Справа № 712/4029/26
Провадження № 1-кс/712/1713/26
27 березня 2026 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Соснівського районного суду м. Черкаси скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених службових осіб Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань,
Зміст поданої скарги та її обґрунтування
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою про кримінальне правопорушення від 18.03.2026.
Скарга мотивована тим, що 18.03.2026 заявниця звернулася до Черкаського районного управління поліції із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. У своїй заяві вона зазначала, що посадові особи Черкаського заводу хімічних реактивів, а також посадові особи Червонослобідської сільської ради, на її думку, діючи в інтересах третіх осіб, порушили її права, зокрема не поставили її на квартирний облік та вчинили дії, спрямовані на недопущення отримання нею земельної ділянки. У таких діях заявниця вбачає ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Як зазначає скаржниця, її заява в Черкаському районному управлінні поліції була зареєстрована лише 19.03.2026, про що 23.03.2026 їй видано талон-повідомлення єдиного обліку № 20725, однак відомості до ЄРДР у встановлений законом 24-годинний строк внесені не були.
На обґрунтування скарги заявниця посилається на положення ч. 1, 2 ст. 214 КПК України та зазначає, що слідчий, дізнавач чи прокурор зобов'язані невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви чи повідомлення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. На її думку, питання про наявність або відсутність складу кримінального правопорушення має вирішуватися вже в межах досудового розслідування, а не на стадії прийняття та реєстрації заяви.
У зв'язку з цим скаржниця просить прийняти скаргу до розгляду та зобов'язати уповноважену особу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області внести до ЄРДР відомості за її повідомленням від 18.03.2026 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 364 КК України, та розпочати досудове розслідування.
Узагальнені позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні ОСОБА_3 просила задовольнити скаргу з наведених у ній мотивів.
Уповноважений представник Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області в судове засідання не з'явився.
З огляду на вказане, приймаючи до уваги встановлені в ч. 2 ст. 306 КПК України строки розгляду скарг цієї категорії, слідчим суддею визнано за можливе прийняти рішення за скаргою за відсутності представника Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області на підставі наданих скаржником матеріалів, що відповідає положенням ч. 3 ст. 306 КПК України.
Мотиви та оцінка слідчого судді
Частиною 1 ст. 11 КК України визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення, а згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Склад кримінального правопорушення - це сукупність об'єктивних та суб'єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об'єкт; 2) об'єктивна сторона; 3) суб'єкт; 4) суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 № 231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.
Згідно з п. 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК України.
Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Згідно з матеріалами справи 18.03.2026 ОСОБА_3 подала до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області заяву про вчинення, на її думку, кримінального правопорушення службовими особами Черкаського заводу хімреактивів та Червонослобідської сільської ради, що полягало в не постановці на облік, невиділенні соціального житла та земельної ділянки.
Водночас слідчим суддею не встановлено факт розгляду цієї заяви в порядку ст. 214 КПК України. Представник Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області в судове засідання не з'явився, не надав пояснень щодо внесення чи невнесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Додатково слідчий суддя враховує, що обов'язок, передбачений ч. 1 ст. 214 КПК України, щодо внесення відомостей до ЄРДР виникає не формально з факту надходження будь-якого звернення, а після попередньої оцінки (аналізу) змісту заяви (повідомлення) на предмет наявності в ньому відомостей (обставин), що можуть свідчити про вчинення саме кримінального правопорушення, із можливістю попередньої правової кваліфікації та визначення предмета й меж перевірки засобами кримінального процесу. Такий підхід узгоджується як із приписами п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України щодо необхідності «короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення», так і з наведеними вище правовими висновками ККС ВС про те, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які зареєстровані звернення, а лише ті, що містять достатні дані про можливе кримінальне правопорушення.
Разом із тим слідчий суддя зауважує, що під час судового розгляду скарги у порядку ст. 303-306 КПК України суд перевіряє саме наявність чи відсутність бездіяльності щодо внесення відомостей до ЄРДР, а також дотримання визначеної законом процедури реагування на заяву. Для здійснення такої перевірки необхідно встановити, чи проводилась уповноваженою особою органу досудового розслідування або прокурором первинна оцінка змісту звернення та який її результат: внесено відомості до ЄРДР або відмовлено у внесенні.
У матеріалах, наданих слідчому судді, відсутні відомості, які б свідчили, що за заявою ОСОБА_3 від 18.03.2026 уповноваженою особою Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області проводилась така первинна оцінка та приймалось процесуальне рішення шляхом внесення відомостей до ЄРДР або належного реагування у спосіб, передбачений законом. Представник Черкаського РУП в судове засідання не з'явився та жодних документів та/або пояснень щодо внесення чи невнесення відомостей до ЄРДР не надав, у зв'язку з чим слідчий суддя позбавлений можливості достеменно встановити фактичний стан виконання вимог ст. 214 КПК України за вказаною заявою.
Водночас завданням судового контролю на цій стадії є забезпечення належного реагування на заяву в межах процедури, встановленої ст. 214 КПК України, та усунення бездіяльності, яка полягає у невчиненні передбачених законом дій.
З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню шляхом покладення на уповноважену особу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області обов'язку розглянути заяву у порядку ст. 214 КПК України.
Керуючись ст. ст. 214, 303, 307 КПК України,
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених службових осіб Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених осіб Черкаського РУП ГУНП в Черкаській областіу найкоротший строк, але не пізніше 24 годин з моменту отримання копії цієї ухвали, розглянути заяву ОСОБА_3 вхідний № Б-2738 (ЄО 20725) про кримінальне правопорушення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено о 08 год 50 хв 01.04.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1