСОБА_40 , йому це не подобається. Тато не курить. Йому подобається у батька, він його возить у школу і забирає, у ліцеї йому навчатися подобається. Мама, як приїжджає, то завжди каже, що забере його, що щось купить, якщо він поїде, але він не їде з нею, знає, що вона нічого не купить, уже таке було. Навчається він добре, вчителі йому подобаються. Літом вони їздили з татом на море, йому сподобалося. Тато нічого шкідливого не купує. Мама до нього дзвонить, а він не бере слухавку. Йому ніхто не каже, щоб він не брав слухавку. Спочатку вона завжди каже, що привіт сонечко, а потім, що всі погані, і він кидає слухавку. ОСОБА_43 йому пише, але він не відповідає - не хоче. Маму він не любить, він сам так думає, ніхто йому про це нічого не каже. Його в мами ображали, хто не пам'ятає, бо це було давно, але точно пам'ятає, що ображали. У ОСОБА_35 він їздив лише з татом, ОСОБА_39 і ОСОБА_40 в той час були в Польщі. ОСОБА_43 відвозила його влітку в Одесу, він це пам'ятає, більше про відпочинок він не пам'ятає. Одного разу на новий рік мами та сестри не було, був лише ОСОБА_40 , який захворів, чи забирав тоді його тато, він не пам'ятає. З татом він проживав лише в квартирі, в іншому місці не проживав. На запитання головуючого судді сказав, що коли він ішов сюди, йому ніхто не говорив, які він має давати відповіді. Мама телефонувала, але він не брав слухавки, тому не знає, що мама хотіла сказати. Він з нею не хоче говорити, вона налаштовує його проти тата, тоді він кидає слухавку. Він хоче залишитися жити з татом, тому що йому з ним подобається. Його там годують три рази в день, а коли був у Кочубіївці, то лише раз, або взагалі не годували. Сестричка та брат могли самі собі приготувати. Якщо мама готувала, то на всіх, але сніданок не готувала і в школу нічого не давала, це так було увесь час, коли він пам'ятає.
Вислухавши сторін та їх представників, покази свідків, думку дитини сторін ОСОБА_3 , дослідивши письмові докази, аудіо та відеозаписи, суд встановив такі факти, відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Його батьками являються: батьком - ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_8 Вказане підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 01.10.2014 Виконавчим комітетом Кочубіївської сільської ради Уманського району Черкаської області.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.10.2022 розірвано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 10 вересня 2010 року в Уманському відділі державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 447. Відновлено ОСОБА_8 її дошлюбне прізвище « ОСОБА_23 ».
ОСОБА_3 з 01.10.2014 по даний час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . Зазначене підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади № 2025/001134235 від 26.01.2025.
Будинок АДРЕСА_4 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 28.01.2011.
Сторонами підтверджується та не заперечується, що з 09.07.2022 по 18.09.2022 ОСОБА_2 разом із сином ОСОБА_5 перебували за кордоном та 25.07.2022 ОСОБА_1 було перераховано ОСОБА_2 кошти у сумі 3 000 гривень.
08.10.2023 ОСОБА_1 було відшкодовано в бібліотеку Уманської гімназії № 5 Уманської міської ради 1 040 гривень в рахунок втрачених підручників.
Із поданих ОСОБА_1 доказів вбачається, що 30.10.2023 було укладено декларацію з ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ПЕРВИНКА», де пацієнтом є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , лікарем ОСОБА_44 . Довіреною особою пацієнта є ОСОБА_8 , контактний номер телефону - НОМЕР_2 . Сторонами не заперечується, що номер телефону, який зазначений у декларації належить батьку дитини ОСОБА_2 .
Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 24.11.2023 Службою у справах дітей Уманської міської ради було обстежено умови проживання дитини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_5 , на підставі звернення ССД Паланської сільської ради. За вказаною адресою знаходиться нежитлове приміщення, облаштоване під СТО. На 4 поверсі СТО «Вежа» створено умови для тимчасового перебування дитини: є місце відпочинку зі всіма зручностями. Дитина має речі для зміни шкільного одягу коли перебуває у батька. За цією адресою працює і є власником батько ОСОБА_2 , який проживає по АДРЕСА_1 . Син підтримує з батьком дружні стосунки, після школи ОСОБА_9 разом з батьком приїздить на СТО. У приміщенні де перебуває дитина є комп'ютерна техніка, стіл, ліжко, приміщення зі всіма зручностями. Зі слів батька дитина проживає то з ним, то з матір'ю, але більшість часу дитина хоче бути з батьком, дідусем та бабусею.
Відповідно до характеристики з Приватного закладу дошкільної та загальної середньої освіти «Українська дитяча академія» від 03.01.2025 ОСОБА_7 навчається у згаданому закладі з 4 класу. Має навчальні досягнення достатнього та високого рівня. Навчається в повну міру своїх сил. Вміє самостійно працювати, контролює себе. Має здібності до вивчення предметів гуманітарного циклу. На уроках уважний, виконує домашнє завдання, допомагає товаришам. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Дотримується режиму дня, реагує на похвалу чи осуд вчителя. Скромний, товариський, дисциплінований, самостійний. Правила поведінки завжди свідомо виконує. Має багато друзів, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Батько приділяє належну увагу навчанню та вихованню ОСОБА_5 , бере участь у шкільному та особистому житті дитини, спілкується з вчителями, класним керівником учня. Приймає активну участь у загальношкільних та класних зборах.
Характеристика з Приватного закладу дошкільної та загальної середньої освіти «Українська дитяча академія» від 23.01.2025 викладена аналогічно попередньому змісту за виключенням посилання на участь батька. Крім того, у ній зазначено, що мати у 2023-2024 навчальному році укладала договір на навчання освітньої послуги.
З Приватним закладом дошкільної та загальної середньої освіти «Українська дитяча академія» сторонами було укладено договори про надання освітніх послуг: № 211 від 25.08.2022 укладено матір'ю; № 68 від 08.08.2024 укладено батьком; № 115 від 10.02.2025 укладено батьком. Суд також бере до уваги, що договір про надання освітніх послуг у 2023 році був укладений матір'ю. Копія такого договору суду не надана, проте зазначене підтверджується відомостями характеристики з Приватного закладу дошкільної та загальної середньої освіти «Українська дитяча академія» від 23.01.2025.
Судом встановлено, що як мати, так і батько, сплачували кошти за навчання та харчування сина в Приватному закладі дошкільної та загальної середньої освіти «Українська дитяча академія», що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями, а саме:
-матір'ю ОСОБА_1 було сплачено кошти: 24.01.2022, 23.02.2022, 02.05.2022, 25.08.2022, 25.08.2022, 05.12.2023, 08.12.2023, 01.02.2024, 27.02.2024, 26.03.2024, 11.04.2024, 31.05.2024, 03.05.2024.
-батьком ОСОБА_2 було сплачено кошти: 03.11.2023, 05.12.2023, 08.01.2024, 02.02.2024, 23.02.2024, 21.03.2024, 07.05.2024, 05.06.2024, 15.08.2024, 04.09.2024, 25.09.2024, 01.10.2024, 27.10.2024, 13.11.2024, 25.11.2024, 01.12.2024, 23.12,2024, 02.01.2025, 17.01.2025, 06.02.2025, 11.03.2025.
З наведеного вбачається, що як батьком, так і матір'ю укладалися договори про навчання сина в Приватному закладі дошкільної та загальної середньої освіти «Українська дитяча академія» та обома сплачувалися кошти за навчання та харчування сина. При цьому, договори із закладом освіти у 2024 році та у 2025 році було укладено батьком ОСОБА_2 та з вересня 2024 року кошти сплачувалися лише ним.
Як матір, так і батько мають подяки із закладу освіти за любов, підтримку та активну участь у житті їх дитини.
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 03.01.2024, здійсненого Службою у справах дітей Уманської міської ради на підставі заяви ОСОБА_2 з метою встановлення факту місця проживання дитини з батьком, Службою було обстежено умови проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Помешкання зі всіма зручностями, умови проживання задовільні, санітарно-гігієнічні умови відповідають встановленим нормам, у помешканні чисто, прибрано. У малолітнього ОСОБА_5 є окрема упорядкована кімната, хлопчик має особисте ліжко, письмовий стіл для навчання, шафу для одягу та особистих речей, забезпечений усім необхідним для нормального фізичного, розумового та гармонійного розвитку. За цією адресою проживають: батько ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 , бабуся ОСОБА_34 та дідусь ОСОБА_45 . Стосунки у сім'ї дружні, відкриті, довірливі. У сім'ї позитивна психологічна атмосфера. Вихованням та утриманням малолітнього ОСОБА_5 займається батько. Зі слів дитини він довгий час проживає з батьком, з матір'ю підтримує стосунки в телефонному режимі. Мати хлопчика з сім'єю не проживає 2,5 роки. ОСОБА_9 має бажання проживати з батьком пояснивши це тим, що він добре до нього ставиться, проводить з ним багато часу, цікавиться його навчанням.
ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_3 від 16.09.1997.
Згідно із довідкою-характеристикою Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області № 16-06/8 від 21.01.2025 ОСОБА_1 зареєстрована та проживає по АДРЕСА_4 . Не одружена, має троє дітей. Працює директором земельно-кадастрового бюро, зареєстрована приватним підприємцем, вчасно сплачує податки, які надходять в казну громади. Характер має спокійний, врівноважений. Веде здоровий спосіб життя, підтримує дружні відносини з рідними, сусідами, приймає активну участь в житті громади. Була головою батьківського комітету в період навчання дітей в Кочубіївській загальноосвітній школі.
Відповідно до характеристики Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області № 02-10/89 від 24.01.2025 ОСОБА_1 сертифікований інженер, має у власності приватне підприємство «Земельно кадастрове бюро», яке зареєстроване по місцю проживання, а також зареєстрована як ФОП. Сплачує податки в місцевий бюджет. Надає послуги з розробки землевпорядкової документації Паланській сільській раді, проводить фахові консультації, також залучається в складі комісії як інженер-землевпорядник для вирішення земельних спорів. Розлучена, має трьох дітей, один із яких неповнолітній, що проживають з нею. До повноліття старших дітей мала статус «багатодітна мати» має у власності спортивних коней, проводить тренування своїх дітей. Висловлювала готовність за наявності додаткових спеціалістів надати своїх коней і спортсменів для виступу на користь громади. Чемна, привітна та ввічлива жителька громади.
Відповідно до Акту про фактичне місце проживання особи від 05.05.2025, складеного за підписами сусідів будинку АДРЕСА_6 ОСОБА_32 та ОСОБА_46 , ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним проживає син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 20.10.2023, 23.10.2023, 11.01.2024 та 16.01.2025 зверталася до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області із повідомленням про те, що її колишній чоловік ОСОБА_2 спричиняє психологічний тиск на неї та дитину, вчиняє відносно заявниці можливо не правомірні дії, намагається забрати сина та перешкоджає їй забрати сина. Перевірки за заявами ОСОБА_1 були проведені відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» та у реєстрації до ЄРДР було відмовлено за відсутності ознак кримінального правопорушення.
Як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 додано до справи копії фото доказів того, що син проводить із ними час, при цьому такі фото містять дату, яка зазначена кожним із них, що позбавляє суд можливості взяти їх до уваги, оскільки до них не додано доказів на доведення зазначених обставин.
Крім іншого, не бере до уваги посилання представника ОСОБА_2 - адвоката Кравченка Р.М. про те, що дитина проживала з батьком, бо відносно матері було порушено кримінальну справу. Відповідно до поданих доказів кримінальне провадження було закрито та зазначені обставини не є суттєвими для вирішення спору.
Також суд критично оцінює посилання позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про те, що спір про місце проживання дитини виник між сторонами з приводу боргу. Довідка від 13.03.2025 за підписом директора ПП «Земельно-кадастрове бюро» Жук М.М. про борг ОСОБА_2 у розмірі 1 462 685 грн складена стороною у справі та спір між сторонами щодо наявності грошових зобов'язань не стосується спору про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до п. 17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» право на звернення до суду з заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
Відтак, з урахуванням предмета даного спору (стягнення аліментів на утримання дитини), однією з основних обставин, що підлягає доказуванню, є проживання дитини саме з тим з батьків, який звертається до суду з позовом про стягнення аліментів.
Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, сформований у постанові від 04.09.2019 (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Як встановлено судом, мати ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання малолітнього сина, не надала належних та допустимих доказів спільного проживання разом із сином на момент звернення до суду з даним позовом, а отже, не довела права на звернення з позовом про стягнення аліментів та на отримання нею аліментів, як тим з батьків, з ким проживають діти.
У добровільному порядку питання щодо утримання дитини сторони не вирішили.
Дослідженими у судовому засіданні доказами та показами свідків підтверджено, що станом на час подання ОСОБА_1 позову про стягнення аліментів ОСОБА_3 проживав з батьком ОСОБА_2 та проживає з ним на даний час, відповідно перебуває на його утриманні. Зазначене також не спростовано позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що в задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину необхідно відмовити.
Водночас у результаті розгляду справи, оцінивши надані та досліджені докази, суд убачає підстави для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (станом на час подання зустрічного позову про стягнення аліментів) установлено у 2025 році прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до положень ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно з роз'ясненнями, наданими у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України).
При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідач за зустрічним позовом є фізичною особою підприємцем, має змогу сплачувати аліменти на утримання дитини, тому суд приходить до переконання, що з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 слід стягувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 3196 грн, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
У даному випадку суд не може вийти за межі позовних вимог та вважає за необхідне стягувати з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 розмір аліментів саме у твердій грошовій сумі, який заявлений представником позивача у зустрічному позові, а не у частці від заробітку (доходу). Крім того, зазначений розмір аліментів - є мінімальним рекомендованим розміром аліментів і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів, що передбачено ч. 2 ст. 182 СК України.
Суд враховує, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років збільшено, проте стороною позивача за зустрічним позовом підтримано зустрічний позов у поданій до суду редакції у повному обсязі.
Щодо вимог за зустрічним позовом про визначення місця проживання дитини суд зазначає таке.
Згідно з Висновком органу опіки та піклування Уманської міської ради про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 17.04.2025 № 2601/01/01-35 Службою у справах дітей Уманської міської ради встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не можуть дійти згоди щодо проживання дитини.
Відповідно до психодіагностичного висновку за результатами психологічної діагностики ОСОБА_3 з'ясовано, що ОСОБА_9 комунікабельний, але щирий та відкритий лише з людьми, які до нього добре ставляться, високий рівень тривожності та нестійка, переважно знижена самооцінка зумовлена булінгом, фізичним та емоційним нехтуванням з боку матері та сестри.
Згадки про матір та сестру викликають у ОСОБА_5 соматичні реакції: почервоніння шкіри, спітніння, тремор рук, все це зумовлено сильним страхом взаємодії з ними.
Своєю родиною вважає тата, з батьками мами не спілкується та докладає зусиль, щоб пригадати їхні імена, при згадках про матір та сестру когнітивна активність сповільнюється, спостерігаються паузи між словами, тремтіння, однак у розмові про тата хлопчик спокійний, більш активний.
Ключові моменти ставлення Єгора до батька - захист, до матері - страх і інколи відчай.
В нього виражена прихильність до батька, визнання його авторитету і надія, що він захистить від проблем. Розкутість, щирість у спілкуванні з батьком, уникання соціальної взаємодії з іншими людьми через страх булінгу, матір, сестру сприймає як загрозу стосункам в родині, що нині склалися, страх майбутнього, зумовлений конфліктами у родині.
Мати та батько мають рівні права щодо виховання, утримання, навчання дитини, під час обстеження житлово-побутових умов проживання обох батьків, встановлено, що вони мають добрі умови для проживання, утримання сина, але ОСОБА_7 висловив свою думку про проживання його разом з батьком, враховуючи його психологічний стан, інтерес та бажання, комісією з захисту прав дитини виконавчого комітету Уманської міської ради від 15.04.2025 порушено клопотання перед органом опіки та піклування Уманської міської ради про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2 .
Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги вимоги чинного законодавства, захищаючи права та інтереси малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради вважає доцільним визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2 .
Малолітній ОСОБА_3 у судовому засіданні висловив свою думку та вказав, що хоче проживати із батьком, з матір'ю проживати не хоче.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державною.
Згідно з ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язків її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (п. 1 ст. 18 Конвенції ООН).
Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного й гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Згідно зі статтею 9 Конвенції держави-учасники поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини. Аналогічна норма відображена у ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства».
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства» наголошує, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей, однак предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно з ч. 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Згідно з ч. 2 ст. 160 СК України місцем проживання фізичної особи, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Статтею 161 СК України визначено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.
Місце проживання неповнолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
Частиною 4 статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов'язків батька й матері щодо дитини, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітньої дитини. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, його вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.
Враховуючи, що син сторін проживає з батьком ОСОБА_2 , позивач за зустрічним позовом займається вихованням сина, піклується про нього, має всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, із урахуванням думки дитини, суд вважає, що на цей час проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батько ОСОБА_2 , який фактично проживає з ним, буде відповідати саме інтересам дитини, яка потребує постійного догляду та турботи, й позитивно сприятиме розвитку сина сторін як психологічно, так і фізично.
Із наявних у матеріалах справи доказів убачається, що проживання малолітнього ОСОБА_5 разом із батьком повною мірою відповідає його інтересам. Будь-яких підстав вважати, що внаслідок проживання із батьком права дитини можуть бути порушені, судом не встановлено.
Тому суд бере до уваги Висновок органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини з батьком та вважає його обґрунтованим і таким, що відповідає інтересам дитини.
Водночас суд наголошує, що визначення місця проживання сина разом із батьком не позбавляє матір права на особисте спілкування із сином та прийняття участі у його вихованні.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням досліджених доказів у справі, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відсутні сумніви щодо достовірності встановлених обставин, а тому, керуючись принципом рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своєї дитини, при цьому враховуючи інтереси сина сторін, а також те, хто з батьків виявляє більшу увагу і турботу про нього, його вік, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини, думку самого ОСОБА_3 , суд приходить до переконання, що необхідно визначити місце проживання малолітнього сина сторін із батьком.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини належить задовольнити.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір у сумі 968 грн 96 коп., який сплатив позивач при зверненні до суду з позовною вимогою про визначення місця проживання дитини, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Крім того, позивач був звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення аліментів, тому відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір за вказану позовну вимогу підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Щодо стягнення інших судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Перед виступом в судових дебатах, на виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, представником відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_47 повідомлено суд, що остаточний розрахунок судових витрат, які ОСОБА_2 поніс при розгляді даної справи, з відповідними доказами будуть ним подані протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
Зважаючи на те, що адвокатом Кравченком Р.М. своєчасно зроблена заява про надання доказів на підтвердження понесення інших судових витрат, питання щодо їх встановлення та стягнення буде вирішено додатково.
Керуючись ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, суд
Відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 3 196 (три тисячі сто дев'яносто шість) гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з 11 січня 2025 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь держави судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сплачений ним судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.
Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 ; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради; Черкаська область, м. Умань, пл. Соборності, 1, код ЄДРПОУ 04061613.
Суддя О.І.Єщенко